Рішення

від 06.10.2023 по справі 380/9886/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2023 рокусправа № 380/9886/23м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» про визнання протиправним рішення Головного управління ДПС у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 17.02.2023 №569 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 23.03.2023 №929 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» (код платника податків за ЄДРПОУ-43896770) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. Позивач вважає, що таке рішення є неправомірним, надуманим, складеного на підставі позиції Головного управління ДПС у Львівській області, яка не підкріплена жодними належними документальними доказами, та на підставі неправильно встановлених Головним управлінням ДПС у Львівській області фактичних обставин, без врахування наданих пояснень, та відповідно є всі підстави для скасування даного рішення.

Вказує також, що аналіз господарської діяльності платника податків з його контрагентами на предмет оцінки товарності (реальності) операцій та, відповідно, висновок про дотримання або порушення податкової дисципліни таким платником може бути здійснено контролюючим органом виключно шляхом проведення документальної перевірки з дотриманням відповідної процедури.

Зауважує, що сама по собі ризиковість окремих контрагентів товариства не може бути єдиною підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, оскільки платник податку не повинен нести відповідальність за ймовірні порушення допущені його контрагентом, якщо контролюючий орган не доведе його безпосередньої участі у зловживаннях такого контрагента.

Також звертає увагу, що ТОВ «Дак Агро» не включало податок з доданої вартості (ПДВ) від таких «ризикованих» контрагентів у податковий кредит з ПДВ. ТОВ «Дак Агро» за операціями продажу продукції цим підприємствам нарахував податкові зобов`язання, тому державний бюджет не має негативного впливу від наслідків здійснення господарських операцій ТОВ «Дак Агро» з ТОВ «АГРОМІТ 2018» та ТОВ «АГРОНОМ ЦЕНТР».

Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 11.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ТзОВ «ДАК АГРО» (ЄДРПОУ 43896770), що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: код 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про відповідність критерiям ризиковостi платника податку. Так, за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ТзОВ «Дак Агро» здійснювало постачання курей бройлерів ризиковим суб`єктам господарювання, а саме: - ТзОВ «АгроМіт 2018 » (ЄДРПОУ 42520018) кури бройлери на суму 346 464,00 грн (податкової накладної від 10.10.2022 №21); - ТзОВ «Агроном Центр (ЄДРПОУ 38738473) кури бройлери на суму 491 941,92 грн (податкової накладної від 13.10.2022 №23). ТзОВ «Дак Агро» на розгляд комісії не надано в повному обсязі первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, а саме: складські документи (інвентаризаційні описи). У зв`язку з цим, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 23.03.2023 №929 про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «ДАК АГРО» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків. Таким чином, з врахуванням дати первинного віднесення Товариства до переліку ризикових платників податку, особливостей господарських операцій які здійснює Товариство, останнє не було позбавлено можливості визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи з метою виключення з переліку ризикових.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якому вказує, що Порядок №1165 дає право комісії регіонального рівня самостійно ініціювати процедуру розгляду питання щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, але ініціювання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20. Вказує, що до документів (договорів, оплат, ТТН, штатних розписів і т.д. і т.п.) наданих для спростування статусу ризикованості в порядку п. 6. Порядку 1165 відсутні претензій/зауважень з сторони податкового органу, та відзив від податкового органу їх не містить. Також зазначає, що відповідач вказує на причину про відповідність критеріям ризиковості платника податку - наявність статусу «ризикових контрагентів» ТОВ «АГРОМІТ 2018» (код ЄДРПОУ 42520018) та ТОВ «АГРОНОМ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 38738473), натомість податкові накладні сформовані ТОВ «ДАК Агро» як постачальником товару для цих «ризикових» контрагентів - реєструються в ЄРПН.

Ухвалою суду від 06.10.2023 відмовлено в розгляді справи в загальному позовному провадженні та призначенні судового засідання.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» (надалі ТОВ «Дак Агро», або Позивач) є юридичною особою приватного права, яке було створено 03.11.2020, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1001211070003003958, зареєстровано платником податку на додаткову вартість з 01.01.2021 і має індивідуальний податковий номер 438967709077.

Основним видом діяльності Товариства є:

- 01.47 Розведення свійської птиці. Допоміжна діяльність:

- 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві;

- 10.11 Виробництво м`яса;

- 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці;

- 46.23 Оптова торгівля живими тваринами та інші.

Місцезнаходженням ТОВ «Дак Агро»: Україна, 80712, Львівська область, Золочівський район, село Стадня, вулиця Шевченка, будинок 7Б (а.с.13).

Діяльність Товариство здійснює також за адресою місцезнаходження орендованих виробничих потужностей:

- пташник №1 площею 1404 кв.м. (кормоцех) для відгодівлі курчат (в Хмельницькій обл., Дунаєвецький район., с. Мушкутинці) Договір оренди нежитлового приміщення від 02.02.2022 (Орендодавець Бондар С.Б) (а.с.33-35);

- нежитлові приміщення (офіс), площею 85 кв.м. (в Хмельницькій обл., Дунаєвецький район., м. Дунаївці, вул. Шевченко, 51) Договір оренди нежитлових приміщень №82 від 01.02.2023 (Орендодавець Дунаєвецьке районне споживче товариство) (а.с.36-37).

17.02.2023 у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №569 відносно ТОВ «Дак Агро» про відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачених додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (надалі Постанова №1165), із зазначенням наступного коду податкової інформації:

- 12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: 03.01.2022 - 17.02.2023 - код ЄДРПОУ 42520018; 03.01.2022 - 17.02.2023 - код ЄДРПОУ 38738473 (а.с.14).

ТОВ «Дак Агро» 10.03.2023 направило відповідачу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризикованості платника податку за №1 в порядку, передбаченому п.6 Постанови №1165 та долучено обсяг документів, в тому числі документів первинного бухгалтерського обліку, що спростовують підстави для включення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та підтверджують реальність його господарських операцій по виробничому процесу вирощування курей з курчат та реалізації товару (курей) на контрагентів, в 51 файлі, зокрема : договори поставки, видаткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, договори користування приміщеннями, податкову звітність, документи, що підтверджують наявність достатніх матеріально технічних ресурсів, та інші

(а.с.15-19).

Відповідач 23.03.2023 прийняв рішення №929 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (надалі Рішення №929). Підставою прийняття оскаржуваного Рішення №929 Відповідач зазначив пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачених додатком 1 до Постанови №1165, із зазначенням наступного коду податкової інформації:

- 12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Окрім того, відповідач в Рішенні №929 зазначив про ненадання копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме складських документів (інвентаризаційні описи) (а.с.20).

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями відповідача, вважає такими, що не відповідає законодавству України та не ґрунтуються на результатах аналізу наданих документів платника податків.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пп. «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 від 11.12.2019, відповідно до якої затвердив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) зазначеним в пункті 3 Порядку №1165.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком №1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Так, пунктом 8 зазначених Критеріїв визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до норм Порядку №1165:

26. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

42. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

44. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

45. Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

46. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

47. Особи, які не є членами комісії контролюючого органу, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів комісії, внесенні пропозицій, обговоренні та голосуванні.

48. Номер рішення комісії контролюючого органу складається з податкового номера або серії (за наявності) та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).

Пунктом 19-1.1. статті 19 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

19-1.1.40. організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

19-1.1.41. організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами;

19-1.1.46. використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

За визначенням, наведеним в статті 41 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу дає стаття 71 ПК України. Так, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

72.1.1.1. що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах;

72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.5. за наслідками податкового контролю.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів суд керується такими мотивами:

прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на правове регулювання, характер цих відносин, під час вирішення спорів такої категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення комісії, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу. Це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку (пункт 6 Порядку №1165).

При цьому дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Відповідно до абз.7-19 п.6 Порядку №1165, комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Тобто, у випадку ініціювання платником процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості обов`язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Водночас комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд встановив, що 17.02.2023 у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстр податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №569 відносно ТОВ «Дак Агро» про відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачених додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, із зазначенням наступного коду податкової інформації:

- 12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку:

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні від 17.02.2023 №569, не вказано відповідачем, які саме документи потрібно надати податковому органу, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 6 Постанови №1165, документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Слід зазначити, що вичерпного переліку документів, які може подати платник для виключення з переліку ризикових платників, не існує. Пункт 6 Порядку №1165 містить приблизний перелік документів, на який платник податків може орієнтуватися при оскарженні рішення про віднесення його до переліку ризикових. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності його господарської діяльності не є універсальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Суд вважає, що позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для цілей припинення реєстрації позивача як ризикового.

Суд встановив, що ТОВ «Дак Агро» 10.03.2023 на прийняте Рішення №569 про віднесення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку направило відповідачу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризикованості платника податку за №1 в порядку, передбаченому п.6 Постанови №1165.

Згідно квитанції №2 пояснення позивача щодо реальності проведення господарських операцій надійшли до податкового органу 10.03.2023.

Як вже зазначалося судом, інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що в порушення строку передбаченого Порядком №1165, відповідач лише 23.03.2023 прийняв рішення №929 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з підстав пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачених додатком 1 до Постанови №1165, із зазначенням наступного коду податкової інформації:

- 12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Відповідач також зазначив в Рішенні №929 про ненадання копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме складських документів (інвентаризаційні описи).

Як встановлено судом, саме господарські операції, що стали підставою винесення оскаржуваних рішень, період з 03.01.2022 по 17.02.2023 - код ЄДРПОУ 42520018 ТОВ «АГРОМІТ 2018» та період з 03.01.2022 по 17.02.2023 - код ЄДРПОУ 38738473 ТОВ«АГРОНОМ ЦЕНТР».

Судом встановлено з матеріалів справи та пояснень наданих податковому органу, що відповідачем також не заперечується, ТОВ «Дак Агро» займається розведенням світської птиці (курки бройлера), імпортом з Польщі т. з. «маленьких курчат» та відгодівлею їх до стану т. з. «дорослої курки». ТОВ «Дак Агро» не є забійним цехом та не має лінії забою. Лінія забою складається з системи обладнання, необхідного для: забою, знекровлення, шпарення, патрання і попереднього охолодження курки бройлера.

ТОВ «Дак Агро» продає «дорослу живу курку» на підприємства обладнані забійними цехами, в яких є лінія забою живої курки (конвеєр) і які займаються виробництвом м`яса. Серед таких підприємств є такі як ТОВ «АГРОМІТ 2018» та ТОВ «АГРОНОМ ЦЕНТР».

Щодо взаємовідносин з ТОВ «АГРОМІТ 2018» суд встановив, що 15.04.2021 між ТОВ «ДАК Агро» (Постачальник) та ТОВ «АГРОМІТ 2018» (Покупець) укладено Договір поставки №15/04/21-1 від 15.04.2021 (а.с.118-119).

Поставка здійснена за видатковими накладними №5 від 12.08.2022, №6 від 15.08.22, №7 від 15.08.2022, №19 від 10.10.2022 (а.с.121-122).

Транспортування здійснено за ТТН №P5 від 12.08.2022р., ТТН №Р5 від 15.08.2022, ТТН №Р6 від 15.08.2022, ТТН №Р19 від 10.10.2022 (а.с.123-126).

Оплата здійснена покупцем ТОВ «АГРОМІТ 2018» за товар що підтверджено банківськими виписками банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18.10.2022, 20.10.22, 27.10.2022 (а.с.127), та платіжними дорученнями №2729 від 26.07.2022, №2771 від 16.08.2022, №2780 від 23.08.2023(а.с.128 -129).

ТОВ «ДАК Агро» як постачальником товару сформовано податкові накладні № 1 від 16.08.2022, №2 від 20.09.2022, №3 від 20.09.2022, реєстрацію яких зупинено на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції (а.с.130-134). ПН № 3 від 20.09.2022 зареєстровано 18.10.2023 на підставі рішення № 7480286/43896770 (а.с.130).

Також суд встановив, щодо взаємовідносин з ТОВ «Агроном центр», 03.08.2023 між ТОВ «ДАК Агро» (Постачальник) та ТОВ «Агроном центр» (Покупець) укладено Договір поставки №03/10/2022 від 03.10.2022 про поставку товару «кури бройлери» (а.с.136-137).

Поставка здійснена за видатковою накладною №22 від 13.10.2022 (а.с.138), сформована податкова накладна № 23 від 1.10.2022 (а.с.134).

Транспортування здійснено за ТТН №131022/1 від 13.10.2022 (а.с.133 зворот).

Оплата здійснена покупцем ТОВ «Агроном центр» на підставі рахунку №22 від 13.10.2022 (а.с.140) за банківськими виписками банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 17.10.2022, 04.11.2022 (а.с.141).

13.01.2023 між ТОВ «ДАК Агро» (Постачальник) та ТОВ «Агроном центр» (Покупець) укладено Договір поставки від 13.01.2023 (а.с.142-143).

Згідно Додатку №1 до Договір поставки від 13.01.2023 сторони домовилися, про поставку товару, а саме: «живі кури бройлери у кількості 22 000 голів, поставляється до 10 лютого 2023 року».

Поставка здійснена за видатковою накладною №4 від 09.02.2023, №5 від 09.02.2023, №6 від 09.02.2023, № 7 від 09.02.2023, № 8 від 09.02.2023 (а.с. 144-146).

Транспортування здійснено за ТТН № 090223/1 від 09.02.2023, № 090223/2 від 09.02.2023, № 090223/3 від 09.02.2023, № 090223/4 від 09.02.2023, № 090223/5 від 09.02.2023 (а.с.147-148).

Оплата здійснена покупцем ТОВ «Агроном центр» за товар, що підтверджено банківськими виписками банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 17.01.2023, 14.02.2023, 27.02.2023 (а.с.149-150), та платіжними інструкціями №184 від 25.02.2023, №481 від 23.02.2023, №417 від 16.02.2023, №443 від 21.02.2023, №476 від 22.02.2023 (а.с.151-152).

ТОВ «ДАК Агро» як постачальником товару сформовано податкові накладні: № 1 від 17.01.2023(а.с.153), №1 від 25.01.2023 (а.с.155), №3 від 09.02.2023 (а.с.156), №4 від 09.02.2023 (а.с.157), №5 від 09.02.2023 (а.с.158), №6 від 09.02.2023 (а.с.159), які зареєстровані в ЄРПН.

Відтак, проаналізувавши долучені до матеріалів справи докази, можна дійти висновку, що позивач спростував факт, який був підставою для віднесення його до переліку ризикових платників. При цьому слід пам`ятати, що предметом дослідження у цій справі є питання правильності та правомірності віднесення платника податку на додану вартість до ризикових, а не реальність та товарність здійснення конкретних господарських операцій позивача та його контрагентами.

Також суд погоджується з твердженням, що сама по собі ризиковість окремих контрагентів товариства не може бути єдиною підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, оскільки платник податку не повинен нести відповідальність за ймовірні порушення допущені його контрагентом, якщо контролюючий орган не доведе його безпосередньої участі у зловживаннях такого контрагента.

Отже, за результатами опрацювання отриманої від платника документів інформації та документів, а також наявної податкової інформації комісія необґрунтовано прийняла рішення від 17.02.2023 №569 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Разом з тим, в порушення строку передбаченого Порядком №1165, відповідач 23.03.2023 прийняв рішення №929 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з підстав пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачених додатком 1 до Постанови №1165, де зазначив про ненадання копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме складських документів (інвентаризаційні описи).

Суд також враховує, що діяльність Товариство здійснює також за адресою місцезнаходження орендованих виробничих потужностей:

- пташник №1 площею 1404 кв.м. (кормоцех) для відгодівлі курчат (в Хмельницькій обл., Дунаєвецький район., с. Мушкутинці) Договір оренди нежитлового приміщення від 02.02.2022 (Орендодавець Бондар С.Б) (а.с.33-35);

- нежитлові приміщення (офіс), площею 85 кв.м. (в Хмельницькій обл., Дунаєвецький район., м. Дунаївці, вул. Шевченко, 51) Договір оренди нежитлових приміщень №82 від 01.02.2023 (Орендодавець Дунаєвецьке районне споживче товариство) (а.с.36-37).

Відповідно до додатку 4 Порядку № 1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові від 18.02.2020 у справі №360/1776/19.

Враховуючи наведене, суд вважає, що Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2023 №569 та від 23.03.2023 №929 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» критеріям ризиковості платника податку, не відповідає положенням ПК України та Порядку 1165, є необґрунтованим та непропорційним.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2023 №569 та від 23.03.2023 №929 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» критеріям ризиковості платника податку, є протиправними та підлягають скасуванню.

З метою повного відновлення прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 2270,00 гривень (а.с.6).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 5 368,00 гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що Між ТОВ «ДАК АГРО» та адвокатом Волинець І.В. (АО «Шпунт і партнери») укладено договір про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2022 та уклали Додаткову угоду №1 від 20.02.2023р. до договору про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2022.

Пунктом 2 цієї Додаткової угоди №1 від 20.02.23 до договору про надання правової допомоги №б/н від 20.07.2022 сторони визначили: «Розмір винагороди Виконавця є фіксованим і становить - 12 800,00 грн: Розмір винагороди сплачується протягом 14 робочих днів після постановлення судового рішення, незалежно від результату судового процесу.

Також долучено акт виконаних робіт №2/10 від 21.07.2023 на суму 12800,00 грн та рахунок на оплату №1 від 21.07.2023 на суму 12800,00 грн.

Відтак, загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу складає 12800,00 грн.

Відповідач заперечив щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та зазначив, що такі не є співмірними, просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи той факт, що дана справа розглядається відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) загальний розмір понесених позивачем витрат професійну правничу допомогу становить 12800,00 грн.

Разом з тим, на переконання суду, розмір понесених витрат на правничу допомогу в сумі 12800,00 грн по даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до частин дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Вказаний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, суд вважає завищеним, оскільки дана справа незначної складності та не потребує значної затрати часу на вказані роботи.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

З огляду на вказані обставини справи, суд вважає, що визначений проміжок часу у підготовці даного позову та вартістю таких послуг у розмірі 12800,00 грн за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 4000,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 17.02.2023 №569 та від 23.03.2023 №929 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 43968090) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» (80712, с. Стадия, Золочівський р-н, Львівська обл., вул. Шевченка, буд. 7Б, ЄДРПОУ 43896770) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» (80712, с. Стадия, Золочівський р-н, Львівська обл., вул. Шевченка, буд. 7Б, ЄДРПОУ 43896770) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень, 00 копійок).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Агро» (80712, с. Стадия, Золочівський р-н, Львівська обл., вул. Шевченка, буд. 7Б, ЄДРПОУ 43896770) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень, 00 копійок).

8. В решті вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 8800 грн відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 06.10.2023.

СуддяКоморний Олександр Ігорович