Рішення

від 09.10.2023 по справі 400/3507/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 р. справа № 400/3507/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Оптхім-Будторг, вул. Адміральська, 27/3, кв. 204, м. Миколаїв, 54001,

до відповідачаВолинської митниці Державної митної служби України, вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Волинська обл., Ковельський р-н, 44350,

провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2023 р. UA205030/2023/000095/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації від 24.03.2023 р. UA205030/2023/000218

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Оптхім-Будторг (далі позивач) звернулось з позовом до Волинської митниці Державної митної служби України (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA205030/2023/000095/2 від 24.03.23 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.23 р. № UA205030/2023/000218.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач у рішенні про коригування митної вартості підставою для коригування митної вартості товарів зазначає розбіжності, які містяться в поданих позивачем документах. Проте позивачем подано договір № ОВТ-577 від 10.11.20 р., який є довгостроковим (3 роки) зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу, що містить базові договірні умови між сторонами, які його уклали, і жодним чином не може вплинути на числові значення складових митної вартості товарів, оскільки не містить таких відомостей.?Щодо відбитку печатки отримувача на рахунку-фактурі, то можлива наявність такого відбитку могла би бути підтвердженням згоди покупця (позивача), з вказаними у рахунку-фактурі відомостями щодо номенклатури та цін товарів. Крім того, суб`єкт підприємницької діяльності в Україні може вести свою діяльність взагалі за відсутності печатки, що не позбавляє його права на проведення господарських операцій.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товарів, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. Митну вартість товару? визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.21 р. № 476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Оптхім-Будторг є юридичною особою, основним видом діяльності? є оптова торгівля хімічними продуктами.

10.11.20 р. між ТОВ Оптхім-Будторг (покупець) та CKS IMPORT EXPORT LLC (продавець) укладено контракт № ОВТ-577 на поставку товару на умовах СІР-Миколаїв.

На виконання умов контракту продавець 15.03.23 р. автомобільним транспортом відправив на адресу позивача товар за рахунком-фактурою (Invoice) № ОСВТ-008/2023/0150 загальною вартістю 20 421,58 доларів США.

З метою митного оформлення товару позивачем подана електронна митна декларація № 23UA205030004831U2, до якої були надані копії документів: рахунок-фактура (інвойс) № ОСВТ-008/2023/0150 від 15.03.23 р., міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 1194587 від 23.03.23 р., пакувальний лист.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивачем визначено його митну вартість відповідно до ст. 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідачем було запропоновано позивачу надати в 10-денний термін додаткові документи на підтвердження визначення митної вартості задекларованих товарів

На вимогу відповідача позивачем був наданий прайс-лист від 15.03.23 р.

24.03.23 р. відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2023/000218.

Також, 24.03.23 р. відповідачем винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000095/2.

Зазначеним рішенням було скориговано митну вартість таких товарів, а саме:

- товар 1/1 «Шпаклівки полімерні» ТМ АРР, країна виробництва EU, виробник APP Sp. z O.O., загальна вага нетто 3 654,28 кг. Митна вартість згідно з рахунком фактурою 5 870,04 доларів США (1,61 доларів США/кг), митна вартість за рішенням 6 833,50 доларів США (1,87 доларів США/кг);

- товар 4/1 «Суміші для підготування зовнішніх та внутрішніх поверхонь» ТМ PERFECT, країна виробництва EU, виробник Perfect Aerosol Polska, загальна вага нетто 1 456,10 кг. Митна вартість згідно з рахунком-фактурою 2 169,60 доларів США (1,49 доларів США/кг), митна вартість за рішенням 2 737,47 доларів США (1,88 дол. США/кг);

- товар 11/1 «Фарби на основі синтетичних полімерів ТМ PERFECT, країна виробництва EU, виробник Perfect Aerosol Polska, вага нетто 1 346,33 кг. Митна вартість згідно з рахунком-фактурою 1 531,80 доларів США (1,14 доларів США/кг), митна вартість за рішенням 2 490,71 доларів США (1,85 доларів США/кг).

Таким чином, рішенням від 24.03.23 р. № UA205030/2023/000095/2 митну вартості товарів було збільшено на 2 490,24 доларів США, що за діючим курсом НБУ складає 91 064,59 грн. Відповідно збільшилися належні до оплати митні платежі на суму 25 315,97 грн.

Не погоджуючись з рішенням та карткою відмовою Волинської митниці, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості у разі 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)?? неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям, передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України.

Під час митного оформлення товарів митницею рішення про коригування митної вартості товару вмотивовано тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме рахунок-фактура в15.03.23 р. № ОСВТ-008/2023/0150 не містить відбитків печатки та підписів отримувача товару.

Згідно з матеріалами справи,?товар, який підлягав митному контролю, був придбаний на підставі контракту №ОВТ-577 від 10.11.20 р.? ?Зазначений контракт є довгостроковим (3 роки) зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу, який містить базові договірні умови між сторонами, які його уклали і не впливає на числові значення складових митної вартості, оскільки не містить таких відомостей.

Позивач та його контрагент встановили у контракті, що ціна на товари установлюється у доларах США на умовах СІР - м. Миколаїв. Загальна сума договору становить 2 000 000 доларів США.

Відповідно до положень ст. 189 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Отже, суб`єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т. ч. визначенні ціни договору.

Що стосується відбитку печатки отримувача на рахунку-фактурі, то можлива наявність такого відбитку могла б бути підтвердженням згоди позивача з вказаними у рахунку-фактурі відомостями щодо номенклатури та цін товарів, однак вже самі дії позивача по визначенню митної вартості саме за вказаною у рахунку-фактурі ціною товарів є підтвердженням його згоди на проведення відповідної операції купівлі за визначеними цінами.

Враховуючи зазначене, митницею не надано доказів на підтвердження того, яким чином зазначені розбіжності вплинули на митну вартість та правильність обраного методу її визначення.

Суд зазначає, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте відповідачем? під час витребування додаткових документів не зазначено, які саме обставини викликали сумніви у достовірності поданих позивачем документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача не було ніяких підстав заперечувати можливість визначення митної вартості за ціною договору, з мотивів не надання всіх документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, оскільки позивач надав відповідачу всі можливі у цьому випадку документи та пояснення.

Суд зазначає, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому полягають такі розбіжності, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх застосування не може бути визначена вартість, недостатньо для висновку про неможливість? ? застосування? ? основного методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 26.03.19 р. в адміністративній справі № 814/921/17, від 04.09.18 р. у справі № 814/2659/16, у справах № 814/3790/14, № 814/1204/15, № 814/1216/16, № 814/1253/14, від 26.08.18 р. у справі № 814/1996/15, від 27.08.20 р. у справі № 814/2840/16, від 21.08.20 р. у справі № 814/1521/16, від 06.08.20 р. у справі № 814/694/16, від 15.04.20 р. справі № 814/1439/15, від 26.03.20 р. у справі № 814/1047/16, від 23.01.20 р. у справі № 814/4204/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач не довів правомірність спірної картки відмови та рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 2 684 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також, позивач подав заяву про компенсацію судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 15 000 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви додано копії: договору про надання професійної правничої допомоги від 10.01.23 р., додаткової угоди 11.04.23 р. до договору про надання професійної правничої допомоги, детального опису робіт та витрат від 17.04.23 р. до договору про надання професійної правничої допомоги, акту приймання - передачі наданих послуг від 29.05.23 р. за договором про надання професійної правничої допомоги, квитанції про сплату адвокатських послуг, докази направлення заяви та копій доданих документів відповідачу.

Відповідач не надав суду заперечень щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 р. у справі № 240/3888/19, від 31 березня 2020 р. у справі № 726/549/19, від 11 грудня 2019 р. у справі № 2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.21 р. у справі № 640/194/98/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тому, зважаючи на незначний обсяг матеріалів справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, складність справи, значення справи для позивача, суд вважає співмірною та обґрунтованою сумою судових витрат на правничу допомогу, яку належить стягнути з відповідача на користь позивача 1 000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Оптхім-Будторг (вул. Адміральська, 27/3, кв. 204, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43870615) до Волинської митниці Державної митної служби України (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Ковельський район, Волинська область, 44350, ЄДРПОУ 43958385), задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA205030/2023/000095/2 від 24.03.23 р.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.23 р. № UA205030/2023/000218.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Ковельський район, Волинська область, 44350, ЄДРПОУ 43958385) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Оптхім-Будторг (вул. Адміральська, 27/3, кв. 204, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43870615) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. (одна тисяча гривень).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз