Постанова

від 04.10.2023 по справі 905/5/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 905/5/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,

та представників сторін:

позивача - Левицька А.В.;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх.№1298Д/1-43) на рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2023 (суддя О.В.Кротінова, повний текст рішення складено 05.06.2023) у справі №905/5/23

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ;

до Приватного акціонерного товариства "Слов`янський машинобудівний завод", м.Слов`янськ Донецька область;

про вилучення транспортного засобу та стягнення 152481,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою №б/н від 22.12.2022 до Приватного акціонерного товариства "Слов`янський машинобудівний завод", м.Слов`янськ Донецької області, про вилучення транспортного засобу марка - Skoda, модель - Kodiaq, номер кузова - НОМЕР_1 , рік випуску - 2020 Style 2.0 TSI/132 KW 7DSG 4х4, на підставі п.п.6.1.3, 7.2.8, 10.4 договору фінансового лізингу №KTVKFLO274616-1 від 18.02.2021, ст.ст.387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, та стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 98272,66 грн. несплачене відшкодування частини вартості предмета лізингу, за фактичний строк користування, 54208,70 грн. заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, разом 152481,36 грн., на підставі договору фінансового лізингу №KTVKFLO274616-1 від 18.02.2021.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 у справі №905/5/23 позов задоволено частково.

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Слов`янський машинобудівний завод" повернути протягом 30 (тридцяти) календарних днів після набрання цим рішенням законної сили на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" транспортний засіб марка - Skoda, модель - Kodiaq, номер кузова - НОМЕР_1 , рік випуску - 2020 Style 2.0 TSI/132 KW 7DSG 4х4.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Слов`янський машинобудівний завод" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу у розмірі 54208,70 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 15790,05 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2023 у справі №905/5/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення лізингових платежів сумі 98272,66 грн., та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Просить розглядати справу в судовому засіданні за участі сторін. Вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує про можливість повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів), оскільки пунктом 7.2.8 Договору лізингу на лізингоодержувача покладено обов`язок повернути майно банку у випадках, передбачених п. 10.1 цього договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору. Зокрема апелянт посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19. У додаткових поясненнях апелянт вказує про неврахування судом першої інстанції змісту п.8 ч.1 ст.20 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 №1201-IX.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2023 у справі №905/5/23. Встановлено відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його скаржнику. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/5/23.

02.08.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/5/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 призначено апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2023 у справі №905/5/23 до розгляду на "04" жовтня 2023 р. о 10:30 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. №132. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

28.09.2023 від АТ КБ "Приватбанк" надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№11774ел.13447).

04.10.2023 від Приватного акціонерного товариства "Слов`янський машинобудівний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу Позивача без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області по справі № 905/5/23 від 25.05.2023 без змін. Крім того просить поновити строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначає, що постійні ракетні атакаки на території міст Києва, Слов`янська унеможливили швидку підготовку процесуальних документів, відтак, представник Відповідача був обмежений у строках для підготовки необхідних документів, тому задля забезпечення прав та законних інтересів Відповідача просить суд поновити строк для подання відзиву.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія вважає його обґрунтованим та поновлює такий строк.

В судовому засіданні 04.10.2023 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги АТ "Укртрансгаз" та просив скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 у справі №905/5/23 в частині відмови у стягненні лізингових платежів сумі 98272,66 грн. та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноваженого представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла висновку про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Приватним акціонерним товариством "Слов`янський машинобудівний завод" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №KTVKFLO274616-1, відповідно до п.1.1 якого банк зобов`язується набути у власність у ПП ТАЛИСМАН, місцезнаходження: 84306, Україна, область Донецька, місто Краматорськ, вулиця Дніпровська, будинок 3А, код ЄДРПОУ 31198357 (далі - продавець) предмет(и) лізингу (далі - майно) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (далі - Додаток №1) та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, визначений в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов`язується сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.

Згідно з п.1.2 договору строк лізингу - 60 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість майна за цим договором становить 833169,68 грн., ПДВ 166633,94 грн., усього до сплати 999803,62 грн., у т.ч. вартість пристрою GPS зі встановленням у розмірі 1342,62 грн.

Загальна вартість майна за цим договором складається з (п.2.1.1.): авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 199692,20 грн. (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього договору (п.2.1.1.1.); загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого лізингоодержувачу майна, 798768,80 грн. (з ПДВ), згідно з додатком №2 до цього договору (п.2.1.1.2); вартість пристрою GPS зі встановленням у розмірі 1342,62 грн., що сплачується лізингоодержувачем частинами в рахунок викупу майна згідно з додатком №2 до цього договору (п.2.1.1.3).

Відповідно до п.2.2 договору розмір, структура, строк сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та додатком №2 до нього, та включають: винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору; винагороду за користування майном у розмірі 10,5% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно додатку №2; у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування майном складає розмір 21% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з додатком №2 до договору; платежі в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком №2 до нього у т.ч. компенсація вартості пристрою GPS зі встановленням; інші документально підтверджені витрати банку, безпосередньо передбачені та пов`язані з виконанням цього договору, відшкодовуються лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків протягом 3 (трьох) банківських днів від дати рахунку, якщо договором або домовленістю сторін не встановленого іншого.

Пунктами 3.1, 3.3, 3.4 договору передбачено, що передача майна буде здійснюватися за адресою: України, область Донецька, місто Краматорськ, вулиця Дніпровська, будинок 3. Майно повинно бути передане лізингоодержувачу згідно з актом прийому-передачі майна протягом 10 (десять) календарних днів після сплати авансового платежу відповідно до умов цього договору, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі майна. З моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майном, у т.ч. ризик випадкового знищення або пошкодження, а також невідповідності майна цілям його використання.

Протягом усього строку цього договору майно є власністю банка. Майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором, але не раніше одного року з моменту передачі майна лізингодержувачу (п.4.1 договору).

Банк має право (п.6.1 договору): вимагати повернення майна у випадках, передбачених п.10.1 та п.10.2 цього договору (п.6.1.3.); достроково розірвати цей договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього договору (п.6.1.7).

Розділом 7 договору визначені права та обов`язки лізингоодержувача, зокрема, лізингоодержувач зобов`язаний: повернути майно банку у випадках передбачених п.10.1 та п.10.2 цього договору, у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору (п.7.2.8); здійснювати лізингові платежі в розміри та строки, що зазначені в додатку №2, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договором про внесення змін до цього договору (7.2.13.).

Цей договір може бути достроково розірваний за ініціативою банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 (три) робочі дні, зокрема у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії лізингоодержувачем згідно з умовами цього договору, якщо прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів (п.10.1.2 договору).

У випадку дострокового розірвання цього договору, якщо лізингоодержувач не скористався правом дострокового викупу майна згідно п.7.1.4 цього договору, майно повинно бути повернуто протягом 3 (трьох) робочих днів по акту прийому-передачі майна в такому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, крім випадків коли майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлено (п.10.4 договору).

Відповідно до п.10.5 договору, сторони дійшли згоди, що у випадку ухвалення рішення про дострокове розірвання цього договору, сторони зобов`язуються за 3 (три) робочі дні письмово повідомити одна одну про це із зазначенням причин дострокового розірвання цього договору. При цьому для розірвання цього договору додаткових угод сторони не укладають.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань по ним (п.11.1 договору).

Додаток №1 (Специфікація Майна), додаток №2 (Графік лізингових платежів), додаток №3 (Тарифи за оформлення документів), додаток №4 (Акт прийому-передачі майна), додаток №5 (Акт прийому майна на відповідальне зберігання) є невід`ємними частинами цього договору (п.11.3 договору).

Цей договір підписано із використання кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п.11.5 договору).

Специфікацією майна, яка є додатком №1 до договору фінансового лізингу №KTVKFLO274616-1 від 18.02.2021, визначена характеристика предмета лізингу, а саме: марка - Skoda, модель - Kodiaq Style 2.0 TSI/132 KW 7DSG 4х4, номер кузова - НОМЕР_1 , рік випуску - 2020, вартістю 998461,00 грн, з урахуванням ПДВ. Разом з транспортним засобом передається також датчик GPS - 1шт.

Згідно з Графіком лізингових платежів, який є додатком №2 до договору фінансового лізингу №KTVKFLO274616-1 від 18.02.2021, загальна сума лізингових платежів, яка включає суму кредиту та суму % до погашення, складає 1016375,43 грн та підлягає сплаті в період з 18.03.2021 по 17.02.2026.

Як вбачається з акту прийому-передачі майна від 26.02.2021, який є додатком №4 до договору фінансового лізингу №KTVKFLO274616-1 від 18.02.2021, банк передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг майно: марка - Skoda, модель - Kodiaq Style 2.0 TSI/132 KW 7DSG 4х4, номер кузова - НОМЕР_1 , рік випуску - 2020, вартістю 998461,00 грн. та датчик GPS CarGo Light - 1шт, 869867038983781, вартістю 922,62грн., встановлення датчику GPS - 420,00 грн.

Вказаний акт підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Слов`янський машинобудівний завод" з листами №Е.65.0.0.0/3-221118/6153 від 18.11.2022, №Е.65.0.0.0/3-221118/6152 від 18.11.2022, в яких повідомило про розірвання договору лізингу з 30.11.2022 у зв`язку з простроченням лізингоодержувачем платежів більше ніж на 30 днів та вимагало у термін до 05.12.2022 повернути банку лізингове майно за актом приймання-передачі.

Лист №Е.65.0.0.0/3-221118/6152 від 18.11.2022 направлено відповідачу 25.11.2022 згідно реєстру №22.11.2022 3PU вихідної кореспонденції, датованого 25.11.2022 та фіскального чеку АТ "Укрпошта" від 25.11.2022, на юридичну адресу останнього: 84100, Донецька область, м.Слов`янськ, Світлодарська, 65, та відповідно до відстеження поштового відправлення №4931711287394 відправлення вручене 09.12.2022.

Лист №Е.65.0.0.0/3-221118/6153 від 18.11.2022 підписано кваліфікованим електронним підписом представника позивача та направлено 22.11.2022 на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, що вказана у п.11.1 договору.

Відповіді на зазначені листи позивачем не отримано, предмет лізингу не повернуто.

Невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №KTVKFLO274616-1 від 18.02.2021 в частині сплати лізингових платежів та винагороди відповідно до Графіку, розірвання позивачем договору в односторонньому порядку, а також невиконання відповідачем вимоги щодо повернення майна стало підставою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом.

Відповідач факт прострочення, як і визначені позивачем до стягнення суми, не заперечує. Пояснює виникнення прострочення введенням на території України воєнного стану, що має вплив на здійснення ним господарської діяльності. Поряд з цим, має намір продовжувати господарську діяльність та у подальшому здійснювати оплати, з огляду на що вимоги не визнає в частині вилучення транспортного засобу. Просив стягнути суму 672553,79 грн., що окрім заявлених до стягнення сум, також включає залишок несплаченої вартості майна, а майно не вилучати.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості суд аналізує умови договору та структуру лізингових платежів. Судом встановлено, що лізингові платежі в межах спірного договору складаються з: винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору; винагороди за користування майном у розмірі 10,5 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на сплату чергового лізингового платежу згідно додатку №2; платежів в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком №2 до нього у т.ч. компенсація вартості пристрою GPS зі встановленням. Ураховуючи, що позивачем заявлено вимогу про повернення предмету лізингу, суд встановив, що нарахування платежів в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з спірним договором та додатком №2 до нього в сумі 98272,66 грн. є безпідставним, інші складові лізингових платежів підлягають стягненню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 у справі №905/5/23 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині відмови у стягненні 98272,66 грн. лізингових платежів.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Частиною 7 ст.17 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не заперечується факт несплати лізингових платежів після 18.02.2022.

Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 98272,66 грн. лізингових платежів, місцевий суд послався на висновок Великої палати Верховного суду, викладений в постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, а саме, що лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.

Так, за змістом позиції Верховного суду, на яку послався місцевий суд, виходячи зі змісту правовідносин, які складаються між сторонами в умовах дії договору фінансового лізингу, на ці правовідносини розповсюджуються загальні положення договору купівлі-продажу у певній частині.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж. У свою чергу договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Враховуючи особливість регулювання правовідносин лізингу договором та законом, право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем до повної сплати його вартості лізінгоодержувачем. Наслідком припинення договору лізингу у зв`язку з його розірванням за ініціативою лізингодавця є залишення за ним права власності на об`єкт лізингу та відсутність обов`язку передати предмет лізингу в майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.

У справі, що розглядається, лізингоодержувач не виконував зобов`язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв`язку із чим позивач скористався своїм правом на розірвання договору та просив погасити заборгованість за договором і повернути предмет лізингу відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Проте, за висновком суду першої інстанції, лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості суд аналізує умови договору та структуру лізингових платежів.

Суд першої інстанції вказав, що лізингові платежі в межах спірного договору складаються з: винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору; винагороду за користування майном у розмірі 10,5% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно додатку №2; платежів рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком №2 до нього у т.ч. компенсація вартості пристрою GPS зі встановленням.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про повернення предмета лізингу, суд першої інстанції виснував, що нарахування платежів в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з спірним договором та додатком №2 до нього в сумі 98272,66 грн є безпідставним. При цьому, інші складові лізингових платежів підлягають стягненню.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про безпідставність нарахування платежів в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з спірним договором та додатком №2 до нього в сумі 98272,66 грн.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у стягненні на користь позивача платежів в рахунок викупу майна до моменту розірвання договору, наведеній пункту 7.2.8 договору взагалі оцінки не надав та констатував неможливість одночасно вимагати повернути об`єкт лізингу та вимагати відшкодування вартості об`єкта лізингу, не звернувши при цьому уваги на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №904/5726/19 про те, що в такому випадку слід оцінювати умови договору та структуру лізингових платежів на предмет врегулювання сторонами порядку стягнення лізингових платежів у разі розірвання договору.

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, дослідженню підлягають не лише структура платежу, а й інші умови договору, зокрема ті. шо стосуються випадку розірвання договору та долі лізингових платежів після такого розірвання.

Структура лізингового платежу в будь-якому випадку буде включати вартість майна, однак в справі, яка розглянута Великою Палатою, це не стало на заваді для стягнення таких платежів за весь період прострочення до розірвання договору.

В цьому випадку, як було зазначено у повідомленні про розірвання Договору, відповідно до пункту 1.1 Договору лізингу банк передає лізингоодержувачу в платне користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів - у власність, лізингове майно, яке назначено у Додатку № 1 до Договору лізингу.

Пунктом 7.2.13 Договору лізингу на лізингоодержувача було покладено обов`язок сплачувати лізингові платежі.

Аналогічні положення містить пункт 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Розмір, структура та порядок сплати лізингових платежів визначені у пунктах 2.1, 2.2, 2.3 Договору лізингу, а також в Додатку № 2 до Договору лізингу.

Частина 1 статті 651 ЦК України визначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, або законом. Аналогічне положення міститься у частині 1 статті 188 ГК України.

Пунктом 7.2.8 Договору лізингу на лізингоодержувача покладено обов`язок повернути майно банку у випадках, передбачених п. 10.1 цього договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору.

Таким чином, сторони в Договорі передбачили, що лізингові платежі в разі розірвання договору підлягають поверненню.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у вищезгаданій справі, за своєю правовою природою відносини лізингу передбачають право лізингоодержувача користуватися предметом лізингу, тобто містять елементи договору оренди (найму), у яких користування предметом оренди є платним, тож узгоджені сторонами умови не суперечить змісту лізингових відносин, за якими лізингоодержувачу майно надається у виключне користування на визначений термін, та положенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представником позивача в судовому засіданні, заборгованість за лізинговими платежами на суму 98272,66 грн. нарахована відповідачу до моменту розірвання договору - 30.11.2022.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні 98272,66 грн. є помилковим.

Перевіривши розрахунок заборгованості за лізинговими платежами, судом встановлено, що він є арифметично вірним, у зв`язку з чим лізингові платежі за період з лютого 2022 року по 30.11.2022 підлягають стягненню з відповідача в сумі 98272,66 грн. Відтак, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 пункту 2 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги АТ Комерційний банк "Приватбанк" знайшли своє підтвердження в матеріалах справи у зв`язку з чим рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення у відповідній частині.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись статтями 129, 269, ст.275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 у справі №905/5/23 в частині відмови в позові про стягнення 98272,66 грн. лізингових платежів скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Слов`янський машинобудівний завод" (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Світлодарська, будинок 65, ЄДРПОУ 01412377) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) 98272,66 грн. лізингових платежів, 1477,09 грн. судового збору за подання позовної заяви та 2211,14 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 09.10.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.І. Терещенко