Постанова

від 03.10.2023 по справі 908/1835/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1835/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Смірнов О.Г.) від 10.11.2021р. у справі № 908/1835/21

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, поштова адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 106)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Північний Переїзд, буд. 3)

про внесення змін до договору від 01.01.2019, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021р. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", в якій просить суд внести зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія", шляхом викладення додатків № 3; 7; 8; 9; 10; 12; 15.2 та доповненням новими додатками № 2; 2.С; 13 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2021, запропонованій ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.11.2021р. у справі № 908/1835/21 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 шляхом викладення додатків № 3; 7; 8; 9; 10; 12; 15.2 та доповненням новими додатками № 2; 2.С; 13 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2021, запропонованій ПАТ "Запоріжжяобленерго", відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2021р. у справі № 908/1835/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зокрема зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що позивач фактично в повному обсязі наводить зміну балансової належності сторін не відповідають дійсності. Натомість, апелянт стверджує, що додатковою угодою № 1 від 01.04.2021 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 23 від 14.07.2017 року, позивач виклав додатки до договору у новій редакції, в якій не змінював межу балансової належності сторін, а змінив місце розташування розрахункового лічильника та його найменування.

Також апелянт зазначає, що в ході судового розгляду справи, судом було встановлено, що відносно субспоживача ФОП Кононова О.О. на момент розгляду справи, спір між сторонами по справі був відсутній, бо ФОП Кононов О.О. був від`єднаний від мереж відповідача. При цьому апелянт вважає, що від`єднання ФОП Кононова О.О. від мереж відповідача не змінило предмет спору за позовною заявою, якою позивач намагався змінити місце розташування та найменування засобу обліку за договором, а отже, суд першої інстанції мав право частково задовольнити позовні вимоги на підставі п. 1 ч. 5 ст. 238 ГПК України. Таким чином апелянт вважає, що посилання суду в обґрунтування відмови у задоволенні позову на наявність субспоживача ФОП Кононова О.О. в редакції додаткової угоди не відповідає нормам матеріального права.

Крім того апелянт вважає помилковими твердження суду першої інстанції про те, що позивач не довів документально, що фактичні втрати в мережах є значно більшими, а відтак не довів порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавлення позивача того, на що останній розраховував при укладанні договору. На спростування цього твердження суду апелянт посилається на листи позивача в адресу відповідача, копії яких додані до позовної заяви, в яких міститься інформація про те, що обсяг небалансу за одинадцять місяців 2021 року складає 1402064 кВт*год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2021р. у справі № 908/1835/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.03.2022р.

Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затверджений Законом "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. №2102-IX) в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022р. запроваджено воєнний стан строком на 30 діб на всій території України, який неодноразово продовжувався.

Оскільки значна частина учасників провадження у справі знаходиться на тимчасово окупованій території або в районі проведення воєнних (бойових) дій, а нових адрес сторонами суду не повідомлено, справа до розгляду не призначалась.

З метою забезпечення стабільного здійснення судочинства, необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), апеляційним судом розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.06.2023р.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2023р. і 05.09.2023р. розгляд апеляційної скарги відкладався в судові засідання на 05.09.2023р. та 03.10.2023р. відповідно.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному сайті суду (представник позивача повідомлений в судовому засіданні 05.09.2023р.).

Враховуючи вищенаведене, відсутність у відповідача офіційної електронної адреси та можливість з`ясувати стан розгляду справи з відкритих джерел, а також те, що явка представників сторін в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представників сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 14.07.2017 між Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", далі Постачальник електричної енергії (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія", далі Споживач (відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 23, далі Договір постачання, відповідно до п. 1. якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу".

Згідно із п. 2.1. Договору постачання під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

До вказаного Договору постачання між сторонами була укладена та підписана додаткова угода № 1 від 21.07.2017, якою останні погодили викласти у новій редакції Додаток № 8.

Пунктом 9.1. Договору постачання сторонами погоджено, що усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін, окрім випадків, визначених п. 2.6. цього Договору.

Додатки до цього Договору про постачання електричної енергії № 23 від 14.07.2017 є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 9.2. Договору постачання межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається відповідно до додатку № 9 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Додатком № 9 до Договору постачання сторонами затверджено Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об`єкту дільниця чавунного лиття (Запорізька область, Мелітопольський район, село Семенівка, Північний переїзд 3/1).

Згідно із п. 1 додатку № 9 Договору постачання балансова належність електромереж та установок:

Постачальника електричної енергії:

- ПЛ 6,0 кВ № 50, П/СТ 35/6,0 кВ "Слава"

Споживача:

- відпайка ПЛ 6,0 кВ від лінійної опори № 31 ПЛ 6,0 кВ № 50 до ЗТП 6/0,4 кВ № 624

- ЗТП 6/0,4 кВ № 624.

Відповідно до п. 2 додатку № 9 Договору постачання межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на лінійній опорі 31 ПЛ 6,0 кВ № 50.

Умовами п. 3 додатку № 9 Договору постачання сторони узгодили, що Постачальник електричної енергії несе відповідальність за: технічний стан ПЛ 6,0 кВ № 50, П/СТ 35/6,0 кВ "Слава; а Споживач несе відповідальність за: технічний стан:

- відпайка ПЛ 6,0 кВ від лінійної опори № 31 ПЛ 6,0 кВ № 50 до ЗТП 6/0,4 кВ № 624,

- ЗТП 6/0,4 кВ № 624.

Згідно із п. 6 додатку № 5 до Договору постачання встановлено, що засіб обліку АСЕ 661В № 03409934 по об`єкту: ділянка чавунного лиття (Запорізька область, Мелітопольський район, село Семенівка, Північний переїзд 3/1) встановлений на РУ-6кВ ЗТП-624.

Позивач заявляє, що за умовами договору про постачання електричної енергії № 23 від 14.07.2017 засіб обліку встановлений не на комерційній межі сторін договору, а на стороні відповідача, що підтверджено п. 1 додатку № 9. При цьому зазначає, що у зв`язку з набранням 11.06.2017 чинності Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII, втратив чинність Закон України "Про електроенергетику". Таким чином, з моменту укладання договору про постачання електричної енергії, змінилось як законодавство, що регулює правовідносини у сфері енергетики, так і обставини, якими сторони керувались при його укладанні. Вказує, що з набранням чинності Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII, змінено засади регулювання взаємовідносин між споживачами електричної енергії з постачальниками, операторами систем розподілу та іншими учасниками роздрібного ринку електроенергії, зокрема, визначено нову модель системи договірних відносин на роздрібному ринку електроенергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 1415 від 13.11.2018 (пункти 1, 2) постановлено:

- видати Публічному акціонерному товариству "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством);

- анулювати Публічному акціонерному товариству "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії.

Згідно із п. п. 3 п. 3 вказаної постанови зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" до 01 січня 2019 року укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані до системи розподілу електричної енергії Публічного акціонерного товариство "Запоріжжяобленерго", та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01 січня 2019 року.

14.03.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнята постанова № 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до пунктів 1, 2 якої затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, а також визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 2 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

На виконання постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 позивач розробив та розмістив на власному сайті (https://www.zoe.соm.uа) договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання.

Матеріали справи свідчать, що 20.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" підписана заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір розподілу), відповідно до якої договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з 01 січня 2019 року. У вказаній заяві зазначено про приєднання споживача з 1 січня 2019 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (який розміщено на сайті ОСР http.www.zoe.com.ua) на умовах договору про постачання електричної енергії № 23 від 14.07.2017. За даним договором позивач є оператором системи, а відповідач споживачем.

В заяві-приєднання визначено об`єкт електропостачання споживача, а саме: ділянка чавунного лиття.

Відповідно до п. 1.1. Договору розподілу цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з "Заявою-приєднання", що є Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно із п. 2.1., 2.3. Договору розподілу Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (далі КСР), за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком № 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи. Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком № 4 Порядок розрахунків.

Умовами п. 3.1. Договору розподілу передбачено, що облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (далі Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору.

Пунктом 12.9. Договору розподілу встановлені перехідні положення:

Перехідні положення визначені для споживачів, які на 01.01.2019 року мали укладені договори про постачання електричною енергією. Сторони узгодили, що укладанням цього Договору вони визнають зміст додатків № 3, 5, 8, 9, 12 до договору про постачання електричної енергії та Акту екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за наявності їх в договорі про постачання електричної енергії), як додатків до цього Договору. Сторони погодились:

- п. 1 Додатку № 1 до договору про постачання електричної енергії вважати Додатком № 12 "Обсяги споживання електричної енергії" до цього Договору;

- Додаток № 3 до договору про постачання електричної енергії вважати Додатком № 10 "Категорії надійності струмоприймачів Споживача" до цього Договору;

- Додаток № 5 до договору про постачання електричної енергії вважати Додатком № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії" до цього Договору;

- Додаток № 8 до договору про постачання електричної енергії вважати Додатком № 7 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" до цього Договору;

- Додаток № 9 до договору про постачання електричної енергії вважати Додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- невід`ємну частину до договору про постачання електричної енергії "Акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача" вважати Додатком № 11 Договору;

- невід`ємну частину до договору про постачання електричної енергії однолінійна схема електропостачання або Додаток № 12 вважати Додатком № 9 "Однолінійна схема" до цього Договору. Сторони визнають також зміст індивідуально-технічних документів, зазначених в п. 12.7.2, що були оформлені на виконання умов договору про постачання електричної енергії, Правил користування електричною енергією, інших нормативно-технічних документів, та залишилися чинними (актуальними) на 01.01.2019 року.

Позивач заявляє, що згідно діючих ПРРЕЕ та ККОЕЕ, враховуючи законодавчо встановлені технічні вимоги до місця розміщення вузла обліку електричної енергії, а саме те, що вузол обліку та відповідні точки вимірювання в електричних мережах мають розміщуватися на комерційній межі учасників ринку, вважає, що засіб обліку необхідно встановити на межу балансової належності, а саме в ЗРП-6,0 кВ ММРРЕМ по об`єкту дільниця чавунного лиття (Запорізька область, Мелітопольський район, село Семенівка, Північний переїзд 3/1).

Також, за свідченнями позивача, відповідач регулярно не допускає представників позивача до засобу розрахункового обліку, у зв`язку з чим позивач не однократно складав акти про не допуск від 15.04.2021, 24.02.2021, 21.12.2020, 24.06.2020, 18.05.2020. Зазначає, що так як засіб обліку відповідача перебуває в закритому приміщенні ЗТП-624, яке належить на праві власності відповідачу, то позивач не має можливості візуального зчитування результатів вимірювання засобу обліку відповідача, що є порушенням п. 5.1.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі ККОЕЕ). Також вказує, що постійні та систематичні недопуски представників позивача для перевірки засобу обліку є також достатньою підставою для перенесення вузла обліку на комерційну межу позивача та відповідача.

Позивач заявляє, що у зв`язку із змінами нормативно-правових актів, які регулюють питання місця розташування розрахункового засобу обліку, з метою уникнення суперечностей між нормами діючого Договору та нормами чинного законодавства про електроенергетику, 25.03.2021 направив на адресу відповідача проект додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 про внесення змін до Договору розподілу, чим зробив пропозицію відповідачу про приведення Договору до вимог чинного законодавства шляхом зміни місця розташування засобу обліку, а саме перенесення засобу обліку з РУ-6 кВ ЗТП-624 на комерційну межу в ЗРП-6,0 кВ, а також зміни найменування засобу обліку (найменування лічильника змінюється з АСЕ 661В № 03409934 на лічильник АСЕ 661В № 84384477). Вказує, що дана додаткова угода була отримана відповідачем 22.04.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих-кодом 7230501952398, проте позивач, у встановлений ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України двадцятиденний строк не отримав від відповідача відповіді з приводу підписання додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 про зміну Договору.

Позивач в позові зазначає, що беручи до уваги те, що, у зв`язку зі зміною нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електроенергетики (ПРРЕЕ, ККОЕЕ, КСР) та законодавства України про електроенергетику (ЗУ "Про ринок електричної енергії") та враховуючи те, що позивач не може усунути юридичних наслідків, викликаних суперечностями між нормами діючого Договору та нормами чинного законодавства у сфері електроенергетики (порядок облаштування точок комерційного обліку) іншим засобом, ніж укладення додаткової угоди, існує наявність правових підстав для визнання додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 року до Договору укладеною. Вважає, що зміни в законодавстві у сфері електроенергетики є достатньою підставою для укладення додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 до Договору розподілу, у зв`язку з невідповідністю умов Договору вимогам чинного законодавства України.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів суду наявність істотної зміни обставин, не довів порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавлення позивача того, на що останній розраховував при укладанні договору, отже не довів наявність одночасно всіх чотирьох умов для внесення змін до спірного Договору на підставі ч. 2, 4 ст. 652 ЦК України, а відтак не довів наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

За своєю правовою природою між сторонами спочатку було укладено договір про постачання електричної енергії. В подальшому сторони уклали договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Спір в даній справі стосується вимог позивача про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну та порядок оплати, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕ України від 14.03.2018 № 312, які набрали чинності з 11.06.2018.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії споживачу, про надання послуг з розподілу.

Згідно із ч. 1, 2, 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Згідно із п. 1.1.1. ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п. 2.1.1., 2.1.2. ПРРЕЕ результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб`єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку. Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи. Оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" підписана заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір розподілу), відповідно до якої договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з 01 січня 2019 року. У вказаній заяві зазначено про приєднання споживача з 1 січня 2019 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (який розміщено на сайті ОСР http.www.zoe.com.ua) на умовах договору про постачання електричної енергії № 23 від 14.07.2017. За даним договором позивач є оператором системи, а відповідач споживачем.

В заяві-приєднання визначено об`єкт електропостачання споживача, а саме: ділянка чавунного лиття.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, укладеного між сторонами у справі, шляхом викладення додатків № 3; 7; 8; 9; 10; 12; 15.2 та доповненням новими додатками № 2; 2.С; 13 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2021, запропонованої позивачем.

Позов заявлений на підставі ст. 651, ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що зміни в законодавстві у сфері електроенергетики є достатньою підставою для укладення додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 до Договору розподілу, у зв`язку з невідповідністю умов Договору вимогам чинного законодавства України.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені нормами ст. 651 ЦК України. Так, відповідно до вказаної статті ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни та розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України).

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.

Для прийняття судом рішення про зміну договору відповідно до частини другої статті 652 ЦК України у справі має бути встановлена наявність одночасно наступних умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.02.2012 у справі № 3-9гс12 та від 19.02.2014 у справі № 6-167цс13.

Водночас за частиною четвертою статті 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, зміна договору за рішенням суду у зв`язку із істотною зміною обставин допускається лише у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на позивача покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність всіх цих чотирьох умов.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/10074/19.

Як вказано вище, позивач в даній справі обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що на його думку має місце істотна зміна обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, а саме зміни в законодавстві у сфері електроенергетики (ПРЕЕ, ККОЕЕ, КСР, Закон України "Про ринок електричної енергії") щодо місця розташування розрахункового засобу обліку.

В обґрунтування наявності підстав для внесення змін до Договору позивач в позові посилається на п. 2.2.1, 2.3.2. ПРРЕЕ, п. 5.1.3., 5.1.4. ККОЕЕ та п. 1.5.6. Правил улаштування електроустановок.

Так, в матеріалах справи міститься лист позивача за вих. № 001-52/872 від 16.03.2021 на адресу відповідача, відповідно до змісту якого позивач направляє 2 екземпляри оформленої додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 23 від 01.01.2019 та додатків № 2, 2С, 3, 8, 9, 10, 12, 13, 15.2. до неї. Посилаючись на п. 3 ст. 188 ГК України позивач в листі просить розглянути і повернути на його адресу один екземпляр підписаної і скріпленої печаткою додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 та вказаних додатків.

Позивач в позові зазначив, що таким чином зробив пропозицію відповідачу про приведення Договору до вимог чинного законодавства шляхом зміни місця розташування засобу обліку, а саме перенесення засобу обліку з РУ-6 кВ ЗТП-624 на комерційну межу в ЗРП-6,0 кВ, а також зміни найменування засобу обліку (найменування лічильника змінюється з АСЕ 661В № 03409934 на лічильник АСЕ 661В № 84384477).

На підтвердження факту отримання вищевказаного листа відповідачем позивач надав суду копію рекомендованого поштового відправлення про вручення відправлення 22.04.2021.

Листом № 92 від 23.04.2021 відповідач у відповідь на пропозицію позивача повідомив про відмову укладати додаткову угоду № 1 від 01.04.2021 до договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії № 23 від 01.01.2019 та додатків № 2, 2С, 3, 8, 9, 10, 12, 13, 15.2 до неї. У вказаному листі відповідач зазначив про незаконні дії ПАТ "Запоріжжяобленерго" по включенню до повітряної лінії ТОВ "Мрія" споживача ФОП Кононова О.О. без погодження ТОВ "Мрія". Відповідач в листі вимагає відновити стан електричних мереж ТОВ "Мрія" без незаконного підключення ФОП Кононов О.О., та повідомляє, що в іншому разі буде змушений звертатися до контролюючих органів та господарський суд України.

Умови запропонованих позивачем додатків до додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 стосуються внесення змін в місце розташування розрахункового вузла обліку та зміни назви розрахункового електролічильника. Разом з тим в запропонованих додатках № 2С, № 3, 10, 13 був доданий субспоживач ФОП Кононов О.О.

Пунктом 4 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 визначено операторам систем розподілу (далі ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо).

З аналізу змісту вказаного пункту постанови НКРЕКП вбачається, що згідно заяви-приєднання споживач приєднується до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії, при цьому індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку не змінюються, а залишаються такими, які були в договорі про користування або постачання електричної енергії.

При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що зазначене у цьому пункті поняття "особливості обліку" включають в себе в тому числі і місце розташування засобів обліку та їх найменування.

Тобто договір про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині "особливостей обліку" (в тому числі місця розташування засобів обліку та їх найменування) не змінюється.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач в позові зазначив, що вважає, що засіб обліку необхідно встановити на межу балансової належності, а саме в ЗРП-6,0 кВ ММРРЕМ по об`єкту дільниця чавунного лиття (Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, Північний переїзд 3/1). Тобто позивач фактично в позові наводить зміну балансової належності сторін.

Згідно із п. 2.3.2. ПРРЕЕ для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 5.1.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі ККОЕЕ), затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку електричної енергії необхідно здійснювати відповідно до цього Кодексу, Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476 (далі ПУЕ), Правил роздрібного ринку електричної енергії та проектних рішень.

Пунктом 1.5.6. Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476, визначено, що розрахункові вимірювальні комплекси потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності (за винятком випадків, передбачених 1.5.10 1.5.11).

Пунктами 5.1.3., 5.1.4. ККОЕЕ передбачено, що вузли обліку необхідно встановлювати таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу споживачів, учасників ринку та інших заінтересованих сторін до нього для цілей контрольного огляду та/або технічної перевірки, а також візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника без застосування спеціальних засобів та інструментів. Вузол обліку та відповідні точки вимірювання в електричних мережах мають розміщуватися на комерційній межі учасників ринку.

В підпункті 28 п. 1.2.1. ККОЕЕ зазначено, що комерційна межа одна або сукупність точок комерційного обліку, що обмежують область або площадку комерційного обліку. Комерційна межа вказується в договорі та, зазвичай, збігається з межею балансової належності.

В пункті 1.1.2. ПРРЕЕ міститься визначення "межа балансової належності" точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування. Межа експлуатаційної відповідальності точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Відповідно до п. 2.1.1. ПРРЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача та оператора системи (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, або встановлюється за згодою сторін. Якщо межа експлуатаційної відповідальності не збігається з межею балансової належності, у тому числі у випадку відсутності власника окремих елементів електричної мережі, сторони укладають договір про обслуговування ділянки між цими межами, в якому визначають взаємні обов`язки та відповідальність сторін з цього питання. Точка розподілу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності.

Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ "Мрія" були визначені в додатку № 9 до договору про постачання електричної енергії № 23 від 14.07.2017, в підписаному між ними акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (том 1, а. с. 61). Вказаний акт розмежування є чинним та став додатком до діючого Договору розподілу.

Докази зміни межі балансової належності сторін після укладення Договору розподілу суду не надані та в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, межа балансової належності залишилася незмінною, що підтверджується актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно із п. 1 додатку № 9 Договору постачання (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін балансова належність електромереж та установок:

Постачальника електричної енергії:

- ПЛ 6,0 кВ № 50, П/СТ 35/6,0 кВ "Слава"

Споживача:

- відпайка ПЛ 6,0 кВ від лінійної опори № 31 ПЛ 6,0 кВ № 50 до ЗТП 6/0,4 кВ № 624

- ЗТП 6/0,4 кВ № 624.

Відповідно до п. 2 додатку № 9 Договору постачання межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на лінійній опорі 31 ПЛ 6,0 кВ № 50.

Умовами п. 3 додатку № 9 Договору постачання сторони узгодили, що Постачальник електричної енергії несе відповідальність за: технічний стан ПЛ 6,0 кВ № 50, П/СТ 35/6,0 кВ "Слава; а Споживач несе відповідальність за: технічний стан - відпайка ПЛ 6,0 кВ від лінійної опори № 31 ПЛ 6,0 кВ № 50 до ЗТП 6/0,4 кВ № 624, - ЗТП 6/0,4 кВ № 624.

Згідно діючого Договору розподілу засіб обліку електричної енергії ТОВ "Мрія" (АСЕ 661В № 03409934) встановлено в РП-6 кВ ЗТП-624 ТОВ "Мрія" (додаток № 6.1. "Перелік точок розрахункового обліку Споживача до договору том 1, а. с. 55).

Як вказано вище, Договір розподілу був укладений між сторонами у справі шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання від 20.12.2018 (том 1, а. с. 38), яка є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо) (п. 4 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018).

З аналізу змісту вказаного пункту постанови НКРЕКП вбачається, що індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку не змінюються, а залишаються такими, які були в договорі про користування або постачання електричної енергії.

При цьому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що поняття "особливості обліку" включає в себе в тому числі і місце розташування засобів обліку та їх найменування.

Тобто договір про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині "особливостей обліку" (в тому числі місця розташування засобів обліку та їх найменування) також не змінюється.

Відповідно до п. 1.1.3. ККОЕЕ вимоги цього Кодексу щодо улаштування засобів комерційного обліку електричної енергії є обов`язковими до застосування під час проектування нового будівництва, модернізації, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок.

В матеріалах справи міститься лист позивача № 54-44/1242 від 18.02.2021, адресований відповідачу, щодо необхідності приведення стану комерційного обліку до вимог ККОЕЕ, в якій він просив виконати розміщення вузла обліку електроенергії на комерційній межі між ММРРЕМ та ТОВ "Мрія", додавши для узгодження та підписання робочий проект "Капітальний ремонт ПЛ-6 кВ № 50 в м. Мелітополь з улаштуванням вузла високовольтного обліку" (том 2, а. с. 23).

Листом № 72 від 01.03.2021 відповідач повідомив, що на цей час ТОВ "Мрія" не проводиться нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення або капітальний ремонт, вузол обліку, його місце встановлення погоджені з боку ММРРЕМ, вони відповідають вимогам ККОЕЕ. Відповідач вказаним листом повідомив про відмову розглядати надану проектну документацію щодо перенесення розрахункового вузла обліку (том 2, а. с. 24).

Таким чином, відповідач не погодив наданий позивачем робочий проект.

Відповідно до п. 1.1.4. ККОЕЕ експлуатацію та використання справних і повірених засобів комерційного обліку електричної енергії (зокрема після проведення їх повторної параметризації, періодичної повірки, обслуговування та ремонту, а також після зміни форми власності чи власника (користувача) засобів комерційного обліку, електроустановок або об`єкта, де встановлені ці засоби комерційного обліку) не може бути заборонено або обмежено з причин їх невідповідності вимогам цього Кодексу за умови, що ці засоби комерційного обліку:

1) мають технічні характеристики, що відповідають або перевищують вимоги проектних рішень, нормативно-правових актів та нормативних документів щодо комерційного обліку електричної енергії, які були чинними на день введення їх в експлуатацію;

2) були встановлені, введені в експлуатацію та облік до дня набрання чинності цим Кодексом на електроустановках та об`єктах електроенергетики, що відповідають вимогам проектної документації на їх будівництво;

3) забезпечують можливість здійснення розрахунків між учасниками ринку відповідно до укладених договорів.

Засіб обліку електроенергії ТОВ "Мрія" АСЕ 661В № 03409934 був встановлений, введений в експлуатацію та облік до дня набрання чинності ККОЕЕ на електроустановках та об`єктах електроенергетики, що відповідають вимогам проектної документації на їх будівництво.

Відповідно до п. 5.1.6. ККОЕЕ у разі розміщення вузла обліку не на комерційній межі фактичні обсяги електричної енергії в ТКО мають визначатися на основі результату вимірювання електричної енергії в точці вимірювання з урахуванням втрат електричної енергії в елементах електричних мереж між точкою вимірювання та ТКО, що визначаються відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та взаємоузгоджених алгоритмів формування даних комерційного обліку.

Згідно діючого Договору розподілу засіб обліку електричної енергії ТОВ "Мрія" (АСЕ 661В № 03409934) встановлено в РП-6 кВ ЗТП-624 ТОВ "Мрія" (додаток № 6.1. "Перелік точок розрахункового обліку Споживача до договору том 1, а. с. 55).

Згідно додатку № 8 до Договору (з урахуванням редакції додаткової угоди № 1 від 21.07.2017) (том 1, а. с. 63) сторони погодили розрахунок втрат в лініях, що узгоджується з положеннями п. 5.1.6. ККОЕЕ.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що в даному випадку не вбачається наявності істотної зміни обставин, оскільки під час розгляду судом даної справи встановлено наступне:

- договір про надання послуг з розподілу електричної енергії укладався між сторонами на умовах діючого договору постачання електричної енергії № 23 від 14.07.2017, при цьому в частині "особливостей обліку" (в тому числі місця розташування засобів обліку та їх найменування) умови Договору розподілу не змінюються;

- межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ "Мрія" були визначені в додатку № 9 до договору про постачання електричної енергії № 23 від 14.07.2017, в підписаному між ними акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (том 1, а. с. 61), вказаний акт розмежування є чинним та став додатком до діючого Договору розподілу;

- докази зміни межі балансової належності сторін після укладення Договору розподілу суду не надані та в матеріалах справи відсутні;

- відповідач не погодив наданий позивачем на узгодження та підписання робочий проект "Капітальний ремонт ПЛ-6 кВ № 50 в м. Мелітополь з улаштуванням вузла високовольтного обліку";

- засіб обліку електроенергії ТОВ "Мрія" АСЕ 661В № 03409934 був встановлений, введений в експлуатацію та облік до дня набрання чинності ККОЕЕ на електроустановках та об`єктах електроенергетики, що відповідають вимогам проєктної документації на їх будівництво;

- згідно додатку № 8 до Договору (з урахуванням редакції додаткової угоди № 1 від 21.07.2017) (том 1, а. с. 63) сторони погодили розрахунок втрат в лініях, що узгоджується з положеннями п. 5.1.6. ККОЕЕ.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт стверджує, що додатковою угодою № 1 від 01.04.2021 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 23 від 14.07.2017 року, позивач виклав додатки до договору у новій редакції, в якій не змінював межу балансової належності сторін, а змінив місце розташування розрахункового лічильника та його найменування.

Однак судова колегія відхиляє наведені доводи апелянта, оскільки як вбачається з тексту зазначеної додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 року, яка додана позивачем до позовної заяви, ця додаткова угода укладається сторонами саме у зв`язку із зміною межі балансової належності електромереж у зв`язку здійсненням реконструкції ПЛ-6 кВ №50 Ф-6 ПС "Слава". Проте, як встановлено судом та зазначено вище, сторони не змінювали межу балансової належності, а відповідач відмовився погодити наданий позивачем на узгодження та підписання робочий проект "Капітальний ремонт ПЛ-6 кВ № 50 в м. Мелітополь з улаштуванням вузла високовольтного обліку".

Крім цього, зі змісту спірної додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 до Договору розподілу вбачається, що в додатках № 2С, № 10, № 13, № 15.2 до неї зазначений субспоживач ФОП Кононов О.О.

Порядок приєднання субспоживача до електроустановок споживача врегульований в п. 4.1.11. розділу IV Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 (набрав чинність з 19.04.2018).

Так, пунктом 4.1.11. розділу IV Кодексу систем розподілу визначено, що суб`єкт господарювання (споживач електричної енергії) має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж у таких випадках:

-у рахунок зменшення величини договірної потужності споживання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання, що не перевищує 20 кВ. У разі приєднання електроустановок одиничною потужністю не більше 100 Вт (на рівні напруги 220 В), але сумарною встановленою потужністю не більше 1 кВт на одного замовника, зменшення величини договірної потужності суб`єкта господарювання не вимагається;

-у межах договірної потужності споживання цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у відповідний період доби на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання, що не перевищує 20 кВ;

-у межах договірної потужності споживання цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі підключення електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії замовленою сумарною, з урахуванням існуючої потужності генерації в мережах основного споживача, до приєднання потужністю до 1 МВт (та напругою в точці приєднання, що не перевищує 20 кВ). У цьому випадку зменшення суб`єктом господарювання величини договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії не вимагається. З метою погодження приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж суб`єкта господарювання замовник звертається до цього суб`єкта із заявою про приєднання електроустановки певної потужності за типовою формою, наведеною в додатку 3 до цього Кодексу (далі заява про приєднання). До заяви про приєднання додаються документи відповідно до переліку, встановленого пунктом 4.4.2 глави 4.4 цього розділу. У разі згоди на приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до власних електричних мереж суб`єкт господарювання протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє листом замовника про згоду та надає відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані. Замовник згідно з вимогами глави 4.4 цього розділу звертається до ОСР, до електричних мереж системи розподілу якого приєднані електроустановки суб`єкта господарювання, щодо видачі проєкту договору про нестандартне приєднання і технічних умов та надає ОСР технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб`єкта господарювання. ОСР протягом 10 робочих днів з дня отримання звернення видає замовнику технічні умови про нестандартне приєднання, технічні умови та технічні вимоги суб`єкту господарювання щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб`єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності. Суб`єкт господарювання має погодити з ОСР проєктну документацію в частині виконання технічних умов ОСР щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб`єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності.

З вищевикладеного вбачається, що приєднання замовника (субспоживача) до електроустановок споживача електроенергії здійснюється за умови погодження споживача, тобто за його згоди на таке приєднання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить внести зміни до Договору розподілу шляхом викладення додатків та доповнення новими додатками в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2021, які передбачають внесення до договору субспоживача ФОП Кононова О.О., згоду на приєднання якого відповідач (як споживач електроенергії) не надавав, що суперечить п. 4.11. розділу IV Кодексу систем розподілу.

Відповідач надав до матеріалів справи лист позивача за вих. № 54-44/3090 від 28.05.2021, в якому позивач повідомляє відповідачу, що з 20.05.2021 змінено точку підключення ФОП Кононова О.О., а саме: електроустановка ФОП Кононова О.О. підключена від мереж ММРРЕМ. В листі вказано, що таким чином, починаючи з 20.05.2021 облік встановлений ПАТ "Запоріжжяобленерго" на комерційній межі буде враховувати тільки спожиту електроенергію підприємством ТОВ "Мрія".

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що з 20.05.2021 змінив точку підключення ФОП Кононова О.О., а саме електроустановка ФОП Кононова О.О. була підключена від мереж ММРРЕМ. Вказує, що починаючи з 20.05.2021 ФОП Кононов О.О. не живиться від мереж відповідача, що підтверджується листом ММРРЕМ ПАТ "Запоріжжяобленерго" № 54-44/3090 від 28.05.2021. При цьому позивач у відповіді на відзив зазначив, що станом на час розгляду справи № 908/1835/21 у суді підстава про включення в договір на розподіл електричної енергії, укладеного між позивачем та відповідачем, субспоживача ФОП Кононова О.О. відпала.

Як вбачається з оскаржуваного рішення в судовому засіданні 20.10.2021 представник позивача повідомив суду, що спір в даній справі стосується перенесення засобу обліку з ЗТП-624 на комерційну межу ЗРП 6,0 кВ і зміни найменування лічильника. При цьому зазначив, що ФОП Кононова О.О. було від`єднано від мережі відповідача, тому додатки № 3, 7, 9, 10, 12 та додатки № 2, 2С, 13 до додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 вже не є актуальними, оскільки стосувалися ФОП Кононова О.О., а актуальними додатками до спірної додаткової угоди № 1 від 01.04.2021, які потрібно залишити як вимоги позову це додатки № 8 та № 15.2.

При цьому позивач заяву про зміну предмету позову (редакції спірної додаткової угоди та додатків до неї), або відмову від позовних вимог суду не надав.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що додаткова угода № 1 від 01.04.2021 (разом із додатками до неї, зазначеними в позові) не відповідає фактичним обставинами справи, що в свою чергу позбавляє суд можливості задовольнити заявлені позовні вимоги в даній справі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач не спростовує наведеного висновку суду першої інстанції, проте зазначає, що суд мав право частково задовольнити позовні вимоги на підставі п. 1 ч. 5 ст. 238 ГПК України.

Однак судова колегія відхиляє ці доводи апелянта, оскільки предметом спору в даній справі є вимоги позивача про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, укладеного між сторонами у справі. Зміни до договору позивач просить внести шляхом викладення додатків № 3; 7; 8; 9; 10; 12; 15.2 та доповненням новими додатками № 2; 2.С; 13 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2021. Текст зазначеної додаткової угоди № 1 від 01.04.2021 та додатків до неї, запропонований позивачем та доданий до позову.

Колегія суддів зазначає, що за наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною 9 статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеною додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеною додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції, при цьому у суду відсутнє право самостійно змінювати текст такої додаткової угоди.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивач в позові вказує, що з огляду на те, що відповідачем при користуванні електричної енергії оплата за спожиту електричну енергію проводиться за показаннями лічильника та втрат в мережах, що обраховуються методичним способом згідно із додатком № 5, хоча фактичні втрати в мережах є значно більшими, що, в свою чергу, порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що останній розраховував при укладанні договору, а саме, на отримання коштів за поставлену електричну енергію у повному обсязі.

Водночас судова колегія погоджується з судом першої інстанції, яким правильно встановлено, що згідно додатку № 8 до Договору (том 1, а. с. 63) сторони погодили розрахунок втрат в лініях, що узгоджується з положеннями п. 5.1.6. ККОЕЕ.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18; від 23.12.2020 у справі № 910/2284/20).

Враховуючи викладене, позивач не довів суду наявність істотної зміни обставин, не довів порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавлення позивача того, на що останній розраховував при укладанні договору, отже не довів наявність одночасно всіх чотирьох умов для внесення змін до спірного Договору на підставі ч. 2, 4 ст. 652 ЦК України, а відтак не довів наявність підстав для задоволення позову.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не довів документально (не надав належні докази) що фактичні втрати в мережах є значно більшими, а відтак не довів порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавлення позивача того, на що останній розраховував при укладанні договору.

За таких обставин, судова колегія констатує, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 шляхом викладення додатків № 3; 7; 8; 9; 10; 12; 15.2 та доповненням новими додатками № 2; 2.С; 13 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2021, запропонованій ПАТ "Запоріжжяобленерго", слід відмовити.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2021 у даній справі відсутні.

Згідно зі ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 405,00 грн. слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2021р. у справі № 908/1835/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2021р. у справі № 908/1835/21 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 11.10.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз