Постанова

від 03.10.2023 по справі 904/2007/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2007/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Чус О.В.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача : Радзимінський Г.В., довіреність б/н від 16.11.2022, представник;

інші учасники в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Військової частини № НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 (суддя Манько Г.В., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 29.06.2023) у справі №904/2007/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс", м. Апостолове Дніпропетровської області

до Військової частини № НОМЕР_1 , м.Херсон

третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Чумаков О.І., м. Львів

про стягнення 174 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс" з позовом про стягнення з Військової частини № НОМЕР_1 174 000,00 грн, з яких: вартість комплектуючих та запасних частин, необхідних для проведення відновлювального ремонту в сумі 113 575 грн., вартість робіт з проведення відновлювального ремонту в сумі 46 925 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн., вартість послуг судового експерта з проведення транспортно-товарознавчого дослідження 3 500 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу, як власнику транспортного засобу Toyota Land Cruiser 120 днз НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з транспортним засобом CKC-HHD 072-БП днз НОМЕР_3 , який належить Військовій частині № НОМЕР_1 та яким керував солдат ОСОБА_1 , було завдано майнову шкоду у розмірі 126 477 грн. 83 коп. (згідно висновку транспортно-товарознавчого дослідження №Д9/12/22 від 15.12.2022) та у зв`язку з чим позивач поніс додаткові витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 3 500,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з військової частини № НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс" вартість відновлювального ремонту 126 477 грн. 83 коп., вартість судової експертизи 2 758 грн. 08 коп., судовий збір 2114 грн. 99 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7880 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Військова частина № НОМЕР_1 , в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- ОСОБА_1 та представник Військової частини № НОМЕР_1 не були належним чином повідомлені про час та місце проведення експертизи;

- ДТП сталося 30.11.2022, проте огляд відбувся лише 09.12.2022, тобто майже через 10 днів після того як відбулась зазначена подія, доказів щодо невикористання транспортного засобу протягом цього періоду позивач не надав;

- договір про проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження був укладений ОСОБА_2 як фізичною особою, а не як представником від імені ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «РАКУРС»;

- позивач не надав доказів, що підтверджували б фактичне понесення витрат саме ТОВ «Науково-виробничим об`єднанням «РАКУРС» та не надав суду сам договір, укладений з судовим експертом;

- позивачем не було надано належних доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом саме даної справи у заявленому розмірі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що:

- водій Відповідача ОСОБА_1 про час, місце та дату проведення комісійних оглядів був попереджений у обох випадках своєчасно, належним чином;

- незалежні експерти, Позивач, не мали на дату складання Повідомлень про місце, час та дату проведення огляду пошкодженого автомобіля ніякої інформації про винну особу (реквізити в/ч, її адресу постійного фактичного місцезнаходження, номерів засобу зв`язку, тощо) окрім тієї, яка була внесена до адміністративного протоколу, складеного патрульними поліцейськими на місці ДТП;

- по своїй кількості та характеру пошкоджень, які зафіксовані фотознімками, зробленими у різні періоди часу, вбачається, що пошкоджений Відповідачем автомобіль не міг та не використовувався у період часу з 30.11.2022 по дату проведення експертних оглядів;

- Квитанція № 114296, складена 02.12.2022 незалежним судовим експертом Чивчишом О. П. на загальну суму 3500,00 грн., є кінцевим документом, який був складений між вказаною особою та представником Позивача - заступником Генерального директора ТОВ «НВО «РАКУРС» з правових питань та економічної безпеки. Про таке свідчить титульна сторінка Висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження № Д9/12/22, а також довіреність, на яку посилається Позивач. Завірена копія такої довіреності є в примірнику Висновка, який зберігається в архіві експерта;

- судом першої інстанції зроблені обґрунтовані висновки щодо законності дій представника Позивача Радзимінського Г. В., який діяв на підставі довіреності в інтересах свого роботодавця, реалізовуючи покладені на нього посадові обов`язки щодо організації захисту майнових та будь-яких інших інтересів ТОВ «НВО «РАКУРС», визначення дійсного розміру нанесеного незаконними діями Відповідача матеріального збитку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 18.07.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/2007/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

21.07.2023 матеріали справи №904/2007/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2023 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів направлення скарги учасникам процесу листом з описом вкладення. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

31.07.2023 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 24.07.2023 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано докази направлення скарги учасникам процесу (позивачу і третій особі) листом з описом вкладення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини № НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 у справі № 904/2007/23; розгляд справи № 904/2007/23 призначено у судовому засіданні.

29.09.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/2007/23 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023, справу №908/716/23 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Верхогляд Т.А., Чус О.В.

У судовому засіданні 03.10.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2023 у справі №210/4460/22 визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 496,20 грн. на користь держави.

Так, постановою встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 421393 від 30.11.2022, 30.11.2022 о 14 годині 10 хвилин в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Вокзальна, буд.28, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом CKC-HHD 072-БП днз ВТ065В не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Toyota Land Cruiser 120 днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає. Зафіксовано на БК 475345. Водій ОСОБА_1 своїми діями порушив п.п. 12.1, 13.1, 2.36 ПДР України чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у розумінні ст. 251 КУпАП окрім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: схемою місця ДТП від 30.11.2022; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30.11.2022; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30.11.2022; фототалицею; - довідкою від 01.12.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_4 .

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2023 солдат ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з 20.03.2022 по теперішній час.

Представник Позивача на підставі довіреності від 16.11.2022, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс", якою, в тому числі, уповноважено виконувати необхідні юридичні та інші дії (підпис необхідних документів та завірення копій), звернувся до незалежного експерта Чивчиша О.П., який провів 09.12.2022 огляд автомобіля Toyota Land Cruiser 120 Prado 4.0і V6 5dr Comfort 5 AT ( НОМЕР_5 ). Реєстраційний номер - НОМЕР_2 після ДТП.

Отже, при замовленні експертного дослідження та сплаті його вартості ОСОБА_2 діяв в інтересах та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс".

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 про час, дату та місце проведення оглядів пошкодженого автомобіля повідомлено.

ОСОБА_1 , представники в/ч № 2161, де він проходить службу, на організовані огляди пошкодженого транспортного засобу 09.02.2023 та 15.02.2023 не з`явились.

За текстом висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д9/12/22 від 15.12.2022 для проведення дослідження експерту надано пошкоджений при дорожньо-транспортній пригоді автомобіль Toyota Land Cruiser 120 Prado, реєстраційний номер НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 та документація що стосується його реєстрації.

За результатами проведеного огляду, аналізу даних встановлені наступні ідентифікаційні ознаки об`єкта дослідження: Марка, модель, модифікація КТЗ - Toyota Land Cruiser 120 Prado 4.0і V6 5dr Comfort 5 AT (J12). Реєстраційний номер - НОМЕР_2 . Власник - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс".

За даними висновку вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами та на дату проведення технічного огляду КТЗ [2, п. 8.5]. Вартість відновлювальнного ремонту (Свр) без урахування коефіцієнта фізичного зносу розраховується за формулою: Свр = Ср + См + Сс; де: Ср- вартість ремонтно - відновлювальних робіт; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів; Сс - вартість деталей (складових), які підлягають заміні під час ремонту.

Згідно з калькуляцією вартість відновлювального ремонту (Свр) становить 126 477 грн. 83 коп. (Дослідження п. 1.5).

Згідно Додатку №2 до висновку №Д9/12/22 від 15.12.2022 ринкова вартість досліджуваного КТЗ становить 688 557 грн. 30 коп.

Моторне (транспортне) страхове бюро України листом від 01.03.2023 №3-01б/7084 на адресу ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс" направило лист про відмову у відшкодування шкоди, в якому зазначено, що транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER з номерним знаком НОМЕР_2 не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 Закону, та не є забезпеченим.

Встановлено, що висновок експерта № Д9/12/22 здійснено на замовлення ОСОБА_2

02.12.2022 Позивач здійснив оплату згідно з вищезазначеним рахунком на суму 3500, 00 грн., що підтверджується квитанцією №114296 від 02.12.2022.

Звертаючись до відповідача з позовом про стягнення вартості комплектуючих та запасних частин, необхідних для проведення відновлювального ремонту в сумі 113 575 грн., вартості робіт з проведення відновлювального ремонту в сумі 46 925 грн., вартості послуг судового експерта з проведення транспортно-товарознавчого дослідження у сумі 3 500 грн., позивач посилався на те, що відповідачем суму завданих матеріальних збитків у добровільному порядку не оплачено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд керувався законністю та обґрунтованістю вимог позивача. Втім, суд зазначив, що вартість відновлювального ремонту, визначеного позивачем у позовній заяві є завищеною порівняно з висновком експерта, отже, вартість відновлювального ремонту повинна відповідати сумі, визначеній в експертному дослідженні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних мотивів.

Відповідно до ч.6 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частинами першою-четвертою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб СКС-ННD 072БП диз. (державний номерний знак НОМЕР_3 ) належить військовій частині № НОМЕР_1 , а керував ним громадянин ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1192, 1194 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом наведених положень загальне правило передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Це узгоджується також із приписами частини другої статті 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З урахуванням наведених правових норм господарським судом правомірно стягнута з відповідача, як власника транспортного засобу, яким на момент скоєння ДТП керував солдат ОСОБА_1 , якого визнано винним у адміністративному правопорушенні, майнова шкода на відновлення транспортного засобу в сумі, визначеній висновком.

При цьому доводи апелянта стосовно неповідомлення належним чином водія та відповідача про місце, дату і час, проведення огляду транспортного засобу спростовуються матеріалами справи, зокрема водій Відповідача Чумаков О.І. про час, місце та дату проведення комісійного огляду був попереджений своєчасно (а.с.14).

Щодо доводів апелянта стосовно того, що договір про проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження був укладений ОСОБА_2 як фізичною особою, а не як представником від імені ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «РАКУРС», то вони не приймаються судом апеляційної інстанції в силу наявності у матеріалах справи довіреності, якою Радзимінського Г.В. (заступника генерального директора з правових питань та економічної безпеки) уповноважено підприємством на представництво його інтересів, у тому числі в усіх підприємства, установах та організаціях, з правом вчинення юридичних дій і підписом документів.

Доводи стосовно ненадання позивачем доказів, що підтверджували б фактичне понесення витрат саме ТОВ «Науково-виробничим об`єднанням «РАКУРС» спростовуються матеріалами справи, а саме платіжними інструкціями №3926 від 10.04.2023 та №3927 від 10.04.2023 (а.с.93, 93), якими саме позивач ТОВ «НВО «Ракурс» сплатив за автомобільні запчастини та відновлювальний ремонт, купівля яких та проведення ремонту підтверджена також матеріалами справи (рахунками, актами, нарядом-замовленням).

Стосовно доводів про відсутність у справі договору, укладеного з судовим експертом, то вказані обставини не є підставою для відмови у позові, з урахуванням наявності інших доказів, які підтверджують понесені витрати на відновлювальний ремонт автомобіля.

Інші доводи апелянта є неспроможними, такими, що суперечать матеріалам справи і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Стосовно стягнення з військової частини витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 8 Договору про надання правової допомоги б/н, який укладено між адвокатом Пахомовим В.В. та ТОВ «НВО «РАКУРС» 03.02.2023, зазначено, що «...Розмір винагороди адвоката за надання послуг за цим договором - за домовленістю сторін».

Адвокатом Пахомовим В. В. були надані послуги:

складання та направлення на адресу відповідача двох адвокатських запитів;

консультації з питань застосування адміністративного права;

складання позовної заяви у цій справі,

на підтвердження чого надано:

- копію договору про надання правової допомоги;

- копію ордеру;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- копію банківського документу про оплату послуг Адвоката;

- Акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) від 06.04.2023.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).

Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, стягнутої судом першої інстанції у сумі у розмірі 7880,00 грн. є співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт та часом, витраченим адвокатом на надання послуг та відповідає пропорційному розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову. Рішення суду в цій частині залишається без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на апелянта і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини № НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 у справі №904/2007/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 у справі №904/2007/23 залишити без змін.

Судові витрати Військової частини № НОМЕР_1 за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.10.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя О.В. Чус