Рішення

від 09.10.2023 по справі 903/820/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2023 року cправа № 903/820/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №903/820/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" (21030, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Келецька, будинок 105, код ЄДРПОУ 39712220)

до відповідача: Фермерського господарства "КОРСОЙЛ-АГРО" (45630, Волинська область, Луцький район, село Княгининок, Бригадний Двір, будинок 16, код ЄДРПОУ 36716877)

про стягнення 348 012, 24 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" звернулося до Господарського суду Волинської області до відповідача Фермерського господарства "КОРСОЙЛ-АГРО" про стягнення 348 012,24 грн. заборгованості в т.ч. 130 000 грн. заборгованості за поставлений товар, 43 543,93 грн. курсової різниці, 99 778,27 грн. пені, 74 690, 04 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору поставки №АПІ-2022-1630 від 04.04.2022, в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 09.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 09.08.2023 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою на адресу позивача.

Ухвала суду від 09.08.2023 про відкриття провадження у справі, яка була направлена з рекомендованим листом на адресу відповідача Фермерського господарства "КОРСОЙЛ-АГРО" та була отримана відповідачем 15.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №4301040699400.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

16.08.2023 на адресу суду від Фермерського господарства "КОРСОЙЛ-АГРО" надійшла заява від 16.08.2023 №150 за вх.№01-75/4902/23, в якій ФГ "КОРСОЙЛ-АГРО" зазначає, що станом на 15.08.2023 фермерське господарство повністю провело розрахунок за договором поставки АПІ-2022-1630 від 04.04.2023 згідно виставленого рахунку №1098 від 12.04.2022 та акту звірки взаємних розрахунків станом за період 01.01.2022-22.08.2022.

Поруч з цим, Фермерське господарство "КОРСОЙЛ-АГРО" зазначає, що в ухвалі суду від 09.08.2023 про відкриття провадження у справі зазначено дані Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсойл-Агро", які повністю збігаються з даними Фермерського господарства "Корсойл-Агро" (45630, Україна, Волинська область, Луцький район село Княгининок, вул. Бригадний Двір, 16, Код ЄДРПОУ 36716877). Зазначена ухвала винесена на підставі позовної заяви поданої до суду ТОВ "АП ІМПОРТ". Відтак, ФГ "Корсойл-Агро" вважає, що не може виконати вимоги ухвали Господарського суду Волинської області від 09.08.2023 по справі №903/820/23, оскільки не є відповідачем по даній справі. До заяви долучає виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ФГ "Корсойл-Агро", рахунок на оплату №1098 від 12.04.2022 на суму 732 000 грн., акт звірки взаємних розрахунків станом за період 01.01.2022-22.08.2022, платіжні інструкції №10315 від 14.02.2023 на суму 56 725,11 грн., №12149 від 04.08.2023 на суму 30 000 грн. та №12215 на суму 100 000 грн.

05.10.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" надійшло клопотання від 05.10.2023 за вх.№01-75/5935/23, в якому товариство у зв`язку допущеною в позовній заяві помилкою, щодо зазначення організаційно-правової форми відповідача, просить суд вважати відповідачем у даній справі Фермерське господарство "Корсойл-Агро". ТОВ "АП ІМПОРТ" підтверджує сплату заборгованості на суму 130 000 грн. та просить суд закрити проваджену у справі в цій частині у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги в частині залишку заборгованості в розмірі 43 543,93 грн. курсової різниці, 99 778,27 грн. пені та 74 690,04 грн. штрафу позивач підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Будь-яких інших заяв та клопотань по суті сторонами подано не було.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежності від обставин справи та з розгляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

04 квітня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" (Постачальник) та Фермерським господарством "КОРСОЙЛ-АГРО" (Покупець) було укладено договір поставки №АПІ/2022-1630, за умовами якого, постачальник зобов`язується передати (пославити) партіями у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), для вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору від 04.04.2022 №АПІ/2022-1630 найменування товару, одиниці виміру кількості товару та йою кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії товару визначаються в договорі та або у відповідній специфікації (надалі - специфікація) до договору, яка є його невід`ємною частиною. Загальна ціна договору становить загальну вартість товару, зазначену у специфікаціях.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору загальна суму (ціна) договору визначається на підставі цін, погоджених сторонами у відповідних специфікаціях. Оплата конкретної партії товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у договорі , оплати в розмірі 100% вартості партії товару, зазначеної у відповідній специфікації, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку, якщо інший термін та/або порядок оплати партії товару не вказаний у відповідній Специфікації.

12 квітня 2022 року сторонами була підписана специфікація №1098 до договору на поставку карбаміду загальною кількістю 24 тон на загальну суму 732 000 грн.

Відповідно до п. 2 Специфікації до договору, загальна вартість товару, який поставляється згідно з цією специфікацією, з урахуванням ПДВ становить 732 000 грн. у т.ч. ПДВ: 122 000 грн., та підлягає сплаті в наступному порядку: 100% попередня оплата вартості товару у строк до 13.04.2022 року (включно).

На виконання умов договору позивачем у квітня місяці 2022 року було відпущено, а Фермерським господарством "КОРСОЙЛ-АГРО", прийнято товарно-матеріальних цінностей вартістю 732 000 грн., в тому числі, згідно специфікацій №1098 від 12.04.2022 та видаткової накладної №1297 від 13.04.2022.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Суд встановив, що видаткова накладна №1297 від 13.04.2022 на суму 732 000 грн. на відпуск ТОВ "АП ІМПОРТ" відповідачу товарів містить всі визначені чинним законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображає зміст та обсяг здійсненої сторонами на підставі останньої, згідно умов підписаного договору поставки від 04.04.2022 №АПІ/2022-1630 господарської операції.

Відпуск позивачем та отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей підтверджується також долученою до матеріалів справи довіреністю №33 від 13.04.2022, виписаною ФГ "КОРСОЙЛ-АГРО" на ім`я Собковський Володимир Никонович для отримання зазначеною особою від ТОВ "АП ІМПОРТ" товарів (карбамід, 24 тони).

ТОВ "АП ІМПОРТ" взяті на себе згідно договору поставки від 04.04.2022 №АПІ/2022-1630, зобов`язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті поставленого товару (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою та специфікацією) виконало, частково на суму 602 000 грн. (платіжні інструкції №7366 від 13.04.2022 на суму 545 274,89 грн. та №10315 від 14.02.2023 на суму 56 725,11 грн.).

Залишок неоплаченого товару на день звернення до суду становить 130 000 грн.

Згідно пунктів 3, 4, 4.1. Специфікації від 12.04.2022 №1098 відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна на товар за даною Специфікацією визначена у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (дол. США), виходячи із курсу продажу дол. США на міжбанківському валютному ринку України станом на робочий день, що передує дню укладення даної Специфікації, зафіксованого на момент закриття торгів, згідно даних сайту: https://minfin.com.ua/ (міжбанківський курс, продаж (USD/UAH), який складає 29,95 грн. за 1 дол. США.

Оплата вартості Товару, зазначеного в Специфікації, здійснюється Покупцем в національній валюті України (гривня), із урахуванням курсу продажу дол. США на міжбанківському валютному ринку України станом на робочий день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів, що визначається згідно з даними сайту: https://minfin.com.ua/ (валюта - міжбанк - курс продажу), надалі - Курс.

Якщо Курс станом на робочий день, що передує дню здійснення платежу, є вищим на 1%, ніж курс станом на робочий день, що передує дню укладення цієї Специфікації, Сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу:

Ь=(К1/К2)*С, де

Ь - загальна вартість Товару в гривнях на момент оплати (або сума, яка підлягає оплаті).

К1 - Курс станом на робочий день, що передує дню здійснення платежу.

К2 - Курс станом на робочий день, що передує дню укладення цієї Специфікації.

С - загальна вартість Товару (або сума, яка підлягає оплаті) в гривнях на момент укладення цієї Специфікації. Сторони домовилися, що зміна ціни Товару в гривні у зв`язку зі зміною курсу валют, не потребує укладання додаткової угоди.

У випадку часткової оплати за поставлений Товар кожен платіж перераховується у гривню з урахуванням валютної вартості Товару по Курсу, станом на робочий день, що передує дню здійснення платежу, а фінальний розрахунок за Товар відбувається за формулою:

S= (Sвал-(Sвал1+ Sвал2+ Sвал n))*К1, де

Sвал - загальна вартість Товару в дол. США на момент складання специфікації,

Sвал 1, 2...n - гривнева сума платежу в доларовому еквіваленті по курсу станом на робочий день, що передує дню здійснення платежу.

Пунктом 2 Специфікації до договору поставки від 04.04.2022 №АПІ/2022-1630, сторони визначили порядок розрахунків за товар, а саме згідно специфікацій від 12.04.2022 №1098:

- 100% попередня оплата вартості товару у строк до 13.04.2022 року (включно).

На момент підписання специфікації, згідно даних сайту: https://minfin.com.ua/, міжбанківський курс, продаж (USD/UAH), який складає 29,95 грн. за 1 дол. США.

Отже, сума заборгованості становила гривневий еквівалент суми 6234,56 дол. США (186 725,11/29,95 = 6234,56).

14.02.2023 відповідач частково сплатив заборгованість на суму 56 725,11 грн., що на дату сплати становило еквівалент 1535,84 дол. США.

Загальна сума заборгованості на дату подачі позову становить гривневий еквівалент 4698,72 дол. США. (6234,56-1535,84= 4698,72).

Станом на 27.07.2023 року згідно даних сайту: https://minfin.com.ua/ міжбанківський курс продажу долара США становить 36.9343 грн. за 1 дол. США.

Відтак, позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості становить 173 543,93 грн. (4698,72 * 36.9343=173 543,93), в тому числі 130 000 грн. заборгованість за поставлений товар, 43 543,93 грн. курсова різниця нарахована відповідно до специфікації від 12.04.2022 №1098.

Оскільки відповідач, в порушення умов договору оплати не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості. При цьому до розміру позовних вимог позивачем було включено вимоги про стягнення на його користь 43 543,93 грн. курсової різниці, 99 778,27 грн. пені, 74 690, 04 грн. штрафу.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд встановив, що правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" (Постачальник) та Фермерським господарством "КОРСОЙЛ-АГРО" (Покупець) виникли на підставі договору поставки від 04.04.2022 №АПІ/2022-1630. Даний договір предметом судових розглядів не був, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний чи змінений не був.

Згідно з положеннями ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 130 000 грн. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей, відпущених згідно видаткової накладної №1297 від 13.04.2022 на підставі та на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки від 04.04.2022 №АПІ/2022-1630 (на момент пред`явлення позову до суду та на час відкриття судом провадження у справі) були обґрунтованими та підставними.

Суд встановив, що відповідач після відкриття провадження у справі сплатив суму основного боргу в розмірі 130 000 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №12149 від 04.08.2023 на суму 30 000 грн. та №12215 від 15.08.2023 на суму 100 000 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

У пункті 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом та після відкриття судом провадження у даній справі сплатив повністю суму основного боргу у розмірі 130 000 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 Цивільного кодексу України).

Отже гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно пунктів 3, 4, 4.1. Специфікації від 12.04.2022 №1098 відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна на товар за даною Специфікацією визначена у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (дол. США), виходячи із курсу продажу дол. США на міжбанківському валютному ринку України станом на робочий день, що передує дню укладення даної Специфікації, зафіксованого на момент закриття торгів, згідно даних сайту: https://minfin.com.ua/ (міжбанківський курс, продаж (USD/UAH), який складає 29,95 грн. за 1 дол. США.

Оплата вартості Товару, зазначеного в Специфікації, здійснюється Покупцем в національній валюті України (гривня), із урахуванням курсу продажу дол. США на міжбанківському валютному ринку України станом на робочий день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів, що визначається згідно з даними сайту: https://minfin.com.ua/ (валюта - міжбанк - курс продажу), надалі - Курс.

Якщо Курс станом на робочий день, що передує дню здійснення платежу, є вищим на 1%, ніж курс станом на робочий день, що передує дню укладення цієї Специфікації, Сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу:

Ь=(К1/К2)*С, де

Ь - загальна вартість Товару в гривнях на момент оплати (або сума, яка підлягає оплаті).

К1 - Курс станом на робочий день, що передує дню здійснення платежу.

К2 - Курс станом на робочий день, що передує дню укладення цієї Специфікації.

С - загальна вартість Товару (або сума, яка підлягає оплаті) в гривнях на момент укладення цієї Специфікації. Сторони домовилися, що зміна ціни Товару в гривні у зв`язку зі зміною курсу валют, не потребує укладання додаткової угоди.

У випадку часткової оплати за поставлений Товар кожен платіж перераховується у гривню з урахуванням валютної вартості Товару по Курсу, станом на робочий день, що передує дню здійснення платежу, а фінальний розрахунок за Товар відбувається за формулою:

S= (Sвал-(Sвал1+ Sвал2+ Sвал n))*К1, де

Sвал - загальна вартість Товару в дол. США на момент складання специфікації,

Sвал 1, 2...n - гривнева сума платежу в доларовому еквіваленті по курсу станом на робочий день, що передує дню здійснення платежу.

Пунктом 2 Специфікації до договору поставки від 04.04.2022 №АПІ/2022-1630, сторони визначили порядок розрахунків за товар, а саме згідно специфікацій від 12.04.2022 №1098:

- 100% попередня оплата вартості товару у строк до 13.04.2022 року (включно).

На момент підписання специфікації, згідно даних сайту: https://minfin.com.ua/, міжбанківський курс, продаж (USD/UAH), складає 29,95 грн. за 1 дол. США.

Станом на 27.07.2023 року згідно даних сайту: https://minfin.com.ua/ міжбанківський курс продажу долара США становить 36.9343 грн. за 1 дол. США.

Враховуючи викладені положення договору та специфікації до нього, позивач при зверненні до суду з позовом правомірно нарахував 43 543,93 грн. курсової різниці від ціни товару, здійсненої нарахуванням відповідно до специфікації від 12.04.2022 №1098.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно пункту 5.4. договору у разі прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період прострочення), нарахованої на суму вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення.

Згідно пункту 5.5. договору у разі прострочення покупцем строку (терміну) оплати товару більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів, покупець додатково сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару, а у випадку прострочення більше ніж на 9 (дев`ять) календарних днів - штраф у розмірі 40% від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.

Пунктом 5.9. сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовилися, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором становить три роки.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати отриманих товарів, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основної заборгованості було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з боржника 99 778,27 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за період з 15.04.2022 по 14.02.2023 (із суми заборгованості 186 725 грн.), за період з 15.02.2023 по 27.07.2023 (із суми заборгованості 130 000 грн.) та 74 690, 04 грн. штрафу, нарахованого за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та прострочення оплати продукції понад 9 календарних днів, у відповідності до п. 5.5. договору поставки від 04.04.2022 №АПІ/2022-1630.

Договір поставки від 04.04.2022 №АПІ/2022-1630 недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п.п. 5.4., 5.5 не визнавався. На момент звернення до суду з позовом відповідач зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав, тому сплата пені та штрафу є його договірним зобов`язанням.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ "АП ІМПОРТ" щодо стягнення з відповідача 99 778,27 грн. пені, перевіривши методику нарахування пені, суд встановив, що вказану санкцію позивачем нараховано з врахуванням умов укладеного між сторонами договору в частині порядку та строків здійснення обов`язкових платежів, дати виникнення суми боргу.

Також судом встановлено, що штраф в розмірі 2 575,70 грн. визначений у відповідності до фактичних обставин справи, положень чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, а відтак підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Наведені позивачем розрахунки суми пені та штрафу, а відтак і відповідні вимоги, судом визнаються арифметично вірними та обґрунтованими.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з покладенням судового збору на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 232, 236-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 130 000 грн. заборгованості закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Фермерського господарства "КОРСОЙЛ-АГРО" (45630, Волинська область, Луцький район, село Княгининок, Бригадний Двір, будинок 16, код ЄДРПОУ 36716877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" (21030, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Келецька, будинок 105, код ЄДРПОУ 39712220) 218 012, 24 грн. заборгованості в т.ч. 43 543,93 грн. курсової різниці, 99 778,27 грн. пені, 74 690, 04 грн. штрафу та 4331,90 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

4. Наказ на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

5. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АП ІМПОРТ" (21030, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Келецька, будинок 105, код ЄДРПОУ 39712220) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2583,10 грн., сплачений при поданні позовної заяви до Господарського суду Волинської області згідно платіжної інструкції №1171 від 17.07.2023, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

6. Підставою для повернення судового збору є рішення суду, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою Господарського суду Волинської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяВ. М. Дем`як