Постанова

від 09.10.2023 по справі 420/4514/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/4514/23

Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

06 березня 2023 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з з фізичної особи платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 131 960,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що наведена заборгованість виникла в результаті добровільної не сплати відповідачем земельного податку з фізичних осіб, який нарахований відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 1417013-2411-1503 від 10.08.2022 року.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що податкова заборгованість виникла щодо земельної ділянки, на яку звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.01.2010 року, а саме: зареєстрованим за реєстраційним № 64, яка належить ОСОБА_1 , земельну ділянку, яка розташована на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області масив № НОМЕР_1 , площею 1,83 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5123783500:01:001:1382 з метою їх реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Соцком Банк» перед Національним банком України за кредитним договором № 32 від 29.01.2010 у розмірі 54 330 275,37 грн., яка складається з суми простроченого кредиту 45 179 703,96 грн, суми несплачених відсотків за користування кредитом - 8027575,26 грн, пені за прострочення повернення кредиту 850 867,90 грн., суми нарахованої пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом 272 128,25 грн. Крім того, відповідач зазначив, що максимальна заборгованість з земельного податку на земельну ділянку за кадастровим номером 5123783500:01:001:1382 може становити 2 835,57 грн. Крім того, відповідач зазначив, що оскільки податковим органом до податкового повідомлення рішення не надано розрахунок податкового зобов`язання, неможливо з`ясувати яку ставку податку застосував позивач.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області задоволено. Стягнуто з фізичної особи платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 131 960,37 грн (сто тридцять одну тисячу дев`ятсот шістдесят грн 37 коп.)

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що 15 листопада 2016 року у межах виконавчого провадження № 30557697 винесено постанову про арешт майна боржника, а тому з зазначеної дати відповідач не має можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та як наслідок, не може бути платником земельного податку за цю ділянку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

ОСОБА_1 на підставі Державного акту Серія ЯЖ № 318525, виданого 03.10.2008р. та зареєстрованого за №010852900519, належить на праві приватної власності земельна ділянка, кадастровий номер 5123783500:01:001:138 на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області масив № НОМЕР_1 , площею 1,83 га.

Податковим повідомленням-рішенням № 1417013-2411-1503 від 10.08.2022 відповідачу нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2022 рік у сумі 131 960,37 грн. Зазначене рішення вручено відповідачу 16 вересня 2022 року (а.с.14).

На час звернення податкового органу до суду сума податкового боргу відповідачем самостійно не сплачена та податкове повідомлення-рішення № 1417013-2411-1503 від 10.08.2022 не оскаржено, а отже сума визначеного контролюючим податкового боргу є узгодженою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Судова колегія погоджується з таким висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Зміст статей 54 та 56 ПК України свідчить, що узгодженою є сума грошового зобов`язання, яку:

- платник податків самостійно обчислив та задекларував у строки, встановлені цим Кодексом,

- контролюючий орган визначив самостійно шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, після закінчення процедури їх адміністративного чи судового оскарження.

Таким чином, з вказаних норм слідує, що у платника податків наявний обов`язок щодо сплати лише узгодженої суми податкових зобов`язань.

Як передбачено п.59.1 ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається платнику податку в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення рішення.

В свою чергу, п.58.3 ст.58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, податкова вимога вважається належним чином врученою, якщо вона надіслана у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно приписів п.42.3 ст42 ПК України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Пунктом 42.5 ст.42 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога форми «Ф» від 03.11.2020 року отримана відповідачем 22.12.2020 року (а.с.13).

Податкове повідомлення рішення форми «Ф» № 1417013-2411-1503 від 10.08.2022 року отримано відповідачем 16 вересня 2022 року (а.с.14).

Враховуючи, що після отримання податкового повідомлення - рішення, відповідач не оскаржив його до суду, зазначена заборгованість набула статусу узгодженої з 27 вересня 2022 року.

Факт не оскарження ОСОБА_1 зазначеного ППР підтверджується, як відсутністю таких доводів у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі, так і відомостями ЄДРСР та інформацією щодо стадій розгляду судових справ з офіційного сайту Судової влади України (https://court.gov.ua/fair/).

Разом з тим, судова колегія зазначає, що при вирішенні спору про стягнення податкового боргу, суд позбавлений можливості перевіряти правомірність здійснення нарахування грошових зобов`язань в результаті несплати яких податковий орган дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 821/2205/15-а від 09 липня 2019 року, по справі № 560/4343/19 від 03 лютого 2022 року.

Так, у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Колегія суддів наголошує, що в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 480/13804/21 від 27 червня 2023 року.

Вищенаведене свідчить, що факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки відповідачем не сплачена сума узгодженого податкового боргу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ГУ ДПС в Одеській області та стягнення з ОСОБА_1 узгодженої заборгованості.

Доводи апелянта, що спірна заборгованість виникла щодо земельної ділянки, на яку звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, на земельну ділянку накладено арешт згідно постанови державного виконавця, а тому відповідач немає можливості використовувати цю земельну ділянку за цільовим призначенням, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.

Вказані обставини жодним чином не спростовують обов`язку відповідача зі сплати земельного податку за наявну у його власності земельну ділянку у передбаченому Податковим кодексом України порядку.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначені в ст. 281 Податкового кодексу України та колегією суддів не встановлено обставин наявності у відповідача відповідних пільг.

Інші доводи апеляційної скарги можуть бути предметом дослідження під час розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області при оскарженні податкового повідомлення-рішення № 1417013-2411-1503 від 10.08.2022 року.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 24 березня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко