Постанова

від 04.10.2023 по справі 296/143/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/143/23 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.

Категорія 10 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів:Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №296/143/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Житомирської міської ради, про встановлення порядку користування квартирою

за апеляційноюскаргою ОСОБА_2 , поданою через адвоката Мариніну Марину Олександрівну,

на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 14 квітня 2023 року, яка постановлена під головуванням судді Анциборенко Н.М. у м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Кирилюка Віталія Леонідовича звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 . Просить встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме: виділити їй у користування житлову кімнату площею 16,3 м2 та балкон 2,04 м2 ; виділити у користування ОСОБА_2 житлову кімнату площею 14,9 м2; у спільному користуванні співвласників залишити коридор 8,2 м2, ванну 3,0 м2, туалет 1,4 м2, кухню 7,1 м2, комору 0,6 м2. Позов обґрунтовує тим, що рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 16 лютого 2021 року вказана вище квартира визнана спільною сумісною власністю її і відповідача та в порядку поділу майна подружжя визнано за кожним із них право власності по частині квартири. Отже, вони є співвласниками квартири та не можуть погодити і встановити порядок користування квартирою та проживання у ній. Крім неї та відповідача у спірній квартирі також зареєстровані її малолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач створює їй і її дітям перешкоди щодо користування квартирою та проживання в ній, а спроби вирішити дане питання мирним шляхом до позитивних результатів не призвели.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 14 квітня 2023 року клопотання представника позивача задоволено та призначена судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої винесено наступне питання: які можливі варіанти встановлення порядку користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності у рівних частках (по квартири) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (у тому числі з можливим переплануванням (переобладнанням) приміщень у цій квартирі), з урахуванням користування даною квартирою двома малолітніми дітьми ОСОБА_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва? Проведення експертизи дорученосудовому експерту Свістунову І.С., який працює у ТзОВ "Центр будівельних та земельних експертиз". Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України. Зобов`язано експерта повідомити сторони про час та місце проведення експертизи. У розпорядження експерта надано цивільну справу №296/143/23. Витрати з проведення експертизи покладені на ОСОБА_1 . Зобов`язано сторони забезпечити експерту безперешкодний доступ до об`єкта дослідження та надати необхідні документи для проведення експертизи. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Відповідач ОСОБА_2 не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, через адвоката Мариніну М.О. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та повернути справу до Корольовського районного суду м.Житомира для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що ОСОБА_2 мобілізований до лав ЗСУ, а тому проведення натурного обстеження об`єкту експертизи судовим експертом за відсутності співвласника та перебування його на війні грубо порушуватиме його право власності. Крім того, разом із відзивом подано клопотання про зупинення провадження в справі на підставі п.2 частини першої ст.251 ЦПК України у зв`язку з перебуванням відповідача в лавах ЗСУ, з підтверджуючими доказами, але суд першої інстанції з даного приводу ухвали не виніс, натомість призначив судову будівельно-технічну експертизу. Вважає, що суд був зобов`язаний у зв`язку з перебуванням відповідача в лавах ЗСУ зупинити провадження у справі, а не у зв`язку з призначенням експертизи. Також відповідач заперечував щодо призначення експертизи у своїй заяві від 14 квітня 2023 року, але в ухвалі, що оскаржена в апеляційному порядку, суд не навів жодних мотивів, із яких були відхилені заперечення сторони відповідача.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до змісту частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Мариніна М.О. апеляційну скаргу підтримала та просить її задовольнити, ухвалу суду, якою призначена експертиза, - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Судова повістка, яка надіслана позивачу ОСОБА_1 , повернута поштовим відділенням у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.188-189). За положеннями частини восьмої ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування. Судова повістка третій особі вручена (а.с.187). Служба у справах дітей Житомирської міської ради спрямувала до суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи, у зв`язку з необхідністю участі на засіданні виконкому відповідної ради (заява додана до матеріалів справи). За загальним правилом явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. За таких обставин, відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.

Відповідно до частини першої ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною першою та п`ятою ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Положення ст.76ЦПК Українивказують нате,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частина перша та друга ст.102 ЦПК України).

Частиною першоюст.103ЦПК Українипередбачено,що судпризначає експертизув справіза сукупностітаких умов: дляз`ясування обставин,що маютьзначення длясправи,необхідні спеціальнізнання усфері іншій,ніж право,без якихвстановити відповідніобставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01 червня 2006 року вказано, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Порядок призначення судової експертизи, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», ЦПК України, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 212 року №1950/5), іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (з подальшими змінами) роз`яснено, що у разі, коли необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами, суддя має призначати експертизу, як правило, при підготовці справи до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть участь у справі.

Також у пунктах 1 та 2 зазначеної вище постанови ВСУ звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до частин першої та другої ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Проте, сторони не можуть домовитися про порядок користування квартирою та у цій справі належить вирішити спір щодо порядку користування двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 .

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що встановити порядок користування у тому варіанті, в якому просить позивач, неможливо через те, що у кімнаті та балконі, які позивач ОСОБА_1 просить виділити у її користування з дітьми, він провів ремонтні роботи.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про призначення у справі судово-будівельної експертизи для наданнявідповіді напитання уредакції,яке передбачаєвивчення можливогоперепланування (переобладнання)приміщень квартири,що потребуєнаявності спеціальнихзнань,якими володієексперт угалузі будівництва.Отже,суду слідвстановити фактичнідані,що входятьдо предметадоказування.Інші засобидоказування не можуть замінити висновок експертизи.

Доводи відповідача, які стосуються не розгляду судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, самі по собі не можуть бути підставою для скасування ухвали про призначення експертизи, враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу про призначення експертизи та зупинення провадження у даному випадку є правом, а не обов`язком суду. Тоді як, зупинення провадження у справі на підставі п.2 частини першої ст.251 ЦПК України є обов`язком суду. Обговорення у апеляційному порядку питання правомірності чи неправомірності зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, є передчасним, оскільки суд першої інстанції з цього приводу ухвали не постановлював та апеляційна скарга подана на іншу процесуальну ухвалу, яка стосується питання призначення експертизи.

Із приводу посилань відповідача на те, що ухвала суду не містить жодних мотивів стосовно відхилення заперечення сторони відповідача щодо призначення експертизи, колегія суддів акцентує увагу на тому, що описово-мотивувальна частина ухвали містить висновок про те, що для надання відповіді на питання, що винесено на вирішення експертизи, необхідні спеціальні знання, якими володіє експерт. Отже, суд першої інстанції мотивував, чому не приймає до уваги заперечення відповідача.

Колегія суддів також відхиляє доводи сторони відповідача відносно того, що за відсутності співвласника майна, який проживає у спірній квартирі, неможливо провести натурне обстеження об`єкту експертизи, оскільки це буде порушувати його право власності та право на недоторканість житла з наступних підстав.

Відповідно до рішення Корольовського районного суду м.Житомира у справі №296/1550/20 від 16 лютого 2021 року квартира АДРЕСА_1 загальною площею 53 кв.м, житловою площею 31,2 кв.м, визнана спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 загальною площею 53 кв.м, житловою площею 31,2 кв.м. Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2021 року рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 16 лютого 2021 року залишено без змін.

Згідно із відомостями, відображеними у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 грудня 2021 року №292563031 за ОСОБА_1 20 грудня 2021 року зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53 кв.м, житловою площею 31,2 кв.м.

Відтак, матеріали справи містять докази того, що спірна квартира наразі перебуває у спільній частковій власності сторін, визначені ідеальні частки, які в натурі не виділені та порядок користування не встановлений, а тому частки сторін по є у кожному квадратному метрі спірної квартири. Отже, безпідставно стверджувати про порушення прав відповідача проведенням натурного обстеження об`єкту експертизи судовим експертом за його відсутності. Тим більше, що висновок експерта може бути підготовлений як на замовлення учасника справи, так і на підставі ували суду про призначення експертизи.

Із огляду на вищевикладене, колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з огляду на право сторони на надання доказів та обов`язок доведення в суді обставин, на які вона посилається, а також те, що для об`єктивноговирішення справи по суті необхідні спеціальні знання, якими володіє експерт.

Відповідно до змісту ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Ухвала суду відповідає вимогам чинного процесуального законодавства та залишається без змін.

Керуючись ст.ст.268,367-368,374-375,381-382,384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через адвоката Мариніну Марину Олександрівну, залишити без задоволення.

Ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 14 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 09 жовтня 2023 року.