Рішення

від 09.10.2023 по справі 906/1056/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1056/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шароварський В.В., довіреність №268/23 від 30.12.2022;

від відповідача: Скоростинська В.В., довіреність №1 від 09.10.2023;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗБУТ" (м.Житомир)

до Потіївського навчально-реабілітаційного центру Житомирської обласної ради (с.Потіївка Радомишльського району Житомирської області)

про стягнення 76603,92грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" звернулось до господарського суду з позовом до Потіївського навчально-реабілітаційного центру Житомирської обласної ради про стягнення 76 603,92грн, з яких: 57 994,71грн основного боргу, 14 710,83грн пені, 1 106,68грн 3% річних та 2 791,70грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами постачання електричної енергії споживачу №41АВ200-99258-22 від 29.07.2022 в частині оплати вартості спожитої еклектичної енергії.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.10.2023.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача письмового відзиву на позовну заяву не надав, у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2022 між ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (постачальник/позивач) та (споживач/відповідач) укладено договір на постачання електричної енергії споживачу №41АВ200-99258-22 (а.с.12-19), відповідно до п.2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п.2.3 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії за цим Договором становить 12 618 кВт*год.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, умов цього договору і комерційної пропозиції яка є невід`ємною частиною цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п.3.1, 3.2, 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.8.,3.9. договору споживач в перший робочий день місяця, що слідує за розрахунковим місяцем до 16.00, надає постачальнику інформацію щодо фактичного обсягу споживання за розрахунковий місяць. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних постачальника послуг комерційного обліку (оператора комерційного обліку) постачальник до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки складає, підписує і скріплює печаткою акт приймання-передачі електричної енергії та акт прийому-передачі наданих послуг (компенсація) і направляє їх споживачу.

Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с.24), початок постачання електричної енергії з 01.08.2022. Погодившись з цією заявою-приєднання (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі.

З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинного законодавства України.

Згідно п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до способу визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Ціна за одиницю товару за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором складає 3,95477грн, у тому числі: ціна електричної енергії 2,95грн; тариф на послуги з передачі 0,34564грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 0,65913грн (п. 5.2. Договору).

Згідно п. 5.3. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її можливої зміни.

Відповідно до п.5.5. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно п.5.7. договору, порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитися на веб-сайті постачальника. Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.

За умовами п.13.1. Договору останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов`язань договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Додатком №2 до договору є комерційна пропозиція №7Б, яка підписана сторонами (а.с.20-22).

В зазначеній комерційній пропозиції визначено такі умови:

- споживач здійснює оплату на підставі рахунку постачальника;

- після закінчення розрахункового періоду постачальник надає споживачу рахунок на оплату вартості спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, безготівковими грошовими коштами на рахунок постачальника, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим;

- у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2022 на виконання договірних зобов`язань, на підставі отриманих даних відповідно до умов договору між постачальником та споживачем підписано акт прийняття-передачі електричної енергії до договору постачання електричної енергії №60АВ200-99258-22 від 31.12.2022 на суму 60 985,97грн (а.с.33).

Відповідач, в порушення умов договору здійснив часткову оплату, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію за грудень 2022 року в сумі 57 994,71грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, і про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (пункт 15).

Згідно з частинами 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постановою НКРЕКП від 03.03.2021 за №335 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існують договірні відносини на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником та комерційної пропозиції, розробленої у відповідності до норм Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Регулятора від 14.03.2018 №312, Правил ринку, затверджених постановою Регулятора від 13.04.2018 №307 та Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

При цьому, договірні відносини склалися між сторонами шляхом укладення договору приєднання.

Згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №312 (надалі за текстом також - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 4.1. розділу IV ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

За умовами пункту 4.8. розділу IV ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, безготівковими грошовими коштами на рахунок постачальника, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

З наявного в матеріалах справи акта №ТГЗ82143909 приймання-передачі електроенергії від 31.12.2022, що постачання електричної енергії відповідачу відбулось у грудні 2022 включно, отже розрахунковим періодом для цілей визначення строку (терміну) оплати є січень 2023.

Судом враховано, що в практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (Постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17).

Таким чином, враховуючи положення стосовно термінів (строків) оплати, які визначені у Комерційній пропозиції, беручи до уваги положення статей 253, 254 Цивільного кодексу України, строк оплати за поставлену електричну енергію є таким, що настав, за актом від 31.12.2022 - 16.01.2023.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач не сплатив суму основного боргу в розмірі 57 994,71грн.

При цьому слід зауважити, що представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 994,71грн, задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, за порушення строків проведення розрахунків позивач на підставі комерційної пропозиції нарахував за період пеню в сумі 14710,83грн за період з 16.09.2022 по 29.09.2022, з 16.10.2022 по 26.10.2022, з 16.11.2022 по 27.12.2022, з 16.12.2022 по 27.12.2022, з 16.01.2023 по 16.06.2023 (а.с.35).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Комерційної пропозиції у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, зокрема, пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування.

Із змісту наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована із розрахунку:

- сума заборгованості: 2179,08грн; період нарахування із 16.09.2022 по 29.09.2022; розмір пені 41,79грн;

- сума заборгованості: 22111,44грн; період нарахування із 16.10.2022 по 26.10.2022; розмір пені 333,19грн;

- сума заборгованості: 25911,35грн; період нарахування із 16.11.2022 по 27.12.2022; розмір пені 1495,39грн;

- сума заборгованості: 46528,16грн; період нарахування із 16.12.2022 по 27.12.2022; розмір пені 764,85грн;

- сума заборгованості: 57994,71грн; період нарахування із 16.01.2023 по 16.06.2023; розмір пені 12075,61грн.

Таким чином, позивачем здійснено нарахування пені за весь період дії договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.07.2022 №60АВ200-99258-22.

Натомість, предметом розгляду даної справи є вимога про стягнення вартості електричної енергії спожитої у грудні 2022 року.

В матеріалах справи відсутні акти приймання передачі електричної енергії за період з серпня по листопад 2022 року, а також докази оплати відповідачем вартості вказаних послуг із затримкою. Вказане унеможливлює здійснення перевірку правильності зазначеного позивачем розрахунку, у зв`язку з чим такий розрахунок не може бути визнаний судом обґрунтованим.

Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що підставними та підлягають до стягнення з відповідача 12075,61грн пені, згідно такого розрахунку:

- на суму 57994,71грн (заборгованість за спожиту електричну енергію у грудні 2022 року) за період з 16.01.2023 по 16.06.2023 - 12075,61грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені 2635,22грн заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ГПК України 2791,70грн інфляційних та 1106,68грн 3% річних.

Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних за загальний період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання (а.с.36-37), суд дійшов висновку, що позивач допустився тих самих помилок , що і при нарахуванні пені.

Судом здійснено перерахунок 3% та інфляційних, відповідно до якого правомірним є стягнення 948,57грн 3% річних та 2175,04грн інфляційних. У задоволенні 158,11грн 3% та 615,66грн інфляційних суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач позовні вимоги визнав, доказів сплати заборгованості не надав.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 73193,93грн, з яких: 57 994,71грн основного боргу; 12075,61грн пені; 948,57грн 3% річних; 2175,04грн інфляційних втрат. Суд відмовляє в позові в частині стягнення 2635,22грн пені, 158,11грн 3% річних та 615,66грн інфляційних втрат.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача, який своїми діями спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Потіївського навчально-реабілітаційного центру Житомирської обласної ради (вул.Жордочкина В.В., 27, с.Потіївка, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 20407181)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗБУТ" (вул.Князів Острозьких, буд.32/2, м.Київ, 01010, код ЄДРПОУ 43965848)

- 57 994,71грн основного боргу;

- 12075,61грн пені;

-948,57грн 3% річних;

- 2175,04грн інфляційних втрат;

- 2684,00грн судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 2635,22грн пені, 158,11грн 3% річних та 615,66грн інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2- позивачу код ЄДРПОУ 43965848 (рек);

3- відповідачу код ЄДРПОУ 20407181 (рек).