Рішення

від 03.10.2023 по справі 910/9860/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023Справа № 910/9860/23

За позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області;

2) Відділу освіти Соколівської сільської ради;

3) Соколівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД"

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 57 955,43 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

за участю представників сторін:

прокурор: Синюк І. А.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від позивача-3: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Керівник Кропивницької окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (далі - Держаудитслужба, позивач-1), Відділу освіти Соколівської сільської ради (далі - Відділ освіти, позивач-2) та Соколівської сільської ради (далі - Соколівської сільради, позивач-3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (далі - ТОВ "Сервіс Групп ЛТД", відповідач) про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 57 955,43 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 25.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 19.04.2021, які були укладені сторонами до договору поставки природного газу № 118/214 від 29.12.2020, є недійсними в силу п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки цими угодами сторони безпідставно та необґрунтовано змінили (завищили) вартісні та (зменшили) кількісні показники товару (газу).

У позові, посилаючись на ст. 203, 215 ЦК України, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" позивач просить:

- визнати недійсними укладені до договору поставки природного газу № 118/21 від 29.12.2020 додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 25.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 19.04.2021;

- стягнути з ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" безпідставно перераховані кошти у сумі 57 955,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

19.07.2023 та 24.08.2023 від позивачів надійшли заяви, у яких останні позовні вимоги прокурора підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.

У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті на 03.10.2023 прокурор свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представники сторін повторно не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представники позивачів подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав, позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 03.10.2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради здійснило закупівлю природного газу в кількості 92 400 тис. м. куб. з очікуваною вартістю за процедурою відкритих торгів. Відповідне оголошення про проведення відкритих торгів було оприлюднене в мережі інтернет на веб-сайті "Prozorro" № UA-2020-11-25-005237-с, за результатами яких переможцем цих торгів було визнане ТОВ "Сервіс Групп ЛТД".

29.12.2020 між Відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (що змінило своє найменування на Відділ освіти Соколівської сільської ради) (споживач) та ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" (постачальник) був укладений договір № 118/21 на постачання природного газу у 2021 році у кількості 92,4 тис. куб.м. на суму 434 649,60 грн. з розрахунку, що ціна за 1 000 куб. м. становить 4 704,00 грн. з ПДВ (п. 3.1).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

Також з матеріалів справи вбачається, що з січня по квітень 2021 до вказаного договору поставки сторони уклали додаткові угоди, якими були змінено вартісні показники товару (газу), а саме:

- додатковою угодою № 1 від 21.01.2021 встановили ціну за 1000 м. куб. природного газу з 04.01.2021 в сумі 5 158,00 грн. (з ПДВ). Цією ж додатковою угодою річний обсяг газу зменшено до 84,467411 тис.куб.м.;

- додатковою угодою № 2 від 25.01.2021 встановили ціну за 1000 м. куб. природного газу з 13.01.2021 в сумі 5 657,00 грн. (з ПДВ). Цією ж додатковою угодою річний обсяг газу зменшено до 77,819657 тис.куб.м.;

- додатковою угодою № 3 від 27.01.2021 встановили ціну за 1000 м. куб. природного газу з 20.01.2021 в сумі 6 206,00 грн. (з ПДВ). Цією ж додатковою угодою річний обсяг газу зменшено до 72,210706 тис.куб.м.;

- додатковою угодою № 4 від 19.04.2021 встановили ціну за 1000 м. куб. природного газу з 13.04.2021 в сумі 6 689,00 грн. (з ПДВ). Цією ж додатковою угодою річний обсяг газу зменшено до 69,158033 тис.куб.м..

Також встановлено, що додатковою угодою № 5 від 31.05.2021 до договору сторони розірвали договір поставки № 118/21 від 29.12.2020 з 17.05.2021 у зв`язку зі значним зростанням ціни на природний газ та неможливістю виконання своїх зобов`язань постачальником (п. 1). Цією ж угодою була зменшена загальна вартість всього обсягу поставки до 286 603,23 грн. (п. 2) та погоджено, що споживач здійснює повний розрахунок за поставлений у квітні 2021 газ протягом 10 днів з дня отримання, оформленого належним чином акту приймання-передачі природного газу та рахунку.

Актами прийому-передачі природного газу № 712 від 16.02.2021, № 1297 від 15.03.2021, № 1947 від 06.04.2021, № 2832 від 13.05.2023, підписаними сторонами без зауважень, підтверджено, що на виконання умов договору та додаткових угод до нього, ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" поставило Відділу освіти Соколівської сільської ради природний газ (з урахуванням послуг замовлення (бронювання) потужності у наступній кількості та за ціною:

- з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 0,538000 куб.м. за ціною 3 783,42 грн. за 1 000 м. куб., 2,204000 куб.м. за ціною 4 161,75 грн. за 1 000 м. куб., 4,49200 куб.м. за ціною 4 577,59 грн. за 1 000 м. куб., 7,867000 куб.м. за ціною 5 035,090 грн. за 1 000 м. куб., що разом становить 88 364,94 грн.;

- у лютому 2021 - 14,991000 куб.м. за ціною 5 035,09 грн. за 1 000 м. куб. вартістю 93 095,02 грн.;

- у березні 2021 - 14,046000 куб.м. за ціною 5 035,09 грн. за 1 000 м. куб. вартістю 87 169,52 грн.;

- у квітні 2021 - 1,749000 куб.м. за ціною 5 035,09 грн. за 1 000 м. куб., 1,028000 за ціною 5 437,59 грн. за 1 000 м. куб., загальною вартістю 17 768,78 грн.

Зі свого боку, Відділ освіти Соколівської сільської ради також виконало зобов`язання за договором, сплатило вартість отриманого газу у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за період з 16.02.2021 по 14.05.2021.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 25.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 19.04.2021, які були укладені сторонами до договору поставки природного газу № 118/21 від 29.12.2020 мають бути визнані недійсними як такі, що суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок укладення сторонами цих додаткових угод ціна за 1000 м. куб природного газу без будь-яких належних підстав та обґрунтованого документального підтвердження збільшилась з 4 704,00 грн. з ПДВ до 6 689,00 грн. (з ПДВ), що на 70 % вище від первісної ціни, а обсяг газу зменшився з 92,4 тис.куб. до 69,158 тис.куб., або на 74,85 %.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних держави у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).

Таким чином зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У такому випадку до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Так, згідно зі ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки закупівель. Зокрема, згідно п.4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 року "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2017 затверджено Положення про Східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, Східний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області.

Водночас, Східним офісом Державної аудиторської служби України, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, в тому числі, шляхом звернення до суду, хоча прокурор звертався до позивача-1 з повідомленнями (лист від 30.08.2021) про виявлені ним порушення, що стали підставою для подачі даного позову.

Також відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області - це представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Положення про відділ освіти Соколівської сільської ради затверджено рішенням сесії Соколівської сільської ради від 27.05.2021 № 821 (далі - Положення).

Пунктом 1.1 Положення про Відділ освіти Соколівської сільської ради є виконавчим органом Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, створюється Соколівською сільською радою, підзвітне і підконтрольне Соколівській сільській раді.

Згідно з п. 1.3 Положення засновником Відділу є Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області. Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс рахунки в територіальних органах Державного казначейства України, печатку з зображенням Державного герба і своїм найменуванням, кутовий штамп, бланк встановленого зразка, має право від свого імені укладати угоди з юридичними і фізичними особами, мати майнові і немайнові права, бути позивачем і відповідачем у судах.

Суд зазначає, що порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.

Як наслідок, укладення спірних додаткових угод з порушенням вимог законодавства призводить до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Укладенням додаткових угод до договору про закупівлю газу порушено матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням цих угод Відділ освіти Соколівської сільської ради отримав менше газу у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Отже, враховуючи, що Відділ освіти Соколівської сільської ради є отримувачем та розпорядником бюджетних коштів, водночас, є стороною у спірних додаткових угодах, то разом із компетентними органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у правовідносинах у сфері публічних закупівель, є належним суб`єктом у даних правовідносинах.

Листами від 17.08.2021 Кропивницька окружна прокуратура повідомила Соколівську сільську раду та Відділ освіти Соколівської сільської ради про порушення законодавства під час виконання договору № 118/21 від 29.12.2020 в частині спірності додаткових угод до цього договору. Проте, позивачі-2, 3 будь-яких дій для визнання недійсними зазначених угод та стягнення коштів, сплачених на виконання цих угод, також не вжили.

Таким чином, звернення прокурора до суду в інтересах Держави, а саме - Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Відділу освіти Соколівської сільської ради та Соколівської сільської ради є правомірним, оскільки як вже зазналось вище, вказаними органами самостійно не вживались заходи для захисту інтересів Держави.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Частиною 1 ст. 41 вказаного Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Із аналізу наведених норм чинного законодавства випливає, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підставою збільшення є коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше, ніж на 10 %, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Відповідно до роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", що міститься у листі від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, у випадку коливання цін на ринку сторони наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Таким чином, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10 % з урахуванням попередніх змін, однак, з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Тобто, необхідною умовою при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Так само, у п. 11.5.1, 11.5.2 договору передбачено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, збільшення ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 3.1 договору.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для укладення сторонами додаткових угод № 1 від 21.01.2021, № 2 від 25.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 19.04.2021 до договору поставки стали цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 1732/20 від 29.12.2020, № 1767/20 від 04.01.2021, № 85/21 від 15.01.2021, № 136/21 від 20.01.2021, № 847-3/21 від 13.04.2021, якими відповідач обґрунтовував збільшення ціни у спірних додаткових угодах.

Разом з тим, зі змісту вказаних довідок Харківської торгово-промислової палати № 1732/20 від 29.12.2020, № 1767/20 від 04.01.2021, № 85/21 від 15.01.2021 вбачається, що вони відображають висновки щодо середньозваженої ціни природного газу на окремі дати, зокрема, 29.12.2020, 04.01.2021, 13.01.2021, а довідка № 85/21 від 15.01.2021 не підтверджує коливання ціни природного газу в бік збільшення

Також інформація, що міститься в довідці № 136/21 від 20.01.2021 відображає вартість природного газу на європейських хабах на окрему дату - 19.01.2021, а в довідці № 847-3/21 від 13.04.2021 приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України станом на 19.01.2021 з 9 443,03 грн./1000 куб. м. з ПДВ до 9 846,19 грн./1 000 куб. м. з ПДВ та вказано коливання ціни товару на вказаних хабах в порівнянні з 13.04.2021, тобто, дати, що не стосується спірних додаткових угод.

Також суд зазначає, що вказані довідки лише констатують рівень цін згідно з інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" за результатами електронних торгів, та як вбачається з самих довідок, вони носять лише інформативний характер та не враховують умов договорів та контрактів.

З урахуванням викладеного суд робить висновок, що довідки Харківської торгово-промислової палати № 1732/20 від 29.12.2020, № 1767/20 від 04.01.2021, № 85/21 від 15.01.2021, № 136/21 від 20.01.2021, № 847-3/21 від 13.04.2021 не можуть бути належним документальним підтвердженням наявності підстав для підвищення ціни на природний газ станом на дату укладення додаткових угод № 1 від 21.01.2021, № 2 від 25.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 19.04.2021 до договору поставки.

Також суд зазначає, що внаслідок збільшення ціни газу за 1 000 куб.м. з 4 704,00 грн. до 6 689,00 грн., що більше 70 % від первинної ціни, результати торгів повністю нівелювалися, держава в особі Відділу освіти Соколівської сільської ради втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла, натомість, була змушена оплачувати газ за ціною вище більш ніж на 70 % від первісно погодженої ціни в договорі, ще й отримувати його зменшений обсяг.

Суд зазначає, що метою статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", яка закріплює можливість сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 70 % (із заниженням фактичного обсягу газу, що був поставлений) шляхом укладення 5 додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку продавця (відповідача).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність порушень вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічна закупівлі" при укладенні сторонами додаткових угод № 1 від 21.01.2021, № 2 від 25.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 19.04.2021, оскільки їх умови в частині визначення вартості газу відрізняються від тендерної пропозиції покупця більше ніж на 10%, та внесення сторонами змін до договору було необґрунтованим та безпідставним.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 25.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 19.04.2021 недійсними на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивачів.

Відповідно до ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог ГПК України.

Як було встановлено судом, внаслідок укладення додаткових угодам № 1 від 21.01.2021, № 2 від 25.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 19.04.2021 до договору поставки № 118/21 від 29.12.2020, було збільшено вартість товару більше, ніж на 10% від попередньої вартості товару та зменшено фактичний його обсяг, що суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", а тому на переконання суду є підставою для визнання недійсними вказаних додаткових угод в силу приписів ст. 215 ЦК України. Отже, позов прокурора у цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог прокурора про стягнення з ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" коштів у сумі 57 955,43 грн. на підставі ст. 670 ЦК України, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки № 118/21 від 29.12.2020, з урахуванням додаткових угод № 1 від 21.01.2021, № 2 від 25.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 19.04.2021, які були укладені сторонами, позивач-2 перерахував відповідачу грошові кошти за поставлений газ (без врахування бронювання потужності) у сумі 278 643,59 грн., проте, поставлений газ за період з січня по квітень 2021 мав би бути поставлений на суму 220 688,16 грн., відтак, сума безпідставно сплачених позивачем-2 коштів становить 57 955,43 грн. (278 643,59 грн. - 220 688,16 грн.), яку ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" має повернути на користь Відділу освіти Соколівської сільської ради на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Отже, позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову усі витрати, пов`язані з розглядом спору, зокрема, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Відділу освіти Соколівської сільської ради, Соколівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 57 955,43 грн. задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 21.01.2021 до договору поставки природного газу № 118/21 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, ідентифікаційний код 38772399) та Відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Соколівське(пн), вулиця Шевченка, 23, ідентифікаційний код 41830324).

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 25.01.2021 до договору поставки природного газу № 118/21 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, ідентифікаційний код 38772399) та Відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Соколівське(пн), вулиця Шевченка, 23, ідентифікаційний код 41830324).

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 27.01.2021 до договору поставки природного газу № 118/21 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, ідентифікаційний код 38772399) та Відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Соколівське(пн), вулиця Шевченка, 23, ідентифікаційний код 41830324).

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 19.04.2021 до договору поставки природного газу № 118/21 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, ідентифікаційний код 38772399) та Відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Соколівське(пн), вулиця Шевченка, 23, ідентифікаційний код 41830324).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, ідентифікаційний код 38772399) на користь Відділу освіти Соколівської сільської ради (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Соколівське(пн), вулиця Шевченка, 23, ідентифікаційний код 41830324) грошові кошти у сумі 57 955 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 43 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, ідентифікаційний код 38772399) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, проспект Європейський, будинок 4, ідентифікаційний код 02910025) витрати по сплаті судового збору в сумі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 11 жовтня 2023 року.

Суддя Борисенко І. І.