Ухвала

від 09.10.2023 по справі 160/16902/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №160/16902/20

адміністративне провадження № К/990/32235/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року у справі за позовом Фермерського господарства "Наталія" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування; до того ж право на повторне звернення ним реалізовано в межах річного строку з дня складення судом першої інстанції повного тексту рішення), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Фермерське господарство «Наталія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2150295/25533016 від 19 листопада 2020 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Наталія» №6 від 28 жовтня 2020 року днем її фактичного подання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2150295/25533016 від 19 листопада 2020 року; зобов`язано Державну податкову службу України повторно розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Фермерського господарства «Наталія» №6 від 28 жовтня 2020 року з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

Не погоджуючись із даним рішенням, податковий орган 19 березня 2021 року звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

В подальшому, у зв`язку із несплатою судового збору й неподанням відповідних доказів у встановлений судом строк, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу - повернуто.

07 жовтня 2021 року податковий орган повторно подав апеляційну скаргу, в якій також порушив й питання поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, зазначаючи про те, що первісна апеляційна скарга була ним подана своєчасно, проте повернута через відсутність коштів для сплати судового збору; при цьому повернення первісної апеляційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення, яке було реалізовано без зайвих зволікань після отримання можливості сплатити судовий збір.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 серпня 2023 року відмовив в задоволенні заявленого клопотання та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши заявнику десятиденний з дня вручення копії ухвали строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано заяву про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в якій він висловлював свою незгоду з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та зазначав, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до апеляційного суду; вдруге апеляційну скаргу подано у найкоротші строки після сплати судового збору; належне ж оформлення апеляційної скарги й дотримання процесуальних строків при первинному зверненні свідчить про бажання реалізувати право на апеляційне оскарження та сумлінне ставлення скаржника до своїх процесуальних прав та обов`язків; до того ж апеляційна скарга подана в межах присічного річного строку з дня складання повного тексту судового рішення.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховував те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження й такий строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропуск пов`язаний з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги; сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги є обов`язком сторони і має бути здійснена на час такого подання в строки, встановлені процесуальним законодавством.

Крім того, суд відмітив, що скаржник в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження висловлював свою незгоду з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року про повернення апеляційної скарги, поданої вперше, проте, ця ухвала в касаційному порядку ним не оскаржувалась, а суд наразі при отриманні апеляційної скарги вдруге не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості такого судового рішення.

Посилання відповідача на те, що ним одразу після сплати судового збору подано апеляційну скаргу вдруге, суд також не прийняв до уваги, оскільки законодавцем встановлено початок відліку строку апеляційного оскарження з дня отримання копії оскаржуваного рішення, а не з дня сплати судового збору.

З приводу ж аргументів відповідача про те, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходив з того, що наведена норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень, незалежно від поважності причин його пропуску, однак не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, який становить тридцять днів; не передбачає ця норма і наявності у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судові рішення без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк у разі його пропуску, тим більше за відсутності поважних причин.

Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Третій апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 24 серпня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року у справі за позовом Фермерського господарства "Наталія" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер