Ухвала

від 10.10.2023 по справі 922/4299/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

10.10.2023м. ХарківСправа № 922/4299/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявникТовариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-20» (61002, місто Харків, вулиця Садова, будинок 10/12; код ЄДРПОУ: 41962426) боржникФізична особа-підприємець Мохаммад Рауф ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 )

ВСТАНОВИВ:

06.10.2023 до Господарського суду Харківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-20» з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мохаммада Рауфа суми заборгованості за договором №19980/1А від 01.06.2021 у розмірі 5 160,92 грн., а також суму судового збору у розмірі 268,40 грн. та 2000,00 грн. за отриману професійну правничу допомогу.

Розглянувши матеріали заяви, суд відмовляє у видачі судового наказу виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Частиною 2 статті 154 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Статтею 148 ГПК України визначено виключні вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.

Відповідно до ч.1 ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.4 ч.2 ст.150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Згідно вимог пунктів 3, 4 частини 3 статті 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Заяву про видачу судового наказу обґрунтовано наявністю у ФОП Мохаммада Рауфа заборгованості у сумі вартості неповернутого ППК еквівалентній 141 доларів США за договором №19980/1А від 01.06.2021 на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи ТОВ «ОХОРОНА-20», що на момент складання заяви в національній валюті за курсом, встановленим НБУ (курс гривні до долару США на 05.10.2023 складає 36,6023 грн./дол. США) становить суму у розмірі 5160,92 грн., у тому числі ПДВ.

Як вбачається із заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-20» здійснює охоронну діяльність на підставі ліцензії МВС України на провадження охоронної діяльності.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.8 Закону, суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

01 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-20» (виконавець) та ФОП Мохаммадом Рауфом (замовник) було укладено Договір №19980/1А на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об`єкт ФОП Мохаммада Рауфа, розташований за адресою: м. Харків, вул. Проспектна, 21 ТЦ «Барабашово» (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.5. Договору, Договір укладається після обладнання об`єкта комплектом засобів сигналізації. Відмова замовника від обладнання технічними засобами сигналізації місць можливого проникнення і проведення заходів щодо технічного укріплення об`єкта обумовлюється письмово в паспорті об`єкта (Додаток № 1).

В разі потреби, для підключення об`єкту до ПЦС замовник забезпечує допуск фахівця виконавця для встановлення ППК «Лунь» (надалі - «ППК») , за допомогою якого ведеться спостереження за об`єктом та його охорона. ППК являється і залишається власністю виконавця і не переходить у власність замовника протягом всього часу дії цього Договору. Замовник несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого виконавцем ППК з настанням наслідків, передбачених п.8.1.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 10.2. Договору, за вимогою однієї з сторін, цей Договір може бути припинений або призупинений на певний строк, при цьому сторона - заявник зобов`язана не пізніше ніж за 5 календарних днів листом письмово повідомити про це іншу сторону, а також провести необхідні взаєморозрахунки та виконати всі зобов`язання з дотриманням умов цього Договору, у тому числі передбачені п.3.13 цього Договору.

Відповідно до пункту 3.13. Договору, в разі розірвання цього Договору замовник зобов`язаний провести в 3-х денний строк всі необхідні взаєморозрахунки за цим Договором. А також забезпечити в 3-х денний строк доступ фахівця виконавця на об`єкт для проведення демонтажу встановленого виконавцем ППК. Наслідки неповернення ППК з будь-яких підстав, передбачені в п.8.1.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 8.1.4. Договору, в разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на об`єкті прилад приймально-контрольний Лунь-9Т, замовник в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок виконавця його вартість, у розмірі еквівалентному 141,00 доларів США. Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.

На виконання умов пункту 1.5 Договору та для надання охоронних послуг заявником на об`єкті було встановлено прилад приймально - контрольний «Лунь-9Т», який належить виконавцю на праві власності та який не переходить у власність замовника протягом всього часу дії цього Договору.

Як стверджує заявник, 25.09.2023 у відповідності до п.10.2 Договору листом за №8-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-20» повідомило Фізичну особу-підприємця Мохаммада Рауфа про розірвання в односторонньому порядку Договору з 01.10.2023, але боржником не було надано заявнику доступ на об`єкт для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору, у тому числі, передбачені пунктами 3.13., 8.1.4. Договору. Дані обставини щодо не виконання боржником зобов`язань за Договором та не забезпечення в разі розірвання Договору в 3-х денний строк доступу заявнику на об`єкт для проведення демонтажу встановленого ППК також підтверджуються електронним звітом оператора з програми «Заявки інженерам» з якого вбачається, що за заявкою від 03.10.2023 щодо припинення Договору, відключення сигналізації та зняття ППК з об`єкту за №19980 у період з 01.10.2023 по 03.10.2023 фактично доступ на об`єкт не надано та встановлений заявником ППК боржником не повернуто.

На підтвердження вказаних обставин заявник надав копію договору №19980/1А від 01.06.2021, копію додатку №1 до Договору №19980/1А від 01.06.2021, копію електронного звіту Програми «Заявки інженерам» від 03.10.2023 та копію листа №8/2 від 25.09.2023 про розірвання договору.

Однак, в матеріалах заяви відсутні докази направлення та отримання Фізичною особою-підприємцем Мохаммадом Рауфом листа №8/2 від 25.09.2023 про розірвання договору.

Відтак, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-20» вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мохаммада Рауфа суми заборгованість у розмірі 5 156,23 грн. не відповідають вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлена до стягнення заборгованість не підтверджена належними доказами.

Наявність одного лише листа №8/2 від 25.09.2023 про розірвання Договору без доказів його направлення на адресу Фізичної особи-підприємця Мохаммада Рауфа не є належним підтвердженням виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-20» п.10.2. Договору від якого безпосередньо залежить виникнення у Фізичної особи-підприємця Мохаммада Рауфа обов`язку з виконання п.3.13. Договору, а у разі невиконання вказаного пункту Договору - обов`язку із сплати грошових коштів, передбачених п.8.1.4. Договору.

Відтак, доказів того, що боржник був повідомлений про розірвання Договору і, як наслідок, усвідомлював про виникнення у останнього обов`язку з повернення ППК заявнику матеріали заяви не містять.

З огляду на зазначене, заявником в порушення вимог пункту 4 частини 3 статті 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу не додано всі належні документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Водночас, в п.3.4 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 зазначено, що ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Тобто, за аналогією, у разі подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу про стягнення іноземної валюти обов`язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях).

Суд звертає увагу, що заяву про видачу судового наказу заявником було сформовано в системі "Електронний суд" 06.10.2023 та в той же день подано до суду. Однак, суму еквіваленту в національній валюті України заявником розраховано, виходячи з офіційного курсу долара США станом на 05.10.2023.

Також суд звертає увагу на те, що заявником в прохальній частині вказано суму заборгованості у розмірі 5 160,92 грн., а в графі "ціна позову" - 5 156,23 грн.

Відтак, при зверненні з даною заявою заявнику необхідно було визначити суму заборгованості в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання заяви, а саме станом на 06.10.2023.

Пунктом 1 частини 1 статті 152 ГПК України, передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Суд звертає увагу заявника, що у відповідності до частини 2 статі 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 147, 150, 152-154 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-20» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мохаммад Рауф заборгованості за договором №19980/1А від 01.06.2021 у розмірі 5 160,92 грн.

2. Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1, 2, 8, 9 ч.1 ст.152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 10.10.2023.

СуддяПономаренко Т.О.