Постанова

від 09.10.2023 по справі 400/1332/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1332/23

Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТОРГ НК" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗТОРГ НК" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУДПС від 16 листопада 2022 року № 0055080705.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено про незаконність оспорюваного рішення та його необґрунтованість, оскільки воно було прийняте відповідачем на підставі акта фактичної перевірки позивача №786/14/29/07/41308462 від 04.02.2022 року, яка, як вважає позивач, фактично не була проведена, а отже висновки, викладені перевіряючим органом в акті перевірки, не можуть бути підставою для ухвалення будь-яких рішень податковим органом, оскільки така перевірка фактично не породжує будь-яких юридичних наслідків для сторін.

Також вказано, що перевірка призначалась відповідачем згідно наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 17.01.2022 року №40-П, який в подальшому був оскаржений позивачем в судовому порядку. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року наказ №40-П від 17.01.2022 про проведення фактичної перевірки було визнано протиправним та скасовано. Вказане рішення набрало законної сили 21.11.2022 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності ТОВ є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Для проведення цього виду господарської діяльності ТОВ отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

17.01.2022 року начальником Головного управління ДПС в Миколаївській області Прокоф`євим Д. було прийнято наказ №40-П про проведення фактичної перевірки ТОВ, яким наказано провести фактичну перевірку позивача за адресою здійснення діяльності: Херсонське шосе, 52 А, м.Миколаїв, Миколаївська область, тривалістю 10 діб.

Посадовими особами відповідача здійснено вихід за вказаною адресою здійснення діяльності ТОВ.

Уповноваженими представниками ГУ ДПС було пред`явлено направлення на перевірку та службові посвідчення головних державних ревізорів-інспекторів, що прибули на перевірку відповідно до наказу та направлень.

За посилапнням позивача, ним не було допущено посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки.

04.02.2022 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було складено акт №786/14/29/07/41308462.

На підставі вказаного акту перевірки ГУДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2022 року №0055080705, яким визначено для позивача штрафні санкції в розмірі 71758,89 грн., що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що судом першої та апеляційної інстанції у справі 400/1247/22 уже встановлено, що ТОВ не допустило посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки (та їм не були надані первинні документи, про що зазначено у акті перевірки).

Посадові особи ГУ ДПС у Миколаївській області здійснили вихід за адресою здійснення господарської діяльності ТОВ, пред`явили направлення на проведення перевірки та службові посвідчення. Проте, ТОВ не допустило посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки.

Колегія суддів погоджується з вказаними посиланнями та висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України та зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Зі змісту статті 80 ПК України вбачається, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Як було зазначено, 17.01.2022 року начальником Головного управління ДПС в Миколаївській області Прокоф`євим Д. було прийнято наказ №40-П про проведення фактичної перевірки ТОВ за адресою здійснення діяльності: Херсонське шосе, 52 А, м.Миколаїв, Миколаївська область, тривалістю 10 діб.

Поряд з цим, не погоджуючись з вказаним наказом від 17.01.2022 року №40-П про проведення фактичної перевірки, ТОВ звернулось до суду із позовом про його скасування.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року (по справі №400/1247/22) позов ТОВ до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 17.01.2022 року №40-П про проведення фактичної перевірки задоволено; визнано протиправним та скасовано цей наказ. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року залишено без змін.

Так, задовольняючи позов по вказаній справі, суд вказав, що ТОВ стверджував про невідповідність спірного наказу, оскільки, на його думку, в ньому не зазначені підстави для її проведення, які передбачені у п.80.2 ст.80 ПК України, а саме - не вказано яка інформація була отримана ГУ ДПС в Миколаївській області щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана та в який спосіб.

Як свідчать матеріали справи, спірний наказ про проведення перевірки видано на підставі підпунктів 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Мета перевірки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Суд наголосив про наявність обов`язку врахувати правові висновки, викладені у більш пізніших постановах Верховного Суду, а саме від 12.10.2021 року у справі №120/5729/20-а, від 28.10.2021 року у справі №520/10214/2020, від 02.12.2021 року у справі №120/3918/20-а, відповідно до яких контролюючому органу необхідно 1) отримати в установленому порядку інформацію про порушення вимог законодавства; 2) послатися в наказі про призначення перевірки на конкретні фактичні порушення.

Отже, суд дійшов висновку, що оскільки у цьому випадку ГУ ДПС у Миколаївській області не навело інформацію про порушення вимог законодавства, яка стала підставою для призначення фактичної перевірки, та не навело її у наказі про призначення фактичної перевірки, то суд вимушений погодитися з аргументами та позицією позивача про протиправність такого наказу.

Враховуюче наведене, колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на визнання перевірки безпідставною та необгрунтованою, всі висновки (в контексті даної справи) зроблені за її результатом не мають жодної юридичної сили та не можуть призводити до будь-яких легальних наслідків для ТОВ.

Також, частиною другою статті 6 КАС передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67).

Суд зазначає, що призначення та вчинення дій щодо проведення незаконної перевірки жодним чином не можуть бути підставою для зміни податкового стану особи, стосовно якої вказані дії вчинялись.

Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява№ 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00).

Водночас, в даній справі суд констатує, що дії ДПС при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення 16 листопада 2022 року при наявності рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року (по справі №400/1247/22) не були «взірцевими».

Суд враховує, що станом на 16 листопада 2022 року вказане рішення Миколаївського окружного адміністративного суду дійсно ще не набуло законної сили, водночас, при наявній актуальній практиці Верховного Суду по тотожнім спорам до справи №400/1247/22, прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, в кінцевому рахунку, призвело до порушення законних прав позивача, які суд вважає за належне поновити.

Наведені висновки також узгоджуються з ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якою висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Окремо колегія суддів зазначає, що в обґрунтування позовних вимог ТОВ було зазначено про незаконність оспорюваного рішення та його необґрунтованість, оскільки воно було прийняте відповідачем на підставі акту фактичної перевірки позивача №786/14/29/07/ НОМЕР_1 від 04.02.2022 року, яка, як вважає позивач, фактично не була проведена. За посиланнями ТОВ, ДПС не було досліджено ні Х-звіт, ні документи, що підтверджують облік товару, не було також здійснено замірів залишків палива.

Так, у вказаному ж рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року (по справі №400/1247/22) судом було зроблено висновок, що: «Посадовими особами відповідача здійснено вихід за адресою здійснення діяльності: Херсонське шосе, 52 А, м. Миколаїв, Миколаївська область.

Уповноваженими представниками ГУ ДПС було пред`явлено направлення на перевірку та службові посвідчення головних державних ревізорів-інспекторів, що прибули на перевірку відповідно до наказу та направлень.

Таким чином, відповідачем виконано вимоги статті 81 Податкового Кодексу України.

В свою чергу, ТОВ не було допущено посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки у зв`язку з відсутністю підстав для її проведення.».

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного вбачається наявність встановлення судовим рішенням, що набрало законної сили, факту не допуску ТОВ посадових осіб відповідача до проведення перевірки, при цьому, відповідачем в межах даної справи (400/1332/23) протилежного доведено не було. Суд зазначає, ДПС в акті посилається на проведення перевірки (зокрема, а.с.14, 18), що свідчило б про допуск до перевірки позивачем фахівців відповідача, водночас, на підтвердження вказаних обставин ДПС не було надано жодних об`єктивних доказів (фото, відеофіксації, показання свідків, тощо)

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук