Рішення

від 21.04.2008 по справі 1/2-195/08

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вишгородський районний суд Київської області

м. Вишгород, вул. Кургузова, 7, 7300, (04596) 2-27-10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого Лебезуна В.І.

при секретарі Лебединець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину спадкового майна, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, про визнання договору дарування частково недійсним , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з цим позовом, посилаючись на те, що після смерті батька прийняла спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном, після смерті матері - її брат отримав спадщину 3\4 частини будинку та став незаконно власником всього спадкового майна, а через сім місяців отримання свідоцтва на право власності на будинок - 11.09.2007 року подарував будинок своїй дружині - ОСОБА_3 . Позивачка вважає, що вона та її брат ОСОБА_2 є власниками спадкового майна після смерті батька та матері, і вона має право на 1\2 частину у спадщині.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник Новопетрівської сільської ради до суду не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлявся неодноразово.

Відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не з`явились з неповажних причин, про день і час розгляду справи повідомлялись судовими повістками та через оголошення, яке було опубліковано в газеті «Київська правда» від 18.03.2008 року.

Оскільки відповідачі повідомлялись про розгляд справи належним чином, але від них не надходили повідомлення про причини неявки, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивачки, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 - батько позивачки. Після його смерті залишилось спадкове майно на 1/2 частину будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . При житті ОСОБА_8 заповіту не залишав.

Спадкоємцями першої черги за законом були ОСОБА_9 , дружина померлого та рідні діти дочка (позивачки) і син ОСОБА_2 , ( відповідач). Кожний із них трьох спадкоємців мав рівну частку від належної частини померлого, тобто по 1/6 частки (1\2:3).

Оскільки будинок був нажитий подружжям ОСОБА_10 иза час шлюбу, то за правилами ст.22 КпШС, це майно є спільною сумісною власністю і кожний з подружжя має рівні права власності за ОСОБА_8 , 1/2 частка і за ОСОБА_9 , 1/2 частка.

Таким чином, після смерті ОСОБА_8 , у його дружини ОСОБА_9 виникло право власності на 4/6 частини (1/2+1/6/), а у позивачки та відповідача по 1/6 за кожним.

12 грудня 1991 року ОСОБА_9 дружина померлого та її син ОСОБА_2 , - відповідач по справі отримали свідоцтво про право власності в порядку спадщини і ОСОБА_9 стала власником частини, а ОСОБА_2 на 1/4 частини. Це свідоцтво було зареєстровано в державній нотаріальній конторі Вишгородського району в реєстрі №1-2099, справа №635.

Суд визнає це свідоцтво недійсним із наступних причин.

Відповідно до вимог ст.ст.548, 549 ЦК України в редакції 1961 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, то ці дії свідчать про прийняття спадщини.

Судом доведено, що позивачка як спадкоємець після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2 вступила в управління спадковим майном шляхом проведення ремонтних робіт в будинку в липні вересні 1991 року.

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , пояснили в суді, що в літку 1991 року після сорока днів поховання ОСОБА_8 позивачка за свій рахунок поклеїла шпалери, покрасила вікна, паркан і на пам`ять взяла камінний годинник, який був подарований ОСОБА_8 на 50-річчя.

Наведені обставини підтверджують, що позивачка після смерті батька прийняла спадщину і вона має право власності на 1/6 частину спадкового майна, тому свідоцтво про право на спадщину від 12.12.1991 року видане на ОСОБА_9 на частини і на ОСОБА_2 на частину, суд визнає недійсним.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_9 .

20 лютого 2007 року ОСОБА_2 , отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складалося з частин житлового будинку з надвірними будівлями, які належали померлій ОСОБА_9 . Це свідоцтво зареєстровано державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори в реєстрі за 1-594.

Суд визнає це свідоцтво недійсним з наступних причин.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадшини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, позивачка постійно доглядала матір до смерті, заяву про відмову від спадщини позивачки не писала своєчасно до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталась з поважних причин - була вагітна і часто хворіла з лікуванням у стаціонері.

Наведене підтверджується показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Суд визнає свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 20.02.2007 року на весь будинок недійсним - оскільки позивачка після смерті матері прийняла спадщину і має право власності на 1/2 частину спадкового майна, як і її брат - ОСОБА_2 .

11 вересня 2007 року ОСОБА_2 подарував спірний будинок з надвірними будівлями своїй дружині - ОСОБА_3 .

Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміні або припинення цивільних прав та обов`язків.

Оскільки договір дарування від 20.02.2007 року позбавив позивачку законних прав на власність 1/2 частини спадкового майна, суд визнає цей договір недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2020,216 1268 ЦК України, ст.ст.548-549 ЦК України в редакції 1961 року, ст.22 КпШС, ст.226-228 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факти прийняття Трушеною-Довгалюк Вірою Петрівною Спадщини після смерті батька ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати недійсним свідоцтва про право власності, видане державним нотаріусом від 12 грудня 1991 року на ОСОБА_9 та ОСОБА_2 на 1/2 частину кожному на житловий будинок з надвірними будівлями, розташовані по АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 лютого 2007 року видане ОСОБА_2 на спадкове майно померлої матері - ОСОБА_9 , розташоване в АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , укладений 11 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок та надвірні будівлі, розташовані в АДРЕСА_1 - по 1/2 частині за кожним.

Заочне рішення може бути переглянуте Вишгородським районним суду за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.

суддя підпис В.І.Лебезун

згідно з оригіналом, суддя