Рішення

від 11.10.2023 по справі 612/537/23

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/537/23

2/612/156/23

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2023 року смт. Близнюки

Близнюківский районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Масло С.П.,

за участю секретаря судових засідань Чміль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки в загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, в якій просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована в селі Широке, Лозівського (колишнього Близнюківського) району, Харківської області.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки, площею 4,5994 га, кадастровий номер 6320685500:03:000:0086 та 1,5614 га, кадастровий номер 6320685500:03:000:0114, у межах згідно з планом, які розташовані на території Самійлівської сільської ради Лозівського (колишнього Близнюківського) району Харківської області та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказані земельні ділянки належали спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 грудня 2015 року, виданих Близнюківським районним управлінням юстиції.

Спадкоємцем на вказане спадкове майно є позивач, ОСОБА_1 , згідно заповіту, складеного на її ім`я, посвідченого Завадою М.В., приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області, 17 березня 2017 року, за реєстром №478. Вказаний заповіт на даний час не змінений, не відмінений, внесений до Спадкового реєстру. В шлюбі спадкодавець на день смерті не перебувала, дітей не мала.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та початком повномасштабної війни на території нашої держави, Указом Президента України за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжувалися строки дії воєнного стану в Україні, який триває й нині.

Навесні 2023 року маючи на меті приймати спадщину позивач звернулась до нотаріальної контори. Як позивачу було роз`яснено нотаріусом через військову агресію російської федерації проти України та початком повномасштабної війни на території нашої держави для упорядкування питань щодо подачі заяви про прийняття спадщини до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» на протязі 2022 року неодноразово були внесені зміни. Так в редакції,чинній з24.06.2022згідно зпостановою КМУвід 24.06.2022№ 719 перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Тобто заява про прийняття спадщини подається протягом 10 місяців з дня смерті спадкодавця.

Тобто, якщо ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то 10-ти місячний термін спливає 18 вересня 2023 року. До нотаріальної контори вона звернулась 01 серпня 2023 року, тобто в межах 10-ти місяців. Однак отримала роз`яснення, що строк для прийняття спадщини позивачем пропущено, оскільки своєю постановою №469 від 09 травня 2023 року ОСОБА_3 знову змінив правила перебігу строку для прийняття спадщини. Нова постанова повертає шестимісячний строк для прийняття спадщини за Цивільним кодексом.

Позивач вважає, що зазначені вище обставини були значною перешкодою у здійсненні її Конституційних прав в тому числі і права на своєчасне оформлення спадщини і звернення до нотаріальної контори.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, в заяві просила проводити розгляд справи без її участі.

Представник відповідача Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.11.2022.

17.03.2017 ОСОБА_2 було складено та підписано Заповіт, який зареєстровано в реєстрі за №478, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження: належні їй на праві власності земельну ділянку площею 4,5994 га, яка розташована на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастровий номер 6320685500:03:000:0086 та земельну ділянку площею 1,5614 га, яка розташована на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастровий номер 6320685500:03:000:0114 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №47111975 від 17.03.2017 підтверджується реєстрація заповіту.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.12.2015 №50832468 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №50832722 від 25.12.2015, земельна ділянка площею 1,5614 га, яка розташована на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастровий номер 6320685500:03:000:0114, належала ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.12.2015 №50830920 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №50831632 від 25.12.2015, земельна ділянка площею 4,5994 га, яка розташована на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастровий номер 6320685500:03:000:0086, належала ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №71022991, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №73414780 від 01.08.2023.

З Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.08.2023 №349/02-31 вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлення у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини поза межами встановленого строку для прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»№ 7від 30.05.2008року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Згідно зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За змістом ст. ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, позивач посилається на те, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено режим воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом ПрезидентаУкраїни№ 64/2022 введено воєнний стан.

Режим воєнного стану триває і до цього часу. На території України ведуться активні бойові дії. Велика частина Харківської області перебувала в окупації. Громадяни України, в свою чергу, позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої права, передбачені законом.

Позивач є спадкоємцем за Заповітом ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мала намір прийняти спадщину в установлений законом 6-місячний строк, але була позбавлена можливості це зробити, у зв`язку з введенням воєнного стану.

З урахуванням введеного в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану, у позивача виникли об`єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.

Строк для подання заяви про прийняття спадщини позивачем у 6 місяців становив до 18.05.2023.

Станом на 18.05.2023 була чинною постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 року (в редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022), згідно з п. 3 вказаної постанови перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Вже після закінчення десятимісячного строку для прийняття спадщини, який становив до 18.09.2023, 09.05.2023 року постановою Кабінету Міністрів України №469 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 року виключено. Тобто, повернуто шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22,57,58,94та152 Конституції України). Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору.

Верховним судом в постанові по справі № 580/1300/22 від 18.01.2023 року було роз`яснено, що «69. Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). 70. У Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020також зазначено, що кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права. 75. Також колегія суддів зазначає, що поняття «легітимні очікування», головним чином походять від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання. 76. Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22,57,58,94та152 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. 79. Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Законодавство України не містить вичерпного переліку поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини, а також чітко не вказує які причини є поважними. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд дослідив поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними факторами для спадкоємця щодо неможливості вчинення цих дій.

Суд також зазначає, що після введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану, реалізація права на спадкування ускладнилася через масову евакуацію громадян, відключення державних реєстрів, проблем зі зв`язком та транспортом, загрозою ракетних ударів, частим та тривалим вимкненням світла.

При цьому, факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в державі у поєднанні з непередбачуваністю існуючого законодавства, свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які, в свою чергу, не залежали від волі позивача та пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, а отже, наявні підстави для ефективного захисту прав та інтересів позивача шляхом надання йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1220, 1268-1270, ч.3 ст.1272 ЦК України, суд -,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доБлизнюківської селищноїради Лозівськогорайону Харківськоїобласті,про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини - задовольнити.

Визнати причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 - поважною.

Встановити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за Заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 11.10.2023.

Суддя С.П. Масло