Рішення

від 06.07.2023 по справі 911/922/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/922/23

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/922/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудницький екопродукт"

про стягнення 1 629 065,49 грн.

за участю представників:

від позивача: Бондаренко О.А., ордер серія ВІ №1136724 від 04.04.2023

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 27.03.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудницький екопродукт" про стягнення основного боргу в сумі 1 629 065,49 грн. за договором поставки №25/3 від 25.11.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.05.2023 о 14:00.

Ухвалою суду від 12.04.2023 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" адвоката Бондаренко О.А. від 04.04.2023 про участь у судовому засіданні, призначеному на 04.05.2023 о 14 год. 00 хв., у справі №911/922/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.04.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про перенесення розгляду справи, яка мотивована участю представника позивача в іншій справі. Вказана заява підписана електронним цифровим підписом.

Ухвалою суду від 04.05.2023 відкладено підготовче засідання на 25.05.2023 о 13:45.

11.05.2023 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд розглянути справу №911/922/23 без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами та відстрочити виконання рішення суду на строк 6 місяців після закінчення воєнного стану в Україні, мотивуючи свою позицію наступним:

- відповідач згодний з сумою боргу та не відмовляється від його сплати;

- виробничі приміщення підприємства відповідача знаходяться в селі Рудницьке, яке з 02.03.2022 було окуповане російською федерацією;

- 03.03.2022 окупантами було пошкоджено лінію електропередач, внаслідок чого село Рудницьке було знеструмлено повністю;

- через окупацію російською федерацією навколишніх сіл стали неможливими поставки кормів для птиці, внаслідок чого протягом кількох днів все поголів`я курей загинуло;

- загальна вартість загиблого поголів`я за середніми ринковими цінами становить 3137273, 86 грн.;

- через загибель поголів`я курей підприємство відповідача не змогло отримати виручку від продажу вирощеної продукції, жодних інших джерел надходження коштів відповідач не має;

- відповідач став неспроможним погасити борг за придбаний у позивача комбікорм;

- на даний час через відсутність обігових коштів відповідач не може відновити виробничий процес.

Ухвалою суду від 11.05.2023 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" адвоката Бондаренко О.А. від 11.05.2023 про участь у судовому засіданні, призначеному на 25.05.2023 о 13 год. 45 хв., у справі №911/922/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 25.05.2023 відкладено підготовче засідання на 15.06.2023 о 13:45.

Ухвалою суду від 14.06.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" адвоката Бондаренко О.А. від 09.06.2023 про участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №911/922/23 залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 15.06.2023 закрито підготовче провадження у справі №911/922/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2023 о 16:00.

Ухвалою суду від 27.06.2023 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" адвоката Бондаренко О.А. від 27.06.2023 в частині проведення судового засідання у справі №911/922/23 призначеного на 06.07.2023 о 16 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 06.07.2023 з`явилась представник позивача, яка підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 06.07.2023 не з`явився, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, неявка в судове засідання 06.07.2023 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позицію сторін, суд встановив.

Позов мотивовано заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудницький екопродукт" (далі - відповідач, Покупець) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (далі позивач, Постачальник), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №25/3 від 25.11.2021 (далі - Договір).

Так, 25.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудницький екопродукт" було укладено Договір, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця добавки білково-мінерально-вітамінні, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, добавки кормові, інший товар за погодженням сторін (далі по тексту - товар), а Покупець зобов?язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних Постачальника на товар. Сторони домовилися, що усі видаткові накладні, за якими Постачальник поставив Покупцеві товар протягом строку дії цього договору, відносяться до цього договору, якщо інше не випливає з відміток або тексту цих накладних.

Поставка товару здійснюється партіями протягом усього строку дії Договору (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що строки поставки конкретних партій товару узгоджуються сторонами додатково шляхом підписання відповідних додаткових угод або здійсненням конклюдентних дій сторін (дій спрямованих на виконання зобов`язання або таких, що свідчать про виконання зобов`язання з боку контрагента), пов`язаних з передачею-прийманням товару. У разі потреби строк поставки може бути змінений Постачальником в робочому порядку з обов?язковим повідомленням Покупця (при цьому відсутність письмових заперечень Покупця до дати поставки, вказаної в повідомленні, буде свідченням узгодженості сторонами договору фактичної дати поставки конкретної партії товару).

Ціна товару, що поставляється відповідно до Договору, вказується у видаткових накладних Постачальника. У вартість товару включаються усі витрати Постачальника згідно з базисом поставки (п. 4.1. Договору).

Оплата товару Покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів від дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної Постачальника (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору Постачальник має право, без додаткового погодження з Покупцем, грошові кошти, які сплачує Покупець відповідно до умов цього договору, зараховувати в наступному порядку, незалежно від призначення платежу:

- в першу чергу - прострочені платежі (основного боргу);

- в другу чергу поточні платежі.

Згідно з п. 8.5. Договору сторона, винна в повному або частковому невиконанні своїх зобов?язань за даною угодою, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що таке невиконання стало наслідком форс-мажорних обставин, а саме: стихійних лих, актів і дій органів державної влади і управління, що перешкоджають або роблять неможливим виконання зобов?язань за даною угодою.

При настанні вказаних вище обставин непереборної сили сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов?язань за договором, повинна в триденний термін будь-якими способами сповістити про них іншу сторону з поданням документів, виданих уповноваженими державними органами, які підтверджують факт настання вказаних обставин. У разі недотримання вказаних умов, сторона не має права посилатися на форс-мажорні обставини, як на підставу невиконання (неналежного виконання) своїх договірних зобов?язань (п. 8.6. Договору).

Відповідно до п. 8.7. Договору строк виконання зобов?язань за договором автоматично подовжується на час дій обставин непереборної сили, за умови своєчасного сповіщення про настання названих обставин.

Цей договір набуває чинності з 01 січня 2022 року і діє по 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов?язань по даному договору (п. 11.2. Договору).

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору було передано у власність (здійснено поставку) відповідачу товар на загальну суму 1629065, 49 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №УЗ2202050000006 від 05.02.2022 на загальну суму 335656, 16 грн.;

- №УЗ2202180000002 від 18.02.2022 на загальну суму 336325, 56 грн.;

- №УЗ2202010000010 від 01.02.2022 на загальну суму 333829, 91 грн.;

- №УЗ2202260000008 від 26.02.2022 на загальну суму 327352, 66 грн.;

- №УЗ2202110000011 від 11.02.2022 на загальну суму 295901, 20 грн..

Про отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудницький екопродукт" товару свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на вказаних видаткових накладних та печатка підприємства.

В матеріалах справи також містяться товарно-транспортні накладні: №УЗ2202010000010 від 01.02.2022, №УЗ2202050000006 від 05.02.2022, №УЗ2202110000011 від 11.02.2022, №УЗ2202180000002 від 18.02.2022 та №УЗ2202260000008 від 26.02.2022 з підписом представника відповідача у графі вантажоодержувача.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за поставлений товар.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1629065, 49 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині повноти та своєчасності оплати поставленого товару, позивач звернувся до відповідача з претензією №144 від 21.03.2023, яку надіслано на адресу відповідача 21.03.2023, що підтверджується описом вкладення, накладною АТ "Укрпошта" №3600008205874 та фіскальним чеком від 21.03.2023.

Відповіді на претензію не надано, заборгованість не погашена.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати товару на суму 1629065, 49 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Під час розгляду справи судом враховано, що відповідачем у відзиві на позовну заяву було зазначено, що він згодний з сумою боргу та не відмовляється від її сплати.

Враховуючи вказане вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудницький екопродукт" про стягнення 1629065,49 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши кдопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на строк 6 місяців після закінчення воєнного стану в Україні, що міститься у відзиві на позов, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні 06.07.2023 представник позивача залишила розгляд клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Судом враховано, що підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, і закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання розстрочки.

Отже, визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Законодавець визначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно із п. 7.2. чинної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд оцінює докази, які підтверджують наявність підстав для розстрочення чи відстрочення виконання рішення, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд має право відстрочити виконання рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудницький екопродукт" в обґрунтування наявності підстав для відстрочення виконання свого грошового зобов`язання за Договором надано суду копію акту обстеження виробничих приміщень птахоферми відповідача, заяви про вчинення злочину окупаційними військами російської федерації та витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з цим, відповідачем не обґрунтована вимога про надання відстрочки виконання рішення суду саме строком на 6 місяців після закінчення воєнного стану в Україні.

Поряд з цим, надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов`язком суду.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, ReportsofJudgmentsandDecisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "ІммобільяреСаффі" проти Італії" (ІmmobiliareSaffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Звертаючись із клопотанням про надання відстрочки виконання рішення суду на 6 місяців після закінчення воєнного стану в Ураїні, відповідач не надав жодних гарантій, що протягом зазначеного часу рішення господарського суду буде ним виконуватись, не надано доказів, які б підтверджували його дійсні наміри щодо вжиття заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення. Тобто, суду не надано належних доказів того, що надання судом відстрочки буде виправданим та забезпечить реальну можливість виконання судового рішення у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на строк 6 місяців після закінчення воєнного стану в Україні.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудницький екопродукт".

Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудницький екопродукт" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудницький екопродукт" (07534, Київська обл., Баришівський р-н, село Садове, вул. Садова, буд. 13, код ЄДРПОУ 39122374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 30044094) заборгованість у розмірі 1629065 (один мільйон шістсот двадцять дев`ять тисяч шістдесят п`ять) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 24435 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять п`ять) грн. 98 коп., видавши наказ.

Повний текст рішення складено 10.10.2023.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.