Рішення

від 09.10.2023 по справі 200/4162/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 року Справа№200/4162/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська область, 65107, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (місцезнаходження: вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18000; код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2023 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач-1) з вимогами:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.06.2023 №014270323211;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 усіх періодів роботи з повним робочим днем під землею згідно записів трудової книжки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу період роботи на ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2020 по 22.06.2023.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.08.2023 позивач, з метою виконання вимог ухвали суду від 04.08.2023, надав до суду заяву щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.08.2023 відповідач-1 надав до суду відзив на адміністративний позов та докази по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у відповідача-1 повторно витребувано встановлені судом докази по справі.

05.09.2023 відповідач-1 надав до суду докази по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2023 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач-2).

28.09.2023 відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву.

Інших клопотань від сторін до суду не надходило.

За правилами пункту 2 частини першоїстатті 263 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьоїстатті 263 КАС Україниу справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.

02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач-1 рішенням від 28.06.2023 №014270323211 протиправно відмовив йому в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на підземних роботах передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, відповідачем зазначено, що за наданими документами пільговий стаж становить 20 років 3 місяці 10 днів.

Крім того, позивач вказує, що до страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.04.2020 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 22.06.2023, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків.

Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В установлений судом строк відповідачем-1 через Відділ документообігу та архівної роботи суду подав відзив на адміністративний позов, за змістом якого заперечив проти задоволення заявлених вимог в повному обсязі.

Свою позицію відповідач-1 вмотивовував тим, що рішенням №914270323211 від 28.06.2023 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу у відповідності до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За наданими документами пільговий стаж позивача становить лише 20 років 03 місяці 10 днів, що не дає право на перехід на пенсію за віком на пільгових умовах. За доданими документами до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи у Відокремленому підрозділі шахта 1-3 «Новоградівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.04.2020 по 22.06.2023 у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Держаного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування. Крім того, відповідач-1 зазначив, що після надходження відомостей про сплату страхових внесків стаж буде переглянуто.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що заяву позивача від 03.07.2023 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області та прийнято рішення №914270323211 від 11.07.2023, яке є чинним та позивачем у цій справі не оскаржується. За результатом розгляду наданих позивачем документів встановлено те, що страховий стаж становить 21 рік 11 місяців 27 днів, у тому числі: пільговий стаж роботи за Списком № 1, роботи підземні, становить 17 років 06 місяців 2 дні; пільговий стаж на підземних роботах, провідні підземні професії становить 09 років 05 місяців 24 дні; строкова військова служба 1 рік 5 місяців 25 днів; навчання 1 рік 9 місяців 29 днів.

Крім того, відповідач-2 зазначив, що до пільгового стажу не зараховано період із 16.07.2008 до 05.12.2008, через невідповідність інформації в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування коду підстави для обліку спец стажу в відомостях по спеціальному стажу посаді за трудовою книжкою. Також, до пільгового стажу не зараховано період із 01.05.2020 до моменту звернення, через відсутність інформації про сплату страхових внесків. Пільговий стаж за період із 12.02.2009 до 03.11.2014, відповідно до довідки ТОВ «Донуглепоставка» від 10.08.2016 № 125 визначено із урахуванням довідки про спуски в шахту від 29.07.2016 № 18 та довідки про спуски в шахту від 19.07.2016 № 264. Тому, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу позивачу відмовлено у переведені на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

22.06.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

28.06.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняло рішення №914270323211 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 , пенсії в якому зазначило, зокрема, наступне.

«Розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, від 22.06.2023 та надані документи (трудова книжка № НОМЕР_3 , довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №64, №01/11-163/39 та №84, довідка при присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, ін.) в перерахунку пенсії шляхом переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV) з урахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV право на призначення пенсії незалежно від віку мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

За наданими документами пільговий стаж склав 20 років 03 місяці 10 днів.».

03.07.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11.07.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняло рішення №914270323211 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії, в якому зазначило, зокрема, наступне.

«03.07.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , звернувся із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За матеріалами пенсійної справи встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності загального захворювання із 15.06.2016 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 114 розділу ХVI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

При розгляді документів встановлено, що тривалість стажу за розрахунком для визначення права становить 21 рік 11 місяців 27 днів, у тому числі:

- пільговий стаж роботи за Списком №1, роботи підземні, професії за пост.№202 (25) становить 17 років 06 місяців 02 дні;

- пільговий стаж на підземних роботах, провідні підземні професії (20) становить 09 років 05 місяців 24 дні;

- строкова військова служба 1 рік 5 місяців 25 днів;

- навчання 1 рік 9 місяців 29 днів.

До пільгового стажу не зараховано період з 16.07.2008 по 05.12.2008 (ТОВ «Ремшахтастрой», код ЄДРПОУ 30418061) через невідповідність інформації в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування коду підстави для обліку спецстажу в відомостях по спеціальному стажу посаді за трудовою книжкою.

Пільговий стаж за період з 12.02.2009 по 03.11.2014 відповідно до довідки ТОВ «Донуглепоставка» від 10.08.2016 №125 визначено при призначенні пенсії по інвалідності з урахуванням довідки про спуски в шахту від 29.07.2016 №18арх ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» та довідки про спуски в шахту від 19.07.2016 №264 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське».

До пільгового та страхового стажу не зараховано період із 01.05.2020 до звернення (Відокремленій підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», код ЄДРПОУ 33621589) через відсутність інформації про сплату страхових внесків.

З огляду на зазначене, за результатами розгляду заяви від 03.07.2023 прийнято рішення відділом перерахунків №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію незалежно від віку згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 03.07.2023 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах за відповідними професіями 20 років.

ОСОБА_1 матиме право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після досягнення 50 річного віку.».

Матеріали справи не містять доказів, що відповідачами було запропоновано позивачу надати додаткові документи та пояснення щодо розгляду його заяв.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням відповідача-1, звернувся з цим позовом до суду.

Судом встановлено, що відповідно до записів №13-14, 17-20 трудової книжки серії НОМЕР_4 , на ім`я ОСОБА_1 , позивач:

- з 16.07.2008 по 05.12.2008 працював прохідником підземним з повним робочим днем в шахті в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ремшахтастрой»;

- з 10.11.2014 працює на посаді прохідника підземного з повним робочим днем в шахті у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

Відповідно до письмових пояснень відповідача-1 від 05.09.2023 за доданими документами до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи у Відокремленому підрозділі шахта 1-3 «Новоградівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.04.2020 по 22.06.2023 у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Держаного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування.

Згідно розрахунку страхового стажу форми РС-право період роботи з 16.07.2008 по 05.12.2008 зараховано виключно до страхового стажу, період роботи з 01.09.2018 по 30.04.2023 зараховано до страхового стажу позивача за Ст.14, П/П, підземні інші, що підтверджується відповідачами.

Доказів зарахування до загального страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи позивача з 01.05.2020 по 22.06.2023 матеріали справи не містять.

Отже, спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття відповідачем-1 рішення від 28.06.2023 №914270323211 про відмову в перерахунку пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, у редакції, що діяла на час звернення за призначенням пенсії(далі - Закон № 1058-IV), цейЗаконрегулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цимЗаконом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цимЗакономвизначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 9 Закону № 1058-IV встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 цього Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Згідно з частиною третьою статті 45 цього Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

Як встановлено судом вище, відповідачі відмовили в переведенні позивача на інший вид пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, суд вважає таку відмову необґрунтованою з огляду на наступне.

Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовано питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до положень частини першоїстатті 1 Закону № 1058-IVвстановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з абзацом 1 частини другої цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом№ 1058-IVпитання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалисяЗаконом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

Відповідно достатті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

При цьому, суд зазначає що положеннямистатті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначене узгоджується з положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України.

В той же час, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пункт 20 Порядку №637 передбачає, зокрема, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Викладе зумовлює висновок суду, що надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17 (2-а/208/105/17), від 31.03.2020 у справі № 678/65/17.

Сторонами не оспорюється факт надання позивачем трудової книжки, при зверненні до органу пенсійного фонду з питання призначення пенсії.

Згідно частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1) (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно із положеннями пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, відповідач як суб`єкт владних повноважень має право витребувати додаткові документи з метою належного розгляду заяви про призначення пенсії.

Як встановлено судом вище, в рішенні №914270323211 від 11.07.2022 відповідач-2 зазначив, що до пільгового стажу не зараховано період з 16.07.2008 по 05.12.2008 (ТОВ «Ремшахтастрой», код ЄДРПОУ 30418061) через невідповідність інформації в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування коду підстави для обліку спецстажу в відомостях по спеціальному стажу посаді за трудовою книжкою.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі Постанова №202).

Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.

Як встановлено судом вище та підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_4 позивач:

- з 16.07.2008 по 05.12.2008 працював прохідником підземним з повним робочим днем в шахті в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ремшахтастрой»;

- з 10.11.2014 працює на посаді прохідника підземного з повним робочим днем в шахті у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

Зазначені записи в трудовій книжці, свідчать про зайнятість позивача повний робочий день на пільгових роботах. Іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, в трудовій книжці не міститься.

В трудовій книжці позивача чітко зазначені відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди на посаді, що віднесена до відповідного списку, що не потребує надання уточнюючих довідок, а покликання відповідача-2 на невідповідність інформації в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування коду підстави для обліку спецстажу в відомостях по спеціальному стажу посаді за трудовою книжкою, не може ставитись у вину позивача, оскільки він був працівником та не мав жодного відношення до правильності внесення зазначеної інформації.

З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що записи у трудовій книжці підтверджують пільговий характер роботи позивача у період з 16.07.2008 по 05.12.2008, що надає право на включення вищевказаного періоду роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 05.08.2020 у справі №127/9289/17, висновки яких суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п`ята статті 242 КАС України).

Незарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі від 29.06.2010 № 1-25/2010 зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при розгляді заяв позивача про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідачами не зараховано до загального страхового та пільгового стажу період роботи саме з 01.05.2020 по 22.06.2023, день звернення із заявою про перехід на інший вид пенсії, оскільки підприємством не сплачено єдиний соціальний внесок, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до норм частини першої статті 24 Закону № 1058-XV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з положеннями частини третьої зазначеної статті страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону № 1058-XV.

Так, абзацом 1 частини першої статті 20 Закону № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з нормами частини десятої вищенаведеної статті Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Нормами статті 106 Закону № 1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у справі Latvia (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі Будченко проти України (рішення від 24.04.2014, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято рішення про призначення пенсії та здійснено перерахунок пенсії позивачу без дотримання принципів, визначених статтею 2 КАС України, оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні або перерахунку пенсії позивачу періодів його роботи.

Аналогічна позиція викладена Верховним судом у постановах від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а та від 31.10.2019 у справі №235/7373/16.

Разом із цим, пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченогочастиною першоюстатті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).

Відтак, управлінням, при призначенні пенсії позивачу, безпідставно не зараховано до загального страхового та пільгового стажу період роботи з 01.05.2020 по 31.05.2023.

Підсумовуючи, суд зазначає, що за результатом розгляду справи не знайшли підтвердження доводи відповідачів щодо не підтвердження загального страхового та пільгового стажу позивача за період роботи з 01.05.2020 по 31.05.2023 та до пільгового страхового стажу період роботи з 16.07.2008 по 05.12.2008.

Так, суд відмовляє позивачу в задоволенні частини позовних вимог щодо зарахування до пільгового страхового стажу періоду роботи з 01.04.2020 по 30.04.2020, оскільки, як встановлено судом вище, цей період вже зараховано до загального страхового та пільгового стажу позивача.

З огляду на зазначене, оскільки факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці, суд констатує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.06.2023 №914270323211 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.07.2023 №914270323211 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії прийняті без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, після скасування судом рішення, та враховуючи те що, що позивач вперше звернувся із заявою про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 22.06.2023, саме відповідач-1 зобов`язаний, з урахуванням зроблених висновків суду, зарахувати до загального страхового та пільгового стажу позивача період роботи з 01.05.2020 по 31.05.2023 та до пільгового страхового стажу період роботи з 16.07.2008 по 05.12.2008.

Щодо вимог позивача зарахувати до його пільгового стажу за статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 усіх періодів роботи з повним робочим днем під землею згідно записів трудової книжки, суд дійшов висновку, що вони є передчасними, оскільки в спірних рішеннях ці питання відповідачами не вирішувались.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача, в той час як спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.06.2023 №914270323211 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.07.2023 №914270323211 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.05.2020 по 31.05.2023, та пільгового страхового стажу за Списком №1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 періоди роботи з 16.07.2008 по 05.12.2008 та з 01.05.2020 по 31.05.2023, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2023 про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною другоюстатті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до платіжної інструкції №0.0.3118611974.1 від 26.07.2023 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська область, 65107, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (місцезнаходження: вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18000; код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.06.2023 №914270323211 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.07.2023 №914270323211 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.05.2020 по 31.05.2023, та до пільгового страхового стажу за Списком №1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 періоди роботи з 16.07.2008 по 05.12.2008 та з 01.05.2020 по 31.05.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2023 про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.10.2023.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьоїстатті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Арестова