Ухвала

від 09.10.2023 по справі 280/5478/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 280/5478/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Білак С.В., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 р. в адміністративній справі № 280/5478/22 за позовом Приватного підприємства «Владіс» до відповідачів: Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року позов задоволено.

30.01.2023, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала з огляду на невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

01.05.2023 року відповідач-1 повторно подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала з огляду на невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

12.07.2023 року відповідач-1 на відділення пошти втретє подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третьім апеляційним адміністративним судом 19.07.2023.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 року витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №280/5478/22 та зобов`язано протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до суду апеляційної інстанції матеріали цієї адміністративної справи.

31.08.2023 від скаржника надійшло платіжне доручення від 27.07.2023 №1736 на суму 3721,50 грн.

05.09.2023 на адресу суду апеляційної інстанції разом із супровідним листом надійшла адміністративна справа №280/5478/22, яка передана судді-доповідачу Дурасовій Ю.В. 18.09.2023, у зв`язку з перебуванням судді у період з 14.08.2023 по 15.09.2023 у відпустці.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії ухвали, для надання суду заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

28.09.2023, на виконання вказаної ували до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року.

У період з 02.10.2023 до 06.10.2023 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відрядженні.

Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційного суду зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Проте, за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України цей строк може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення.

Оскаржене рішення ухвалено Запорізьким окружним адміністративним судом 03.01.2023 року. Повний текст складено 03.01.2023 року.

Відповідно до довідки про доставку елетронного листа, оскаржуване судове рішення було доставлено до електронного кабінету скаржника в системі "Електронний суд" 04.01.2023 о 08:13 год. ( а.с. 151, т.1)

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства, апеляційну скаргу на рішення суду від 03.01.2023 року подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку, оскільки 12.07.2023, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 на відділення пошти подав апеляційну скаргу, а встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, сплинув 03.02.2023 року.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовано тим, що первинна апеляційна скарга була подана ним в межах строку на апеляційне оскарження.

Суд виходить з наступного.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок зацікавленої особи у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною підставою при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Також, слід зазначити, що частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Апеляційний суд зауважує, що оскаржене рішення ухвалено Запорізьким окружним адміністративним судом 03.01.2023 року. Повний текст складено 03.01.2023 року.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, оскаржуване судове рішення було доставлено до електронного кабінету скаржника в системі "Електронний суд" 04.01.2023 о 08:13 год. ( а.с. 151, т.1)

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства, апеляційну скаргу на рішення суду від 03.01.2023 року подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку, оскільки 12.07.2023, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 на відділення пошти подав апеляційну скаргу, а встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, спливав 03.02.2023 року.

З первинною апеляційною скаргою відповідач-1 звернувся 30.01.2023 року, а з повторною - 01.05.2023.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 22.06.2023 про повернення повторної апеляційної скарги у даній справі доставлена до електронного кабінету скаржника в системі "Електронний суд" 22.06.2023 о 14:24 год.

Враховуючи те, що строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, спливав 03.02.2023, а первинна апеляційна скарга була подана відповідачем 30.01.2023, тому, отримавши 22.06.2023 копію ухвали про повернення повторно поданої апеляційної скарги, скаржник повинен був на наступний день втретє подати апеляційну скаргу.

Разом з тим, остання апеляційна скарга була подана лише 12.07.2023 року, що, в свою чергу, не може вважатись добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

При цьому на момент подачі втретє поданої апеляційної скарги оскаржене рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Відтак, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Отже, колегія суддів приходить висновку, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження у справі №280/5478/22 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 325, 328, 329 КАС України, суд

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку, наведені Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 р. в адміністративній справі № 280/5478/22 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяЮ. В. Дурасова

суддяС.В. Білак

суддяО.М. Лукманова