Рішення

від 11.10.2023 по справі 904/1482/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2023м. ДніпроСправа № 904/1482/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Eнергетик Дніпро", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Колісниця", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 310 000 грн 00 коп. за договором транспортного експедирування від 29.03.2022 № 290322

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Eнергетик Дніпро" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 14.03.2023 № 16, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Колісниця" попередню оплату в сумі 310 000 грн 00 коп., внесену позивачем на користь відповідача на виконання у мов договору транспортного експедирування від 29.03.2022 № 290322.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 4 650 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку складає 30 000 грн 00 коп., просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині надання оплачених позивачем послуг, що стало підставою для відмови позивача від спірного договору та вимоги про повернення суми передплати.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 28.03.2023 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

На адресу суду повернувся конверт з копією ухвали від 28.03.2023, що направлялася на адресу відповідача, з відміткою відділення поштового зв`язку: «Повертається за закінченням строку зберігання».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги військовий стан в Україні та перебування головуючого судді на лікарняному, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Колісниця" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Eнергетик Дніпро" (клієнт) укладено договір транспортного експедирування № 290322 (надалі договір), відповідно до п. 1.1. якого, цей договір регулює взаємовідносини сторін, пов`язані з наданням експедитором за плату і за рахунок клієнта послуг з організації та супроводу перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів).

Зокрема, експедитор зобов`язується організовувати, відповідно до наданих планів перевезень, забезпечення клієнта придатними у комерційному та технічному відношенні вагонами під навантаження, а також надавати послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів (пп. 2.1.7. договору), а клієнт зобов`язується здійснювати своєчасно та в повному обсязі оплату вартості послуг та витрат експедитора згідно даного договору (пп. 2.2.6. договору).

Згідно з п. 3.1. договору заявка направляється клієнтом експедитору за 5 (п`ять) календарних днів до початку перевезення.

За умовами п. 3.2. договору експедитор зобов`язаний протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання заявки підтвердити можливість її виконання або відмовитися від виконання заявки.

Заявка оформлюється у письмовому вигляді (згідно додатку №1), підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками. Включає наступну інформацію: найменування вантажу, пункти і станції навантаження, обсягів перевезення, строків початку завантаження (перевезення), найменування та коду станції призначення, повного найменування та коду вантажоодержувача, його поштової адреси, а також переліку документів, які стосуються вантажу і потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору загальна вартість послуги транспортно-експедиторського обслуговування включає в себе: винагороду експедитора, плату за надання вагонів, плату за користування вагонами на під`їзних коліях, відшкодування інших витрат експедитора та компенсацій за надані по заявкам клієнта послуги, у тому числі оплату провізних платежів, додаткових зборів, сертифікацію вантажу, зважування вагонів до і після завантаження та ін.

На ціну послуг за договором, як і на кожну складову ціни, нараховується податок на додану вартість у розмірі встановленому чинним законодавством.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що підтвердженням прийняття замовлення клієнта до виконання є направлення експедитором рахунку та/або підписання додаткової угоди до даного договору із зазначенням вартості (ціни) транспортно-експедиторських послуг експедитора та винагороди експедитора.

У п. 4.4. договору сторони погодили, що факт надання послуг експедитора і виконання ним своїх зобов`язань за договором підтверджується: залізничною накладною або іншими документами, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

За результатами перевезення експедитор складає акт виконаних робіт/наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Експедитор має право складати акт виконаних робіт/наданих послуг на дату повного або часткового виконання переліку послуг, або на останнє число місяця, у якому були надані послуги. В акті вказується вартість транспортно-експедиторських послуг та винагорода експедитора.

Послуги експедитора за цим договором визнаються сторонами наданими належним чином та прийнятими без зауважень, у випадку не повернення клієнтом експедитору підписаного акту виконаних робіт/наданих послуг і не надання письмових заперечень/зауважень по ньому протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня його надіслання клієнту, в тому числі на адресу електронної скриньки , вказаної в даному договорі (п. 4.6. договору).

Згідно з п. 5.1. договору оплата послуг експедитора по погодженим заявкам здійснюється клієнтом на умовах 50% попередньої оплати на підставі рахунків експедитора, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше, ніж за 3 (три) календарних дні до дати початку перевезень за даним договором, 50% - протягом 2 банківських днів з дати початку перевезення за даним договором.

Відповідно до п. 10.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2022, а в частині розрахунків - до моменту їх повного виконання.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що кожна із сторін вправі відмовитися від договору, письмово попередивши про це іншу сторону не менш ніж за 30 календарних днів, або договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін. Сторони вважаються зобов`язаними за даним договором, поки не будуть виконані всі зобов`язання, що випливають з даного договору або пов`язані з його розірванням (припиненням), незалежно від терміну його дії.

29.03.2022 сторони підписали додаток № 1 до договору, в якому погодили, що експедитор надає послуги з організації транспортно-експедиційних послуг з перевезення олії соняшникової нерафінованої 1-го ґатунку зі станції відправлення Самаровка до станції призначення Грубешов.

Комплексна ставка включає витрати на станційні та додаткові залізничні збори на станції відправлення, запірно-пломбувальні пристрої, експедиторську винагороду, залізничний тариф, і складає 1830 грн за 1 тону з урахуванням ПДВ.

Виграти, не зазначенні в комплексній ставці, клієнт сплачує додатково на підставі виставлених рахунків експедитора.

На виконання умов договору сторонами складена та підписана заявка № 1 від 08.04.2022 до договору, відповідно до якої погоджене надання послуг з організації транспортно-експедиційних послуг з перевезення олії соняшникової нерафінованої 1-го ґатунку зі станції відправлення Самаровка до станції призначення Грубешов, дата початку навантаження: 1 партія 5 вагонів 13.04.2022, 2 партія 5 вагонів 19.04.2022, 3 партія 3 вагони 22.04.2022, 4 партія 3 вагони 26.04.2022 (а.с. 20).

Відповідно до вимог п. 4.3. договору відповідач виставив позивачу рахунок на оплату від 11.04.2022 № 14 на суму 329 400 грн 00 коп., який оплачений відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 12.04.2022 № 1247 (а.с. 21, 22).

Як зазначає позивач, в порушення умов договору, відповідач не приступив до організації надання транспортно-експедиторських послуг за заявкою № 1 від 08.04.2022; перевезення визначених заявкою вантажів здійснене не було, у зв`язку із чим позивач звернувся до відповідача із вимогою від 20.07.2022 № 68, в якій повідомив про розірвання договору транспортного експедирування від 29.03.2022 № 290322 та вимагав повернення сплачених грошових коштів в сумі 329 400 грн 00 коп. протягом 7 днів з дати отримання вимоги (а.с. 23-24, 25, 26).

Позивач стверджує, що на виконання вимог, викладених у листі від 20.07.2022 № 68, відповідач повернув частину передплати на загальну суму 19 400 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученням від 20.07.2022 № 1589 на суму 14 400 грн 00 коп. та від 27.05.2022 № 1619 на суму 5000 грн 00 коп.

Крім того, позивач зазначає на невірне зазначення відповідачем призначення платежу у вказаних вище платіжних дорученнях, а саме: «повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору № 08/04 від 08.04.22р.», оскільки між сторонами інших договір, аніж спірний, укладено не було.

05.10.2022 позивач звернувся до відповідача із повторною вимогою від 26.09.2022 № 83, в якій повідомив про зарахування грошових коштів в сумі 19 400 грн 00 коп. в рахунок повернення передплати за договором транспортного експедирування від 29.03.2022 № 290322 та вимагав повернення решти сплачених грошових коштів в сумі 310 000 грн 00 коп. протягом 7 днів з дати отримання вимоги (а.с. 29-30, 31, 32).

На час прийняття рішення у даній справі доказів повернення відповідачем передплати на суму 310 000 грн 00 коп. або доказів надання відповідних послугу позивачу сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини перевезення вантажів та їх експедирування врегульовані главою 32 Господарського кодексу України, главами 51, 65 Цивільного кодексу України, Законом України "Про транспорт", Статутом автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. №401, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", а також Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедитування, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, матеріали справи не місять належних доказів надання відповідачем визначених договором послуг позивачу на виконання умов заявки № 1 від 08.04.2022, а звернення останнього про повернення суми передплати у розмірі 349 400 грн 00 коп. задоволене відповідачем частково на суму 19 400 грн 00 коп., проте, решта суми передплати у розмірі 310 000 грн 00 коп. відповідачем не повернута.

При цьому відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами наявність заборгованості перед позивачем в сумі 310 000 грн 00 коп.; не надано суду докази належного виконання умов договору та заявки № 1 від 08.04.2022, а також не надано доказів існуванням між сторонами відносин за договором № 08/04 від 08.04.2022, на який наявне посилання у призначенні платежу у платіжних дорученнях від 20.07.2022 № 1589, від 27.05.2022 № 1619.

За вказаних обставин, суд вважає законною та обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у вказаному розмірі в примусовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 310 000 грн 00 коп. попередньої оплати - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

У зв`язку із заявою позивача про подання доказів на підтвердження витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Eнергетик Дніпро" на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, на час прийняття рішення, витрати позивача на професійну правничу допомогу між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Колісниця" (49000, м. Дніпро, вул. Каштанова, буд. 4-б, офіс 29, код ЄДРПОУ 41685741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Eнергетик Дніпро" (49107, м. Дніпро, вул. Шинна, буд. 4; 49074, м. Дніпро, вул. Байкальська, буд. 9, код ЄДРПОУ 41467362) 310 000 грн 00 коп. (триста десять тисяч грн 00 коп.) передплати, 4 650 грн 00 коп. (чотири тисячі шістсот п`ятдесят грн 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.10.2023

Суддя І.А. Рудь