Рішення

від 04.10.2023 по справі 756/6701/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04.10.2023 Справа № 756/6701/21

Провадження №2/756/350/23

Справа № 756/6701/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

при секретарях: Демченко І.В., Міщенко О.В.

за участі: представника ЖБК «Суднобудівник- 9» - Ковтун О.М.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши в спрощеному позовному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ЖБК «Суднобудівник-9» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року позивач ЖБК "Суднобудівник-9" звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_2 була користувачем з 1982 року та є власником з 24.09.2022 року квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодкоємицею якого була його дочка - ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину фактично, але не оформила своїх спадкових прав після смерті останнього і до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 не здійснювала оплати комунальних послуг.

Таким чином, власником квартири АДРЕСА_1 стала ОСОБА_2 , яка була дружиною ОСОБА_3 матір`ю ОСОБА_4 та відповідно спадкоємицею останньої.

З огляду на зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за період з 01.07.2007 року по 01.03.2021 року за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 84 488,81 грн., 3% річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення в розмірі 13 263,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 53 041,24 грн., відповідно до ст 625 ЦК України та пеню за невиконання зобов`язання у розмірі 1 661,58 грн., відповідно до ст. 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" а також витрати на правову допомогу у розмірі 13 650,00 грн., та судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

17.10.2022 року в судовому засіданні від представника відповідача - адвоката

ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування строків позовної давності, обґрунтоване тим, що позовна заява подана до суду 28.04.2021 року, а отже заборгованість за комунальні послуги не може бути стягнута за період до 28.04.2018 року поза межами трирічного строку (а.с. 133).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив про її задоволення.

Відповідач у судовому засіданні наголошував про застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача та просив відмовити в цій частині у задоволенні позову.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Відповідач ОСОБА_2 була користувачем з 1982 року та є власником з 24.09.2022 року квартири АДРЕСА_1 .

Право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 140, 141).

01.11.1981 року проведено державну реєстрацію ЖБК «Суднобудівник - 9», код ЄДРПОУ 22893211, місцезнаходження: 04205, м. Київ, пр. Оболонський, 28-б (а.с.20).

Відповідно ч. 1 Розділу І Статуту ЖБК «Суднобудівник - 9», затвердженого протоколом №39 від 30.09.2016 року загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник - 9» (а.с.22-29), метою створення кооперативу є забезпечення житлом (квартирами) членів кооперативу і їхніх сімей шляхом будівництва одного шістнадцятиповерхового багатоквартирного житлового будинку на 111 квартир за адресою АДРЕСА_2 за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги»

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За змістом ст.ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, відповідач у період з 01.07.2007 року по 01.03.2021 була споживачем послуг, з розрахунку позивача вбачається, що заборгованість відповідача за надані житлово-комунальні послуги станом на 01.03.2021 року становить 84 488,81 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З штампу вхідної кореспонденції та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Оболонського районного суду м. Києва вбачається, що позовна заява ЖБК «Суднобудівник - 9», про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_2 подана до суду 28.04.2021 року.

Згідно розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах справи, одна із оплат відповідачем була здійснена 14.04.2020 року, яка спрямована в тому числі і на погашення заборгованості попередніх періодів спожитих житлово-комунальних послуг, що підтверджує факт обізнаності відповідачем наявності боргу за спожиті жтлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

З огляду на зазначене, позовна давність з цієї дати перервалася та з 14.04.2020 року розпочався новий трирічний термін позовної давності щодо стягнення боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин вимоги в частині стягнення заборгованості за період з 01.07.2007 року (згідно розрахунку заборгованості) по 01.04.2017 року не підлягають задоволенню - з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

З огляду на зазначене, суд вважає за доцільне стягнути заборгованість з ОСОБА_2 , починаючи з 01.04.2017 року в межах трирічного строку позовної давності від дати 14.04.2020 року, тобто від дати вчинення особою проплати погашення заборгованості, що свідчить про вчинення дії щодо визнання свого боргу.

При цьому, у відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, враховуючи положення ЦПК України та застосування строків позовної давності, заборгованість за житлово-комунальні послуги підлягає стягненню починаючи лише з 01.04.2017 року по 01.03.2021 рік та складає суму в розмірі 30 338,77 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторона відповідача не надала суду доказів щодо належного виконання зобов`язання з оплати за житлово-комунальні послуги за вказаний період, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не спростував несвоєчасного та не повного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, які відповідають вимогам ст. 77-80 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до відповідача ОСОБА_2 вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, як це передбачено частиною ст. 625 ЦК України. При цьому, суд не погоджується з порядком їх нарахування.

З огляду на зазначене, та враховуючи застосування судом строків позовної давності до стягнення зі ОСОБА_2 підлягають інфляційні втрати у розмірі 5 658,69 грн. та 3% річних у розмірі 2 348,21 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення неустойки (пені) за невиконання зобов`язання в період часу з 01.03.2020 року по 01.03.2021 року в грошовій сумі розміром 1 661,58 грн., суд звертає увагу, що відповідно до ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Проте, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №533-ІХ від 17 березня 2020 року, дію частини першої статті 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» зупинено до 1 липня 2020 року.

Враховуючи вище наведене та положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», до стягнення зі ОСОБА_2 підлягає пеня за невиконання зобов`язання за період з 01.07.2020 року до 01.03.2021 року у розмірі 24,27 грн.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 9» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

На підставі ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позову судові витрати підлягають до стягнення з відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу у розмірі 13 650,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі №922/15944/17.

Враховуючи викладене, та часткове задоволення позовних вимог, а також те, що заявлені відповідачем витрати на правову допомогу у сумі 13 650,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим обсягом послуг правової допомоги у суді, затраченим часом на надання правничої допомоги, ініційовані витрати не відповідають критерію їх реальності і розумності здійсненого розміру, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 6 000,00 грн. компенсації витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 253, 257, 261, 322, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ЖБК «Суднобудівник-9» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_3 ) на користь ЖБК «Суднобудівник-9» (код ЄДРПОУ: 22893211) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 30 338 (тридцять тисяч триста тридцять вісім) гривень 77 копійок, інфляційні втрати у розмірі 5 658 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім) гривень 69 копійок, 3% річних у розмірі 2 348 (дві тисячі триста сорок вісім) гривень 21 копійка та пеню за невиконання зобов`язання у розмірі 24 (двадцять чотири) гривні 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_3 ) на користь ЖБК «Суднобудівник-9» (код ЄДРПОУ: 22893211) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04.10.2023 року.

Суддя А.В. Шевчук