Постанова

від 05.10.2023 по справі 757/28663/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 року м. Київ

Справа №757/28663/21-ц

Провадження № 22-ц/824/10749/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 04 жовтня 2023 року

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Мандрики О.П.

сторони: позивач ОСОБА_1

відповідач Державна архітектурно-будівельна інспекція України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янський дім ФПУ»

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Красновим Іваном Вікторовичем на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янський дім ФПУ» про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м.Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України , в якому позивач просив прийняти рішення про визнання незаконним та скасувати рішення про видачу дозволу на виконання робіт, реєстраційних номер: ІУ013210306573, дата реєстрації 31.03.2021 року, прийнятого Державної архітектурно - будівельною інспекцією України». Припинити право ТОВ «Слов`янський дім ФПУ» на виконання будівельних робіт у зв`язку із визнанням незаконним та скасування рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт реєстраційний номер: ІУ013210306573, дата реєстрації 31.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:109:0177, по АДРЕСА_1 , та будинку, який розташований на ній. Позивач дізнався, з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що Державна архітектурно - будівельна інспекція України видала на користь ТОВ «Слов`янський дім ФПУ» дозвіл на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер: ІУ013210306573, дата реєстрації 31.03.2021 р. на реконструкцію будівель та споруд під багатофункціональний комплекс на АДРЕСА_1 . Також дозвіл містить інформацію про містобудівні умови та обмеження щодо об`єкту будівництва, а саме: MU01: 4058-6779-3442-5130 №830/17/012/00-17 від 2017-05-26, видані Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Позивач вважає, що рішенням відповідача порушується його право на мирне володіння та користування майном, оскільки створюється небезпека (загроза) пошкодження або руйнування майна та створюються обставини для обмеження його прав щодо експлуатації та обслуговування житлового будинку. Вказане стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року в позові ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа: ТОВ «Слов`янський дім ФПУ» про визнання незаконним та скасування рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Красновим І.В. подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник позивача посилався на те, що суд першої інстанції прийняв судове рішення з неповно з`ясованими обставинами, що мають значення для справи, на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки, викладені в судовому рішенні не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник Державної архітектурно - будівельної інспекції України Бєлкіна Н.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, зазначаючи, що позивачем не надано до суду доказів порушення його прав чи інтересів оскаржуваним дозволом на виконання будівельних робіт.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Слов`янський дім ФПУ» адвокат Багатченко Ю.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 адвокати Борисова Т.М., Краснов І.В. підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник третьої особи ТОВ «Слов`янський дім ФПУ» адвокат Багатченко Ю.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:109:0177, та житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

17 березня 2003 року між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Слов`янський дім» укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, ЗАТ «Слов`янський дім ФПУ» було передано в оренду на 15 років земельні ділянки, місце розташування яких АДРЕСА_1 , загальним розміром 2,4291 га для експлуатації та обслуговування споруд учбово-спортивної бази з готелем у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, з них земельна ділянка кадастровий номер 91:109:172 розміром 2.0262 га, земельна ділянка кадастровий номер 91:109:304 розміром 0,4029 га.

26 травня 2017 року Департаментом містобудування та архітектури BO КМР (КМДА) було видано ТОВ «Слов`янський дім ФПУ» Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 №830 /17/012/009-17 для здійснення реконструкції будівель та споруд під багатофункціональний комплекс.

У подальшому, 31 березня 2021 року ДАБІ України було видано ТОВ «Слов`янський дім ФПУ» оскаржуваний Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 013210306573.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено існування реального негативного впливу безпосередньо на його права у правовідносинах, пов`язаних з виданням оспорюваного договору.

Київський апеляційний суд погоджується з таким висновком місцевого суду з таких підстав.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в оскарженій його частині відповідає.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, Київський апеляційний суд дійшов таких висновків.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлює Закон № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Положеннями частин 1 та 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків відповідальності належать до об`єктів з середніми (СС 2 ) та значними (СС 3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу па довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з ч. 3 цієї статті та п. 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2011 року № 466 для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів і (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідальних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку,на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Зазначений перелік документів для отримання дозволу є вичерпним. Органам державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати будь-які інші документи, які не визначені цим переліком.

Відповідно до ч.4 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Дозвіл на виконання будівельних робіт був виданий та зареєстрований Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 31 березня 2021 року за № ІУ 013210306573, замовник - ТОВ «Слов`янський дім ФПУ», форма розгляду - електронна.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскаржуваний в межах даної справи Дозвіл на виконання будівельних робіт був зареєстрований органом державного архітектурно-будівельного контролю у відповідності до чинного на той час законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.І, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частина 1 ст.11 ЦПК України передбачає, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з ч.І ст.15, ч.І ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

А застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такі висновки викладені у пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 по справі N° 331/6927/16-ц у пунктах 69, 70 дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлена позовна вимога взагалі не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту.

Визначаючи належність обраного позивачем способу захисту, слід оцінювати його ефективність для захисту того права чи інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду. Вимога про захист цивільного права або інтересу має відповідати змісту цього права чи інтересу, характеру його порушення, оспорювання або невизнання і повинна забезпечувати поновлення права чи інтересу, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати отримання відповідного відшкодування.

Як вказує Європейський суд з прав людини, у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom») від 21.02.1975, заява № 4451/70, §36). Проте, такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17.01.2012, заява № 36760/06, §230).

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Згідно з 4.4 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як убачається зі змісту позовних вимог, позивач просить скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт від 31 березня 2021 року, зареєстрований ДАБІ за № ІУ 013210306573, замовник - ТОВ «Слов`янський дім ФПУ».

Земельні ділянки, загальною площею 2,4291 га, щодо забудови яких наданий оскаржуваний Дозвіл (кадастрові №№8000000000:91:109:0172, 8000000000:91:109:0304) надані Київською міською радою в користування замовнику відповідно до договору оренди № 321 від 17 березня 2003 року (строк дії: 20 лютого 2035 року).

Таким чином, в силу норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має законне право на забудову даних земельних ділянок.

Частина перша ст.4 ЦПК України встановлює право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина перша ст.16 ЦК України встановлює право кожної особи звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналізуючи матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що Позивачем не надано до суду доказів порушення його прав чи інтересів оскаржуваним Дозволом на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ТОВ «Слов`янський дім ФПУ» про визнання незаконним та скасування рішення- без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Красновим Іваном Вікторовичем - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 29 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна