Рішення

від 06.10.2023 по справі 320/7948/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2023 року м. Київ№ 320/7948/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Комунального закладу Київської обласної ради "Обласне бюро медико-соціальної експертизи" до Київської обласної ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Комунальний заклад Київської обласної ради "Обласне бюро медико-соціальної експертизи" з позовом до Київської обласної ради, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження першого заступника голови Київської обласної ради від 13.02.2023 № 56 «Про проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального закладу Київської обласної ради «Обласне бюро медико-соціальної експертизи» зі змінами, внесеним 22.02.2023 розпорядженням № 88 «Про внесення змін до розпорядження першого заступника голови Київської обласної ради від 13.02.2023 № 56 «Про проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального закладу Київської обласної ради «Обласне бюро медико-соціальної експертизи».

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані розпорядження першого заступника голови Київської обласної ради від 13.02.2023 № 56 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки підписані особою, що не має відповідних повноважень, а саме, заступником голови обласної ради.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 даний позов було залишено без руху у зв`язку з його невідповідністю КАС України, однак, недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідмолення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі наведеного, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2023 першим заступником голови Київської обласної ради було видано розпорядження № 56 «Про проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального закладу Київської обласної ради «Обласне бюро медико-соціальної експертизи».

22.02.2023 першим заступником голови Київської обласної ради було видано розпорядження № 88 «Про внесення змін до розпорядження першого заступника голови Київської обласної ради від 13.02.2023 № 56 «Про проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального закладу Київської обласної ради «Обласне бюро медико-соціальної експертизи».

Ознайомившись зі змістом вищевказаних розпоряджень, КЗ КОР «Обласне бюро медико-соціальної експертизи» вважає їх незаконними та такими що підлягають скасуванню.

Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За визначенням, районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

У відповідності до норм ч. 7 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Згідно з ч. 6 ст. 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», заступник голови районної у місті, районної ради, перший заступник голови обласної ради здійснює повноваження голови відповідної ради за відсутності голови ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою ради своїх обов`язків з інших причин.

Тож, нормами ст. ст. 55-56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження голови та заступника голови/першого заступника голови обласної ради.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги вказує на те, що право видання розпоряджень законом передбачено лише для голови обласної ради, натомість, в порушення ч. 7 ст. 55, ст. 56, 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження № 56 від 13.02.2023 та № 88 від 22.02.2023 підписані особою, що не має відповідних повноважень, а саме, заступником голови обласної ради.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані розпорядження прийняті та підписані першим заступником голови Київської обласної ради VIII скликання Ярославом Добрянським.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Київської обласної ради від 10.06.2021 № 015-04-VІІІ, затверджено регламент Київської обласної ради VIIІ скликання, який визначає порядок діяльності Київської обласної ради відповідно до Конституції України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та інших законодавчих актів України.

У ст. 30 Регламенту, визначено, що перший заступник, заступник голови Ради обираються Радою в межах строку її повноважень з числа депутатів Ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата Ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами 2 та 3 цієї статті Регламенту.

Перший заступник голови Ради здійснює повноваження голови Ради за відсутності голови Ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою Ради своїх обов`язків з інших причин. Заступник голови Ради здійснює повноваження першого заступника голови Ради, зокрема передбачені частиною 5 цієї статті, за відсутності першого заступника голови Ради або неможливості виконання ним своїх обов`язків з інших причин. Перший заступник, заступник голови Ради працюють у Раді на постійній основі. На них поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для голови Ради. (ч.ч. 1, 5, 6, 7)

З наведеного слідує, що першому заступнику голови обласної ради надано повноваження голови Ради у визначених законом у визначених Законом підставах, водночас, позивач, стверджуючи про протиправність оскаржуваного розпорядження через його видання не уповноваженою особою, не надав суду жодного доказу на підтвердження обставин, які поклав в основу позовних вимог, зокрема, відсутності підстав для покладення на першого заступника головою обласної ради відповідних повноважень тощо.

Також, суд звертає увагу на те, що оскаржуваним розпорядженням створено робочу групу з перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального закладу Київської обласної ради "Обласне бюро медико-соціальної експертизи", якій доручено здійснити перевірку діяльності комунального закладу тощо.

З огляду на вимоги ст. ст. 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Для визначення інтересу, як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права; пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику; порушений суб`єктом владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою звернення до суду, передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

У даному ж випадку, оскаржуване розпорядження не порушує прав позивача, оскільки передбачає створення робочої групи та здійснення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, тобто, юридично значущі наслідки для позивача створюватиме лише зафіксовані за наслідком перевірки порушення, та у разі незгоди з ними, позивач не позбавлений права оскаржити їх у суді, включивши до обґрунтування обставини на підтвердження неправомірності призначення такої перевірки/порушення відповідної процедури.

Інші доводів та аргументів на обґрунтування протиправності оскаржуваних розпоряджень стороною позивача не було наведено/доведено, а судом під час розгляду даного спору не встанолвено.

Тож, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Гарантоване ст. 55 Конституції України і конкретизоване у законах України право на судовий захист, передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, лише посилання позивача на порушення вимог Закону діями/рішеннями суб`єкта владних повноважень/органом місцевого самоврядування, не є достатньою підставою для визнання їх протиправними та скасування, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями/рішеннями.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають. Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Комунального закладу Київської обласної ради "Обласне бюро медико-соціальної експертизи" до Київської обласної ради про визнання протиправними та скасування розпорядження відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.