Постанова

від 06.11.2007 по справі 11/199/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/199/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2007 р. 16:00

Справа №  11/199/07

за адміністративним позовом Прокурора Арбузинського району Миколаївської області

(55300, Миколаївська обл., смт.Арбузинка, пров.Каштановий,15) в інтересах держави в особі

Управління пенсійного фонду України в Арбузинському районі (55300, Миколаївська обл., смт.Арбузинка, пров.Каштановий, 7)

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Валентина”

(юр. адреса: 55333, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, с.Панратово, вул.Гірська, 24)

(пошт. адреса: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів, 8)

Суддя Василяка К.Л.

Секретар судового засідання Заболотна І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Кравчук О.А. - посвідчення. від 15.05.2003р.

від  відповідача:

прокурор: Каробченко Д.М.

СУТЬ СПОРУ:  стягнення 5094,85 грн., з яких 2839,56 грн. недоїмки із внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 1744,86 грн. фінансової санкції та 510,43 грн. пені.

                    Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем неправильно застосовані норми ЗУ „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а саме ст. 20 за приписами якої у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах. В спірний період,  внески були повністю сплачені із реально виданої заробітної плати. Не погоджується також відповідач з висновками викладеними рішенні № м25 та № 26 від 07.04.2005р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі, донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду на загальну суму 1201,31 грн. оскільки порушень строків внесків не було.

          Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи суд –

в с т а н о в и в:

Відповідач є юридичною особою та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нарахування та сплата  якого регулюється Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058.

Згідно положень названого закону суб'єкти підприємницької діяльності, повинні нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески, на умовах та в порядку, визначеному цим законом.

Право застосовувати до страхувальників фінансові санкції за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків залежно від строку затримки платежу передбачено п.2.ч.9. ст. 106 Закону № 1053.

За період з квітня 2005 року по 28 березня 2007 року Управлінням ПФУ в Арбузинському районі було прийнято 14 рішень про застосування до страхувальника фінансових санкцій та була нарахована пеня за порушення строків сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 5026,6 грн.

Станом на 28 березня 2007 року відповідач частково сплатив суму штрафних санкцій перерахувавши 2771,31 грн. залишаючись боржником і повинен сплатити 2255,29 грн.

Станом на 28 березня 2007 року за відповідачем рахується заборгованість по страховим внескам в розмірі 2839,56 грн.

Під час судового розгляду справи, за ініціативою суду, сторони провели звірку взаєморозрахунків з якої вбачається, що між сторонами відсутні розбіжності щодо сплачених страхувальником сум внесків, а існують розбіжності в сумах штрафних санкцій оскільки вони не визнаються відповідачем.

Причиною виникнення таких розбіжностей було те, що відповідач, як він зазначає в своїх поясненнях, трактував положення ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідно до положень якої у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Однак, з такою думкою відповідача суд погодитись не може оскільки, в даному випадку мова йде про випадок, коли у платника недостатньо коштів для здійснення  виплат заробітної плати з одночасною сплатою відповідних авансових платежів до пенсійного фонду.

За таких обставин законодавець надає платнику можливість одночасно сплачувати відповідні авансові платежі  в пропорційних розмірах до виплаченої заробітної плати (доходу).

Такі платежі названі авансовими виходячи з того, що  відповідно до приписів ч.6 ст. 20 Закону 1058, страхові внески за відповідний базовий звітній період повинні бути сплачені не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Тобто, в даному випадку не збігається в часі такі дії як виплата заробітної плати, інших доходів та строк, до якого платник повинен звітувати та провести кінцевий розрахунок. Отже, законодавець  встановив, що базовим звітним періодом слід вважати календарний місяць.

Названим вище Законом не передбачено пріоритету виплати заробітної плати перед сплатою страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідач, порушив встановлені законодавством вимоги у зв'язку з чим за ним утворилась недоїмка по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2839,56 грн., яка підтверджується розрахунком сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нарахування,1744,86 грн. –фінансова санкція за несвоєчасну сплату внесків, 510,43 грн. пеня за несвоєчасну сплату внесків

Таким чином, загальна сума боргу становить 5094,85 грн.. яка і підлягає стягненню.

            Керуючись ст. ст. 160-163, 167, 254, 258 КАСУ господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі в повному обсязі..

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Валентина”, юр. адреса: 55333, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, с.Панратово, вул.Гірська, 24, пошт. адреса: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів, 8 (р/р 260098129 в „Райффайзен банк „Аваль”, МФО 326182, код 32741391 на користь Управління пенсійного фонду України в Арбузинському районі (55300, Миколаївська обл., смт.Арбузинка, пров.Каштановий, 7)

(р/р 256013126128 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, МФО 326461, код ЄДРПОУ 20884931) 5094,85 грн. боргу, з яких 2839,56 недоїмка, 1744,86 грн. фінансові санкції, 510,43 грн. пеня.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.                                                    

Суддя К.Л.Василяка