Рішення

від 09.10.2023 по справі 927/1110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1110/23 Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження, розглянуті матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Чернігівобленерго",

вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000; e-mail: kanc@energy.cn.ua;

до відповідача: Приватного підприємства "Геохорс",

вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14000;

предмет спору: про відшкодування збитків у сумі 40054,79 грн

без виклику (повідомлення) сторін

10.08.2023, надійшов позов Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (далі - АТ "Чернігівобленерго") до Приватного підприємства "Геохорс" (далі - ПП "Геохорс") про відшкодування збитків у сумі 40054,79 грн, завданих внаслідок порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України (п.201.10 статті 201), а саме невиконання ним зобов`язань з реєстрації податкової накладної за видатковою накладною № 150 від 05.05.2022 на суму 240328,76 грн (у т.ч. ПДВ 40054,79 грн) (до договору поставки № 10 від 30.12.2021), що позбавило позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання в звітному періоді на суму 40054,79 грн, що фактично є збитками.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 927/1110/23 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив ухвалу від 10.08.2023.

Суд установив учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, зокрема відповідачу - 15 календарних днів з дня отримання ухвали від 10.08.2023, для подачі до суду відзиву на позов.

Відповідач проти заявленого позову не заперечив, правом на подачу відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не скористався, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

Ухвала про відкриття провадження в справі отримана відповідачем засобами поштового зв`язку 14.08.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення: 1400057872723.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторони до суду не подавали.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 10.08.2023.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ :

30.12.2021, між АТ «Чернігівобленерго» (покупець, позивач) та ПП «Геохорс» (постачальник, відповідач) укладений договір поставки № 10, за п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцеві продукцію (далі - товар) за Специфікаціями (далі - Специфікація/ї), які після їх укладення є невід`ємною частиною даного Договору (Додатками до Договору). Найменування, асортимент, обсяг (кількість), ціна, рік випуску, технічні та інші вимоги до товару визначаються у Додатках до даного Договору.

Загальна сума Договору складає 3233541,67 грн, крім того ПДВ - 646708,33 грн, загальна сума з ПДВ 3880250,00 грн (п. 3.3. Договору).

За п. 4.2.1. Договору покупець здійснює розрахунки за фактично отриманий товар протягом 180 календарних днів з моменту отримання товару та підписання сторонами здавально-приймальних документів на свій вибір або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або шляхом видачі простого векселя.

Пунктом 4.3. Договору сторони визначили, що постачальник зобов`язався надавати покупцю податкові накладні, складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в строк не пізніше визначеного Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У випадку порушення постачальником граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, який дозволяє включення до податкового кредиту покупця суми ПДВ, та/або порушення терміну надання покупцю податкової накладної в електронному вигляді згідно з п. 4.3. Договору, покупець має право нарахувати постачальнику штраф у розмірі суми ПДВ за відповідною податковою накладною, а постачальник зобов`язується на вимогу покупця сплатити зазначений штраф протягом 5 календарних днів з дня направлення постачальнику відповідної вимоги покупця (п. 8.6. Договору).

Сторона, яка порушила договірне зобов`язання, відшкодовує в повному обсязі збитки, заподіянні при виконанні договірного зобов`язання іншій стороні. Збитки, завдані під час виконання зобов`язань за договором, підлягають відшкодуванню в повній сумі понад встановлені договором штрафні санкції (п. 8.10. Договору)

Між сторонами підписана специфікація від 30.12.2021, яка є додатком № 1 до Договору, в якій визначені найменування, кількість та ціну товару, що постачається, на загальну суму 3880250,00 грн, у тому числі ПДВ 646708,33 грн.

Позивачем, 04.05.2022, складена заявка № 2 до Договору на поставку товару на суму 240328,76 грн, у тому числі ПДВ - 40054,79 грн.

Відповідач, у свою чергу, виставив до сплати позивачу рахунок № 80 від 01.02.2022 на суму 240328,76 грн, з яких сума ПДВ 40054,79 грн.

На виконання умов Договору відповідач за видатковою накладною № 150 від 05.05.2022 поставив позивачу товар вартістю 240328,76 грн, з якої сума ПДВ 40054,79 грн.

Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін.

Факт вчинення сторонами господарської операції з поставки указаного товару відповідачем не заперечується.

Позивач за платіжними дорученнями № 0003331806 від 02.06.2022 на суму 140328,76 грн та № 0003338152 від 25.07.2022 на суму 100000,00 грн здійснив оплату поставленого товару в повному обсязі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт вчинення сторонами господарської операції з поставки товару за Договором на суму 240328,76 грн, з яких ПДВ 40054,79 грн.

За відомостями з Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) відповідач склав та подав на реєстрацію податкову накладну за господарською операцією з поставки товару за накладною № 150 від 05.05.2022 на суму 240328,76 грн, в тому числі сума ПДВ 40054,79 грн, однак податковим органом відмовлено в проведенні дій з її реєстрації, в розділі «статус ПН/РК» зазначено - «відмовлено за рішення комісії».

На день подання позову податкова накладна в ЄРПН не зареєстрована, що підтверджується витягом з Реєстру за № 505229 від 25.07.2023 (сформованого на запит позивача).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації податкової накладної за господарською операцією з поставки позивачу товару на суму 240328,76 грн, у тому числі сума ПДВ 40054,79 грн.

У досудовому порядку позивач звертався до відповідача з претензію № 36/3852-01-14 від 09.05.2023 з проханням оплатити штраф, на підставі п. 8.6. Договору, в розмірі суми ПДВ, що складає 40054,79 грн, оскільки в порушення договірних зобов`язань та норм ПК України, ним в ЄРПН не зареєстроване податкове зобов`язання за господарською операцією з поставки товару на суму 240328,76 грн за видатковою накладною № 150 від 05.05.2022, що позбавило позивача права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту і права на зменшення податкового зобов`язання на суму 40054,79 грн у звітному періоді. Вказана претензія отримана відповідачем 11.05.2023 та залишена без виконання.

Враховуючи, що відповідач у належний строк не зареєстрував податкові зобов`язання за видатковою накладною № 150 від 05.05.2022 грн до договору поставки № 10 від 30.12.2021, позивач був позбавлений можливості включити суму ПДВ 40054,79 грн за вказаною накладною до податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання в звітному періоді на суму незареєстрованої податкової накладної, як наслідок, він зазнав майнових втрат (збитків) у заявленому до відшкодування розмірі.

Предметом спору в даній справі є відшкодування за рахунок відповідача збитків у розмірі 40054,79 грн, заподіяних позивачу внаслідок порушення ним вимог п.201.10. статті 201 ПК України щодо реєстрації податкових зобов`язань за господарською операцією з постачання товарів за Договором, що позбавило його права зменшити податкові зобов`язання за рахунок податкового кредиту в звітному періоді за цією господарською операцією. До обставин, які є предметом доказування в даній справі, належить установлення складу цивільного правопорушення.

Відповідно до підпункту 1 статті 180.1. ПК України для цілей оподаткування платником податку, зокрема є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку в порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

За п.44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 14.1.181. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" п. 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними /розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За п.187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За п.201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлений цим Кодексом термін.

За п.201.7. цієї статті податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За п.201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані в квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовані з порушенням вимог, передбачених п. 201.1. цієї статті та/або п. 192.1. статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16. цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5. статті 198 та п. 199.1. статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У порушення вимог п. 201.10. статті 201 ПК України, зобов`язання з реєстрації в ЄРПН податкової накладної за операцією з постачання товарів за договором поставки № 10 від 30.12.2021 по видатковій накладній № 150 від 05.05.2022 на суму 240328,76 (у тому числі сума ПДВ - 40054,79 грн) відповідач у межах граничних строків не виконав; суму податкових зобов`язань за даною господарською операцією на момент вирішення спору не задекларована.

Відсутність факту реєстрації відповідачем у ЄРПН податкової накладної за даною господарською операцією, позбавило позивача права включити суму ПДВ 40054,79 грн за даною господарською операцією до свого податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкових зобов`язань на суму 40054,79 грн в звітному періоді, що фактично є реальними збитками.

За частинами 1 та 2 статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення в сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 2 статті 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються, зокрема, такий вид господарських санкцій як відшкодування збитків (частина 2 статті 217 ГК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала в зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Таким чином, при подачі позову про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними.

Суд установив, що відповідач, за видатковою накладною № 150 від 05.05.2022 складеною сторонами на виконання умов договору № 10 від 30.12.2021, поставив позивачу товар на суму 240328,76 грн, у тому числі ПДВ 40054,79 грн, натомість податкові зобов`язання за вказаним документом первинного бухгалтерського обліку, усупереч п. 201.10. статті 201 ПК України, в належний строк не зареєстрував в ЄРПН, що позбавило позивача можливості включити суму ПДВ 40054,79 грн за даною видатковою накладною до складу податкового кредиту в звітному періоді та зменшити податкові зобов`язання на вказану суму. Тобто позивач, унаслідок протиправної бездіяльності відповідача, поніс збитки в заявленому розмірі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного Законом обов`язку зареєструвати податкові зобов`язання за фактом вчинення господарської операції з поставки товару та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту та відповідно зменшити податкові зобов`язання в звітному періоді на зазначену суму, яка фактично є збитками. Відповідач відсутність своєї вини не довів.

Таким чином, за висновком суду, наявними матеріалами справи підтверджується наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, що є підставою для задоволення позову про стягнення збитків у повному обсязі.

Судом першої інстанції, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, взяті до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, за п. 25 якої належним способом захисту для порушених прав позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

За висновком Верховного Суду в складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 (п. 5.27.) факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу в їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначений договором у складі ціни.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Беручи до уваги, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 91, 123, 129, 165, 166, 178, 184, 233, 236, 238, 241, 247 - 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333) до Приватного підприємства "Геохорс" (вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 38423105) про стягнення 40054,79 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Геохорс" (вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 38423105) на користь Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333) 40054,79 грн та 2684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Романенко А.В.