Рішення

від 09.10.2023 по справі 520/15192/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

09 жовтня 2023 року №520/15192/23

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІК АВТО" до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки та транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІК АВТО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №028771, винесену 25 травня 2023 року в.о. начальником відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті Олегом Богинським про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІК АВТО" (код ЄДРПОУ 37327458) адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 2505.2023 №028771 є протиправною та підлягає скасування, оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІК АВТО" не є автомобільним перевідником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а перевезення легкового автомобілю здійснював для власних господарських потреб. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Від представника відповідача С.Амельченка, через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що під час виникнення спірних відносин, відповідач діяв в порядку, спосіб та у межах чинного законодавства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м.Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступне.

Керуючись Законом України "Про автомобільний транспорт", Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі Порядок №1567), на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області та направлення на перевірку №0146030 від 10.04.2023, 11.04.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області проводилась рейдова перевірка на а/д Н-10 "Стрий-Мамалига" с.Ізварине.

Під час рейдової перевірки співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області був зупинений транспортний засіб ТАТА, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт від 11.04.2023 №348900.

Підставою для складання вказаного акту слугували висновки інспектора про виявлення порушення, передбаченого статтею 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", , пункту 6.3 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" від 07.06.2010 №340 (далі по тексту Наказ №340), а саме - під час перевезення вантажу відповідно до СПРТЗ: СТР №022039 (MAZDA CX-5), перевізник не забезпечив водія чинною оформленою індивідуальною контрольною книгою водія або копією графіка змінності водіїв.

Також в акті від 11.04.2023 №348900 в графі "У тому числі правопорушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" вказано: абз.3 ч.1 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутня індивідуальна контрольна книга водія або копія графіку змінності водіїв.

Водій копію акту отримав, від надання письмових пояснень з приводу порушення, зафіксованого в акті від 11.04.2023 №348900 - відмовився.

Повідомленням №34102/38/24-23 від 12.05.2023 керівника (уповноважену особу) ТОВ "ЮНІК АВТО" викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 25.05.2023.

Позивачем до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки та транспорті направлені письмові пояснення за підписом керівника підприємства, в яких останній зазначив, що ТОВ "ЮНІК АВТО" не ж суб`єктом господарювання, який провадить діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі), тому відсутні підстави для притягнення ТОВ до адміністративної або будь-якої іншої відповідальності. В якості додатку надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За результатами розгляду вищевказаних матеріалів, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №028771 від 25.05.2023, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІК АВТО" за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.05.2023 №028771 надіслана на поштову адресу позивача та отримано ним 30.05.2023.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2344-ІІІ) визначено засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні.

Абзацом 1 ст.2 Закону України №2344-ІІІ зазначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається з цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

За змістом ч.7 статті 6 Закон України №2344-III, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України №2344-ІІІ встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п.1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103(далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті (п.п.1 п.1 Положення № 103).

Згідно п.п.2, 9 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Відповідно п.15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно зі статті 5 Закон України №2344-III, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до статті 6 Закон України №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком №1567.

Згідно з п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

З матеріалів справи суд встановив, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспектора щодо надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України №2344-III, з огляду на відсутність на момент перевірки індивідуальної контрольної книги водія або копії графіку змінності водіїв.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно приписів статті 48 Закону України №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Згідно з приписами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 6.2 та 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 №340 (далі за текстом - Положення №340) облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 1.4. Положення №340 визначено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:

фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;

під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;

транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем;

сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств;

закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності;

транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.

У позовній заяві позивач заперечує факт надання ним послуг з перевезень вантажів. Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови, позивач також виходить з того, що під час складання акту безпосередньо на момент перевірки на дорозі та у подальшому, при прийнятті постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, відповідач не переконався в тому, що позивач не надавав послуги з перевезення вантажу, а здійснював перевезення легкового автомобілю для власних потреб. Таким чином, відповідальність за порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту застосовується безпосередньо до автомобільних перевізників, оскільки позивач не був на момент проведення перевірки суб`єктом, що надає послуги з перевезення вантажів.

Дане твердження, підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої основним видом діяльності ТОВ "ЮНІК АВТО" за кодом КВЕД є: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; Додаткові: 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 47.29 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Стосовно доводів позивача, що він не є суб`єктом відповідальності у даній справі, оскільки не був перевізником та не користувався транспортним засобом в момент його зупинення уповноваженими особами, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 1 Закону України №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Пунктом 1.5 Положення №340, поняття автомобільний перевізник визначено як - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник).

Судом з письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 11.04.2023 поліцейським СРПП відділення №1 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області встановлено, що ОСОБА_1 працює на ТОВ "ЮНІК АВТО", здійснював перевезення легкового автомобіля, придбаного ним для власних потреб.

Поряд з тим, доказів на підтвердження наданих в поясненнях фактів (копію свідоцтва про реєстрації транспортного засобу за ОСОБА_1 тощо) позивачем до суду не надано.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що положеннями статті 48 Закону України №2344-III передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Наказом №340.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України №2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно - господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, у даному випадку індивідуальної контрольної книги водія або графіку зміни водіїв, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Згідно статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про транспорт" нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту.

Згідно статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт", з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

З огляду на обсяг наданих під час здійснення перевірки доказів, відповідно до яких автомобільним перевізником є позивач, то очевидним є висновок про те, що саме він і є суб`єктом відповідальності як перевізник у розумінні вищенаведених вимог Закону України "Про автомобільний транспорт". Судом встановлено, що належних та допустимих доказів на підтвердження зворотного позивачем до позовної заяви не надано.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що викладені позивачем доводи стосовно протиправності постанови Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІК АВТО" адміністративно-господарського штрафу від 25.05.2023 №028771 не знайшли свого підтвердження при розгляді адміністративної справи, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІК АВТО" (мікрорайон 1/2, кв.46, кв.33, м.Первомайський, Харківська область, 64102, код ЄДРПОУ 37327458) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича, буд.51, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), третя особа: Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (м-н Свободи, буд.5, Держпром,6 під., 7 пов., м.Харків, 61022) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 09 жовтня 2023 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО