П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/4284/22
Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,
повний текст судового рішення
складено 06.03.2023, м. Миколаїв
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача:Яковлєва О.В.,
суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ПРОФІ ГРУП» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ПРОФІ ГРУП» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Чернівецької митниці, а саме:
- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 12 вересня 2022 року № 408000/2022/000056/2;
- визнання протиправною та скасування картки відмови від 14 вересня 2022 року № UA408020/2022/000898 в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товару не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а тому заявлена митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товару.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що до Чернівецької митниці декларантом позивача подано митну декларацію (МД) № UА408020/2022/037193 від 05 вересня 2022 року.
Разом з МД № UА408020/2022/037193 від 05 вересня 2022 року декларантом до митниці подано наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): пакувальні листи (Packing list) 3372-1 від 05 вересня 2022 року, рахунок-фактура (інвойс, соmmегсiаl invoice) 3372 від 18 липня 2022 року, М-535 від 30 червня 2022 року, платіжні документи № 11296178 та № l від 09 вересня 2022 року, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару б/н від 30 червня 2022 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) № АК05052022 від 05 травня 2022 року, посередницький зовнішньоекономічний договір (контракт) KS-0504 від 05 квітня 2022 року, інвойси № M-535 від 30 червня 2022 року, копії митних декларацій країни відправлення № 534320220563795181 від 19 липня 2022 року, висновок експертного дослідження від 08 вересня 2022 року № 219/22.
При цьому, позивачем до митного органу надано лист б/н від 05 вересня 2022 року з поясненнями щодо виявлених недоліків, який не враховано митним органом.
За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за МД № UА408020/2022/037193 від 05 вересня 2022 року, Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА408000/2022/000056/2 від 12 вересня 2022 року, в якому застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Крім того, Чернівецькою митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА408020/2022/000898 від 14 вересня 2022 року.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товару для здійснення його митного оформлення за заявленим методом, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості ввезених товариством товарів та складеної картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення митного органу стала наявність розбіжностей у поданих товариством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за визначеним ним методом.
Між тим, із зібраних матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження заявленої митної вартості товарів товариством надано митному органу документи, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 53 МК України.
В свою чергу, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять розбіжностей та ознак підробки, а тому відповідають вимогам митного законодавства.
З іншого боку, у межах спірних правовідносин митним органом виявлено недоліки у наданих для здійснення митного оформлення товару документах, а саме: 1) неможливість підтвердження складових митної вартості товару, пов`язаних з його транспортуванням; 2) відсутність в наданих товаросупровідних документах назви торгової марки товару; 3) розбіжність в назві виробника та відправника товару з назвою контрагента позивача.
В свою чергу, щодо виявлених недоліків (розбіжностей) митним органом, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, митним органом встановлено, що постачання товару позивачу, згідно наданого інвойсу, здійснювалось на умовах CPT KYIV.
Між тим, за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010, термін CPT «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Тобто, при поставці товарів на умовах CPT обов`язок оплатити транспортування товару покладається на продавця, а тому сторони за договором вправі включити вартість такої доставки до загальної вартості товару.
При цьому, щодо відсутності назви торгової марки товару, колегія суддів зазначає, що назва торгової марки «BRILLE» зазначена в пакувальному листі товару, чому безпідставно не надано правової оцінки митним органом.
Крім того, колегія суддів не приймає доводів митного органу про розбіжність в назві виробника та відправника товару з назвою контрагента позивача, так як в наданому інвойсі та пакувальному листі зазначено назву продавця товару, а також назву фабрики-виробника товару, яка є також його відправником.
Вказана обставина не суперечить умовам укладеного контракту, не свідчить про наявність розбіжностей у наданих позивачем документах, а як наслідок не підтверджує висновки митного органу про заниження позивачем митної вартості ввезеного товару.
При цьому, колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу.
В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправними.
Відповідна правова позиція викладена Верховним судом України у своїй постанові від 30 червня 2015 року, у справі 814/283/14.
В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Чернівецьку митницю
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2023 |
Оприлюднено | 19.10.2023 |
Номер документу | 114060964 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Яковлєв О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні