Ухвала

від 09.10.2023 по справі 520/1039/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 жовтня 2023 р. Справа № 520/1039/2020Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року у справі № 520/1039/2020

за позовом приватного акціонерного товариства "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД"

до Головного управління ДПС у Харківській області

третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року задоволено частково адміністративний позов приватного акціонерного товариства "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

02.08.2023 року на зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Визнано неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року у справі № 520/1039/2020 та зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку та обгрунтованих підстав для його поновлення з посиланням на відповідні докази.

05.10.2023 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження яка обґрунтована тим, що в перше апеляційна скарга була подана в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте у зв`язку з тим, що не було сплачено судовий збір, апеляційну скаргу було повернуто. Зазначає, що повторно апеляційна скарга подана в межах допустимого строку в один рік. Крім того, зазначає, що подання апеляційної скарги не в межах 30 календарних днів від дати повернення апеляційної скарги було об`єктивно зумовлено очікування надходження коштів для забезпечення сплати судового збору в повному обсязі. Також відповідач посилається на надмірне навантаження працівників, що ускладнювало подачу апеляційної скарги у встановлений законом строк, що є підставою для поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Перевіривши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати виконання своїх процесуальних обов`язків.

У даному ж випадку, пропуск строку апеляційного оскарження спричинено невиконанням відповідачем вимог процесуального закону щодо форми та змісту попередньо поданої апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, неусуненням цього недоліку в межах встановленого судом строку з огляду на відсутність коштів на сплату судового збору і, як наслідок, її поверненням заявнику, що в контексті наведених положень законодавства не є особливими і непереборними обставинами, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Крім того, колегія суддів зазначила, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що апелянту було відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги, а саме не надано документу про сплату судового збору, що було перешкодою для відкриття апеляційного провадження та підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а в подальшому стало підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.

Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Окрім того, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Посилання скаржника на великий обсяг роботи та надмірне навантаження на працівників податкового органу в умовах воєнного стану, втрати кадрів, як на підставу для поновлення пропущеного строку, колегія суддів не вважає поважними, оскільки наведені обставини не є такими, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторін і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Вищенаведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.

Крім того, колегія суддів зазначає, що своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше або поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Водночас наявність права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необгрунтованими, а тому не свідчать про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Враховуючи, що подана відповідачем заява про поновлення строку на апеляційне оскарження належним чином не обґрунтована, колегія суддів дійшла висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 р. не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року у справі № 520/1039/2020 відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року по справі № 520/1039/2020 за позовом приватного акціонерного товариства "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М. МінаєваСудді З.О. Кононенко В.А. Калиновський