Рішення

від 03.10.2023 по справі 512/265/23

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.н.с.512/265/23

Провадження№2/512/130/23

"03" жовтня 2023 р. смт Саврань

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Тімановського А.Г.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у загальному порядку матеріали справи за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Савранський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання батьківства, третя особа: Савранський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій просить суд: визнати громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народився у с. Осички Савранського районну Одеської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане 27.12.2014 року відділом Державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Савранського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №186 від 27.12.2014).

Стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму сплачену судового збору в сумі 1073 грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на її користь понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 2000грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 2013 року по 2014 рік перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 15.11.2014 року шлюб між ними було розірвано. Після державної реєстрації розірвання шлюбу її було присвоєно прізвище « ОСОБА_5 », свідоцтво про розірвання шлюб серія НОМЕР_2 видане 15.11.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Савранського районного управління юстиції в Одеській області. Актовий запис №14. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка ОСОБА_5 . При реєстрації народження дитини запис про батька зроблений зі слів позивачки відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України). Відповідач відмовляється добровільно в позасудовому порядку подати заяву про реєстрацію його як батька до органу державної реєстрації актів цивільного стану, через що позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.

Савранський районний суд Одеської області ухвалою від 27.04.2023 прийняв цивільний позов ОСОБА_1 до розгляду та призначив підготовче судове засідання на 06.06.2023, запропоновав відповідачці протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву.

17 травня 2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він просив суд відмовити у задоволенні позову.

06.06.2023 в підготовчому судовому засіданні надійшло клопотання представника відповідача адвоката Животовської Г.М. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. Представник відповідача вказує на те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити обставини викладені в позовній заяві неможливо та вважає доцільним призначення судової молекулярно-генетичної експертизи необхідної для встановлення батьківства ОСОБА_3 стосовно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач проти призначення судової молекулярно-генетичної експертизи не заперечував.

Позивачка ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 проти призначення судової молекулярно-генетичної експертизи не заперечували.

Представник третьої особи - Савранського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи, не надав, свою позицію не виклав.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 06.06.2023 задоволено клопотання представника відповідача адвоката Животовської Г.М. та призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити запитання:

«Чи не виключається батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?

Чи є кровне споріднення між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? »

29 серпня 2023 до Савранського районного суду Одеської області з Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експеризи» надійшов висновок експерта № 273 від 18.07.2023.

Враховуючи, що у період з 26 липня 2023 по 03 вересня 2023 включно головуючий суддя Брюховецький О.Ю. перебував у щорічній відпустці, питання щодо поновлення провадження та призначення підготовчого судового засідання вирішувалось 04.09.2023.

04.09.2023 ухвалою Савранського районного суду Одеської області провадження по справі поновлено та призначено підготовче судове засідання на 03.10.2023.

У підготовчому судовому засіданні, що відбулося 03 жовтня 2023 року, позивачка ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позов підтримали, просили задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні, що відбулося 03 жовтня 2023 року, відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 позов визнали та не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За приписами частини 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з позовної заяви позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_3 у період з грудня 2013 року по листопад 2014 року перебували у шлюбі. З 15 листопада 2014 року шлюб між ними розірвано. Після державної реєстрації розірвання шлюбу її було присвоєно прізвище " ОСОБА_5 ",свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 видане 15.11.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Савранського районного управління юстиції в Одеській області актовий запис №14.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народилася дочка ОСОБА_5 , що стверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , видане 27.12.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Савранського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №186 від 27.12.2014 (а.с.9)

Оскільки сторони не перебували у шлюбі, за бажанням позивачки ОСОБА_1 в актовий запис про народження дитини відомості про батька були внесені зі слів матері, відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, та батьком записано " ОСОБА_3 ".

Відповідач відмовлявся добровільно, в позасудовому порядку, подавати заяву про реєстрацію його як батька до органу державної реєстрації актів цивільного стану, через що позивачка була змушена звернутися до суду з позовом про визнання батьківства.

З відповідачем вони разом не проживають з вересня 2014 року. Донька проживає разом із позивачкою. Відповідач з народження дочки з нею не спілкується та матеріальної допомоги на її утримання не надає. Але дочка ОСОБА_5 знає що ОСОБА_3 є її батьком про це її розповідала позивачка та показувала де він проживає в смт Саврань. Той факт, що ОСОБА_5 є дочкою відповідача підтверджується спільним проживанням до шлюбу та під час шлюбу, її перебування в цей час в стані вагітності, також їхнє проживання під час вагітності у його матері в смт Саврань на протязі 4-х місяців, а також ім`я по батькові " ОСОБА_5 " вписане в свідоцтві про народження дочки.

Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 3 статті 51 Конституції України закріплено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Так, статтею 122 СК України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

За змістом частини другої статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина 1 статті 135 СК України).

Положенням частини 1 статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до частини другої статті 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 3 та 4 цієї статті позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

У пунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року зазначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Отже, визнання позову відповідачем, який не обмежений у даному праві, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому може бути прийняте судом.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеним сторонами, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд, з урахуванням факту визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до пункту 20 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Підпунктом 2.13.1 пункту 2.13 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, передбачено, що рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За змістом статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією #0.0.2917743035.1 від 23.03.2023 (а.с. 1).

Тому, з відповідача, в силу частини 1 статті 141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1073,60 грн.

Крім того, у позовній заяві позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь понесені судові витрати на правничу допомогу.

На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу разом із позовною заявою надано суду квитанцію про оплату правової допомоги № б/н.

Відповідно до квитанції № б/н ОСОБА_1 сплачено адвокату Савченко С.М. послуги у сумі 2000 грн (а.с. 10).

За змістом частин 1 - 6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Як вбачається з позовної заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді, становить 2 000 грн.

Докази понесених судових витрат на правничу допомогу подано стороною позивачки у строк, передбачений частиною 8 статті 141 ЦПК України.

Водночас, суд зауважує, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем подано не було, а відповідною нормою ЦПК України не передбачено зменшення такого розміру судом за відсутності відповідного клопотання.

Відтак, суд вважає, що вимога про стягнення із відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 понесених судових витрат на правничу допомогу в сумі 2 000 грн є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, співмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а, отже, є такою, що підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 125-128,135 Сімейного кодексу України, статтями 2-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 137, 141, 200, 206, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Савранський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в с. Осички Савранського району Одеської області (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Савранського районного управління юстиції в Одеській області), актовий запис №186 від 27.12.2014 року).

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання рішенням законної сили воно є підставою для Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо внесення в актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №186 від 27.12.2014 змін: виключити в графі "батько" відомості про батька ОСОБА_3 ; в графі "батько" вписати відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) судовий збір в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Повне рішення складено і підписано головуючим суддею 09 жовтня 2023 року.

Суддя: О.Ю. Брюховецький