Ухвала

від 09.10.2023 по справі 420/10167/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 420/10167/22

адміністративне провадження № К/990/30895/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №420/10167/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД-ПРО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 08.09.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023, а справу №420/10167/22 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк впродовж якого особа має право звернутися до суду та надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк, визначений законом та усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.

Підставою для залишення поданої відповідачем касаційної скарги без руху стало те, що звертаючись 08.09.2023 до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №420/10167/22, Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових рішень не порушило; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі до суду касаційної інстанції також не надало.

Таким чином, як вказав Суд, відповідачу слід надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових рішень у цій справі, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.

У даному випадку належними доказами, як вказав Суд, можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №420/10167/22 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 20.09.2023) доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 20.09.2023 о 20:26 год.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС в Одеській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, в якому відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його з подальшим відкриттям провадження у справі, а також документ про сплату судового збору (платіжна інструкція №1692 від 13.06.2023 на суму 49620,00грн).

Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження відповідач зазначає, що вперше Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №420/10167/22 в межах встановленого статтею 329 КАС України процесуального строку, яку Верховний Суд ухвалою від 01.05.2023 повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 цього ж Кодексу як таку, що не містила належного викладення підстав касаційного оскарження судових рішень у відповідності до положень частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Користуючись наданим КАС України процесуальним правом повторного звернення, Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС повторно 08.09.2023 подало касаційну скаргу у справі №420/10167/22.

Відповідач, цитуючи положення Конституції України, правові позиції Європейського Суду з прав людини й Верховного Суду, норми КАС України й Закону України «Про судоустрій та статус суддів» зазначає, що дотримання ним процесуального строку касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду, наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень та сплата судового збору за подання касаційної скарги, є достатнім для відкриття провадження у справі та є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої касаційної скарги (з урахуванням реалізації суб`єктом владних повноважень права на звернення до суду з касаційною скаргу до закінчення річного строку). Додатково, посилаючись на рішення Верховного Суду, в яких судом касаційної інстанції вирішувалось питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, скаржник просить врахувати належну реалізацію ним права на касаційне оскарження, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом в ухвалі про повернення раніше поданої ним касаційної скарги та повторному зверненні скаржника до суду з метою оскарження спірних у цій справі судових рішень у найкоротші строки після такого повернення.

У своїх доводах про поважність причин пропуску строку скаржник також зазначає, що введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території країни правовий режим воєнного стану, став об`єктивною та непереборною обставиною, яка позбавила його можливості вільно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й реалізувати право на подання належно оформленої касаційної скарги з дотриманням визначеного КАС України процесуального строку. Наголошуючи на режимі функціонування державних органів в складних умовах воєнного стану, скаржник просить врахувати відсутність з його боку зловживання процесуальними правами. Вважає, що наведені ним вище обставини свідчать про наявність достатніх правових підстав для поновлення пропущеного контролюючим органом строку касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Разом з тим, наведені скаржником, на підтвердження поважності причин пропуску строку, підстави пропуску строку касаційного оскарження судових рішень у цій справі, не можуть бути визнані Судом поважними, з огляду на наступне.

Так, статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №420/10167/22 була прийнята у порядку письмового провадження. Повний текст судового рішення складено 21.03.2023.

Копію означеної постанови Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України отримало 22.03.2023 (про що зазначає сам скаржник у поданій ним касаційній скарзі). А, отже, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 21.04.2023.

Судом також встановлено, що Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вже зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №420/10167/22, яку Верховний Суд ухвалою від 01.05.2023 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладання підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень, обов`язок зазначення яких передбачено частиною четвертою статті 328 КАС України, при цьому роз`яснивши скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої та третьої статті 353 цього Кодексу та вказавши про наявність у особи права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою після повернення такої заявнику.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що недотримання скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою, зокрема, положень статей 328, 330 КАС України щодо належного обґрунтування підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень у касаційному порядку, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження.

Як зазначалось вище, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

У той же час, суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Натомість, у клопотанні, надісланому скаржником на виконання вимог ухвали від 20.09.2023, останнім не зазначено обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та подати таку скаргу з дотриманням визначеного КАС України процесуального строку на касаційне оскарження, з урахуванням того, що повторне подання касаційної скарги відбулося лише 08.09.2023.

До того ж, як встановлено Судом, з моменту отримання скаржником копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої ним касаційної скарги (01.05.2023) і до моменту повторного звернення (08.09.2023) сплинув строк у понад чотири місяці, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, належного обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на звернення до суду скаржник не зазначає. Таким чином, Суд вважає, що відсутні підстави для визнання такого проміжку часу розумним і об`єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Посилання скаржника на обставини, пов`язані з повторним поданням касаційної скарги у цій справі, недостатні для підтвердження поважності причин пропуску строку. Скаржник, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, у тому числі, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Вдруге касаційна скарга скаржником подана до Верховного Суду лише 08.09.2023, тобто зі спливом понад п`яти місяців з моменту отримання скаржником ухваленої судом апеляційної інстанції спірної постанови від 21.03.2023 та зі спливом чотирьох місяців з моменту повернення відповідно до ухвали від 01.05.2023 вперше поданої скаржником касаційної скарги заявнику, що на переконання Верховного Суду, не є свідченням наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження спірних судових рішень та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану, Суд зазначає, що дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.

Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про воєнний стан» в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Окрім того, Суд, надаючи оцінку доводам скаржника, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Поряд з цим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та стверджуючи про складний режим функціонування державних органів в умовах воєнного стану, контролюючий орган не наводить жодних доводів та не надає суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, яким саме чином наведені ним обставини вплинули на обов`язок скаржника подати касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №420/10167/22 з дотриманням статей 328-330 КАС України.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що питання оцінки поважності причин пропуску строку (навіть в умовах правового режиму воєнного стану) через невиконання суб`єктом владних повноважень вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд вважає, що у даному випадку, пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України, покладається на особу, яка звертається з касаційною скаргою, а повторне (чергове) звернення з касаційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 329 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на касаційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Верховний Суд також не приймає до уваги доводи скаржника щодо подання ним чергової касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п`ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №420/10167/22.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №420/10167/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД-ПРО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Васильєва

І.А. Гончарова