Ухвала

від 10.10.2023 по справі 908/3072/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.10.2023 Справа № 908/3072/23

м. Запоріжжя

Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши матеріали

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК», 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1

адреса для листування: 69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39

до відповідача: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шанс», 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Смоленська, буд. 34

про стягнення 13 552,37 грн

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. 02.10.23 № 515/399/2023 публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (далі ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шанс» (далі ОСББ «Шанс») про стягнення заборгованості за договором про приєднання до Правил надання кредиту об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ «УКРГАЗБАНК» від 13.08.20 № 1310/2020/ЗОД-МСБ у розмірі 13 552,37 грн., а саме: 11 813,95 грн. заборгованість по кредиту строкова, 122,27 грн. заборгованість по процентам поточна, 1 616,13 грн. заборгованість по процентам прострочена та 0,02 грн. заборгованість за несвоєчасне погашення процентів (3 % річних) станом на 23.02.22 (включно).

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3072/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Розглянувши зазначену позовну заяву суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначено Правилами надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 № 270 (з наступними змінами та доповненнями).

За змістом п. 19 вказаних вище Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматись для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Вбачається, що позивачем до позовної заяви надано суду виписку про направлення позовної заяви за вих. від 02.10.23 № 515/399/2023 з додатками відповідачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.

При цьому, суду не надано жодного доказу, що вказана електронна адреса, за якою було направлено позовну заяву за вих. від 02.10.23 № 515/399/2023 з додатками є офіційною адресою відповідача.

Суд звертає увагу позивача, на те, що повідомлення відповідача (ів) про подачу позовної заяви до суду повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного ГПК України. Неналежне повідомлення відповідача про подачу позовної заяви чи про дату, час та місце судового засідання є безумовною підставою для скасування рішення у справі.

Статті 13, 14 ГПК України гарантують те, що цивільне та господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У справі "Лазаренко та інші проти України" (№70329/12, п. 37) Європейський суд зазначав, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Так, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" (заява №7460/03) та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України №2" (заява №38789/04) наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом; у розумінні "справедливого балансу" кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 р., заява №17748/91 п. 38).

З викладеного слідує, що задля належного захисту своїх прав, відповідач має бути обізнаним про наявність відповідної справи у суді (подання позовної заяви позивачем).

Тим більше, з урахуванням того, що відповідно до вимог ст. 277 ГПК України, однією з підстав для скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме: не додано до матеріалів позовної заяви та суду належних доказів направлення на адресу відповідачів-1, 2, 4 та 5 копії позовної заяви і доданих до неї документів та не додержано п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу (в особі уповноваженого представника), що розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України у відповідності до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» стосується про виклик суду або повідомлення суду учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого чи наступного судового засідання, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання (першого) або не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання (наступного) або вчинення відповідної процесуальної дії.

Тобто, надсилання позовної заяви з додатками відповідачам через розміщення судом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України вказана норма Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не передбачає.

Крім того, судом прийнято до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (набирає законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: "…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …".

Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: "…Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …".

Частиною 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" вищезазначеного Закону встановлено, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов`язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Частиною 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви за вих. від 02.10.23 № 515/399/2023 з вимогами ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» і надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків терміном 7 днів з дня отримання вказаної ухвали, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.

Судом роз`яснюється, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Керуючись п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 164, ч. 1 ст. 172, ч. 1-4 ст. 174 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву за вих. від 02.10.23 № 515/399/2023 з вимогами ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої додати належні докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на ім`я та повну (правильну) юридичну (фактичну) адресу відповідача або на офіційну електронну адресу останнього.

4. Заяву про усунення недоліків позовної заяви та додані до неї документи надіслати на юридичну (фактичну) адресу відповідачів, або на електронну адресу останніх. Докази такого надіслання надати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 10.10.23 (ч. 2 ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя В.Л. Корсун