Ухвала

від 27.09.2023 по справі 904/4406/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/4406/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» - Маркової Н.В.,

Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АКМА» - Кузьменко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АКМА»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 (у складі колегії суддів: Березкіна О.В. (головуючий), Антонік С.Г., Іванов О.Г.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 (суддя Красота О.І.) у частині задоволених позовних вимог

та касаційну скаргу Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 (у складі колегії суддів: Березкіна О.В. (головуючий), Антонік С.Г., Іванов О.Г.)

у справі № 904/4406/22

за позовом Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра»

до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АКМА»

про стягнення штрафних санкцій за договором поставки,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі - КП «НВК «Іскра») звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АКМА» (далі - ПП ВКФ «АКМА») про стягнення 1 491 956,56 грн пені та 337 766,60 грн штрафу.

20.02.2023 від КП «НВК «Іскра» надійшли пояснення до позовної заяви, в яких позивач (з урахуванням сум банківської гарантії) просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1 321 483,29 грн та штраф у сумі 508 239,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 07.06.2021 № 17/810юр у частині своєчасної поставки товару.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 позов задоволено. Стягнуто з ПП ВКФ «АКМА» на користь КП «НВК «Іскра» 1 321 483,29 грн пені, 508 239,87 грн штрафу та 27 445,85 грн судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 змінено в частині стягнення пені та розподілу судового збору. Стягнуто з ПП ВКФ «АКМА» на користь КП «НВК «Іскра» пеню в розмірі 334 152,57 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 року залишено без змін. Стягнуто з ПП ВКФ «АКМА» на користь КП «НВК «Іскра» судовий збір за подачу позову в розмірі 12 636,07 грн. Стягнуто з КП «НВК «Іскра» на користь ПП ВКФ «АКМА» судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді в розмірі 22 214,94 грн.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у липні 2023 року ПП ВКФ «АКМА» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 у частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити КП «НВК «Іскра» у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.08.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 904/4406/22 за касаційною скаргою ПП ВКФ «АКМА» з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.08.2023.

КП «НВК «Іскра» у відзиві на касаційну скаргу ПП ВКФ «АКМА» просило про відмову у її задоволенні, посилаючись на безпідставність наведених доводів.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у серпні 2023 року КП «НВК «Іскра» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 904/4406/22 за касаційною скаргою КП «НВК «Іскра» з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.09.2023.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.08.2023 розгляд касаційної скарги ПП ВКФ «АКМА» відкладено на 27.09.2023.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 07.06.2021 між ПП ВКФ «АКМА» (постачальник) і КП «НВК «Іскра» (покупець) укладено договір поставки № 17/810юр, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця автомати поздовжнього точіння мод. RSL-20 виробництва компанії Ray Feng Machine Co., LTD., Тайвань (товар та/або обладнання), а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та/або обладнання і сплатити його вартість на умовах, передбачених договором (пункт 1.1).

Найменування товару, його кількість та якісні показники, код класифікатора ДК 021:2015, місце поставки, строк поставки, ціна товару за одиницю та по позиціям (у гривні, а також в еквіваленті до долару США або Євро), а також загальна вартість товару, постачання якого буде здійснюватися згідно з договором, вказується в Специфікації (додаток № 1 до договору). Технічні характеристики, яким повинен відповідати товар, вказуються у Технічній специфікації (додаток № 2 до договору). Усі додатки до договору складають його невід`ємну частину (пункт 1.2).

Загальна ціна договору складає 7 548 400,00 грн без ПДВ, з ПДВ 9 058 080,00 грн, що еквівалентно вартості обладнання 327 867 доларів США, та включає у себе вартість товару, проведення пусконалагоджувальних робіт, навчання персоналу покупця і обслуговування протягом гарантійного періоду (пункт 2.1).

У пункті 2.2 договору визначено, що оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів, на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі: 30 % - сума в розмірі 2 717 424,00 грн попередня оплата протягом 15 календарних днів з дати отримання рахунку (підпункт 2.2.1); 50 % - сума в розмірі 4 529 040,00 грн оплата протягом 15 календарних днів з дати отримання покупцем повідомлення від виробника про виготовлення обладнання та проходження тестових випробувань на території виробника (підпункт 2.2.2); 20 % - сума в розмірі 1 811 616,00 грн - остаточна оплата протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт (додаток № 2 до договору) (підпункт 2.2.3).

Загальна ціна договору та ціна обладнання на момент підписання договору сформована з урахуванням офіційного курсу долара США до української гривні, встановленим НБУ на дату проведення аукціону (14.05.2021) і складає 27,6273 грн (пункт 2.3); оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку, виставленого постачальником (пункт 2.4); датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника (пункт 2.7).

Відповідно до пункту 3.1 договору постачальник зобов`язаний, зокрема відвантажити товар на територію покупця для проведення пусконалагоджувальних робіт і навчання (інструктажу) персоналу, у строки, кількості та у відповідності до номенклатури, що визначені у додатках до договору. Днем виконання постачальником зобов`язання по поставці товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін акта пусконалагоджувальних робіт та акта проведення навчання (інструктажу) персоналу (підпункт 3.1.1); у строк, не менше двох робочих днів, до дати відвантаження, повідомити Покупця про готовність відвантаження на його адресу товару листами, телеграмами, факсограмами, електронною поштою (підпункт 3.1.2); здійснити постачання товару на територію Покупця (вхідний контроль) з наданням таких документів: - рахунку-фактури; - товарно-транспортної накладної (ф. №1-ТН); - видаткової накладної; - документів, які підтверджують якість товару, перелік яких вказується у специфікації; - податкової накладної в електронній формі, зареєстрованої згідно з чинним законодавством;- сертифіката (декларації) про відповідність (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника), при обов`язковій сертифікації на території України; - паспорт на обладнання (оригінал);- керівництво по техніці безпеки і експлуатації (оригінал); - керівництво з технічного обслуговування (оригінал); - керівництво користувача ЧПК, що поставляється з обладнанням (оригінал);- керівництво користувача гідродинамічного пруткоподатчика (Barfider); - керівництво з технічного обслуговування з повними специфікаціями по встановленим компонентам, комплектуючим, швидкозношуваним запасним частинам, їх найменуванням та виробниками, включаючи витратні матеріали; - повні схеми електрообладнання, включаючи принципіальну схему з повним переліком комплектуючих, їх найменування та виробників по кожній з них; - повні схеми гідравлічного обладнання (у разі наявності гідравлічної системи), включаючи принципіальну схему з повним переліком комплектуючих, їх найменування та виробників по кожній з них; - повні схеми пневматичного обладнання (у разі наявності пневматичної системи), включаючи принципіальну схему з повним переліком комплектуючих, їх найменування та виробників по кожній з них; - коди несправностей, їх розшифровка і способи усунення; - керівництво по розвантаженню, включаючи схему строповки та установки обладнання (повне креслення фундаменту при необхідності його влаштування); - перелік технологічного та інструментального оснащення для виготовлення тестової деталі (підпункт 3.1.3); постачальник має право здійснити поставку товару в інші строки винятково на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі (підпункт 3.1.4); за необхідності на вимогу покупця забезпечити участь своїх уповноважених представників під час приймання товару (підпункт 3.1.5); постачальник зобов`язаний направити фахівця для: здійснення пусконалагоджувальних робіт, передбачених додатком № 2 до договору, та проведення навчання персоналу покупця, відповідно до додатку № 3 до договору, протягом 5 днів з дати отримання повідомлення покупця про готовність проведення пусконалагоджувальних робіт. Повідомлення про готовність до проведення пусконалагоджувальних робіт направляється покупцем на електронну адресу постачальника, зазначену в розділі 9 договору. Строк здійснення пусконалагоджувальних робіт та проведення навчання персоналу покупця не повинен перевищувати 30 робочих днів з дати направлення повідомлення про готовність до проведення пусконалагоджувальних робіт (підпункт 3.1.9); на дату укладання договору постачальник зобов`язаний виконати умови забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) у розмірі 5 % від вартості договору згідно з вимогами конкурсної документації, на підставі якої проводилась закупівля предмету договору. Строк дії договірного забезпечення повинен закінчуватись не раніше 20 днів з дати настання строку поставки (підпункт 3.1.10).

Згідно з пунктом 3.2 договору покупець зобов`язаний, зокрема, оплатити поставлену партію товару у строки, що погоджені в специфікації та в порядку, передбаченому в розділі 2 договору (підпункт 3.2.2); право власності на товар переходить до покупця з дати фактичного отримання покупцем (підпункт 3.2.3).

Відповідно до пункту 4.2 договору за порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник зобов`язаний додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

За умовами пункту 8.6 цей договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами, за умови внесення постачальником забезпечення виконання договору, і діє до 31.12.2022, а в частині гарантійних обов`язків до їх виконання.

Специфікацією від 07.06.2021 (додаток № 1 до договору) сторони узгодили найменування товару, його характеристику, кількість, ціну, суму, комплектацію, строк та умови поставки тощо. Так, загальна вартість товару складає 7 548 400,00 грн без ПДВ, з ПДВ - 9 058 080.00 грн.

Згідно з пунктом специфікації строк поставки товару: протягом 165 календарних днів з дати отримання заявки та передплати від замовника.

Відповідно до пунктів 3, 4 специфікації умови поставки: DDP м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84, склад покупця, одержувач КП «НВК «Іскра», згідно з Інкотермс-2010; місце поставки товару: м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84.

08.06.2021 позивач надіслав на електронну адресу відповідача електронний лист з повідомленням про відправлення підписаного договору та проханням виставити рахунок.

18.06.2021 позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000056 від 08.06.2021 на суму 9 058 080,00 грн згідно з платіжним дорученням № 1797 від 16.06.2021 відповідно до підпункту 2.2.1 договору сплатив відповідачу попередню оплату у розмірі 2 717 424,00 грн (30 % від ціни договору).

Ураховуючи положення пункту 2 специфікації від 07.06.2021, останнім днем виконання зобов`язання з поставки товару є 30.11.2021.

Товар було доставлено на адресу позивача лише 10.02.2022, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000009 від 10.02.2022 на суму 9 058 080,00 грн.

У листі від 15.02.2022 № 12/11 позивач повідомив відповідача про готовність до проведення пусконалагоджувальних робіт.

КП «НВК «Іскра» зазначило, що у зв`язку з початком воєнних дій пусконалагоджувальні роботи не було розпочато.

У листі від 15.04.2022 № 5/11 позивач повідомив відповідача про готовність до проведення пусконалагоджувальних робіт, які відповідач згідно з повідомленням від 10.05.2022 № 35 готовий був розпочати з 10.05.2022.

У листі від 12.05.2022 № 36 відповідач просив позивача надати для проведення пусконалагоджувальних робіт мастильно-охолоджувальну рідину.

05.08.2022 сторони підписали акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт, відповідно до якого роботи були завершені 05.08.2022; цей акт також містить вказівку на проведення навчання (інструктажу) персоналу.

З огляду на підпункт 3.1.1 пункт 3.1 договору позивач вважає, що обов`язок з поставки товару був виконаний відповідачем лише 05.08.2022.

КП «НВК «Іскра», звертаючись до ПП ВКФ «АКМА» із позовом про стягнення пені та штрафу, послалося на порушення відповідачем умов договору поставки від 07.06.2021 № 17/810юр у частині своєчасної поставки товару.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та стягуючи пеню у розмірі 1 321483,29 грн, штраф у розмірі 508 239,87 грн, виходив із того, що відповідач порушив строки поставки товару, що є підставою для стягнення пені та штрафу відповідно до умов договору. Водночас, відмовляючи у зменшенні розміру штрафних санкцій, місцевий господарський суд виходив із недоведеності відповідачем існування обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, оскільки право на зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 ГПК, статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК) те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів, тоді як відповідач не надав суду відповідних доказів в обґрунтування свого клопотання.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції щодо розміру штрафних санкцій за порушення строку поставки; змінив рішення суду першої інстанції у частині стягнення пені, а також розподілу судового збору та ухвалив рішення про стягнення з ПП ВКФ «АКМА» на користь КП «НВК «Іскра» пені в розмірі 334 152,57 грн, мотивувавши таке рішення тим, що з огляду на умови договору та пункт 2 специфікації від 07.06.2021, відповідач мав здійснити поставку товару не пізніше 30.11.2021, а фактично поставив товар лише 10.02.2022 (а не 05.08.2022 як помилково вважав суд першої інстанції), то відповідно прострочення відповідачем поставки товару становить період з 30.11.2021 по 10.02.2022. Апеляційний суд зазначив, що між сторонами укладено договір поставки товару, де чітко визначені строки поставки, що узгоджується зі статтями 663, 664 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), положення яких визначає строк виконання обов`язку передати товар та момент виконання обов`язку продавця передати товар, що за умовами договору відбулося 10.02.2022. Разом із тим за змістом підпункту 3.1.1 договору складання акта пусконалагоджувальних робіт та акта проведення навчання (інструктажу) персоналу є ознаками підрядних робіт, строк виконання яких визначається інакше, ніж строк виконання зобов`язання з поставки, а тому є безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що датою виконання зобов`язання з поставки товару є 05.08.2022, тобто дата складання акта пусконалагоджувальних робіт та акта проведення навчання (інструктажу) персоналу. Оскільки відповідач прострочив поставку товару за період з 30.11.2021 по 10.02.2022 (73 дні), то саме за цей період підлягає стягненню штрафна санкція відповідно до пункту 4.2 договору.

У поданій касаційній скарзі ПП ВКФ «АКМА» зазначило, зокрема про те, що судові рішення попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог не відповідають положенням статей 526, 538, 612, 613 ЦК, 193 ГК; суди попередніх інстанцій безпідставно вважали початком перебігу строку виконання зобов`язань 16.06.2021; суди залишили поза увагою невиконання замовником обов`язку з направлення заявки як передумови поставки товару; застосовуючи до відповідача відповідальність у виді стягнення штрафних санкцій, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що: виконання свого обов`язку відповідачем обумовлюється виконанням свого обов`язку позивачем; у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає; суди не встановили взаємозв`язок і залежність початку перебігу строку виконання робіт за договором із належним здійсненням оплати позивачем; не встановили, чи розпочався перебіг строку за договором та, відповідно, чи міг він в такому випадку бути порушеним відповідачем; не встановили, що база розрахунку штрафних санкцій не відповідає умовам договору. Отже, на думку скаржника, висновки судів про прострочення відповідачем своїх зобов`язань та застосування до нього відповідальності у виді штрафних санкцій зроблено без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19, від 20.05.2021 у справі № 910/2711/20, від 31.10.2019 у справі № 904/5340/18, від 29.01.2020 у справі № 903/154/19, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

У поданій касаційній скарзі КП «НВК «Іскра» послалося, зокрема на положення статей 6, 611, 626, 627, 526, 204, 212 ЦК, статей 193, 230 ГК, та зазначило, що судом апеляційної інстанції неправильно визначено строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, оскільки у підпункті 3.1.1 договору визначено, що є днем виконання постачальником зобов`язання з поставки товару; докази, наявні в матеріалах справи, підтверджують факт виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором саме 05.08.2022, отже пеня за період з 30.11.2021 по 10.02.2022 становить 661 239,84 грн, а за період з 15.04.2022 по 05.08.2022 - 987 330,72 грн, штраф - 634 056,60 грн. Суд апеляційної інстанції, постановляючи рішення про зміну рішення суду першої інстанції в частині розміру штрафної санкції, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання свого зобов`язання з поставки товару за договором, не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішення спору у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 30.03.2020 у справі № 910/3116/19, від 18.08.2020 у справі № 916/3089/19.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення у межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

Проаналізувавши висновки, викладені у зазначених постановах Верховного Суду, на які послалися скаржники у касаційних скаргах на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень у справі № 904/4406/22, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, суд касаційної інстанції вважає, що правовідносини у зазначених справах не є подібними, виходячи з наступного.

Так, у касаційній скарзі ПП ВКФ «АКМА» зазначило, що судами при вирішенні спору не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 (позов про стягнення пені за порушення строків надання послуг з ремонту виробу та штрафу за прострочення надання послуг з ремонту виробу понад тридцять днів), від 20.05.2021 у справі № 910/2711/20 (позов про стягнення пені, штрафу за договором підряду), від 31.10.2019 у справі № 904/5340/18 (позов про стягнення пені, штрафу за договором поставки товару), від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (позов про повернення суми попередньої оплати з нарахованими штрафом, пенею, інфляційними втратами та 3 % річних), у яких узагальнено наведено висновки про те, що, зокрема: - при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності; - кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, а прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора; - виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій; - аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій на підставі оцінки поданих сторонами доказів у їх сукупності встановили обставини, відповідно до яких відповідач порушив строки поставки товару, що є підставою для стягнення пені та штрафу відповідно до умов договору; будь-яких обставин прострочення виконання позивачем своїх зобов`язань за договором судами встановлено не було, а відповідачем належними і допустимими доказами таких обставин не доведено; суди попередніх інстанцій твердження відповідача, що початок відліку строку виконання договору не розпочався, оскільки позивачем не було надано заявки на поставку товару відповідно до пункту 2 специфікації, визнали безпідставними, оскільки за встановлених обставин позивач 08.06.2021 надіслав на електронну адресу відповідача електронний лист з повідомленням про відправлення підписаного договору та проханням виставити рахунок; факт того, що відповідачем цей лист був прийнятий як заявку на поставку товару, за висновками суду, підтверджено конклюдентними діями відповідача виставленням та направленням рахунку на оплату товару на адресу позивача, оплату цього рахунку позивачем, а також подальшими діями відповідача з поставки товару.

Судом касаційної інстанції не приймається до уваги посилання ПП ВКФ «АКМА» у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування статті 538 ЦК, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 903/154/19, оскільки Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.08.2023 у справі № 903/154/19 дійшов висновку про наявність підстав для відступу (уточнення) висновків щодо застосування статті 538 ЦК, викладеного, у тому числі у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 903/154/19.

Крім того, КП «НВК «Іскра» у касаційній скарзі послалося на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.03.2020 у справі № 910/3116/19, від 18.08.2020 у справі № 916/3089/19.

Так, у справі № 910/3116/19 Верховний Суд постановою від 30.03.2020 залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення остаточної оплати за договором купівлі-продажу (5 % від вартості майна), оскільки з урахуванням фактичних обставин, встановлених у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки сторонами відповідно до вимог чинного законодавства погоджено строк виконання відповідачем зобов`язання та умов договору купівлі-продажу щодо остаточного розрахунку за придбане майно, а також початок перебігу такого строку, який на час подання позову та вирішення спору не настав, тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми як боргу за договором купівлі-продажу.

У справі № 916/3089/19 Верховний Суд постановою від 18.08.2020 скасував рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову про стягнення боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на надання послуг з ремонту та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки попередні судові інстанції не з`ясували належним чином обставини і не оцінили докази, які (обставини і докази) пов`язані з настанням строку виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Натомість у справі № 904/4406/22, що розглядається, суд апеляційної інстанції, витлумачивши в сукупності умови укладеного між сторонами договору поставки, у тому числі положення, викладені у пунктах 3.1 (підпунктах 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3), 4.2, з огляду на норми права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що сторонами чітко визначені строки поставки, що узгоджується з положеннями статей 663, 664 ЦК, які встановлюють строк виконання обов`язку передати товар та момент виконання обов`язку продавця передати товар, що за умовами договору та відповідно до встановлених у справі обставин відбулося саме 10.02.2022; водночас складання акта пусконалагоджувальних робіт та акта проведення навчання (інструктажу) персоналу є ознаками підрядних робіт, строк виконання яких визначається інакше, ніж строк виконання зобов`язання з поставки, а тому, з огляду на ці обставини, здійснивши власний розрахунок, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до стягнення на користь позивача підлягає пеня в сумі 334 152,57 грн за порушення строків поставки товару за період з 30.11.2021 по 10.02.2022 за договором.

Отже, аналіз висновків, зроблених у оскаржуваних судових рішеннях у справі № 904/4406/22, у якій подано касаційні скарги, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у наведених постановах Верховного Суду, на які послалися скаржники у касаційних скаргах, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційними скаргами з підстави, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АКМА» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 у частині задоволених позовних вимог у справі № 904/4406/22.

2. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 904/4406/22.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко