Ухвала

від 03.10.2023 по справі 522/5486/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/5486/23

Провадження № 2/522/3589/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Глущенко Т. О.,

представника відповідача - адвоката Черток О. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду клопотання Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси про закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовною заявою до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства оборони України в особі Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної політики м. Одеси, в якій просила встановити факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з березня 2011 року та встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_5 з дня її народження до моменту зникнення ОСОБА_5 безвісти.

Позов мотивовано тим, що з березня 2011 року вона проживала разом з ОСОБА_5 як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу та виховували ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона та ОСОБА_5 мали намір одружитися, однак у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 наразі перебуває в складі Збройних Сил України, така можливість відсутня. За час проживання однією сім`єю, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту. Усі свята проводили в колі рідних та друзів, спілкувалися з батьками та родичами один одного.

Позивач має доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої з її слів на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України записаний ОСОБА_6 , однак такої людини не існує. ОСОБА_5 виховував її як рідну дитину, а вона вважає його своїм батьком, між ними склалися теплі сімейні відносини. ОСОБА_5 повністю її утримував, мав намір її удочерити, однак у зв`язку з перебуванням на службі у складі Збройних Сил України, такої можливості не має.

ОСОБА_5 раніше перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , який на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2010 року розірвано. 28 листопада 2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 повінчалися, що підтверджується свідоцтвом про вінчання. 16 травня 2022 року ОСОБА_5 видав довіреність, посвідчену нотаріально, якою уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися належним йому транспортним засобом.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ОСОБА_5 вступив до лав Збройних Сил України та з 17.03.2022 проходив військову службу. 31.10.2022 на її адресу з ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов лист, в якому зазначено, що ОСОБА_5 вважається зниклим безвісти в Донецькій області з 23.10.2022 під час вогневого зіткнення із супротивником. На бланку повідомлення зазначено, що воно є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законом порядку.

Указує, що встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки має для позивача юридичне значення, оскільки від нього залежить виникнення у неї права на соціальні виплати, пов`язані з набуттям військовослужбовцем статусу - безвісно відсутнього. Факт перебування малолітньої ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_5 також потрібен для отримання соціальних виплат, передбачених Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та постановами Кабінету Міністрів України № 884 від 20.11.2016 та № 168 від 28.02.2022.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.04.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

10.08.2023 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 м. Одеси надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки вимоги позивача пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно - правовими відносинами позивача з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. Указує, що оскільки вимоги позивача направлені на підтвердження нею та донькою певного соціально - правового статусу щодо призначення та виплати грошових допомог, як члену сім`ї військовослужбовця, а такий статус має правове значення виключно у публічно - правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення, тому провадження у справі підлягає закриттю, так як спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач у судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить особистий підпис її представника - адвоката Клименка О. В. у розписці від 17.08.2023.

03.10.2023 адвокатом Клименком О. В. подано заяву про припинення представництва інтересів позивача, в якій він зазначив, що 29.09.2023 до нього звернулася ОСОБА_1 із письмовою заявою про розірвання договору про правничу допомогу.

Позивач не забезпечила представництво своїх інтересів іншим представником, особисто у судове засідання також не з`явилася, будь-яких заяв чи клопотань від неї до суду не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Черток О. В. проти задоволення клопотання заперечувала.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як слідує із доданого до позовної заяви сповіщення Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної політики м. Одеси № 37 від 31.10.2022, адресованого ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 17.03.2022, вважається зниклим безвісти у Донецькій області з 23.10.2022 під час вогневого зіткнення із супротивником. Сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законом порядку.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 цього Закону за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

З вищевикладеного слідує, що позовні вимоги ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею та за малолітньою ОСОБА_2 певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами позивача з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Указаний висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення позивача до суду, яка полягає у підтвердженні певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що від встановлення юридичних фактів залежить виникнення у неї та дитини права на отримання грошового забезпечення, пов`язане з набуттям військовослужбовцем статусу безвісно відсутнього.

Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц зазначив, що врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

З урахуванням наведеного, вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , який вважається зниклим безвісти під час участі у бойових діях, та перебування на його утриманні малолітньої ОСОБА_2 не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Аналогічні по суті висновки викладені у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 19, 255, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства оборони України в особі Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування особи на утриманні - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 09.10.2023.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА