Ухвала

від 26.09.2023 по справі 127/29700/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/29700/23

Провадження №1-кс/127/11506/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2023 року до Вінницького міського суду Вінницької області звернувся слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0.0431 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:001:0122; садовий будинок загальною площею 114,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0.1057 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:004:0127; квартира за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка кадастровий номер 0520680200:01:004:0152 розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира за адресою: АДРЕСА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що Слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000468 від 09.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що лікар-ендоскопіст комунального підприємства «Міський лікувально-діагностичний центр» ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлений слідством день, час та місці, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вирішили зайнятися організацією незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, в тому числі шляхом надання їм порад, вказівок, надання засобів та усунення перешкод.

Реалізуючи цей намір, ОСОБА_4 04.08.2023, перебуваючи в приміщенні КП «Міський лікувально-діагностичний центр» по вул. Київській, 68, м. Вінниці, спілкуючись з громадянином України ОСОБА_5 , який на період воєнного стану тимчасово обмежений у праві на виїзд за кордон, повідомив йому про можливість перетину державного кордону України після виготовлення за грошову винагороду в сумі 3000 доларів США та передачі йому ( ОСОБА_5 ) пакету документів із зазначенням фіктивного лікарського діагнозу.

При цьому саме лікування не обумовлювалося, оскільки документи про наявність захворювання мали бути лише засобом для усунення перешкоди для незаконного перетину кордону України. На цю пропозицію ОСОБА_5 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, погодився.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення внаслідок організації незаконного переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 з метою виготовлення фіктивних документів про наявність захворювання в ОСОБА_5 , який діяв під контролем працівників СБУ у ході спеціального слідчого експерименту, 09.08.2023 отримав від нього частину грошових коштів у сумі 1500 доларів США що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 09.08.2023 становить 54840 грн. та його анкетні відомості, які надалі були використані при виготовленні відповідних фіктивних документів.

Під час зустрічі та розмови з ОСОБА_5 . 11.08.2023 ОСОБА_4 провів інструктаж щодо його поведінки та надав вказівку звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. При чому ОСОБА_4 вказав ОСОБА_5 на необхідність звернутися до конкретного лікаря, який відповідно до домовленості з ОСОБА_4 , мав направити ОСОБА_5 на додаткове обстеження.

Після додаткового обстеження у висновку лікаря-травматолога від 17.08.2023 за результатом проходження військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_2 було зазначено фіктивний діагноз з висновком про тимчасову непридатність, що є підставою для отримання довідки військово-лікарської комісії про тимчасову непридатність до військової служби та надає право на безперешкодний виїзд за межі України.

Продовжуючи свої протиправні дії, 25.08.2023 близько 09 години 45 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у власному транспортному засобі Mercedes-Benz з державним номерним знаком НОМЕР_1 , припаркованому поблизу приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_5 другу частини грошових коштів у розмірі 1500 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 25.08.2023 становить 54840 грн. та передав ОСОБА_5 довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про тимчасову непридатність, яка відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дає підстави ОСОБА_5 виїхати за межі України.

26.08.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України тобто у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом усунення перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Відповідно до санкції вказаної статті Кримінального кодексу України, діяння, передбачені ч. 3 ст. 332 Кодексу караються позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у ОСОБА_4 станом на дату затримання та повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає конфіскацію майна були наявні: земельна ділянка площею 0.0431 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:001:0122; садовий будинок загальною площею 114,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ); земельна ділянка площею 0.1057 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:004:0127.

Крім того, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно інформація щодо власника вказаної нерухомості відсутня, однак відповідно до інформації з КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» обїєкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований за ОСОБА_4 .

З метою накладення арешту на вищевказане майно, органом досудового розслідування подано клопотання до Вінницького міського суду про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 .. Ухвалою слідчого судді цього ж суду від 29.09.2023 клопотання слідчого задоволено. Під час виконання ухвали слідчого судді Державним реєстратором прав на нерухоме майно винесено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що вищезазначені об`єкти нерухомості зареєстровані за іншими власниками.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 31.08.2023 подарував земельну ділянка площею 0.0431 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:001:0122 своїй дочці ОСОБА_6 , 01.09.2023 подарував квартиру за адресою: АДРЕСА_2 своїй дочці ОСОБА_6 , 31.08.2023 подарував садовий будинок загальною площею 114,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянка площею 0.1057 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:004:0127 своїй дружині ОСОБА_7 .

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 , діючи умисно та з метою уникнення конфіскації майна, на підставі договорів дарування здійснив перереєстрацію належного йому майна на своїх близьких родичів.

Варто також звернути увагу, що відповідно до положень ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, а також майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що у власності ОСОБА_7 перебуває наступне майно: квартира АДРЕСА_7 (дата набуття права власності 07.09.2020) та земельна ділянка кадастровий номер 0520680200:01:004:0152 розташована за адресою: АДРЕСА_1 (дата набуття права власності 08.11.2018).

Крім того, проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що ОСОБА_4 придбав дві квартири, які зареєстрував на свою дочку ОСОБА_6 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_6 наявна квартира за адресою: АДРЕСА_4 (дата набуття права власності 10.04.2018) та квартира за адресою: АДРЕСА_5 (дата набуття права власності 19.07.2023), тому слідчий просить накласти арешт.

Слідчий в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 172 КПК України, визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ст. 172КПК України, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності власника майна.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування задопомогою технічнихзасобів кримінальногопровадження підчас розглядупитань слідчимсуддею,крім вирішенняпитання пропроведення негласнихслідчих (розшукових)дій,та всуді підчас судовогопровадження єобов`язковим.У разінеприбуття всудове засіданнявсіх осіб,які берутьучасть усудовому провадженні,чи вразі,якщо відповіднодо положеньцього Кодексусудове провадженняздійснюється судомза відсутностіосіб,фіксування задопомогою технічнихзасобів кримінальногопровадження всуді нездійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з`явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Враховуючи, що санкція ч.3 ст.332 КК України передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна, а також враховуючи, що не забезпечення схоронності вказаного майна підозрюваного може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, вважають необхідним накладення арешту на майно.

Перевіривши доводи клопотання, додані матеріали на підтвердження підстав для накладення арешту, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно ч.1 ст.170КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

В клопотанні слідчий наводить підставу застосування арешту майна - те, що накладення арешту необхідне з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна як покарання, передбаченого санкцією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за злочин, за ознаками вчинення якого повідомлено про підозру власника майна.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як убачається з наданих матеріалів клопотання 26.08.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так як, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, слідчий суддя вважає, що зазначене у клопотанні майно, а саме: земельна ділянка площею 0.0431 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:001:0122; садовий будинок загальною площею 114,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0.1057 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:004:0127; квартира за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка кадастровий номер 0520680200:01:004:0152 розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира за адресою: АДРЕСА_5 , являється засобом забезпечення конфіскації майна у відповідності до ч.2 ст. 170 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Згідно ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна негайно виконується слідчим, прокурором.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 131, 132, 170-172 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0.0431 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:001:0122; садовий будинок загальною площею 114,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0.1057 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:004:0127; квартира за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка кадастровий номер 0520680200:01:004:0152 розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира за адресою: АДРЕСА_5 ..

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до апеляційного суду Вінницької області.

Слідчий суддя