Рішення

від 10.10.2023 по справі 520/21616/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2023 р. № 520/21616/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехполив" до Дніпровської митниці як територіального органу (відокремленого підрозділу) Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехполив" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці як територіального органу (відокремленого підрозділу) Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА110130/2023/000034/1 від 10 березня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Представником відповідача 06.09.2023 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 25 грудня 2020 року між Yuyao Boshun Import and Export Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, та позивачем був укладений Контракт №2-20 від 25 грудня 2020 року, відповідно до якого продавець зобов`язується продавати, а позивач - приймати й оплачувати товар у порядку й на умовах, визначених контрактом.

09 березня 2023 року позивач з метою здійснення митного оформлення партії товару, ввезеного на митну територію України, подав до Дніпровської митниці (надалі - відповідач) Митну декларацію ІМ40ДЕ 23UA110130004750U5 (надалі - «Митна декларація 004750»). Поставка товару здійснена на умовах FOB Ningbo. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ).

09 березня 2023 року відповідач надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару за Митною декларацією 004750. Позивач, ураховуючи не взяття ним на бухгалтерський облік Товару через його перебування в зоні митного контролю відповідача, у відповідь на Запит надав відповідачу Лист №10/03-1 від 10 березня 2023 року.

10 березня 2023 року відповідач направив позивачу електронне повідомлення, яким повідомив позивачу, зокрема, що зазначені відповідачем у Запиті невідповідності не спростовуються документально та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110130/2023/000034/1, яким застосував другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості товару за Митною декларацією 004750.

10 березня 2023 року відповідач у зв`язку з прийняттям Рішення виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2023/000107, якою відмовив позивачу в митному оформленні (випуску) Товару за Митною декларацією 004750.

29 травня 2023 року позивач, керуючись положеннями частини сьомої та восьмої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням, надав відповідачу Лист №2905/23-01, який був отриманий відповідачем та зареєстрований 29 травня 2023 року за вх. №6204/13-7.5-08-01-13. За результатом розгляду листа позивача, Дніпровською митницею надіслано відповідь - лист від 01.06.2023 №7.5-1/7.5-15-02/8.19/3022, в якому зазначено, що відповідно до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє належним чином оформлене документально підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Позивач вважаючи, що рішення №UА110130/2023/000034/1 від 10.03.2023 про коригування митної вартості товарів є протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару. Аналогічна норма міститься і в Митному кодексі України, зокрема, положеннями частини п`ятої ст.54 МКУ визначено право митного органу упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.

За приписам ст.52 МКУ дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина друга ст.52 МКУ), відомості про складові митної вартості повинні бути документально підтверджені.

Згідно з частиною п`ятою ст.54 МКУ, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право застосовувати різні форми контролю, передбачені МКУ.

Однією з форм контролю, відповідно до частини першої ст.336 МКУ, є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється з дотриманням приписів Митного кодексу України, в тому числі і ст. 33 МКУ, відповідно до якої, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МКУ. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

За митною декларацією, ІМ40ДЕ 23UA110130004750U5, поданою позивачем 09.03.2023, товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 25.12.2020 №2-20. Предметом контракту є постачання товару, інформація щодо якого зазначається в специфікаціях. Умови оплати та поставки товару також визначаються у специфікації відповідно до контракту. Проте, у наданих до митного контролю платіжних документах від 02.11.2022 №35, від 18.11.2022 №36, від 17.01.2023 №40 не зазначено посилання на відповідну специфікацію або на рахунок (інвойс) або на проформу-рахунок (інвойс) на підставі яких здійснюється платіж. У вищезазначених документах у гр. 70 зазначено посилання лише на контракт від 25.12.2020 №2-20. Позивач зазначає про відсутність у митниці підстав для неврахування цих платіжних доручень та упереджене ставлення до позивача.

Суд зазначає, що відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі-Положення ПНБУ 216), платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Відповідно до п. 1.2. контракту товар за цим контрактом поставляється партіями , найменування товару, ціна, кількість та загальна вартість партії товару вказується у Специфікації.

За змістом п.3.1 та 4.2 умови оплати товару та умови його поставки також зазначаються у Специфікаціях на кожну партію товару.

Загальна сума контракту за змістом п.2.2. дорівнює сумі Специфікацій, що є невід`ємною частиною контакту. Орієнтовна вартість контракту на дату його укладання становить 1000000 дол США.

Таким чином, саме Специфікація до Контракту є основним документом, що містить інформацію щодо конкретної партії товару. Наданий до митного контролю позивачем додаток до контракту Додаткова угода № 7 від 13 січня 2023 року, в той час як платіжні документи, надані на підтвердження заявленої митної вартості товарів датовані 02.11.2022 №35, 18.11.2022 №36, 17.01.2023 №40, без зазначення у призначенні платежу Специфікації, за якою товар було поставлено.

Надані на підтвердження оплати товару платіжні доручення, з посиланням у призначенні платежу тільки на контракт, здійснення оплати за товар партіями протягом 3 місяців, тричі внесені зміни до Специфікації унеможливлюють ідентифікацію наданих платіжних доручень з оцінюваною партією товару.

Позиція митниці ґрунтується на Висновках Вищого адміністративного Суду України, викладених у п. 2.4 доказова база платіжного доручення Довідки щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, прийнятій та рекомендованій для застосування адміністративними судами Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 03 квітня 2017 року.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 24 травня 2023 року у справі №280/1573/22 (К990/12224/23) звертає увагу на те, що «скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду».

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідач зазначає, що надані до митного контролю платіжні документи сформовані позивачем в електронному вигляді, але не відповідають Положенням ПНБУ 216. Так, відповідно до п.2.1. Положення ПНБУ 216 визначено, які реквізити має містити платіжне доручення, в тому числі «підписи відповідальних осіб платника згідно з наданим до банку платника переліком осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком. У разі подання електронного розрахункового документа відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний(і) підпис(и) згідно з вимогами, установленими нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України».

З урахуванням умов додаткової угоди щодо оплати товару протягом місяця з дати такої угоди, відсутність можливості ідентифікації наданих позивачем платіжних доручень з оцінюваною партією товару свідчать про наявність у посадової особи відповідача обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості товарів.

Не спростовує обґрунтованих сумнівів посадової особи митниці і наданий до митного контролю прайс-лист від 13.01.2023, оскільки не містить терміну та періоду його дії (тобто періоду актуальності цін на товар), містить інформацію щодо цін на асортимент товару, що поставляється позивачу, тобто має виключно адресний характер. Хоча саме поняття прайс-листа визначає його як документ, що має знеособлений характер із загальною пропозицією на весь асортимент продукції.

Крім того, дата цього документу тотожна датам рахунку (інвойс), специфікації №7 та пакувального листа.

Графа 33 Спірного рішення про коригування митної вартості товарів також містить інформацію щодо неповноти відомостей про витрати, пов`язані з доставкою товару на митну територію України, які з урахуванням умов поставки товарів є складовими заявленої позивачем митної вартості оцінюваного товару.

Так, відповідачем було зазначено наступне.

«Згідно заявлених даних товар постачається на умовах FOB Ningbo. У відповідності до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата перевізнику за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, страхові витрати є частиною загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Наданий до митного контролю документ Довідка про транспортні витрати від 06.03.2023 № Вих. №225223 не є бухгалтерським документом, тому не може бути використана митницею, як основний документ для підтвердження оплати.

Наданий до митного контролю рахунок на оплату транспортних послуг від 06.03.2023 №225223 містить термін оплати: до 09.03.2023. Таким чином, оплата таких послуг має бути здійсненою, проте платіжні документи до митного контролю не надано.

Крім того, не надано визначений наданими до митного контролю договорами на перевезення від 20.09.2022 №9329-П, від 25.10.2022 №9552, від 26.08.2022 №ХП-107 пакет документів, в тому числі акт виконаних робіт, заявки на перевезення.

В наданих до митного контролю документах щодо перевезення відсутні дані про можливі додаткові витрати, пов`язані з переміщенням товару та/або із додатковими витратами, що несе покупець, наприклад навантажувально-розвантажувальні роботи та інші витрати.

Наданий до митного контролю коносамент від 20.01.2023 QDB230165585 містить умови оплати «Freight Collect», що означає що оплата за послуги з морського перевезення підлягає збору в порту призначення.

Таким чином, мають бути рахунки на оплату послуг від MRF International Forwading Co., Ltd (підприємство фігурує у коносаменті як агент перевізника), а також платіжні документи на оплату наданих послуг.

Згідно наданого до митного контролю документа CMR від 06.03.2023 №06/03/23/11.16 безпосередній перевізник товару - ФОП ОСОБА_1 , проте будь-які документи, що регулюють відносини між даним перевізником та ФОП « ОСОБА_2 », що є стороною договору на перевезення від 26.08.2022 №ХП-107, відсутні.

Таким чином, митний орган не може перевірити числові значення вартості відповідних послуг. Враховуючи наявність вищезазначених договорів між перевізником, клієнтом та експедиторами, яких за даними договорами декілька, пакет документів щодо перевезення, інформація щодо вартості таких послуг та їх оплати необхідні митниці для здійснення обчислення числових значень складових митної вартості. Надані до митного контролю документи не містять інформації щодо переліку наданих при перевезенні послуг та їх вартість, що також унеможливлює здійснення перевірки складових митної вартості.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу.

Відсутність у повному обсязі інформації щодо витрат, пов`язаних з доставкою товару на митну територію України унеможливлює проведення перевірки розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом у декларації митної вартості, наданій до митного оформлення.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості, відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч.6 ст.54 МКУ).

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену МКУ та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації (ч.8,13 ст. 264 МКУ).

Відповідно до частини другої статті 52 МКУ декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані декларувати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Оскільки на момент здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не було виконано його обов`язку, визначеного ч.2 ст.52 МКУ, митницею було направлено декларанту електронне повідомлення, яке містило результати контролю, перелік документів, які необхідно надати протягом встановленого 10-денного строку, а також повідомлення декларанту про можливість надання за власним бажання додаткові наявні у нього документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідач зазначає, що чинне законодавство не встановлює інших способів в узгодження митної вартості товару митним органом із декларантом, ніж витребування додаткових документів або надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару. Зазначене підтверджено і правовою позицією Верхового Суду, наведеною у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 280/1573/22.

У відповідь декларантом було надано лист від 10.03.2023 №10/03-01, в якому повідомлено про відсутність можливості надати додаткові документи. При цьому, жодних пояснень декларантом не надано.

Саме позиція декларанта, ненадання додаткових документів чи пояснень стосовно виявлених невідповідностей та неповних відомостей і стала підставою для проведення митницею контролю співставлення та оформлення Рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач зазначає про надання ним пояснень та додаткових документів митниці листом в порядку ст. 55 МКУ, проте, ці пояснення та документи були надані після випуску товару у вільний обіг протягом строку дії гарантійних зобов`язань. Результат розгляду цих документів був направлений декларанту листом № №7.5-1/7.5-15-02/8.19/3022 від 01 червня 2023 року. Поштове відправлення направлено на юридичну адресу позивача, зазначену на бланку листа ТОВ «Сантехполив» від 29.05.2023 №2905/23-01. Поштове відправлення повернуто митниці з відмітками про невручення.

За результатами розгляду додатково наданих документів ТОВ «Сантехполив», а саме: фотокопії платіжної інструкції від 02.11.2022 №35, платіжної інструкції від 18.11.2022 №36, платіжної інструкції від 17.01.2023 №40; платіжної інструкції від 07.03.2023 №283 встановлено, що вони не містять ні власноручного, ні електронного підпису відповідальної (их) особи (іб) платника, яка(і), відповідно до законодавства України, має (ють) право розпоряджатися рахунком без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.

Разом з тим, фотокопії платіжної інструкції від 02.11.2022 №35 на оплату 15 000,00 дол. США, платіжної інструкції від 18.11.2022 №36 на оплату 25 000,00 дол. США, платіжної інструкції від 17.01.2023 №40 на оплату 5 105,00 дол. США свідчать про оплату загальної суми у розмірі 45 105,00 дол. США.

Відповідно до наданих ТОВ «Сантехполив» документів станом на дату укладання додаткової угоди від 14.11.2022 №5 до контракту від 25.12.2020 №2-20, імпортером за платіжною інструкцію від 02.11.2022 №35 було сплачено продавцеві 15 000,00 дол. США.

За результатами укладання додаткової угоди від 14.11.2022 №5 до контракту від 25.12.2020 №2-20 сторонами змінено раніше узгоджений асортимент і кількість поставки товарів додатку від 31.10.2022 №7 (специфікації від 31.10.2022 №7) до загальної вартості 50 709,00 дол. США за 180 390 шт.

Умовами додаткової угоди від 14.11.2022 №5 до контракту від 25.12.2020 №2-20 визначено, що передоплата у розмірі 100% розміру загальної вартості товару на суму 50 709,00 дол. США сплачується протягом одного місяця з дати підписання цієї специфікації. Платіжною інструкцією від 18.11.2022 №36 здійснено оплату 25 000,00 дол. США.

Протягом місяця з дати укладання додаткової угоди від 14.11.2022 №5 до контракту від 25.12.2020 №2-20, тобто до 14.12.2022, імпортер повинен був доплатити продавцю суму у розмірі 10 709,00 дол. США. Банківські платіжні документи на оплату даної суми, імпортером не надано.

Разом з тим, зміни до додаткової угоди від 14.11.2022 №5 до контракту від 25.12.2020 №2-20 внесено лише специфікацією №7 в редакції від 13.01.2023.

Тобто, вимоги щодо оплати 100% вартості додаткової угоди від 14.11.2022 №5 до контракту від 25.12.2020 №2-20 не сплачено у визначений термін.

Відповідно до п.13.2 контракту від 25.12.2020 №2-20 будь-які зміни, поправки або доповнення до цього контракту повинні бути надані в письмовому вигляді і підписані обома сторонами.

Специфікацією від №7 від 13.01.2023 внесено зміни до додатку від 31.10.2022 №7 (специфікації від 31.10.2022 №7), тобто через місяць, як не сплачено залишок по сумі за додатковою угодою від 14.11.2022 №5.

Враховуючи вищезазначене, у відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє належним чином оформлене документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Відповідач у відзиві також зазначає, що при здійсненні митного контролю до митниці були надані платіжні інструкції, які не містили жодних відміток та підписів. Після отримання декларантом електронного повідомлення з результатами контролю, серед яких було зазначено і про невідповідність наданих платіжних інструкцій вимогам, визначеним постановою ПНБУ 216, декларант не тільки не надав належно оформлених документів, навпаки зазначив про неможливість надання додаткових документів.

Декларантом не було надано у повному обсязі інформації щодо витрат, пов`язаних з доставкою товару на митну територію України.

Відповідно до товаросупровідних документів, наданих до митного оформлення, поставку оцінюваних товарів здійснено на комерційних умовах FOB Ningbo, Китай. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), за терміном FOB продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару.

На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011, комерційні умови поставки FOB «франко борт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до коносаменту від 20.01.2023 QDB230165585, оцінювана партія товару транспортована у контейнері OOCU8707412 з порту Ningbo (Китай) до порту Gdansk (Польща).

З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом до митного контролю надано: рахунок на оплату від 06.03.2023 №225223 від експедитора ТОВ «Брокбрідж»; довідку від 06.03.2023 №225223; договір транспортного експедирування від 25.10.2022 №9552, укладеного між ТОВ «Сантехполив» та експедитором ТОВ «Брокбрідж»; договір про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №9329-П від 20.09.2022, укладеного між експедитором ТОВ «Брокбрідж» та експедитором ФОП ОСОБА_3 ; договір транспортного експедирування від 26.08.2022 №ХП-107, укладеного між експедитором ФОП ОСОБА_3 та перевізником ФОП ОСОБА_4 .

Рахунок на оплату від 06.03.2023 №225223 на суму 119 518,78 грн. виставлено експедитором ТОВ «Брокбрідж» за наступний комплекс послуг: міжнародне перевезення Ningbo (Китай) - Gdansk (Польща); автоперевезення міжнародне за територією України Gdansk (Польща)-м/п Ягодин (Україна) 64584,00 грн.; транспортно-експедиторське обслуговування за територією України - 5 882,18 грн. (без ПДВ), 7 058,62 грн. (з ПДВ); автоперевезення міжнародне м/п Ягодин - м. Харків (Україна) - 43 056,00 грн.; транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 2 602,12 (без ПДВ), 3 122,60 грн. (з ПДВ).

Довідка експедитора ТОВ «Брокбрідж» від 06.03.2023 №225223 містить наступну інформацію: міжнародне перевезення Ningbo (Китай) -м/п Ягодин (Україна) -184 102,78 грн. (як розрахована сума витрат на фрахт і перевезення по території Польщі з рахунку на оплату від 06.03.2023 №225223); транспортно-експедиторське обслуговування за територією України - 5 882,18 грн. (без ПДВ); автоперевезення міжнародне м/п Ягодин - м. Харків (Україна) -43 056,00 грн.; транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 2 602,12 (без ПДВ). В довідці зазначено, що послуги зі страхування вантажу не надавалися.

Відповідно до відомостей декларації митної вартості за ЕМД від 09.03.2023 UA110130/2023/004750 (відмовлена), декларантом ФОП ОСОБА_5 до ціни товару додано витрати на транспортування - 189 984,96 грн., що розраховується як додавання наступних витрат: міжнародне перевезення Ningbo (Китай) - Gdansk (Польща) 119 518,78 грн.; автоперевезення міжнародне за територією України Gdansk (Польща)-м/п Ягодин (Україна) 64 584,00 грн.; транспортно-експедиторське обслуговування за територією України - 5 882,18 грн. (без ПДВ).

Разом з тим, відповідно до товаротранспортної накладної від 06.03.2023 №06/03/23/11.16 товар завантажено на транспортний засіб BK8550HH/BK5102XP для відправки в Україну у місті Гдиня (Польща).

Тобто витрати з міста Гданьск (Польща) до міста Гдиня (Польща), а також можливі витрати на зберігання вантажу з моменту вивантаження контейнеру і до завантаження у транспортний засіб BK8550HH/BK5102XP документально не підтверджено.

Додатково наданими листом ТОВ «Сантехполив» замовленням від 18.01.2023 №225223, актом надання послуг від 11.03.2023 №225223 заявлено наступний маршрут перевезення оцінюваного товару: Ningbo (Нінбо, Китай)- Gdansk/Gdynia (Гданськ/Гдиня, Польща) - м/п Ягодин - м. Харків (Україна).

Враховуючи вищезазначене, наданими документами експедитора підтверджено невідповідність щодо врахування/неврахування вартості перевезення товару між польськими містами Гданськ та Гдиня.

Окрім того, при заповненні граф ЕМД від 09.03.2023 UA110130/2023/004750 (відмовлена) в графі 19 «Контейнер» зазначено інформація щодо способу ввезення товарів, декларантом зазначено « 0» - якщо товари прямують не в контейнері або в разі відсутності відомостей про спосіб перевезення товарів.

Отже, товаросупровідними документами підтверджено факт вивантаження з морського судна контейнера OOCU8707412 у порту Гданськ, його перевезення до міста Гдиня та перевантаження оцінюваного товару з контейнера OOCU8707412 на транспортний засіб BK8550HH/BK5102XP.

Разом з тим, експедитором не заявлено про розмір вантажно-розвантажувальних робіт в порту, доставку до міста Гдиня та витрати на навантаження товару.

В акті надання послуг від 11.03.2023 №225223 розмір витрат 64 584,00 грн. відповідає витратам на автоперевезення Гдиня (Польща)-м/п Ягодин, а в рахунку на оплату від 06.03.2023 №225223 сума 64 584,00 грн. виставлена за автоперевезення міжнародне за територією України Gdansk (Польща) - м/п Ягодин (Україна).

Замовлення від 18.01.2023 №225223 містить інформацію щодо строків оплати послуг експедитора - оплата в день виставлення рахунку. Враховуючи вищезазначені умови та дату рахунку на оплату від 06.03.2023 №225223, оплата повинна була відбутись 06.02.2023. Однак, імпортером ТОВ «Сантехполив» здійснено оплату за вищезазначеним рахунком на підставі платіжної інструкції №283 лише 07.03.2023.

Разом з тим, п. 4.2.4 договору транспортного експедирування від 25.10.2022 №9552 передбачено сплату пені ТОВ «Сантехполив» за кожен день прострочення оплати витрат, понесених експедитором ТОВ «Брокбрідж».

Відповідно до товаротранспортної накладної від 06.03.2023 №06/03/23/11.16 перевізником товару є ФОП ОСОБА_4 .

Згідно з п. 2.1.4 договору транспортного експедирування від 26.08.2022 №ХП-107, укладеного між експедитором ФОП ОСОБА_3 та перевізником ФОП ОСОБА_4 , зміна місця завантаження/розвантаження автомобіля можлива тільки після письмового узгодження з перевізником, що повинно бути відмічено у товаротранспортній накладній та у подорожньому листі водіїв і веде до зміни суми вартості фрахту.

Підпунктом 2.1.1 договору транспортного експедирування від 26.08.2022 №ХП-107 зазначено, що пункт завантаження зазначається експедитором в узгодженому замовленні на перевезення.

Замовлення або рахунки-фактури, на підставі яких здійснюються розрахунки між експедитором ФОП ОСОБА_3 та перевізником ФОП ОСОБА_4 , листом ТОВ «Сантехполив» від 29.05.2023 №2905/23-1 не надано.

Враховуючи надані декларантом документи, в транспортуванні оцінюваної партії товару в якості експедиторів залучені ТОВ «Брокбрідж» та ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до договору транспортного експедирування від 25.10.2022 №9552; договору про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 20.09.2022 №9329-П, кожен з них виконує свої зобов`язання за певну винагороду.

Однак в наданих документах, а саме: рахунку на оплату від 06.03.2023 №225223 від експедитора ТОВ «Брокбрідж», довідці від 06.03.2023 №225223, замовленні від 18.01.2023 №225223, акті надання послуг від 11.03.2023 №225223 не зазначено розмір винагороди експедитору.

Розмір транспортно-експедиційних послуг за межами України - 5 882,18 грн. (без ПДВ), не містить інформації щодо включення до даної суми розміру винагороди експедиторів.

Частиною 21 статті 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Відповідно до частини 5 статті 334 МКУ, з метою перевірки достовірності наданих декларантом документів, що підтверджують складові митної вартості, після завершення митного оформлення оцінюваного товару, Дніпровською митницею здійснено запити до експедиторів ТОВ «Брокбрідж» (ЄДРПОУ 36698701, адреса: 04209, м.Київ, вул. Богатирська, буд. 11), ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та безпосереднього перевізника товару ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідно до інформації корінця повідомлення про вручення від 06.06.2023 №4903817071338 лист Дніпровської митниці від 06.06.2023 №7.5-2/7.5-15-02/13/3151 отримано ТОВ «Брокбрідж» 12.06.2023.

Відповідно до інформації корінця повідомлення про вручення від 06.06.2023 №4903817071346 лист Дніпровської митниці від 06.06.2023 №7.5-2/7.5-15-02/13/3150 отримано ФОП ОСОБА_3 15.06.2023.

Відповідно до інформації корінця повідомлення про вручення від 06.06.2023 №4903817071320 лист Дніпровської митниці від 06.06.2023 №7.5-2/7.5-15-02/13/3149 отримано ФОП ОСОБА_4 15.06.2023.

Проте, лише ТОВ «Брокбрідж» листом від 14.06.2023 №14/06-23 (вх..ДМ від 14.06.2023 №6990/13-7.5-08-01-13) надіслано запитувані документи.

ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 не надало відповіді на запит Дніпровської митниці.

Як вбачається з наданих експедитором ТОВ «Брокбрідж» документів, копія коносамента від 20.01.2023 QDB230165585 (bill of leading), наданого декларантом ФОП ОСОБА_6 до митного оформлення за ЕМД від 09.03.2023 № 23UA110130004750U5, а також копія, надана листом від 14.06.2023 №14/06-23 (вх. ДМ від 14.06.2023 №6990/13-7.5-08-01-13) відрізняються.

Зокрема, в графі «Plase of delivery» в копії коносамента від 20.01.2023 QDB230165585 (bill of leading), наданого декларантом ФОП ОСОБА_6 , зазначено місто Гданськ (Польща); а в копії, наданої листом від 14.06.2023 №14/06-23 (вх.ДМ від 14.06.2023 №6990/13-7.5-08-01-13)- місто Гдиня (Польща).

Вищезазначене свідчить про ознаки недостовірності документів митного оформлення, наданих декларантом ФОП ОСОБА_6 .

Окрім того, відповідно до надісланих ТОВ «Брокбрідж» документів простежується шлях транспортування товару від порту Ningbo (Нінбо, Китай) до порту Gdansk-міста Gdynia (Гданськ/Гдиня, Польща) - м/п Ягодин - м. Харків (Україна).

Згідно з інформацією коносамента від 20.01.2023 QDB230165585 (bill of leading), морської накладної (sea waybill) від 20.01.2023 OOLU2712673160 оцінювані товари з КНР переміщувались морським транспортом у контейнері OOCU8707412 до порту Гданськ (Польща).

Далі, відповідно до листа перевезення по території Польщі від 06.03.2023 б/н (list przewozowy) контейнер OOCU8707412 перевезено з порту Гданськ (Польща) до міста Гдиня (Польща).

Враховуючи інформацію товаротранспортної накладної (CMR) від 06.03.2023 №06/03/23/11.16 товар вивантажений з контейнера, завантажено 06.03.2023 у транспортний засіб BK8550HH/BK5102XP.

Разом з тим, жодним з наданих документів не підтверджено витрати на доставку між портом Гданськ та містом Гдиня, а також розмір витрат на вивантаження контейнера.

До матеріалів справи долучений лист експедитора ТОВ «Брокбрідж» від 24.05.2023 №24/05-23, в якому зазначено про включено вартості навантажувально-розвантажувальних робіт у вартість міжнародного перевезення на суму 119518, 78 грн. Зазначений документ не був предметом розгляду відповідача, тому не є належним доказом при розгляді цієї справи по суті.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 24 травня 2023 року, зазначаючи, що «подані до суду документи, які не були подані при митному оформленні, не можуть вважатися такими, що були наявні на момент прийняття митним органом оскаржуваного рішення. Суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів».

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В рамках проведення консультації декларанта з відповідачем, останнього письмово проінформовано про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Митницею не обмежується право декларанта щодо можливості підтвердження заявленого рівня митної вартості протягом визначеного ч.3 ст.53 МКУ терміну. Відповідно до ст.57 МКУ між митницею та декларантом тривають консультації стосовно обміну інформацією. За результатами таких консультацій та враховуючи надані до митного контролю документи митницею приймається рішення щодо можливості/неможливості застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та заявленої ним митної вартості. Висновки про результати здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, а також розбіжності в обов`язкових документах були доведені шляхом надіслання електронних повідомлень. При цьому, перелік запитаних документів є вичерпним і відповідає переліку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МКУ. Документи, не передбачені вимогами статті 53 Митного кодексу України від декларанта не вимагались.

Під час проведення консультацій з метою обрання методу визначення митної вартості товару, у посадової особи митного органу були наявні сумніви щодо повноти заявленої позивачем митної вартості товару, які зазначені у електронному повідомленні від митниці до декларанта та які не були спростовані декларантом, оскільки жодного пояснення стосовно зауважень посадової особи митниці або документа декларант не надав.

На підставі п.5 ст.55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів здійснено контроль співставлення та послідовно розглянуто можливість застосування іншого другорядного методу визначення митної вартості товару.

Так, відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до положень п.4 ст.59 МКУ, ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Відповідно до п.3 ст.59 МКУ, незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Відповідно до ст.60 МКУ, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МКУ , за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Згідно п.3 ст.60 МКУ, для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Відповідно до положень п.4 ст.59 та п.5 ст.60 МКУ, ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах.

У відповідності до п.3 ст.337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів.

За результатами проведеного контролю співставлення у відповідності до положень статті 337 МКУ встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в понятті ст.59-60 МКУ, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (ст.59 МКУ) та подібних (ст.60 МКУ) товарів.

У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст.62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотною.

Методи на основі віднімання (ст.62 МКУ) та додавання (ст.63 МКУ) вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаватися обчисленню.

Відсутність у митниці та не надання декларантом ТОВ "Сантехполив" необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

До товару № 1, декларованого позивачем, застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості: товару №1 - за ЕМД від 02.02.2023 №UА205140/2023/8607 на рівні - 4,0084 дол.США/кг.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості від 10.03.2023 №UА110130/2023/000034/1.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, а саме графи 33, передбачено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. 59, 60 та 64 МКУ з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення №UА110130/2023/000034/1 від 10.03.2023 про коригування митної вартості товарів, яке прийняте Дніпровською митницею як територіальним органом Державної митної служби України та є предметом розгляду у цій справі, оформлене відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, а також на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для його скасування відсутні.

Отже, враховуючи вище зазначене, суд доходить до висновку, що позивачем не доведена протиправність оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехполив" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехполив" (вул. Кричевського, буд. 35, кв. 15, 16, м. Харків, 61184, ЄДРПОУ 43817111) до Дніпровської митниці як територіального органу (відокремленого підрозділу) Державної митної служби України (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов