Рішення

від 09.10.2023 по справі 903/816/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2023 року справа № 903/816/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №903/816/23

за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ВОЛИНЬГАЗ" (43006, місто Луцьк, вулиця Івана Франка, будинок 12, код ЄДРПОУ 03339459)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТО-ПЛЮС" (43021, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 65, код ЄДРПОУ 33273493)

про стягнення 4634, 27 грн.

Встановив: Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи ВОЛИНЬГАЗ звернулося до Господарського суду Волинської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МІСТО-ПЛЮС про стягнення 4634,27 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), заяви-приєднання до умов договору №09420Х7LDPAP016 від 01.01.2016, в частині своєчасної оплати.

Ухвалою суду від 07.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 07.08.2023 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою на адресу позивача.

Ухвала суду від 07.08.2023 про відкриття провадження у справі, яка була направлена з рекомендованим листом на адресу відповідача ТОВ "МІСТО-ПЛЮС" та була отримана відповідачем 14.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №4301040699702.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Представник відповідача 21.08.2023 через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву за вх.№01-75/4957/23 від 21.08.2023, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Повідомляє, що згідно Розділу IV Глави 6 Пункту 2 Кодексу ГРМ, Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому, подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.

Зазначає, що листом №6 від 19.10.2022 року відповідач повідомив позивача про те, що в наступному році (опалювальному році листопад 2022 - листопад 2023) використання природного газу не планується (рахувати в кожному місяці 0 куб. м. газу). Поруч з цим, в жовтні 2022 року газ до відповідача було перекрито та опломбовано представниками позивача.

Посилання позивача про підписання 30.09.2022 року акту приймання-передачі природного газу №ВЛ00073775, як на такий, у якому зазначена річна замовлена потужність на 2023 рік, на думку відповідача є безпідставне, так як оглянувши його вбачається, що в даному акті міститься допис про замовлення річної потужності нижче підписів сторін, що не відповідає вимогам до складання актів.

Представник позивача через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення за вх.№01-75/5542/23 від 19.09.2023 в якій вказує, що відповідач у відзиві на позовну заяву, листом №6 від 19.10.2022 було повідомлено позивача, що з листопада 2022 року по листопад 2023 року використання природного газу не планувалось.

Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Отже, на 2023 рік товариство (Оператор ГРМ) визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року, а саме 3 569,51 м3, про що вказано в акті приймання-передачі природного газу №ВЛ00073775 від 30.09.2022. Інформація про фактичне не споживання природного газу не впливає на розмір плати за послуги з розподілу природного газу у 2023 році.

Будь-яких інших заяв та клопотань по суті сторонами подано не було.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежності від обставин справи та з розгляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

Між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСТО-ПЛЮС" (Відповідач, Споживач) діють відносини щодо надання послуг з розподілу природного газу газорозподільними системами позивача, комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення йою об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, які регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494.

У відповідності із Законами України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про ринок природного газу" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - регулятор), своєю постановою від 19.06.2017 року №813 видала Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (код ЄДРПОУ 03339459) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Волинської області.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 31.05.2019 року 914 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 червня 2017 року №813" внесла такі зміни: 1) у назві абревіатуру «ПАТ» замінити абревіатурою «АТ»; 2) у тексті постанови слова «ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ» у всіх відмінках замінити словами АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ» у відповідних відмінках.

Розділом VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів до газорозподільної мережі (ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті НКРЕКП та Оператора ГРМ (AT "Волиньгаз") та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

01 січня 2016 року між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСТО-ПЛЮС" (Відповідач, Споживач) укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 09420X7LDPAP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає типовому (далі -договір, а.с. 8).

Відповідно до пункту 2.1 договору позивач, як Оператор ГРМ, взяв на себе зобов`язання надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначеному договором.

Згідно з п.6.1 договору розподілу природного газу: оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2 договору).

Відповідно до п.п. 6.3, 6.4 договору розподілу природного газу розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

За умовами пункту 6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Оператора ГРМ.

Як зазначено в п. 6.7 договору, у разі виникнення у споживача заборгованості за цим договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача, зарахувати в рахунок погашення заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов`язань за цим договором.

Постановою НКРЕКП №2766 від 30,12.2020 року "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT "Волиньгаз" товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 січня 2021 року в розмірі 1,57 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,884 грн. за 1 м3 на 2022 рік товариство (Оператор ГРМ) визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року.

Як зазначає позивач, за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року, відповідачеві було надано послуги з розподілу природного газу в кількості 8 100,77 м3.

За період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року, відповідачеві було надано послуги з розподілу природного газу в кількості 3 569,51 м3.

При цьому місячна вартість у 2022-2023 роках була розрахована як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу).

На виконання договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №09420X7LDPAP016 від 01.01.2016 року позивачем була розрахована щомісячна плата за розподіл газу:

- з січня 2022 року по грудень 2022 року:

01.10.2020 - 30.09.2021 = 8 100,77 м3 / 12 місяців = 675,06 м3 х 1,884 грн. за 1 м3 = 1271,81 грн. в місяць.

- з січня 2023 року по даний час:

01.10.2021 - 30.09.2022 = 3 569,51 м3 / 12 місяців = 297,46 м3 х 1,884 гри. за 1 м3 = 560,41 грн. в місяць.

Як зазначає позивач, станом на 02.08.2023 заборгованість ТОВ "МІСТО-ПЛЮС" перед AT "Волиньгаз" за період з 01.12.2022 по 30.06.2023 за надані послуги становить 4634,27 грн., що підтверджується актами приймання - передачі газу (а.с. 16-19).

Листом від 03.03.2023 №430-Пя-1745-0323 позивач надіслав ТОВ "МІСТО-ПЛЮС" вимогу про сплату боргу за послугу з розподілу природного газу, на суму 2 392,63 грн. (а.с. 14). Зазначену вимогу було залишено боржником без відповіді та належного реагування.

Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 4634,27 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України(далі ГК України) передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України Про ринок природного газу, споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, типовим договором, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про ринок природного газу суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно із пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу Газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

З наведених норм Кодексу вбачається, що доступ споживача до газорозподільної системи полягає в тому, що споживач має право користуватися потужністю об`єкта газорозподільної системи та здійснює оплату послуги з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності свого об`єкта (об`єктів), а Оператор ГРМ протягом строку дії договору розподілу природного газу зобов`язаний забезпечити потужність об`єкта (об`єктів) споживача і лише в разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП. Тобто поки договір розподілу природного газу із споживачем не розірваний або об`єкт споживача не вилучений із заяви-приєднання, Оператор ГРМ забезпечує потужність об`єкта споживача, а споживач зобов`язаний оплачувати Оператору ГРМ послуги з розподілу природного газу.

Постановою НКРЕКП №766 від 30.12.2020 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Волиньгаз" товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 січня 2021 року в розмірі 1,57 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20%) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,884 грн. за 1 м3.

За період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року, відповідачеві було надано послуги з розподілу природного газу в кількості 8 100,77 м3.

За період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року, відповідачеві було надано послуги з розподілу природного газу в кількості 3 569,51 м3.

Місячна вартість у 2022-2023 роках була розрахована як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу).

На виконання договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №09420X7LDPAP016 від 01.01.2016 року позивачем була розрахована щомісячна плата за розподіл газу:

- з січня 2022 року по грудень 2022 року:

01.10.2020 - 30.09.2021 = 8 100,77 м3 / 12 місяців = 675,06 м3 х 1,884 грн. за 1 м3 = 1271,81 грн. в місяць.;

- з січня 2023 року по даний час:

01.10.2021 - 30.09.2022 = 3 569,51 м3 / 12 місяців = 297,46 м3 х 1,884 гри. за 1 м3 = 560,41 грн. в місяць.

Суд встановив, що на 2022 рік товариство Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року.

На 2023 рік товариство Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року.

Відтак, за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 відповідачеві було розподілено природного газу в кількості 675,06 м.куб на суму 1271,81 грн., а за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 відповідачеві було розподілено природного газу в кількості 1784,76 м.куб. на суму 3362,48 грн.

Матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 4 634,27 грн., доказів, які б спростовували дану заборгованість або доказів її оплати, контррозрахунку, відповідач суду не надав, тому дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача, що у нього відсутній обов`язок щодо сплати коштів за розподіл природного газу у зв`язку з припиненням йому газопостачання шляхом встановлення та опломбування металевої заглушки на газовому стояку, метод розриву, відхиляються судом, оскільки договір розподілу природного газу із споживачем не розірваний, об`єкт споживача не вилучений із заяви-приєднання, Оператор ГРМ забезпечує потужність об`єкта споживача, а споживач зобов`язаний оплачувати Оператору ГРМ послуги з розподілу природного газу. Відповідач остаточно не відмовлявся від газопостачання, про розірвання договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №09420X7LDPAP016 від 01.01.2016 року не заявляв.

Щодо відмови у видачі судового наказу у справі №90/375/23 з того ж предмету спору, суд зазначає, що AT "Волиньгаз" у видачі судового наказу відмовлено у зв`язку із зверненням ТОВ "МІСТО-ПЛЮС" в строк встановлений ГПК України, з заяво про скасування судового наказу №903/375/23 від 14.04.2023.

Щодо листа ТОВ "МІСТО-ПЛЮС" про те, що в наступному опалювальному році листопад 2022 - листопад 2023 використання природного газу не планується, суд зазначає, що не споживання природного газу не впливає на розмір плати за послуги з розподілу природного газу у 2023 році.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 232, 236-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТО-ПЛЮС" (43021, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 65, код ЄДРПОУ 33273493) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ВОЛИНЬГАЗ" (43006, місто Луцьк, вулиця Івана Франка, будинок 12, код ЄДРПОУ 03339459, р/р НОМЕР_1 в АБ "Ощадбанк", МФО303398) 4634,27 грн. заборгованості за розподіл природного газу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТО-ПЛЮС" (43021, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 65, код ЄДРПОУ 33273493) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ВОЛИНЬГАЗ" (43006, місто Луцьк, вулиця Івана Франка, будинок 12, код ЄДРПОУ 03339459, р/р НОМЕР_2 в АБ "Кліринговий дім", МФО 300647) 2684 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. Наказ на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяВ. М. Дем`як