Рішення

від 05.10.2023 по справі 448/942/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/942/23

Провадження № 2-о/448/31/23

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повне)

05.10.2023 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Юрій БІЛОУС,

за участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - відділ ДРАЦС у м.Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України, відділ ДРАЦС у м.Дрогобичі Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Центральний державний історичний архів України та Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України,

про: встановлення юридичного факту,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 - не з`явилася,

її представник - адвокат Ліля ГОЛУБІНКА (ордер серії ВС №1214441),

представник відділу ДРАЦС у м.Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України - не з`явився,

представник відділу ДРАЦС у м.Дрогобичі Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України - не з`явився,

представники Центрального державного історичного архіву України - Назарій СВІДНИЦЬКИЙ, Ольга ДЕНЬКОВИЧ (довіреність №399/12-02 від 02.10.2023 року),

представник Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України України - не з`явився (заява),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

в с т а н о в и в:

І. Обставини справи:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та померлим ОСОБА_3 , як між двоюрідними братом та сестрою.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що вона - ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_1 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Довгомостиська, Яворівського (колишнього Мостиського) району Львівської області. Її матір - ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Стебнику, Дрогобицького району Львівської області. Стверджує, що її мати ОСОБА_5 мала рідну сестру - ОСОБА_7 , яка народилася у 1916 році у м.Стебнику, Дрогобицького району Львівської області та після одруження із гр. ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». Від цього шлюбу подружжя « ОСОБА_7 » мало одного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є її (заявниці) двоюрідним братом, однак документів, які б підтверджували родинне відношення немає.

Наголошує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , а на день його смерті залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 .

Стверджує, що після смерті ОСОБА_3 , вона в шестимісячний строк звернулася до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини, де була заведена спадкова справа №206/22.

20 січня 2023 року в.о. завідувача Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Сулима Н.Б. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Причиною відмови є те, що заявниця подала не всі документи на підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.

Зазначає, що встановлення факту родинних відносин має для неї юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, надасть можливість отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3

ІІ. Позиція учасників справи:

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Голубінка Л.В. підтримали вимоги заяви, просили суд її задоволити.

Представник заінтересованої особи - відділу ДРАЦС у м.Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник заінтересованої особи - відділу ДРАЦС у м.Дрогобичі Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представники заінтересованої особи - Центрального державного історичного архіву України Свідницький Н.І. та Денькович О.Я. в судовому засіданні не заперечили проти задоволення вимог заявниці.

Представник заінтересованої особи - Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить розписка про вручення. Від нього поступила заява, в якій просить справу слухати у його відсутності.

Неявка представників заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи.

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді від 05.06.2023 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, заслухавши свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , суд вважає, що подана ОСОБА_1 заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи:

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Довгомостиська, Городоцького району Львівської області. Згідно свідоцтва про народження заявниці серії НОМЕР_1 , у графі «батько» записано « ОСОБА_14 », у графі «мати» - « ОСОБА_5 ».

Судом встановлено, зокрема із показів заявниці та свідків, що дошлюбним прізвищем матері заявниці - ОСОБА_5 було « ОСОБА_5 », яке остання змінила у зв`язку із реєстрацією шлюбу з гр. ОСОБА_14 , однак актовий запис про їх шлюб відсутній, що вбачається із відповіді відділу ДРАЦС у м.Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України №935/33.20-108 від 21.07.2023 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , матір заявниці зазначено як « ОСОБА_5 », яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Селець, Республіки Польща, а померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м.Судова Вишня, Мостиського району Львівської області. Її батьками були: батько - ОСОБА_16 , матір - ОСОБА_17 .

Згідно архівної довідки Центрального державного історичного архіву України м.Львів №Щ-6 від 24.07.20232 року, вбачається, що у документах фонду 201 «Греко-католицька митрополича консисторія, м.Львів» метричних книгах греко-католицької парафії у с.Стебник із записами про народження за 1911-1938 року, у с.Солець, із записами про народження за 1912-1938 року, у с. Колпець із записами про народження за 1891-1915 роки та у метричних книгах римо-католицької парафії у с.Стебник, повіт Дрогобич, Львівського воєводства із записами про народження за 1900-1944 роки, відомостей про народження ОСОБА_5 не виявлено.

Як встановлено з показів свідків та дослідженої в судовому засіданні фототаблиці, наданої представником заявника, на якій зображені родина ОСОБА_1 , ОСОБА_5 мала рідну сестру - ОСОБА_7 , 1916 р.н.

Згідно архівної довідки Центрального державного історичного архіву України м.Львів №Щ-6 від 24.07.20232 року, у фонді 201 «Греко-католицька митрополича консисторія, м.Львів» у метричній книзі греко-католицької парафії у с.Солець, повіт Дрогобич, Львівського воєводства із записами про народження за 1912-1937 рр., виявлено актовий запис про народження на ОСОБА_7 , батьками якої є: батько - ОСОБА_16 , син ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ; мати - ОСОБА_17 , донька ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .

Згідно Повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00038128374 від 13.01.2023 року та копії актового запису про шлюб №122, 27.01.1950 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_8 , після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя « ОСОБА_7 » народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується актовим записом про народження №743, складений 19.05.1952 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

Згідно Повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00038127671 від 13.01.2023 року, батьками ОСОБА_3 записано: батька - ОСОБА_8 , матір - ОСОБА_7 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були рідними сестрами, а отже заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є двоюрідними братом та сестрою.

Окрім того, факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтвердили свідки: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Показання свідків є логічними та послідовними, а також повністю узгоджуються з матеріалами та обставинами справи, підстав сумніватися в правдивості та достовірності наданих свідчень, у суду немає.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер двоюрідний брат заявниці - ОСОБА_3 , що підтверджується актовим записом про смерть №4309 від 18.07.2022 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно: квартиру АДРЕСА_1 .

При зверненні заявниці до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області по питанню отримання свідоцтва про право на спадщину, їй було повідомлено про відмову у вчиненні нотаріальних дій через відсутність документів, які підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів спадкової справи №206/2022, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 був одиноким, ні дружини, ні дітей не мав, тому спадкоємці першої черги відсутні. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його двоюрідна сестра - заявниця ОСОБА_1 , яка має намір прийняти спадщину після його смерті, а отже встановлення даного факту необхідно їй для реалізації спадкових прав.

Іншим шляхом, окрім звернення до суду, ОСОБА_1 не може встановити факт родинних відносин з померлим двоюрідним братом.

V. Застосоване судом законодавство:

Згідно з частиною 2 статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено нормою статті 3 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

За змістом ст. 12 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положення статті 3 СК України передбачають, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Коло осіб, які знаходяться між собою у сімейних стосунках, перераховується у ст. 2 СК України (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі та усиновлені, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок)

У відповідності зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи на підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

У відповідності до вимог ст. 315 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України - про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно з Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення», наведений у ст. 273 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 та п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У відповідності до п.7 вказаної постанови Пленуму, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Порядок судочинства у справах про встановлення юридичних фактів врегульовано статтями 315-319 ЦПК. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за таких умов: 1) факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій; 2) для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення; 3) встановлення факту не має бути пов`язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду; 5) заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки. Наявність спору про право, не підвідомчого судам, не є перешкодою для судового встановлення юридичного факту. Чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

Пунктом 2.13 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджені наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 № 55/18793, встановлений перелік підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 1 вказаної постанови Пленуму відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу України (ЦПК) (1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 року, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З вищенаведеного вбачається, що факт, який просить встановити заявниця, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявниці та можливість безперешкодної реалізації її особистих, в тому числі і спадкових прав.

Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.

Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

VI. Висновки суду:

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки заявниця звернулася до суду з заявою для захисту своїх прав на одержання свідоцтва про право на спадщину після смерті свого двоюрідного брата, це питання вирішити неможливо із-за смерті спадкодавця, з матеріалів справи не вбачається, що встановлення факту за даною заявою пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і ніяким чином не порушує прав і законних інтересів інших осіб, тому суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з метою захисту цивільного права заявниці щодо визнання родинних відносин між нею та її двоюрідним братом.

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення справи не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення заяви по даній цивільній справі не застосовувалися.

VII. Судові витрати:

Відповідно до ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведено норму Закону, судовий збір необхідно залишити за заявницею ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - відділ ДРАЦС у м.Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України, відділ ДРАЦС у м.Дрогобичі Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Центральний державний історичний архів України та Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як двоюрідною сестрою та двоюрідним братом відповідно.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за заявницею.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09.10. 2023 року.

Відомості про учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Заінтересовані особи:

відділ ДРАЦС у м.Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України, місцезнаходження: м.Львів, вул. І.Франка, 157, код ЄДРПОУ: 19170503;

відділ ДРАЦС у м.Дрогобичі Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України, місцезнаходження: м.Дрогобич, вул. І.Франка, 20, Дрогобицького району Львівської області, ЄДРПОУ: 33317624;

Центральний державний історичний архів України, м.Львів, місцезнаходження: м.Львів, вул.Соборна, 3-а, код ЄДРПОУ: 05496425;

Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України, місцезнаходження: м.Львів, вул.Саксаганського, 6, ЄДРПОУ: 02899370.

Суддя Юрій БІЛОУС

Рішення суду набрало законної сили «

Суддя Юрій БІЛОУС