Рішення

від 10.10.2023 по справі 149/1592/23

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/1592/23

Провадження №2/149/452/23

Номер рядка звіту 31

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10.10.2023 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

судді Войнаревича М. Г.,

при секретарі Паламарчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "Щедра Нива" до ОСОБА_1 , ТОВ "ХОРС 2020" про визнання недійсним оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2023 ТОВ "Щедра Нива" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ "ХОРС 2020" про визнання недійсним договору оренди землі.

Позов обґрунтовано тим, що 02.02.2008 між ОСОБА_1 та ТОВ "Щедра Нива" укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,3274 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0013. 20.09.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Щедра Нива" укладено додаткову угоду про внесення змін договору оренди земельної ділянки від 02.02.2008, відповідно до умов якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023. Додаткову угоду було зареєстровано державним реєстратором. 13.07.2020 між ТОВ "Щедра Нива" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про внесення змін договору оренди земельної ділянки від 02.02.2008, якою поновлено строк оренди до 31.12.2027.

08.06.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ "Щедра Нива" в особі виконуючого обов`язків директора Бойка Д. П., який був звільнений з посади 17.06.2020, укладено угоду про припинення договору оренди земельної ділянки від 02.02.2008. 04.09.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ "Хорс 2020" в особі директора Шестопала О. М. укладено договір оренди землі б/н, яким земельну ділянку передано в оренду ТОВ "Хорс 2020" на 7 років.За таких обставин позивач просить: - визнати недійсним договір оренди землі № б/н, укладений 04.09.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ "Хорс" щодо земельної ділянки площею 3,3274 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0013, розташованої на землях Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір.

Ухвалою суду від 19.05.2023 у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачам визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - адвокат Гуменюк О. В. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, заяв, клопотань не надали, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

02.02.2008 між ТОВ "Щедра Нива" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,3274 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0013, розташованої на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (копія на а.с. 4-5).

20.09.2016 між ТОВ "Щедра Нива" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.02.2008 (копія на а.с. 6-7).

13.07.2020 між ТОВ "Щедра Нива" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 02.02.2008 (копія на а.с. 8-9).

Постановою Вінницького апеляційного суду від 27.12.2022 рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26.09.2022 (відповідно до якого: угоду від 08.06.2020 року між представником ТОВ "Щедра нива" Бойком Д. П. та ОСОБА_1 про розірвання за взаємною згодою сторін договору оренди земельної ділянки від 02.02.2008 (із змінами від 20.09.2016 року) площею 3,3274 га, кадастровий № 0524883100:02:001:0013, розташованої на землях Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області визнано недійсною та скасувано рішеннядержавного реєстратораКозятинської районноїдержавної адміністраціїВінницької областіУперчук АнастасіїВолодимирівни проприпинення праваоренди ТОВ "Щедра нива" на земельну ділянку площею 3,3274 га, кадастровий № 0524883100:02:001:0013, розташовану на землях Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області) - залишено без змін (копія на а.с. 12-19).

04.09.2020 між ТОВ "Хорс 2020" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,3274 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0013, розташованої на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (копія на а.с. 57-61).

Вирішуючи вказаний спір, суд керується наступними нормами.

Нормами частин першої та другої статті 16ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ) ( стаття 215ЦК України ).

Згідно з частиною першою статті 216ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення ( укладення ) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частина третя статті 203ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначені у статтях 229 - 233 ЦК України.

Частиною першою статті 232ЦК України передбачено, що правочин, який вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними. Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає ( або свідомо допускає ) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. Дії представника здійснюються у межах наданих йому повноважень.

Главою 17ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів. Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона ( представник ) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 239ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю ( статті 2, 80, 91, 92ЦК України ). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (частина четверта статті 92ЦК України ).

Згідно з частинами першою та другою статті 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до частини першої статті 241ЦК України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.

За змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України, пунктом тринадцятим частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи ( з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону ), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 ЦК України. При цьому орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Статтею 13 ЦК України визначені межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускається використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

За змістом наведених вище норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем ( товариством ) і його посадовою особою. Протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадо-вими обов`язками за власним умислом ( розсудом ), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

Наведеними вище положеннями статті 92ЦК України та статті 89 ГК України передбачена відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи. Отже, між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах, зокрема відповідальність представника за неналежне здійснення представництва.

Згідно з приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміна або розірвання договору (ст. 651 ЦК України) допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В ході судового розгляду встановлено, а позивачем доведено, що дії колишнього директора ТОВ "Щедра нива" ОСОБА_2 при підписанні угоди про розірвання договорів оренди земельної ділянки, є такими, що вчинені всупереч інтересам товариства, від імені якого він таку угоду підписав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення поовних вимог.

У відповідності до ст. 141 ЦПК з відповідачів ОСОБА_1 і ТОВ "Хорс 2020" на користь позивача підлягаоть стягненню понесені витрати зі сплати судового збору, які документально підтверджені.

Керуючись ст.ст. 215, 216, 232 ЦК України, ст.ст. 13, 31 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати визнати недійсним договір оренди землі № б/н, укладений 04.09.2020 між ОСОБА_3 та ТОВ "Хорс" щодо земельної ділянки площею 3,3274 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0013, розташованої на землях Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області;

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРС 2020" (код ЄДРПОУ 43613333)на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"ЩедраНива" (код ЄДРПОУ 32075024) судовий збірза подачупозовної заявив сумі2684грн,у рівнихчастках по1342грн з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду безпосередньо або через Хмільницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Михайло ВОЙНАРЕВИЧ