Рішення

від 03.10.2023 по справі 367/769/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/769/22

Провадження №2/367/2542/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2023 рокуІрпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участі секретаря Шемігон В.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Баштанський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області з позовом звернулась ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., Баштанський ВДВС у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивує тим, що 10 вересня 2021 року заступником начальника Баштанського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чайкою A.C. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66776882, відкрите за виконавчим написом № 14120, виданим 18.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в розмірі 13580,00 грн. З виконавчого напису вбачається, що заборгованість стягується з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 250121ФК від 25.01.2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору-факторингу № 25/01/21 від 25.01.2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес капітал» на підставі договору факторингу № 30072019 від 30.07.2019 року відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1-20190101-66551 від 01.01.2019 року, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес капітал» та ОСОБА_2 . Згідно виконавчого напису, загальна сума заборгованості, в тому числі плата за вчинення виконавчого напису, яка підлягає стягненню з боржника, складає 13580,00 грн. 03 серпня 2021 року був укладений шлюб з ОСОБА_3 , після якого вона змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 ». Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням діючого законодавства, а саме: відсутність нотаріально посвідченої угоди та документу, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, а тому таким, що не підлягає виконанню. Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 18.03.2021 року № 14120 про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346) заборгованості в розмірі 13580,00 грн. та стягнути з ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346) на її користь понесені судові витрати.

В судове засідання позивач не з`явилася, при подачі позовної заяви подала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, зареєстрованого за № 14120 від 18 березня 2021 р. таким що не підлягає виконанню та стягнення з ТОВ «Фінпром Маркет» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 537 грн.(інші 50 відсотків судового збору повертаються позивачу з державного бюджету в порядку ч. 1 ст.142 ЦПК України), та уразі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 268,4 грн. (інші 50 відсотків судового збору повертаються позивачу з державного бюджету в порядку ч. 1 ст.142 ЦПК України) інші вимоги позивача, такі як стягнення орієнтовних судових витрат на правову допомогу - не визнаються. Вимогу позивача в частині стягнення з ТОВ «Фінпром Маркет» орієнтовних судових витрат на правову допомогу слід залишити без задоволення, оскільки розподіляючи судові витрати між сторонами у справі необхідно враховувати дії сторони, щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи.

Третя особа приватний нотаріус Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа - Баштанський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не забезпечив явку свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис 18 березня 2021 року, зареєстровано за № 14120, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a>, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 35017877 відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 250121ФК від 25.01.2021 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35465907 відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 25/01/21 від 25.01.2021 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес капітал», код ЄДРПОУ 40489610, на підставі договору факторингу № 30072019 від 30 липня 2019 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 1-20190101-66551 від 01 січня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес капітал» та ОСОБА_2 , за період з 29.07.2019 року по 18.03.2021 року включно, суму у розмірі: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10530,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами і комісією; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 13580,00 грн.

Згідно постановизаступника начальникаБаштанського відділудержавної виконавчоїслужби уБаштанському районіМиколаївської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)Чайки А.С.10.09.2021року відкритовиконавче провадження№ 66776882відповідно довиконавчого напису№ 14120виданого 18.03.2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄвгеном Михайловичемпро стягненняз ОСОБА_2 невиплачені встрок грошовікошти накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФінпромМаркет» за період з 29.07.2019 року по 18.03.2021 року включно, суму у розмірі: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10530,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами і комісією; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 13580,00 грн.

Судом встановлено, 03 серпня 2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено шлюб, про що Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) складено відповідний, актовий запис № 463. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 », вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001 року, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року з наступними змінами.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993 року, зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно приписів ч.2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. керувався ст.87 Закону України «Про нотаріат», та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Згідно приписів ч.2 ст.265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.11.2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як встановлено судом, суму заборгованості ОСОБА_1 не визнає, нотаріально посвідчених договорів вона не укладала. Приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі визнані не чинними, з дня їх прийняття.

Відповідачем не подано до суду жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача. Крім того не подано і кредитного договору, нотаріально посвідченого,згідно якого був здійснений спірний виконавчий напис нотаріусом.

Отже, оспорюваний виконавчий напис, вчинений без надання нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого договору, чим порушено вимоги Переліку № 1172, що є порушенням вимог ст.87 Закону «Про нотаріат».

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваних виконавчих написів не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00грн, при цьому додає договір № 02/22 про надання правничої допомоги від 01 лютого 2022 року, укладений між адвокатом Пугаченко Сергієм Юрійовичем та Залужець Іриною Анатоліївною, згідно якого адвокат приймає на себе обов`язки щодо: - усної консультації з питання визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вивчення документів, роз`яснення юридичних наслідків розгляду судом позовної заяви, роз`яснення порядку набрання рішенням законної сили, його виконання, аналіз законодавства, що регулює правовідносини між сторонами, аналіз судової практики, консультування щодо обґрунтування правової позиції клієнта, узгодження правової позиції, збір доказів; - складання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Виготовлення позовної заяви з додатками відповідно до кількості сторін у справі. Складання заяви про забезпечення позову. Крім того, згідно п. 3.2. договору вартість однієї години витраченого часу на надання професійної правничої допомоги складає 900,00грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18).

Доказами, які підтверджують заявлений розмір витрат, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем доматеріалів справидодано такожордер нанадання правничої(правової)допомоги серіяВЕ №1062841від 02.02.2022року тасвідоцтво проправо назайняття адвокатськоюдіяльністю серіяМК №837від 13.09.2019р.;додані актиприйому-передачінаданих послуг в яких зазначено зміст правничої допомоги (наданих послуг), дата надання послуги та витрачений час та ціна послуги.

Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 02/22 про надання правничої допомоги від 01.02.2022 року від 01 лютого 2022р. вбачається, що 01 лютого 2022 року адвокатом було надано наступні роботи (послуги): усна консультація з питання визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вивчення документів, роз`яснення юридичних наслідків розгляду судом позовної заяви, роз`яснення порядку набрання рішенням законної сили, його виконання, аналіз законодавства, що регулює правовідносини між сторонами, аналіз судової практики, консультування щодо обґрунтування правової позиції клієнта, узгодження правової позиції, збір доказів 900,00грн. 1години.

Згідно актуприйому-передачівиконаних робіт(наданихпослуг)до договору№ 02/22про наданняправничої допомогивід 02лютого 2022р.вбачається,що 02лютого 2022року адвокатомбуло наданонаступні роботи(послуги): складання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Виготовлення позовної заяви з додатками відповідно до кількості сторін у справі. Складання заяви про забезпечення позову 3600, 00грн. 4години.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1/02/22-О від 01.02.2022р. адвокатом Пугаченко С.Ю. прийнято від ОСОБА_7 згідно договору про надання правничої допомоги № 02/22 від 01.02.2022р., акту від 01.02.2022 900,00грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 2/02/22-О від 02.02.2022р. адвокатом Пугаченко С.Ю. прийнято від ОСОБА_7 згідно договору про надання правничої допомоги № 02/22 від 01.02.2022р., акту від 02.02.2022 3600,00грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вимога ОСОБА_7 щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню.

В той же час, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу), з огляду на те, що дана категорія справ, не представляє складності, обсяги виконаної роботи є незначними, розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження та без участі сторін, а також з урахуванням принципів пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що адвокатом завищено час виконання роботи зазначених в акті від 02.02.2022 року та приходить до висновку про зменшення понесених ОСОБА_7 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку

Також, при задоволенні позову у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що позивачем згідно квитанцій сплачено судовий збір у розмірі 992,40грн. за подання позовної заяви та 496,20грн. за подання заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 12, 81, 83, 89, 141, 142, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Баштанський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 18.03.2021 року № 14120 про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a> (ЄДРПОУ 43311346) заборгованості в розмірі 13580,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a> код ЄДРПОУ 43311346 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 - 496,20грн. сплаченого при подачі позову судового збору та 248,10грн. сплаченого при подачі заяви про забезпечення позову.

Повернути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 через Управління Державної казначейської служби України у Київській області 50 відсотків судового збору, сплаченого через 304 Миколаївське відділення № 19 АТ «ТАСКОМБАНК» рахунок отримувача: UA088999980313131206000010814, МФО одержувача 37955989, згідно квитанції № ПН3007148 від 02.02.2022 року, що становить 496,20грн та квитанції № ПН3007149 від 02.02.2022 року, що становить 248,10 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a> код ЄДРПОУ 43311346 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 3500,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза