УХВАЛА
про закриття провадження у справі
м. Черкаси
05 жовтня 2023 року справа № 580/7888/23
Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гаращенка В.В., за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань», в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» та зобов`язати відповідача надати позивачу відповіді на її звернення №2, 3, 4, 5, 6 від 02.05.2023.
Ухвалою судді від 05.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно не надав відповіді позивачу на її звернення №2, 3, 4, 5, 6 від 02.05.2023, які адресовані в порядку Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.
Дослідивши та надавши оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до пункту 2 цієї частини публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 вказаної частини визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи.
Разом із тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є державне підприємство, оскільки останнє здійснює свою діяльність як суб`єкт господарювання та не виконує у спірних правовідносинах владних (управлінських) функцій.
Отже, звернення до відповідача в порядку Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, не містить ознак притаманних публічно-правовому спору, оскільки в ньому відсутній суб`єкт владних повноважень та спір не стосується виконання владних (управлінських) функцій.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Заявлені позивачем вимоги виникають з цивільних правовідносин та відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.
При цьому, беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Таким чином, спір у даній справі не є публічно-правовим, оскільки має приватноправовий характер та, з огляду на суб`єктний склад сторін спору, його слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити.
Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 241, 256, 287, 289, 295 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, закрити.
Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2023 |
Оприлюднено | 11.10.2023 |
Номер документу | 114025688 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на доступ до публічної інформації |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Валентин ГАРАЩЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні