Справа № 509/959/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь кримінальне провадження №12022162250000475 від 29.07.2022 року з обвинувальним актом за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки села Дмитрівка Болградського району Одеської області, офіційно не працевлаштованої, з середньою освітою, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, засіб зв`язку: НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.3 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У невстановлений досудовим розслідувань час та дату, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою свого мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , фактично здійснюючи підприємницьку діяльність в мережі Інтернет, при цьому маючи необхідні знання в користуванні електронно-обчислювальною технікою, а саме в роботі з персональним комп`ютером в тому числі ноутбуком та мобільним телефоном, які підключені до світової мережі Інтернет, використовуючи логін та пароль для входу в соціальну мережу «Instagram», який використовується користувачами в тому числі, як електронний магазин по продажу різного роду товару, створила ряд Інтернет магазинів у соціальній мережі «Instagram», яка має облікові записи під назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_5» в якому 3310 публікацій товару, 22,3 тисячі читачів, «zlkd.shop» в якому також оголошення про продаж жіночого одягу та має 43 публікацій товару и 1221 читач, «shoppangmood_ukraine» в якому 129 публікацій товару та 88 читачів, «ІНФОРМАЦІЯ_4», в якому 222 публікацій товару та 2208 читачів, «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якому 117 публікацій товару та 17 читачів та видавала себе в якості адміністратора або працівника.
Громадяни зв`язувались з ОСОБА_4 через соціальну мережу «Instagram», де були розміщені сторінки Інтернет магазинів, або через меседжер «Viber», де в ході спілкування з ними засобами «Viber» та «Instagram», остання реалізуючи свій єдиний злочинний намір щодо заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом шахрайства вводила учасників Інтернет покупок в оману, запевнюючи потерпілих про правдивість викладеної нею інформації на сторінках Інтеренет магазинів у мережі Instagram, які мали нікнейми «ІНФОРМАЦІЯ_5», « ОСОБА_5 », « ОСОБА_6 », «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_3» та у меседжері «Viber», який створено за номером телефону НОМЕР_2 , достовірно знаючи, що товару необхідного для продажу в неї не має, запевнювала потерпілих у його наявності, а саме відправленням фотографій товару різного кольору, моделей та кількості наявних розмірів. Під час електронного листування або в ході обміну смс повідомленнями, ОСОБА_4 надавала потерпілим необхідні для здійснення грошового переказу реквізити належних їй пластикових карток, які відкриті: № НОМЕР_3 (Альфабанк), № НОМЕР_4 («ПриватБанк»), запевнюючи при цьому, що після перерахунку коштів, вона відправить оплачений товар на вказану громадянами адресу «Нової пошти». Виконуючи зазначені вимоги, потерпілі перерахували кошти на пластикові картки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкритих на ім`я ОСОБА_4 .
Так, 18.05.2022 потерпіла ОСОБА_7 у меседжері «Viber» знайшла Інтернет магазин на сторінці якого оголошення про продаж жіночого одягу, де під кожним із постів зазначена вся необхідна інформація для покупців у вигляді розгорнутого опису товару. Далі, ОСОБА_7 зв`язалася з користувачем під ім`ям « ОСОБА_8 », ким виявилась ОСОБА_4 , та представилась одним із менеджерів магазину. В ході розмови ОСОБА_4 маючи єдиний злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання запевнила потерпілу, що товар, який вона вибрала на сайті є в наявності та надіслала декілька смс повідомлень у меседжері «Viber», в яких повідомила, що отримала замовлення та відправила повідомлення з реквізитами банківської пластикової картки № НОМЕР_4 відкритої ім`я на ОСОБА_4 . Тим самим, остання ввела в оману потерпілу ОСОБА_7 , адже в дійсності не мала наміри відправляти їй замовлений товар.
Виконуючи зазначені вимоги, потерпіла ОСОБА_7 нічого не підозрюючи про шахрайські наміри ОСОБА_4 , яка діяла за допомогою електронно-обчислювальної техніки, 18.05.2022 року перерахувала за придбання жіночого одягу, грошові кошти в сумі 6230 гривень на рахунок № НОМЕР_4 пластикової картки АТ КБ «ПриватБанк» зареєстрованої на ім`я ОСОБА_4 . Отримавши грошові кошти, згідно банківського переказу, ОСОБА_4 привласнила всі грошові кошти та витратила їх на власні потреби, при цьому не виконавши своїх зобов`язань перед ОСОБА_7 .
Також, 24.05.2022 потерпіла ОСОБА_9 у соціальній мережі «Instagram» знайшла Інтернет магазин під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на сторінці якого оголошення про продаж жіночого одягу, де під кожним із постів зазначена вся необхідна інформація для покупців у вигляді розгорнутого опису товару. Далі, ОСОБА_9 зв`язалася з користувачем під ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ким виявилась ОСОБА_4 , та представилась одним із менеджерів магазину. В ході розмови ОСОБА_4 маючи єдиний злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання запевнила потерпілу, що товар, який вона вибрала на сайті є в наявності та надіслала декілька смс повідомлень у соціальній мережі «Instagram», в яких повідомила, що отримала замовлення та відправила повідомлення з реквізитами банківської пластикової картки № НОМЕР_3 відкритої ім`я на ОСОБА_4 . Тим самим, остання ввела в оману потерпілу ОСОБА_9 , адже в дійсності не мала наміри відправляти їй замовлений товар.
Виконуючи зазначені вимоги, потерпіла ОСОБА_9 нічого не підозрюючи про шахрайські наміри ОСОБА_4 , яка діяла за допомогою електронно-обчислювальної техніки, 24.05.2022 року перерахувала за придбання жіночого одягу, грошові кошти в сумі 700 гривень на рахунок № НОМЕР_3 пластикової картки АТ «Альфабанк» зареєстрованої на ім`я ОСОБА_4 . Отримавши грошові кошти, згідно банківського переказу, ОСОБА_4 привласнила всі грошові кошти та витратила їх на власні потреби, при цьому не виконавши своїх зобов`язань перед ОСОБА_9 .
Також, 03.06.2022 потерпіла ОСОБА_11 у соціальній мережі «Instagram» знайшла Інтернет магазин під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на сторінці якого оголошення про продаж жіночого одягу, де під кожним із постів зазначена вся необхідна інформація для покупців у вигляді розгорнутого опису товару. Далі, ОСОБА_11 зв`язалася з користувачем під ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ким виявилась ОСОБА_4 , та представилась одним із менеджерів магазину. В ході розмови ОСОБА_4 маючи єдиний злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання запевнила потерпілу, що товар, який вона вибрала на сайті є в наявності та надіслала декілька смс повідомлень у соціальній мережі «Instagram», в яких повідомила, що отримала замовлення та відправила повідомлення з реквізитами банківської пластикової картки № НОМЕР_3 відкритої ім`я на ОСОБА_4 . Тим самим, остання ввела в оману потерпілу ОСОБА_11 , адже в дійсності не мала наміри відправляти їй замовлений товар.
Виконуючи зазначені вимоги, потерпіла ОСОБА_11 нічого не підозрюючи про шахрайські наміри ОСОБА_4 , яка діяла за допомогою електронно-обчислювальної техніки, 03.06.2022 року перерахувала за придбання жіночого одягу, грошові кошти в сумі 749 гривень на рахунок № НОМЕР_3 пластикової картки АТ «Альфабанк» зареєстрованої на ім`я ОСОБА_4 . Отримавши грошові кошти, згідно банківського переказу, ОСОБА_4 привласнила всі грошові кошти та витратила їх на власні потреби, при цьому не виконавши своїх зобов`язань перед ОСОБА_11 .
Крім того, 21.06.2022 потерпіла ОСОБА_12 у меседжері «Viber» знайшла Інтернет магазин під назвою « Джинсы женские оптом » на сторінці якого оголошення про продаж жіночого одягу, де під кожним із постів зазначена вся необхідна інформація для покупців у вигляді розгорнутого опису товару. Далі, ОСОБА_12 зв`язалася з користувачем під ім`ям « ОСОБА_8 », ким виявилась ОСОБА_4 , та представилась одним із менеджерів магазину. В ході розмови ОСОБА_4 маючи єдиний злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання запевнила потерпілу, що товар, який вона вибрала на сайті є в наявності та надіслала декілька смс повідомлень у меседжері «Viber», в яких повідомила, що отримала замовлення та відправила повідомлення з реквізитами банківської пластикової картки № НОМЕР_3 відкритої ім`я на ОСОБА_4 . Тим самим, остання ввела в оману потерпілу ОСОБА_12 адже в дійсності не мала наміри відправляти їй замовлений товар.
Виконуючи зазначені вимоги, потерпіла ОСОБА_12 нічого не підозрюючи про шахрайські наміри ОСОБА_4 , яка діяла за допомогою електронно-обчислювальної техніки, 21.06.2022 року перерахувала за придбання жіночого одягу, грошові кошти в сумі 19064 гривень на рахунок № НОМЕР_3 пластикової картки АТ «Альфабанк» зареєстрованої на ім`я ОСОБА_4 . Отримавши грошові кошти, згідно банківського переказу, ОСОБА_4 привласнила всі грошові кошти та витратила їх на власні потреби, при цьому не виконавши своїх зобов`язань перед ОСОБА_12 .
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнала повністю і у скоєних нею кримінальних правопорушеннях щиросердо розкаялася, підтвердивши суду, що вона дійсно скоїла кримінальне правопорушення при вищенаведених фактичних обставинах, які нею не заперечуються.
Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, а тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції. При цьому обвинуваченій роз`яснено, що надалі вона не матиме права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Потерпілі в судове засідання не з`явились, але звернулись до суду з заявами, відповідно до яких просять суд розглядати кримінальне провадження у їх відсутність.
За згодою учасників судового провадження, відповідно до ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним досліджувати докази фактичних обставин справи, які ніким не заперечуються та крім пояснень ОСОБА_4 підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Суд вважає провину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.3 КК України повністю доведеною.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.190 ч.3 КК України.
Призначення покарання ОСОБА_4 підлягає в межах санкції ч.3 ст.190 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а у відповідності до ст.12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченої:
- раніше обвинувачена ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувалася, не заміжня, офіційно не працевлаштована, характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Також при призначенні покарання суд враховує:
відсутність обставин, що обтяжують покарання (ст.67 КК України),
наявність обставин, що пом`якшують покарання:
- щире каяття (п.1 ч.1 ст.66 КК України);
- добровільне відшкодування завданого збитку (п.2 ч.1 ст.66 КК України).
З урахуванням наявності двох обставин, що пом`якшують покарання, особи обвинуваченої, позиції прокурора, який вважає можливим виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає можливим застосування ст.75 КК України та звільнення обвинуваченої від відбуття покарання з встановленням іспитового строку та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід не обирався.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.
Потерпілою ОСОБА_12 до ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення на її користь 19064 грн. заподіяної матеріальної шкоди.
Потерпілою ОСОБА_7 до ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення на її користь 6230 грн. заподіяної матеріальної шкоди.
Відповідно до наданих обвинуваченою, долучених до матеріалів кримінального провадження та досліджених судом квитанцій обвинувачена у повному обсязі відшкодувала заподіяну матеріальну шкоду.
Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, в зв`язку з відсутністю предмету спору провадження за цивільними позовами потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_7 підлягає закриттю.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст.349, 370, 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.3 КК України та призначити їй покарання 3 (три) роки позбавлення волі.
У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ, мобільний телефон марки «Iphone 7» серійний номер « НОМЕР_5 », імеі 1: НОМЕР_6 з номером мобільного оператора НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_4 скасувавши з них арешт.
Скасувати арешт із забороною відчуження з земельної ділянки площею 0,8069 га, кадастровий номер 5121483000:01:002:0825, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_13 від 10.02.2023 року.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 30 днів після його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Овідіопольський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 12.10.2023 |
Номер документу | 114053150 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Шахрайство |
Кримінальне
Овідіопольський районний суд Одеської області
Бочаров А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні