Постанова

від 28.09.2023 по справі 380/10983/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10983/21 пров. № А/857/4813/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання: Ханащак С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Управління Служби безпеки України у Львівській області та Військово-медичного Управління Служби безпеки України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року (ухвалене головуючим-суддею Коморним О.І., час ухвалення рішення 13 год 35 хв у м. Львові, повний текст судового рішення складено 13 лютого 2023 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області, Військово-лікарської комісії військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Львівській області, Центральної військово-лікарської комісії Військово-медичного управління Служби безпеки України про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України у Львівській області (далі УСБУ) Військово-лікарської комісії військово-медичної служби Військово-медичного управління СБУ в УСБУ у Львівській області, Центральної військово-лікарської комісії Військово-медичного управління СБУ, в якому просив зобов`язати військово-лікарську комісію військово-медичної служби військово-медичного управління СБУ в УСБУ у Львівській області внести зміни у свідоцтво про хворобу №32 від 15.02.2018 щодо нього в частині, а саме : визнаний непридатний до військової служби на підставі захворювань пов`язаних із проходженням військової служби на визнаний непридатний до військової служби внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію військово-медичного управління СБУ затвердити внесені зміни у свідоцтво про хворобу щодо нього, а саме: визнаний непридатний до військової служби на підставі захворювань пов`язаних із проходженням військової служби на визнаний непридатний до військової служби внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Військово-медичного управління СБУ винести розпорядчий документ (Постанову, висновок), яким затвердити свідоцтво про хворобу щодо нього з урахуванням внесених змін.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, УСБУ та військово-медичне Управління СБУ подали апеляційні скарги, в якій через неправильне застосування норм матеріального права, просять його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги УСБУ зазначає, що позивач був звільнений з військової служби на підставі п.б ч.1, п.б ч.3 ст.26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу за станом здоров`я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, тобто, станом на день прийняття висновку військово-лікарської комісії №32 від 15.02.2018 ОСОБА_1 проходив військову службу в УСБУ у Львівській області, яка згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України є різновидом публічної служби. Отже, з часу як позивач дізнався чи повинен був дізнатись про рішення суб`єкта владних повноважень (висновок від 15.02.2018, наказ про звільнення від 22.06.2018) до часу звернення до адміністративного суду 07.07.2021 пройшло більше двох років, а відтак позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Військово-медичне УСБУ звертає увагу на те, що захворювання позивача, яке стало причиною визнання його придатним до військової служби та призвело до встановлення йому групи інвалідності артроз колінного суглоба не може бути пов`язаним з проходженням або виконанням обов`язків військової служби в Афганістані та з відрядженням в АТО. Зазначає, що позивач не надав медичних документів, складених на момент отримання травм 04.06.1984, та Акту про нещасний випадок (червень 2017), пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, що вказує на відсутність підстав задоволення клопотання про визнання незаконним та скасування Свідоцтва про хворобу №32 від 15.02.2018. Враховуючи наведене просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Інші учасники, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності інших сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Декача А.І., який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 в період з 02.11.1992 по 24.06.2018 проходив військову службу в УСБУ у Львівській області, про що свідчить довідка УСБУ у Львівській області від 25.06.2020 та не заперечується сторонами.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 08.09.2017, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 10.10.2018, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів військової служби.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 , позивач має мінно-вибухове поранення голови, грудей, спини, лівої ноги 04.06.1984, про що зазначено в 22 пункті військового квитка та завірено начальником штаба в/ч НОМЕР_5 , майором ОСОБА_2 .

Згідно акту судово-медичного обстеження (дослідження) №1375 від 25.06.2012, судовим експертом зроблено заключення - У громадянина ОСОБА_1 виявлено : чотири рубці на голові, один рубець на грудях, три рубці на спині, один рубець на лівій нозі, які являються слідами загоєних ран у минулому. Характер та ступінь вираженості рубців вказують на те, що вони утворились давно, могли виникнути від дії уламків вогнепальної зброї під час бойових дій в Афганістані у 1984 році.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №342 від 27.06.2012, поранення, контузія ОСОБА_1 . ТАК пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно посвідчень про відрядження УСБУ у Львівській області №000968 від 04.01.2016 та №002354 від 16.06.2017, ОСОБА_1 відряджено до м. Сєверодонецьк Луганської області з 09.01.2016 по 10.02.2016 та з 18.06.2017 по 19.08.2017.

Відповідно до витягу із наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької області та Луганської областей) №214 д від 29.07.2017, ОСОБА_1 вважати таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань з 19.06.2017.

Згідно витягу із наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької області та Луганської областей) №235дск від 19.08.2017, ОСОБА_1 вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з 17.08.2017.

Відповідно до довідки УСБУ у Львівській області №240 від 26.03.2018 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, ОСОБА_1 дійсно в період з 11.01.2016 по 10.02.2016 та з 19.06.2017 по 17.08.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Згідно виписного епікризу медичної картки стаціонарного хворого №1698/888, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні військової частини ПП НОМЕР_6 з 23.06.2017 по 30.06.2017 зі скаргами на наявність ран передньої поверхні обох гомілок, набряк і гіперемію в ділянках ран, серозно-гнійні виділення з рани лівої гомілки. В анамнезі виписного епікризу зазначено, що 19.06.2017 близько 08:00 впав в м. Сєверодонецьк і вдарився гомілками об бордюр. Намагався лікуватися самостійно з негативною динамікою. Звернувся за допомогою та госпіталізований в хірургічне відділення в/ч ПП в 2148. В анамнезі: 1984 переніс вибухову ЗЧМТ та СГМ. В 2008 було видалено медіальний меніск лівого колінного суглобу. Хворіє гіпертонічною хворобою, тиск піднімається максимально до 180/110 мм.рт.ст. Діагноз: Інфіковані рани передньої поверхні середньої третини правої гомілки та нижньої третини лівої гомілки. Гіпертонічна хвороба II ст. 3 ст. КВР помірний. Виразкова хвороба 12-ти палої кишки, стадія ремісія. Рубцева деформація цибулини 12-ти палої кишки. Стеатогепатоз. Хронічний панкреатит, стадія ремісії. Ожиріння I ст., аліментарно-конституційного остонезу. Сечокам`яна хвороба, конкременти правої нирки. Післятравматичний деформуючий остеартроз обох колінних суглобів ІІ-ІІІ ст. Больовий синдром. Комбінована контрактура обох колінних суглобів. Віддаленні наслідки перенесеної ЗЧМТ у вигляді розсіяної органічної симптоматики, вести було-атактичного таантено-вегетативного синдрому. Вертеброгенадорсалгія, стадія нестійкої ремісії.

Упродовж проходження служби в УСБУ у Львівській області, ОСОБА_1 неодноразово потрапляв на амбулаторне лікування, під час якого були встановлені діагнози: деформуючий після травматичний остеоартроз обох колінних суглобів III-ІV ст. Застаріле пошкодження менісків та передніх хрестоподібних зв`язок обох колінних суглобів; ФНС II ст. Гіпертонічна хвороба II ст, гіпертрофія лівого шлуночка; Хронічна дискуляторна гіпертонічна енцефалопатія І з цефалічним та астенічним синдромом; Атеросклеротичний кардіосклероз; Атеросклероз аорти; Хронічний гастродуоденіт, фаза нестійкої ремісії, з незначним порушенням функцій; Хронічний безкам`яний холецистит, стадія ремісії, з невизначним порушенням функцій; Хронічний геморой з незначним загостренням, ремісія; Остеохондроз шийного відділу хребта з незначним порушенням функцій; Остеохондроз, деформуючий спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта з незначним порушенням функцій; Кіста лівої нирки без порушення функцій; Короткозорість слабкого ступеня в 0,5 D правого ока; Двобічна нейросенсорна приглухуватість І-ІІ ст.

Крім того, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, а саме: з 30.11.1989 по 23.12.1989 ВМС УСБУ, з 09.08.1999 по 27.08.1999 ВМС УСБУ, з 21.02.2000 по 10.03.2000 ВМС УСБУ, з 14.03.2001 по 06.04.2001 ВМС УСБУ, з 15.05.2001 по 21.05.2001 госпіталь інвалідів війни та репресованих, 13.02.2002 по 07.03.2002 ВМС УСБУ, з 23.10.2002 по 31.10.2002 ВМС УСБУ, з 23.05.2003 по 11.06.2003 ВМС УСБУ, з 29.09.2003 по 17.10.2003 ВМС УСБУ, з 01.12.2008 по 08.12.2008 госпіталь інвалідів війни та репресованих, з 10.04.2009 по 17.04.2009 ВМС УСБУ, з 20.07.2009 по 07.08.2009 госпіталь інвалідів війни та репресованих, з 29.02.2012 по 19.03.2012 ВМС УСБУ, з 30.08.2012 по 14.09.2012 госпіталь інвалідів війни та репресованих, з 03.07.2013 по 17.07.2013 госпіталь СБ України, з 25.05.2014 по 04.06.2014 ЛШМД, з 18.09.2014 по 26.09.2014 ЛШМД, з 21.09.2015 по 02.10.2015 госпіталь інвалідів війни та репресованих, з 28.03.2016 по 05.04.2016 госпіталь СБ України, з 20.05.2016 по 30.05.2016 ЛШМД, з 22.08.2017 по 08.09.2017 ВМС УСБУ, з 03.04.2017 по 07.04.2017 ВМС УСБУ, з 23.06.2017 по 30.06.2017 в\ч НОМЕР_7 , з 10.06.2017 по 19.06.2017 ЛШМД, з 20.11.2017 по 01.12.2017 госпіталь ВМУ СБ України, з 22.01.2018 по 15.02.2018 МВС УСБУ.

Відповідно до довідки-ВЛК №239 при медичному огляді ВЛК ВМС СБУ в УСБУ у Львівській області 20.11.2014 позивач потребував звільнення від виконання службових обов`язків та надання відпустки в зв`язку з хворобою. Захворювання ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

15.02.2018 військово-лікарська комісія ВМС ВМУ СБУ в України у Львівській області за направленням ВКЗ УСБУ у Львівській області провела медичний огляд ОСОБА_1 1965 року народження, за результатами якого складено свідоцтво про хворобу №32. Постановою ВЛК: на підставі статей 68-а, 39-б, 41-в, 40-в, 54-в, 56-в, 43-в, 69-в, 10-в, 36-поясн.гр.І Розкладу хвороб Положення про медичний огляд у СБУ, затвердженого наказом Центрального Управління СБУ №601/ДСК від 17.09.2015, ОСОБА_1 визнаний: Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку та зазначено, що захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Свідоцтво про хворобу №32 затверджено постановою Центральної військово-лікарської комісії ВМУ СБУ, протокол №22 від 02.03.2018.

14.03.2018 ОСОБА_1 написав рапорт про звільнення з військової служби СБУ у відставку на підставі п.п. в п.61, п.п.б п.63, п.п.б п.88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ. ВЛК ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Львівській області визнаний непридатний до військової служби з виключенням із військового обліку (свідоцтво про хворобу №32 від 15.02.2018).

Наказом №619-ос від 18.06.2018, ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас СБУ на підставі ст.ст.68-а, 39-б, 10-в, 40-в, 41-в, 43-в, 54-в, 69-в Положення про медичний огляд у СБУ, затвердженого наказом Центрального УСБУ №601/ДСК від 17.09.2015 і визнаний непридатний до військової служби та виключений з військового обліку на підставі захворювань пов`язаних із проходженням військової служби, а згідно із наказом УСБУ у Львівській області №415-ос від 22.06.2018 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 24.06.2018.

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0032269, Центральна МСЕК МОЗ України здійснила первинний огляд 24.06.2019 ОСОБА_1 та встановила ІІІ групу інвалідності з 12.06.2019. В виписці зазначено, що захворювання пов`язані з проходженням військової служби. Інвалідність встановлено безстроково.

27.08.2019 ОСОБА_1 звертався із заявою до начальника Військово-медичного управління СБУ, в якій просив скерувати заяву до Міністерства оборони України для підтвердження факту поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в Демократичній Республіці Афганістан, країні, де велись бойові дії та в м. Сєверодонецьк Луганської області при проведенні Антитерористичної операції на Сході України для визначення ступеню втрати працездатності та встановлення групи інваліда війни, проте, відповідь на вказаний лист не отримав.

18.05.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою до УСБУ у Львівській області, в якій просив скерувати його на військово-лікарську комісію військово-медичної служби СБУ в Управлінні СБУ у Львівській області для встановлення хвороби, як такої, яку отримав внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Листом №62/20/Г-342/14 від 18.06.2021, УСБУ у Львівській області повідомило, що Військово-лікарська комісія ВМС СБУ в УСБУ у Львівській області розглянула заяву. Для повторного огляду на ВЛК та встановлення причини-наслідкового зв`язку захворювань просять представити у ВЛК оригінали всіх медичних документів, що підтверджують факт отримання травм на час їх отримання.

Позивач вважаючи протиправними дії відповідачів щодо невнесення змін до свідоцтва про хворобу №32 від 15.02.2018 щодо зазначення формулювання захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи у повному обсязі адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи п.12 Положення №1317, матеріали справи, відомості дослідженої медичної книжки позивача, військово-лікарська комісія військово-медичної служби Військово-медичного управління СБУ в УСБУ у Львівській області та Центральна військово-лікарська комісія Військово-медичного управління СБУ має достатні підстави для прийняття рішення щодо зміни ОСОБА_1 причинно-наслідкового зв`язку отриманого захворювання на захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, взявши до уваги отримане поранення, контузію при виконанні обов`язків військової служби в Демократичній Республіці Афганістан та отриманні травми під час виконання військової служби в зоні проведення Антитерористичної операції на Сході України та всі медичні документи ОСОБА_1 , які підтверджують факт отримання травм.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон №3551-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до статті4,5 Закону №3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до ст.70 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я №2801-XII від 19.11.1992, Військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизивстановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні №2961-ІV від 06.10.2005 (далі Закон №2961-ІV).

Статтею 7 Закону №2961-ІV передбачено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Медико-соціальні експертні комісії визначають:

- групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

- види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);

- причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою

- ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;

- ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи;

- медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Медико-соціальні експертні комісії:

- встановлюють компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації;

- складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми;

- вивчають виробничі, медичні, психологічні, екологічні, соціальні причини виникнення інвалідності, її рівня і динаміки та беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності серед повнолітніх осіб, удосконалення реабілітаційних заходів;

- забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров`я, осіб з інвалідністю. У разі якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров`я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, огляд (переогляд) проводиться за місцем її проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров`я, в яких така особа перебуває на лікуванні;

- вносять до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про повнолітніх осіб, яких визнано особами з інвалідністю.

Лікарсько-консультативні комісії закладів охорони здоров`я:

- визначають наявність стійкого розладу функцій організму дитини та відповідно можливі обмеження її життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем;

- складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми;

- надають консультативну допомогу з питань реабілітації та стороннього догляду, диспансерного нагляду або допомоги дітям з інвалідністю;

- забезпечують своєчасний огляд (переогляд) дітей з порушеннями стану здоров`я та дітей з інвалідністю.

Медико-соціальні послуги з огляду повнолітніх осіб і послуги лікарсько-консультативних комісій з огляду дітей надаються безоплатно.

Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 (далі - Положення №1317) визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності.

Згідно пункту 3 Положення №1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно пунктів 11, 12, 14 Положення №1317, міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Обласні, центральні міські комісії, зокрема: здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх; повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Комісії мають право, зокрема: одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій.

Пунктом 19 Положення №1317 визначено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення.

Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Згідно пункту 20 Положення №1317, комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Механізм встановлення груп інвалідності регулює Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України №561 від 05.09.2011, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за №1295/20033 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Відповідно до п.12 Положення №1317, причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Аналізуючи вищенаведені норми, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що відповідачі мають право витребовувати за необхідності додаткові документи, які підтверджують факт, місце та причини отримання захворювання (інвалідності), в тому числі й щодо місця праці (проходження служби), а також враховувати такі документи при проведенні медико-соціальних експертиз.

При цьому, колегія суддів зазначає, що законодавство не містить заборон на внесення Комісією відповідних змін до Акта огляду МСЕК та Довідки, зокрема, що стосується зміни причин інвалідності.

З матеріалів справи видно, що згідно витягу протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №342 від 27.06.2012, поранення, контузія ОСОБА_1 ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно довідки-ВЛК №239 при медичному огляді ВЛК ВМС СБУ в УСБУ у Львівській області 20.11.2014 позивач потребував звільнення від виконання службових обов`язків та надання відпустки в зв`язку з хворобою. Захворювання ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно посвідчень про відрядження УСБУ у Львівській області №000968 від 04.01.2016 та №002354 від 16.06.2017, ОСОБА_1 відряджено до м. Сєверодонецьк Луганської області з 09.01.2016 по 10.02.2016 та з 18.06.2017 по 19.08.2017.

У відповідності до виписного епікризу медичної картки стаціонарного хворого №1698/888, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні військової частини ПП НОМЕР_6 з 23.06.2017 по 30.06.2017 зі скаргами на наявність ран передньої поверхні обох гомілок, набряк і гіперемію в ділянках ран, серозно-гнійні виділення з рани лівої гомілки. В анамнезі виписного епікризу зазначено, що 19.06.2017 близько 08:00 впав в м. Сєверодонецьк і вдарився гомілками об бордюр. Намагався лікуватися самостійно з негативною динамікою. Звернувся за допомогою та госпіталізований в хірургічне відділення в/ч ПП в 2148. В анамнезі: 1984 переніс вибухову ЗЧМТ та СГМ. В 2008 було видалено медіальний меніск лівого колінного суглобу. Хворіє гіпертонічною хворобою, тиск піднімається максимально до 180/110 мм.рт.ст. Діагноз: Інфіковані рани передньої поверхні середньої третини правої гомілки та нижньої третини лівої гомілки. Гіпертонічна хвороба II ст. 3 ст. КВР помірний. Виразкова хвороба 12-ти палої кишки, стадія ремісія. Рубцева деформація цибулини 12-ти палої кишки. Стеатогепатоз. Хронічний панкреатит, стадія ремісії. Ожиріння I ст., аліментарно-конституційного остонезу. Сечокам`яна хвороба, конкременти правої нирки. Післятравматичний деформуючий остеартроз обох колінних суглобів ІІ-ІІІ ст. Больовий синдром. Комбінована контрактура обох колінних суглобів. Віддаленні наслідки перенесеної ЗЧМТ у вигляді розсіяної органічної симптоматики, вести було-атактичного та антено-вегетативного синдрому. Вертеброгенадорсалгія, стадія нестійкої ремісії.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Військово-лікарська комісія військово-медичної служби Військово-медичного управління СБУ в УСБУ у Львівській області та Центральна військово-лікарська комісія Військово-медичного управління СБУ мають достатні підстави для прийняття рішення щодо зміни ОСОБА_1 причинно-наслідкового зв`язку отриманого захворювання на захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, взявши до уваги отримане поранення, контузію при виконанні обов`язків військової служби в Демократичній Республіці Афганістан та отриманні травми під час виконання військової служби в зоні проведення Антитерористичної операції на Сході України.

Визначальним, на думку колегії суддів, у даній справі є наявність всіх медичних документів ОСОБА_1 , які підтверджують факт отримання ним травм.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Управління Служби безпеки України у Львівській області та Військово-медичного Управління Служби безпеки України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №380/10983/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 09.10.2023