Постанова

від 10.10.2023 по справі 280/6120/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6120/22Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області,

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року (головуючий суддя Сацький Р.В.)у адміністративній справі № 280/6120/22, розглянутої у порядку письмового провадження

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 25.10.2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області( далі ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем

- податкове повідомлення - рішення форми «Ф» від 29.09.2021 року № 0843141-2406-0828 про нарахування суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 5884,76 грн.,

- податкове повідомлення - рішення форми «Ф» від 29.09.2021 року № 0843136-2406-0828 про нарахування суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 2867,16 грн.,

- податкове повідомлення - рішення форми «Ф» від 13.12.2021 року № 0862884-2406-0828 про нарахування суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 5319,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю визначення відповідачем суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2020 рік. Позивач зазначає, що він використовує належне йому на праві власності нерухоме майно для виробничих потреб, а тому на об`єкти нерухомості розповсюджується пільга, встановлена пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, ним правомірно нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки позивач як фізична особа- підприємець є власником об`єктів нерухомості, що належать до класу «Будівлі промислові та склади» (код 125), один із яких передав в оренду ТОВ «Трием» , а саме: склад за адресою:м.Запоріжжя вул.Дніпровські зорі,1а , а тому на нього не поширюється пільга, встановлена пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України , у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачу на праві власності комплекс будівель використовуються ним для виробничих потреб. На підставі документів, що підтверджують право власності нежитлових споруд, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення цих об`єктів нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, суд дійшов висновку, що належні позивачу нежитлові будівлі відносяться до класу «Будівлі промислові та склади» (код 125). Використання позивачем у своїй виробничій діяльності нежитлових будівель, які станом на 2020 рік перебували у його приватній власності, свідчить про те, що об`єкти нежитлових будівель позивача підпадають під дію положень пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України і не є об`єктом оподаткування.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу на підставі ст.311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, яких достатньо для прийняття рішення за апеляційною скаргою відповідача, а тому клопотання представника ГУ ДПС у Запорізькій області про розгляд справи в судовому засіданні задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 02.05.2018 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює наступні види господарської діяльності: коди КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний); 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування; 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення;33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля ; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.10.2019 року №183836651 , позивач згідно договору дарування від 26.12.2014 року є власником нерухомого майна - комплексу будівель і споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з виробничого корпусу літ. Е2-2, загальною площею 264,9 кв.м., виробничої будівлі літ.Щ загальною площею 488,5 кв.м., вбиральні літ.Ч загальною площею 3,0 кв.м., контори ділянки літ.Г загальною площею 251,5 кв.м., що складається із складу матеріальних цінностей літ.Г, загальною площею 27,9 кв.м., ангару літ.Б, загальною площею 208,4 кв.м., технічний майданчик проїзду літ.Б, загальною площею 14,4 кв.м., склад готових виробів літ.Е, загальною площею 41,5 кв.м. (а.с.27-33).

Податковим органом нараховано позивачу податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, про що 29.09.2021 року прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ф»: № 0843134-2406-0828 на суму 5428,01 грн., № 0843141-2406-0828 на суму 5884,76 грн., № 0843136-2406-0828 на суму 2867,16 грн.

Зазначені податкові повідомлення рішення 08.11.2021 року оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДПС у Запорізькій області.

ГУ ДПС у Запорізькій області за результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення рішення від 29.09.2021 року за № 0843134-2406-0828 на суму 5428,01 грн. скасовано (відкликано) та винесено нове податкове повідомлення рішення від 13.12.2021 року № 0862884-2406-0828 на суму 5319,77 грн.

Оскаржені позивачем до ДПС України податкові повідомлення - рішення форми «Ф» від 29.09.2021 року за № 0843136-2406-0828, № 0843141-2406-0828, від 13.12.2021 року № 0862884-2406-0828 залишено без змін, після чого оскаржені позивачем в судовому порядку.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача, згідно з якими належний позивачу на праві власності комплекс будівель використовується ним для виробничих потреб за призначенням для оптової торгівлі іншими машинами й устаткуванням згідно за основним видом діяльності, у зв`язку зі зміною редакції пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України для застосування пільги будівля промисловості( у т.ч. її частина) протягом звітного(податкового) періоду не повинна бути здана, зокрема, в оренду іншим суб`єктам господарювання. Відповідач вважає, що оскільки склад за адресою: м.Запоріжжя вул. Дніпровські зорі,1а позивач в 2020 році передав в оренду ТОВ «Трием», а тому на нього не поширюється пільга, встановлена пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

За приписами пп. 266.1.1. п. 266.1, пп.266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст.266 ПК України, в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 року, не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Викладене свідчить, що умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування законодавець визначив цільове призначення їх фактичного використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду у справі №826/6647/17 від 11.11.2020 року, № 806/2686/1 від 21.10.2020 року, № 520/1778/19 від 04.03.2021 року, які у відповідності до п.5 ст.242 КАС України враховані судом першої інстанції, застосування пп.«є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст.266 ПК України можливе у разі, якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та юридичні особи, за умови (із врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Положеннями ст.14 ПК України визначено, що об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі промислові та склади.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держкомітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року № 507, до будівель промисловості за кодом 1251 відносяться об`єкти нерухомості групи (код 125) «Будівлі промислові та склади», який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу (код 1252) «Резервуари, силоси та склади» належать, зокрема, спеціальні склади, складські майданчики.

Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не спростовані відповідачем, що належні позивачу на праві власності об`єкти нерухомості - нежитлові приміщення- за своїми об`єктивними будівельно-технічними характеристиками є промисловими будівлями, що використовуються позивачем у господарській діяльності для цілей виробництва іншого електричного устаткування.

Дані інформаційно-аналітичної системи контролюючого органу щодо перебування в 2020 році у ТОВ «Трием» в оренді складу за адресою: м.Запоріжжя вул. Дніпровські зорі,1а не містять дані орендаря, площі об`єкту нерухомості, що не дає можливості ідентифікувати об`єкт оренди, та є неналежним доказом передачі позивачем належного йому на праві власності об`єкту в оренду зазначеному суб`єкту господарювання.

Здійснивши аналіз доказі у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належний позивачу на праві власності комплекс будівель і споруд використовується ним у господарській діяльності для цілей виробництва іншого електричного устаткування, в 2020 році не передавався в оренду, а тому не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки таке нерухоме майно відповідає тим критеріям будівель промисловості, про які зазначено у пп. «є» пп. 266.2.2. п. 266.2. ст. 266 ПК України, що, в свою чергу, свідчить про неправомірність прийняття відповідачем оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у адміністративній справі № 280/6120/22 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та не підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий