Рішення

від 08.09.2023 по справі 531/2136/23

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/2136/23

номер провадження 2/531/456/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого - судді Герцова О. М.,

за участі секретаря Капленко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Карлівської територіальної громади в особі Карлівської міської ради про визнання права власності на самочинну забудову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на магазин, що знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 5321610100:50:002:0928, 5321610100:50:002:0929.

Позовну заяву обгрунтовує тим, що він, відповідно до договорів особистого сервітуту віл 16.12.20213 року та додаткових угод до них на земельні ділянки з кадастровиминомерами 5321610100:50:002:0928,5321610100:50:002:0929,цільове призначення:для будівництвата обслуговуваннябудівель торгівлі,розташованих по АДРЕСА_1 ,є користувачемвказаних земельнихділянок. На вказаних земельних ділянках розташований магазин.

Позивач звернувся до відділу ДАБК ВК Карлівської міської ради з заявою про введення в експлуатацію реконструйованої малої архітектурної форми під магазин, але отримав

Оскільки, дії відповідача порушують його права та законні інтереси, він була змушений звертатися до суду за їх захистом та просив визнати за ним право приватної власності на самочинно збудований магазин, який розташований по АДРЕСА_1 , на земельних ділянках з кадастровими номерами 5321610100:50:002:0928, 5321610100:50:002:0929, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Ухвалою від 11 серпня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06 вересня 2023 року підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Карлівської територіальної громади в особі Карлівської міської ради про визнання права власності на самочинну забудову - закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області, у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору особистого сервітуту б/н від 16.12.2013 року та угоди про продовження дії договору особистого сервітуту б/н від 21.11.2018 року ОСОБА_1 користується земельною ділянкою з кадастровим номером 5321610100:50:002:0928, площею 0,003 га. Термін дії договору до 21.11.2048 року (а.с. 6).

Згідно договору особистого сервітуту б/н від 16.12.2013 року та угоди про продовження дії договору особистого сервітуту б/н від 21.11.2018 року ОСОБА_1 користується земельною ділянкою з кадастровим номером 5321610100:50:002:0929, площею 0,001 га. Термін дії договору до 21.11.2048 року (а. с. 6).

Згідно технічного паспорта на нежитлове приміщення, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна по АДРЕСА_1 від 08.08.2023 року, на земельних ділянках з кадастровими номерами5321610100:50:002:0928,5321610100:50:002:0929 побудовано нежитлове приміщення (літера А-1) загальною площею 35,3 кв.м, з них: приміщення 32,0 кв.м, санвузол 3,3 кв.м. Рік спорудження 2011;(а.с.21-24).

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження ПП «Лубнитехбуд» 16.08.2023 року, проведеного будівельним експертом ОСОБА_2 , нежитлового приміщення по вул. Полтавський шлях у м.Карлівка Полтавської області, під час технічного обстеження на предмет визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації, в тому числі відповідності державним будівельним нормам щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (для будинків і споруд цивільного призначення, у тому числі багатоквартирних житлових будинків незалежно від класу наслідків (відповідальності), були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції об`єкта, фундаменти, стіни, перекриття, підлога, покрівля, ворота, інженерні мережі, обладнання та встановлено їх готовність до експлуатації. За результатами проведеного технічного обстеження об`єкта, конструкції стан, який оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації або аварійний не виявлено. Встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації нежитлового приміщення. (а.с.25-30).

Листом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області №3 від 26.05.2022 року, на звернення ОСОБА_1 щодо введення в експлуатацію самовільно реконструйованої малої архітектурної форми під магазин по АДРЕСА_1 , повідомлено, що Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим Постановою КМУ №461 від 13.04.2011 року, не передбачено прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів, а тому такі об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію після визнання права власності у судовому порядку (а.с.8).

Так, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ч. 4 ст. 41 Основного Закону та ч. 1 ст. 321 ЦК України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частиною 2 вказаної статті чітко передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, в окремих випадках ст. 376 ЦК України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому, частиною 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (ч. 4 ст. 376 ЦК України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Позивач у спорах про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно повинен довести обставини, що складають фактичну підставу такого позову: наявність права позивача на земельну ділянку, на якій збудоване спірне майно; наявність самочинно збудованого майна; відповідність самочинно збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам; наявність згоди власника земельної ділянки на будівництво нерухомого майна (у випадку, якщо земельна ділянка належить позивачу на праві користування).

У свою чергу, задоволення позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно повинно ґрунтуватися на підтвердженій відповідними доказами сукупності обставин: позивач має право власності або право користування земельної ділянки; власник земельної ділянки надав позивачу дозвіл на будівництво спірного нерухомого майна і не заперечує проти визнання права власності на самочинно збудоване на його земельній ділянці нерухоме майно; самочинно збудоване майно, що є предметом спору, відповідає будівельним нормам і правилам та придатне для експлуатації за призначенням; визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не порушує прав інших осіб.

Правова конструкція передбачена ст. 376 ЦК України є спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений. То ж при застосуванні статті 376 ЦК України, статті 331 та 392 цього Кодексу не застосовуються.

Вказаний висновок відображено у постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 11/384-06, відтак відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує такий при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30 березня 2012 року відповідно до статті 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема: - про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки; - про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво; - про відшкодування витрат на будівництво, здійснене на земельній ділянці, яку особі не було відведено; - про знесення самочинно збудованого нерухомого майна; - про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову; - про стягнення витрат, пов`язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_1 побудував магазин, літ. А-1, за адресою: АДРЕСА_1 на земельних ділянках, яка перебувають у його користуванні, згідно рішення колегіального органу, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на території Карівської міської ради за указаною адресою, об`єкт самочинного будівництва відповідає будівельним нормам і правилам та придатний для експлуатації за призначенням, визнання права власності на магазин не порушує права інших осіб, тому позовна заява може бути задоволена судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 13, 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 321, 376 ЦК України, ст.12, 13, 76-83, 258-259, 263 ч. 4, 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Карлівської територіальної громади в особі Карлівської міської ради про визнання права власності на самочинну забудову, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на самочинно збудований магазин (позначений літ. «А-1») загальною площею 35,3 кв.м, з них: приміщення 32,0 кв.м, санвузол 3,3 кв.м., шо відповідає класу наслідків (відповідності) об`єктів «СС 1», який розташований по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5321610100:50:002:0928, площею 0,003 га. та на земельній ділянці з кадастровим номером 5321610100:50:002:0929, площею 0,001 га., цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Герцов