Рішення

від 28.09.2023 по справі 359/2215/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/2215/23

Провадження № 2/359/1310/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2023року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі -

в с т а н о в и в :

08 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив : 1) поділити в натурі відповідно до розміру часток у праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880905:06:007:0107 площею 0,8557 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 за варіантом №1 додатку №1 відповідно висновку експерта про проведення земельно технічної експертизи № 3233 від 19 вересня 2022 року; 2) припинити право спільної часткової власності сторін у справі на вказану земельну ділянку.

Вимоги обгрунтовано тим, що сторони у справі на підставі договору купівлі продажу від 31 серпня 2021 року набули у спільну часткову власність по частині кожен право власності на вказану вище земельну ділянку. Вторгнення російської федерації в Україну в лютому 2022 року зруйнувало можливість реалізації власниками земельної ділянки задуманого спільного проекту. Відповідач припинив спілкування з позивачем, а тому в позасудовому порядку дійти згоди щодо порядку поділу і користування спірним майном ОСОБА_1 не має. Це, в свою чергу, зумовило необхідність ОСОБА_1 звернутись до суду за захистом майнового права. З метою недопущення порушення прав сторін, позивач замовив у Київській незалежній судово експертній установі проведення земельно технічної експертизи, завдяки якій і просив поділити в натурі земельну ділянку за варіантом №1 додатку №1.

Ухвалою суду від 15 березня 2023 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом і повідомленням. Сторонам розяснено права, обов`язки та встановлено строки для їх реалізації.

Відповідач своїм процесуальним правом подати відзив на позов не скористався. Заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 28 липня 2023 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання сторони до суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Разом з тим, представник позивача подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, а розгляд справи здійснити у його відсутність.

Зважаючи на неявку сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюєтья.

Відповідно вимогст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи з наявними в ній доказами, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши її у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2передбачено, що відповідно до статей55,124 Конституції Українитастатті 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідност. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

За змістомст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 31 серпня 2021 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (покупці) було укладено договір купівлі продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:007:0107 площею 0,8557 га, з цільовим призначен-ням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А.О. та зареєстровано в реєстрі за № 2023.

Згідно п. 1.1 та 2.1 продавець продала та передала земельну ділянку у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а покупці прийняли, в рівних частках кожний (по частці), земельну ділянку та сплатили за неї грошову суму в розмірі 3852000 грн. 00 коп..

Право власності сторін на вказану земельну ділянку в розмірі по частці кожному підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованих 31 серпня 2021 року за номерами 272700456 та 272700607.

За приписамист.316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз нормЦК Українивказує на те, що право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Прав власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно ч. 1, 2ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1ст. 356 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами 1 - 3ст. 358 ЦК Українипередбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦК Українимайно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідност. 364 ЦК Україниспіввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Згідно ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно ч. 1ст.88ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними.

При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється міжусіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.

Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду наведеною в постанові від 19 травня 2021 року у справі за № 501/2148/17.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Характеристиками доказів, згідно ст.77-80ЦПК України є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд, відповідно вимог ст. 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідност. 102 ЦПК Українивисновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

За змістом висновку Київської незалежної судово експертної установи за № 3233 наданого судовим експертом Дощенкіним О.І. 19 вересня 2022 року за результатами проведення земельної - технічної експертизи вбачається технічна можливість провести розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:007: в натурі на дві частини відповідно до часток співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі частки та запропоновано на аркуші 24-25 висновку та в додатках № 1, № 2 два варіанти такого поділу.

Про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України, за надання завідомо неправдивого висновку, експерт ОСОБА_4 попереджений.

Позивач обрав варіант № 1 згідно додатку № 1 поділу земельної ділянки в натурі, за яким ОСОБА_1 виділяється у приватну власність земельна ділянка площею 0,4279 га. Лінії розподілу проходять від точки 1 довжиною 1147,02 м. до точки 2, від точки 2 довжиною 53,84 м. до точки А5, від точки А5 довжиною 84,87 м. до точки А6, від точки А6 довжиною 42,24 м. до точки 1 по умовній межі (рілля). ОСОБА_2 виділяється у приватну власність земельна ділянка площею 0,4278 га. Лінії розподілу проходять від точки А1 довжиною 103,99 м. до точки А2, від точки А2 довжиною 25,16 м. до точки А3, від точки А3 довжиною 17,02 м. до точки А4, від точки А4 довжиною 20,75 м. до точки 2, від точки 2 довжиною 117,02 м. до точки 1, від точки 1 довжиною 34,32 м. до точки А1 по умовній межі (рілля).

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не висловив своє згоди чи незгоди щодо поділу спільного майна та не вказав на варіант поділу земельної ділянки, який вважає найбільш прийнятним для нього з запропонованих у висновку експерта.

Отже, враховуючи те, що взаємної згоди щодо поділу майна між сторонами не досягнуто, суд, дослідивши та надавши оцінку експертному висновку та іншим доказам у їх сукупності, проаналізувавши запропоновані варіанти поділу земельної ділянки, дійшов висновку про те, що за наслідками розгляду цієї справи необхідно провести поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:007:0107 за варіантом № 1 додатку № 1 висновку експерта та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вказане майно.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 1, ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребу-ванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 13420 грн. 00 коп. Наведене пітверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.2885099698.1 від 02 березня 2023 року.

Разом з тим, доказів понесення інших витрат, передбачених ч. 3 ст. 133 ЦПК України, позивачем суду не надано. Відтак, зважаючи на задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 13420 грн. 00 коп.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.10 - 12, 76 - 82, 133,141,200,206,263-265, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі - задовольнити.

Здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:007:0107 площею 0,8557 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 за варіантом № 1 додатку № 1 до висновку експерта Дощечкіна Олександра Івановича Київської незалежної судово експертної установи за результатами проведення земельно технічної експертизи № 3233 від 19 вересня 2022 року.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,4279га із земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:007:0107 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 . Лінії розподілу проходять від точки 1 довжиною 1147,02 м. до точки 2, від точки 2 довжиною 53,84 м. до точки А5, від точки А5 довжиною 84,87 м. до точки А6, від точки А6 довжиною 42,24 м. до точки 1 по умовній межі (рілля).

Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,4278га із земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:007: 0107 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 . Лінії розподілу проходять від точки А1 довжиною 103,99 м. до точки А2, від точки А2 довжиною 25,16 м. до точки А3, від точки А3 довжиною 17,02 м. до точки А4, від точки А4 довжиною 20,75 м. до точки 2, від точки 2 довжиною 117,02 м. до точки 1, від точки 1 довжиною 34,32 м. до точки А1 по умовній межі (рілля).

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880905:06:007: 0107, площею 0,8557 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 (нуль) копійок.

Інформація про позивача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 26 червня 2003 року Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області, код платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 30 липня 2003 року Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Яковлєва