Рішення

від 10.10.2023 по справі 480/2618/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2023 року Справа № 480/2618/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/2618/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" до Сумської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" (вул. Гагаріна, 1, будівля 340, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці Державної митної служби України (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, Сумська область, 40020), і просить суд визнати протиправними і скасувати Рішення Сумської митниці Державної митної служби України про корегування митної вартості товарів від 25.01.2023 №UA805000/2023/000004/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору на закупку від 18.05.2022 №18052022-UK, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТІМЕР і компанією HEBEI OUSHENGXI TRADING CO. LTD, (КНР), 19.01.2023 позивачем до Сумської митниці Державної митної служби подано електрону митну декларацію №23UA805170000078U6, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України, з наданням копії підтверджуючих документів. Незважаючи на достатність документів, митним органом в порядку проведення консультації на адресу декларанта направлено повідомлення від 24.01.2023, в якому зазначено, що надані декларантом банківські платіжні документи, не стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари.

При цьому, зазначено про наявність інформації у митного органу щодо митного оформлення ідентичного товару за основним методом по вищим цінам, однак не зазначено обсяг партії порівнюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Відтак, вважає, що відповідачем належним чином не обґрунтовано застосування другорядного методу визначення митної вартості товару пред`явленого позивачем до митного оформлення.

Отримавши таке повідомлення, 25.01.2023 позивачем було надано відповідь з поясненнями щодо особливостей виробництва товару, що імпортується, порядку здійснення його оплати та формування вантажних партій товару і ціни за одиницю продукції.

Письмово роз`яснено щодо виду, ваги, кількості контейнерів товару, що імпортується, особливостей проведення оплати і прив`язка наявних платіжних доручень по оплаті товару к контейнерам з товаром, поданим для розмитнення та інвойсам (рахункам) на оплату кожного контейнеру з партії товарів.

Пояснено особливості логістики транспортування партій товару, неможливості одночасно перевезти 5 контейнерів і як наслідок виказано свою незгоду з митним органом щодо застосування другорядного методу розмитнення товарів з посиланням відповідача на митну декларацію від 30.10.2022 №UA8065170/2022/1351.

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 25.01.2023 №805170/2023/000004/2 відповідач визначив її за другорядним (резервним) методом, мотивуючі своє рішення наступними аргументами:

1) надані декларантом до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, які імпортуються згідно специфікації від 09.11.2022до договору від 18.05.2022 №18052022-UK, а саме відповідно до рахунку від 11.11.2022 №JZ-220930-2/2, фактурна вартість складає 16598,10 доларів США. Тоді, як жоден з наданих банківських платіжних документів не підтверджує саме вищезазначену вартість товару;

2) банківські платіжні документи та рахунки-проформи, які мають підтверджува їй оплату задекларованої партії товарів, складені раніше ніж сама Специфікація від 09.11.2022 №3;

3) у митного органу міститься інформація щодо митного оформлення ідентичного товару з рівнем вартості 1,83 доларів США за кілограм, митне оформлення якого здійснене за основним методом митної вартості товарі, що імпортується (митна декларація від 30.10.2022 №UА805170/2022/1351).

Позивач вважає, що на підставі упередженого тлумачення документів, які об`єктивно і в повному обсязі підтверджують складові митної вартості товару, що імпортується ТОВ ТОРГОВИЙ Дім ЛАТІМЕР, відповідачем противправно було прийнято рішення щодо коригування митної вартості товарів в сторону збільшення.

У результаті відповідач, у зв`язку з прийняттям Рішення про корегування митної вартості відмовив позивачу у прийнятті до оформлення митної декларації та документів, що підтверджують митну вартість товару, 24.01.2023 видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805170/2023/000006.

Вимогою, виконання якої забезпечувало б можливість прийняття митної декларації для митного оформлення, випуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення, було визначено подання нової митної декларації з урахуванням рішення про корегування митної вартості.

У зв`язку з недопущенням припинення роботи підприємства, користуючись правом, закріпленим у ч.7 ст. 55 МК, позивач шляхом подання нової ЕМД від 26.01.2023 №23 UA805170000099U4 здійснив митне оформлення вантажу, сплативши при цьому різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, яка склала 133368,57 грн, про що зазначено в графі 49В (відстрочені платежі - подробиці розрахунків) декларації.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України про корегування митної вартості товарів від 25.01.2023 №UA805000/2023/000004/2.

Ухвалою суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що 19.01.2023 відділом митного оформлення № 2 митного поста Дружба Сумської митниці прийнята до митного контролю та оформлення у митному режимі імпорт (випуск для вільного обігу) митна декларація №UA805170/2023/000078 на товар «скловолоконна нитка 136 текс, E-glass, діаметр мононитки 13,2 мкм, лінійною щільністю 135,6 текс», ввезеного ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛАТІМЕР», м. Шостка, Сумської області.

Стандартне правило 6.3 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (у редакції протоколу від 26.06.1999, до якого Україна приєдналася Законом України від 05.10.2006 № 227-V) (далі - Конвенція) визначає, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками.

Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки. Для підтримки системи управління ризиками згідно зі Стандартним правилом 6.5 Конвенції митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.

Так, з метою забезпечення реалізації вказаних стандартних правил Конвенції, а також вибірковості митного контролю, шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи під час митного контролю за рахунок застосування методів управління ризиками, Державною фіскальною службою України наказом від 31.07.2015 № 684 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466) затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визна чення форм та обсягів митного контролю (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1 та 10 розділу VII цього Порядку за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками (далі - СУР), митниці обирають форми та обсяги митного контролю.

Автоматизованою системою митного оформлення Інспектор (далі - АСМО) згенеровано наступний профіль ризиків:

код 103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби з коментарем:

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України Товар(и) № 1. Перевірити заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів, на предмет розбіжностей із задекларованими відомостями.

код 105-2 « Контроль правильності визначення митної вартості товарів» з коментарем:

«Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів».

Посадовою особою ВМО № 2 митного поста «Дружба» направлено до спеціалізованого підрозділу запит № 2 від 25.01.2023 стосовно визначення митної вартості задекларованого товару. Причина направлення запиту - спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Під час проведення перевірки документів, які надані декларантом для підтвердження митної вартості товару відповідно до частини другої статті 53 МКУ, встановлено, що надані декларантом банківські платіжні документи, що стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, які імпортуються згідно специфікації від 09.11.2022 № 3 до договору від 18.05.2022 №18052022-UK, а саме: відповідно до рахунку від 11.11.2022 №JZ-220930-2/2 фактурна вартість товару складає 16 598,10 дол.США. Разом з тим, жоден з наданих банківських платіжних документів не підтверджує саме вищевказану вартість товару. Крім цього, банківські платіжні документи та рахунки-проформи, які мають підтверджувати оплату задекларованої партії товару, складені раніше ніж сама Специфікація від 09.11.2022 №3 до договору від 18.05.2022 №18052022-UK, що дає підстави вважати, що заявлені декларантом відомості стосовно оплати за товар, не стосуються товару, який декларується за митною декларацією №UА805170/2023/000078 від 24.01.2023, а отже, не може підтверджувати числове значення заявленої митної вартості.

Зазначає, що перевіркою документів наданих декларантом встановлені обставини, які дають обгрунтовані підстави вважати, що позивачем подані документи є такими, що не підтверджують правильність обчисленої митної вартості оцінюваних товарів.

Відповідач вважає, що рішення прийнято правомірне, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 89-106).

Представником позивача було подано відповідь на відзив, яким просив позовні вимоги задовольнити та зазначив, що посилання митного органу на вибіркові «Стандартні правила», а саме на пункт 6.3. Розділу 6, свідчить про його упередженість, так як пунктом 6.2. цього розділу встановлено, що «Митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства».

Крім того, зазначає, що відомості з інформаційних баз даних відповідача мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі данні не можуть мати більше значення, ніж наданні декларантом первинні документи на товар. Розбіжність між рівнем заявленої митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої позивачем митної вартості товару, так як торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Щодо відсутності банківського документу, якій тотожній фактурній вартості, зазначає, що позивачем, під час митного оформлення надавались письмові пояснення, в яких було роз`яснено, що партія товару розбита на 6 частин, які перетинали митний кордон України, банківських платежів здійснено чотири, постачальником товару вантаж відправлено трьома контейнерами до порту Гданськ Польща. Крім того, було роз`яснено, що остаточний розрахунок за поставлений товар, відбувався після відвантаження товару по морю, сформування остаточного асортименту та ваги товару.

Наголошує, що позивачем з самого початку надавались всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за основним (першим) методом, а тому просить задовольнити позов у повному обсязі (а.с. 109-115).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 24.01.2023 позивачем до Сумської митниці подано до митного контролю та оформлення у митному режимі імпорт (випуск для вільного обігу) митна декларація №UA805170/2023/000078 на товар: Нитка скловолокна, кручена, не розрізана, на пластикових шпулях: Скловолоконна нитка 136 текс, Е-glass, діаметр мононитки 13,2 мкм, лінійною щільністю 135,6 текс, тип покриття сілановий - 18140,00 кг. Використовується, як продольна нитка (основа) для виробництва будівельної скловволоконної сітки для штукатурних робіт, ввезеного ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР", м. Шостка, Сумської області. Ціна товару - 16598,1000 (а.с. 15).

Разом із митною декларацією до Сумської митниці подано наступні документи:

- Пакувальний лист від 11.11.2022 № 2;

- Пакувальний лист від 11.11.2022 №2/2;

- Рахунок-проформа від 30.09.2022 № JZ-220930;

- Рахунок-проформа від 10.11.2022 №JZ-220930;

- Рахунок-проформа від 04.10.2022 № JZ-221004;

- Рахунок-фактура від 11.11.2022 № JZ-220930-2;

- Рахунок-фактура від 11.11.2022 № IZ-220930-2/2;

- Коносамент від 16.11.2022 GS122110473;

- Автотранспортна накладна від 18.01.2023 б/н;

- Супровідний документ від 18.01.2023 № 231PL3210501NS5MGEF1;

- Сертифікат про походження товару від 03.01.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується Товару 221005/000553230 від 05.10.2022;

- Банківський платіжний документ, що стосується Товару 221005/000553230 від 05.10.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується Товар 221026/000556426 від 26.10.2022;

- Банківський платіжний документ, що стосується Товару 221220/000562864 від 20.12.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 05.01.2023 №10;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.01.2023 №13/01/2023/1;

- Рахунок-фактура про 05.01.2023 № 11;

- Рахунок-фактура про 05.01.2023 №12;

- Рахунок-фактура про 10.01.2023 №13/01/2023/5;

- Рахунок-фактура про 18.01.2023 №РГ 0000005;

- Калькуляція транспортних витрат від 16.01.2023 б/н;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товарів від 05.01.2023 № 8/2;

- Прайс-лист виробника товару від 11.11.2022 б/н;

- Висновок про вартісні характеристики товару від 16.01.2023 № 11/8; Калькуляція від 11.11.2022 б/н;

- Доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2022 специфікація № 3;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, від 18.05.2022 № 18052022;

- Договір про надання послуг митного брокера від 10.01.2023 № 3;

- Договір (контракт) про перевезення від 01.03.2018 № 03/17-2018;

- Договір (контракт) про перевезення від 16.01.2023 № МЗТ/16.01.2023;

- Договір (контракт) про перевезення від 16.01.2023 №РГ 24 ВК 2;

- Зовнішньоекономічний договір складського зберігання від 29.09.2022;

- Заява виробника від 11.11.2022 б/н;

- Паспорт якості від 09.11.2022 б/н;

- Пояснювальна записка від 119.01.2023 №19/01;

- Копія митної декларації країни відправлення від 14.11.2022 №02172000308578.

Відповідачем направлено повідомлення, в якому зазначено, що надані декларантом банківські платіжні документи, не стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари (а.с. 16).

25.01.2023 позивачем надано відповідь № 20/01 з поясненнями щодо особливостей виробництва товару, що імпортується, порядку здійснення його оплати та формування вантажних партій товару і ціни за одиницю продукції (а.с. 17-18).

25.01.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №805000/2023/000004/2, яка визначена за другорядним (резервним) методом (а.с. 12).

Також, Сумською митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805170/2023/000006 (а.с. 13).

В обґрунтування наведеного рішення зазначено, що:

1) надані декларантом до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, які імпортуються згідно специфікації від 09.11.2022до договору від 18.05.2022 №18052022-UK, а саме відповідно до рахунку від 11.11.2022 №JZ-220930-2/2, фактурна вартість складає 16598,10 доларів США. Тоді, як жоден з наданих банківських платіжних документів не підтверджує саме вищезазначену вартість товару;

2) банківські платіжні документи та рахунки-проформи, які мають підтверджува їй оплату задекларованої партії товарів, складені раніше ніж сама Специфікація від 09.11.2022 №3;

3) у митного органу міститься інформація щодо митного оформлення ідентичного товару з рівнем вартості 1,83 доларів США за кілограм, митне оформлення якого здійснене за основним методом митної вартості товарі, що імпортується (митна декларація від 30.10.2022 №UА805170/2022/1351).

Позивач вважає, що оскільки, документи об`єктивно і в повному обсязі підтверджують складові митної вартості товару, що імпортується ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТІМЕР, а тому відповідачем було противоправно прийнято рішення щодо коригування митної вартості товарів в сторону збільшення, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 та 2 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частини першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз положень статей 53, 57 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16.

Також, суд зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що при поданні митної декларації позивачем було надано, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 18.05.2022 № 18052022-UK, доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2022 специфікацію № 3.

Відповідно до пунктів 1, 2.2, 3.1, 3.2, 4.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.05.2022 № 18052022-UK визначено, що продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за кількістю, асортиментом та вартістю узгоджений сторонами в інвойсі та специфікації щодо кожної поставки.

Загальна вартість контракту складається з сумарної вартості всіх партій поставки товару протягом терміну дії контракту і становить 1000000 доларів США (а.с.19-21).

Покупець повинен сплатити банківським переказом 30% передплати від загальної суми інвойсу та баланс 70% - перед відвантаженням (після отримання повідомлення від продавця про готовність товару до відвантаження).

Кожна партія товару визначається специфікацією (інвойсом, проформа інвойсом), в якій відзначається найменування і кількість товару, який підлягає постачанню в конкретній партії, ціна, сума партії і умови постачання, вантажовідправник, вантажоодержувач і платник товару.

На підтвердження митної вартості товару - скловолоконна нитка 136 текс, E-glass вагою 18140 кг загальною вартістю 16598,10 дол. США, який підлягав митному оформленню за митною декларацією №23UA805170000099U4, позивачем митному органу було надано, крім іншого:

специфікацію № 3 від 09.11.2022 на загальну суму 78285,7 дол. США, за якою поставці підлягав товар: скловолоконна нитка 136 текс, вагою 42469 кг, на загальну суму 38859,14 дол. США, скловолоконна рівниця 300 текс вагою 10804 кг на загальну суму 6914,56 дол. США, скловолоконна рівниця 400 текс вагою 50800 кг на загальну суму 32512 дол. США (а.с.30) , та інвойс від 09.11.2022 № JZ-220930-1 на загальну суму 39426,56 дол. США на товар скловолоконна рівниця 300 текс вагою 10804 кг на загальну суму 6914,56 дол. США, скловолоконна рівниця 400 текс вагою 50800 кг на загальну суму 32512,00 дол. США (а.с. 29,30).

При цьому, суд наголошує, що жоден з наданих позивачем як до митного органу, так і до суду, банківських платіжних документів не підтверджує вказану у специфікації та інвойсах від 11.11.2022 № JZ-220930-2, від 11.11.2022 № JZ-220930-2/2, сплачену за ними вартість товару.

За наданими банківськими платіжними документами було проведено оплату товару за інвойсами від 30.09.2022 № JZ-220930 на суму 24613,00 Дол.США, від 30.09.2022 № JZ-220930 на суму 16408,00 Дол.США, від 04.10.2022 № JZ-221004 на суму 14213,00 ДОЛ.США та від 10.11.2022 № JZ-220930 на суму 23051,70 Дол.США (а.с. 43-46).

Позивач у листі до митного органу вказував, що 10.11.2022 по фактичному завантаженню було скореговано вагу й відповідно суму останньої доплати за вантаж в проформі інвойс JZ-220930. За даною проформою було внесено останній платіж на суму 23051,70 дол. США (а.с. 17).

Проте, суд зазначає, що згідно інвойсу JZ-220930 від 10.11.2022 на загальну суму 64072,7 дол. США поставці підлягав товар скловолоконна рівниця 300 текс вагою 6422,97 кг на загальну суму 4110,7 дол. США, скловолоконна рівниця 400 текс вагою 50800 кг на загальну суму 32512 дол. США та скловолоконна нитка 136 текс вагою 30000 кг на загальну суму 27450 дол. США (а.с. 28).

З огляду на викладене, додані позивачем платіжні документи не містять інформацію для ідентифікації ввезеного товару за спірною партією (зокрема і реквізити специфікації, на основі якої було поставлено відповідний товар), а навпаки містять посилання на інвойси за іншими номерами, вага та загальна сума товару в яких суттєво відрізняється від визначених у інвойсі від 11.11.2022 № JZ-220930-2/2.

А тому вказані платіжні документи не є належними доказами для доведення митної вартості спірної поставки товару.

Отже, суд погоджується з доводами митного органу про те, що надані декларантом банківські платіжні документи, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, які імпортуються згідно специфікації від 09.11.2022 № 3 до договору від 18.05.2022 № 18052022-UK, а саме: відповідно до рахунку від 11.11.2022 № JZ-220930-2/2.

При цьому, з огляду на те, що станом на час митного оформлення товару за умовами договору мала бути проведена повна оплата вартості товару, суд вважає безпідставними доводи представника позивача про надання усіх необхідних документів, які б надавали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Варто зауважити, що відповідно до частин 2, 9, 21 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Розрахунки при визначенні митної вартості товарів за основним методом робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Зважаючи на наявні у поданих позивачем документах суперечності, на момент винесення рішення про коригування митної вартості у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.

Частиною 3 статті 54 МК України визначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Тому, керуючись частиною першою статті 55 МК України відносно заявлених у МД товарів відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000004/2.

З оскаржуваного рішення суд вбачає, що митна вартість товару визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст.59 МК України, на основі наявної інформації щодо митного оформлення ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснювалось також позивачем на митній території України за фактом митного оформлення за МД від 30.10.2022 №UА805170/2022/1351.

Згідно вимог ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

На думку суду, митним органом було правомірно з метою визначення митної вартості товару взято операції з ідентичними товарами, які ввозились позивачем на підставі того ж контракту, за тих же умов та в максимально наближений до ввезення цього товару час.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач як суб`єкт владних повноважень належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного рішення, при його прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

На підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, то судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" до Сумської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька