Рішення

від 09.10.2023 по справі 927/1001/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1001/23 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, e-mail: podox@ukrtatnafta.com; suhoruk@ukrtatnafta.com;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Деналі Оіл"</a>;

вул. М. Коцюбинського, 49-А, кімната 208, м. Чернігів, 14000,

предмет спору: про стягнення 4521660,56 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Сухорук А.М. - адвокат, довіреність № 14/03-20 від 27.12.2022;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 09.10.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

18.07.2023, надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деналі Оіл"</a> (далі - ТОВ "Деналі Оіл") про стягнення 4521660,56 грн заборгованості за поставлений товар (нафтопродукти) за договором поставки нафтопродуктів № 193/2/2118 від 01.03.2021 (далі - Договір). Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині оплати поставленого товару.

Суд прийняв дану позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 927/1001/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначив на 09.08.2023 о 12:30; установив учасникам справи строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог (ухвала від 24.07.2023).

11.08.2023, відповідач, у встановлений судом строк, подав відзив на позов, яким проти позову заперечив. Підтвердив факт виконання позивачем зобов`язань з поставки спірного товару. Проте посилаючись на дію форс-мажорних обставин (введення в країні воєнного стану), просив звільнити його від відповідальності за порушення договірних зобов`язань. Звертав увагу на неналежне оформлення позивачем рахунків-фактур по Договору, оскільки графа для підпису відповідальної особи заповнена прізвищем "ОСОБА_1." та не містить підпису; докази на підтвердження повноважень указаної особи на формування та підпис рахунків - фактури позивач до позовної заяви також не надав, вважає звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості передчасним.

09.08.2023, судове засідання в справі № 927/1001/23 не відбулось у зв`язку з перебуванням суді Романенко А.В. у відпустці.

15.08.2023, суд призначив підготовче засідання з розгляду справи на 23.08.2023 о 12:30, ухвалив провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку, забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції (ухвала від 15.08.2023).

23.08.2023, судове засідання в справі № 927/1001/23 не відбулось, у зв`язку із призупиненням роботи Господарського суду Чернігівської області.

25.08.2023, суд призначив підготовче засідання з розгляду справи на 06.09.2023 об 14:50, ухвалив провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку, забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні 06.09.2023 в режимі відеоконференції (ухвала від 25.08.2023).

28.08.2023, засобами поштового зв`язку, від позивача надійшла відповідь на відзив, направлена в належний строк, в якій позивач зазначив, що рахунки-фактури, пред`явлені відповідачу до сплати, містять усі необхідні дані, що в тому числі дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в їх оформленні, а саме бухгалтера Товариства ОСОБА_1. Зазначив, що обов`язок розрахуватись за отриманий товар виникає в силу закону (статей 655, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) та не залежить від факту виставлення рахунків-фактури. Вказав, що наявність форс-мажорних обставин (введення в країні воєнного стану) не є підставою для відмови покупця від оплати за фактично отриманий товар.

06.09.2023, у судове засідання прибув уповноважений представник позивача, участь якого забезпечена в режимі відеоконференції ухвалою від 25.08.2023, представник відповідача не прибув. Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить трекінг з офіційного сайту АТ "Укрпошта" (номер поштового відправлення 1400057626498), який залучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.09.2023, суд, за власною ініціативою, продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

Суд, керуючись п. 3 частини 2 статті 183 ГПК України, відклав підготовче засідання в справі на 25.09.2023 о 12:00 та задовольнив усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що відповідач повідомлений у порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

25.09.2023, у судове засідання прибув уповноважений представник позивача (участь якого забезпечена в режимі відеоконференції ухвалою від 06.09.2023), представник відповідача не прибув. Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 1400057788030. За результатами підготовчого засідання, суд, керуючись п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначив справу № 927/1001/23 до розгляду по суті на 09.10.2023, про що відповідач повідомлений, в порядку статей 120, 121 ГПК України.

09.10.2023, у судове засідання прибув повноважний представник позивача, участь якого забезпечена в режимі відеоконференції (ухвала від 25.09.2023); представник відповідача не прибув. Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 1400057870330.

Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав повноважного представника позивача.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та в письмовій відповіді на відзив.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, заслухав повноважного представника позивача, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021, ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (постачальник, позивач) та ТОВ "Деналі Оіл" (покупець, відповідач) уклали договір поставки нафтопродуктів № 193/2/2118, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити покупцю нафтопродукти (далі - товар), а покупець зобов`язався їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору.

Базис поставки - EXW (резервуари АТ «Одеснафтопродукт», м. Одеса, вул. Вапняна, 54), згідно з "Інкотермс 2010". Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі".

Передача товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання - передачі нафтопродуктів.

Строк поставки: березень 2021 року - грудень 2021 року (пункти 3.1. - 3.3. Договору).

За п. 4.1. Договору ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами в відповідних Додатках (Специфікаціях) до даного Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку, оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний в листі-вимозі постачальника про оплату, а в випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання - передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватися частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість товару виходячи з ціни товару, зазначеної в відповідному Додатку до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку.

Строк дії Договору з моменту підписання сторонами по 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення. Будь-яка зі сторін має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, повідомивши про це іншу сторону не менше, ніж за 14 календарних днів до передбачуваної дати розірвання (пункти 7.1., 7.2. Договору).

Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ТОВ "Деналі Оіл" склались відносини з поставки товару, які врегульовані §1 Глави 54 ЦК України. Суд, виходячи з умов п. 7.1. Договору встановив, що на момент вирішення спору цей Договір є чинним.

Предметом позову в даній справі є стягнення вартості товару, поставленого за Договором.

Тобто до обставин, які входять до предмету доказування в даній справі, належить наявність між сторонами договірних правовідносин; факт поставки товару, погодженого сторонами; порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений та отриманий ним товар.

На виконання умов Договору, 01.03.2021, сторонами складена Специфікація на поставку товару (додаток № 1/03 до Договору), якою погоджені найменування, кількість та ціну товару, що постачається, загальною вартістю 2306427,83 грн (з ПДВ).

18.03.2021, сторонами складена Специфікація на поставку товару (додаток № 2/03 до Договору), якою погоджені найменування, кількість та ціну товару, що постачається, загальною вартістю 692988,91 грн (з ПДВ).

01.04.2021, сторонами складена Специфікація на поставку товару (додаток № 1/04 до Договору), якою погоджені найменування, кількість та ціну товару, що постачається, загальною вартістю 1522243,82 грн (з ПДВ).

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за актами приймання - передачі нафтопродуктів до Договору: № 1/03 від 31.03.2021 на суму 2999416,74, № 1/04 від 30.04.2021 на суму 1522243,82 грн передав, а відповідач отримав товар загальною вартістю 4521660,56 грн.

Перелічені акти складені за підписом обох сторін та завірені печатками юридичних осіб.

Відповідач факт поставки товару не спростовував.

Позивач на оплату поставленого товару виставив наступні рахунки-фактури: № 90736291 від 31.03.2021, № 90736296 від 31.03.2021, № 90736300 від 31.03.2021, № 90749373 від 30.04.2021, № 90749374 від 30.04.2021

Перелічені рахунки складені бухгалтером позивача ОСОБА_1. та засвідчені печаткою Товариства, направлені за адресою реєстрації відповідача 11.04.2023 (номер поштового відправлення: 3961017070127).

Виходячи з умов п. 4.2. Договору за отриманий товар відповідач мав розрахуватися на протязі 60 календарних днів від дати передачі товару згідно з актами приймання-передачі нафтопродуктів, тобто по акту № № 1/03 від 31.03.2021 до 31.05.2021 (30.05.2021 - неділя, вихідний день, тому за правилами частини 5 статті 254 ЦК України, останній день оплати - перший робочий день, 31.05.2021), № 1/04 від 30.04.2021 до 29.06.2021. Отже, прострочення виконання зобов`язань відповідача по оплаті вартості отриманого товару починається з 01.06.2021, 30.06.2021 відповідно.

Відповідач не здійснив оплату за поставлений товар. Наразі за ним обліковується прострочена заборгованість у розмірі 4521660,56 грн, що відповідачем не спростовано.

Суд відхилив заперечення відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин (введення в країні воєнного стану з 24.02.2022), як підстави для звільнення його від відповідальності.

Обов`язок по розрахунку за отриманий товар настав ще в 2021 році, тобто до указаних ним обставин. При цьому, з огляду на зміст статей 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України, дія форс-мажорних обставин є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, натомість не звільняє від обов`язку розрахуватись за фактично отриманий товар (як вірно звертає увагу позивач).

Водночас суд вважає за доцільне зауважити, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

Суд відхилив як необґрунтовані доводи відповідача щодо неналежного оформлення рахунків-фактури. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним бухгалтерським документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер. Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду в постанові від 29.04.2020 у справі № 915/641/19.

Обов`язок відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (статей 655, 692, 712 ЦК України, частини 1 статті 265 ГК України) та не залежить від факту виставлення позивачем-постачальником рахунку-фактури на оплату відповідачем-покупцем вартості здійсненої поставки товару.

Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, водночас відсутність рахунку-фактури не звільняє покупця від обов`язку з оплати поставленого товару. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 923/712/17 від 22.05.2018, № 925/2028/15 від 21.01.2019, № 918/537/18 від 02.07.2019.

У досудовому порядку спір сторонами не врегульований.

На момент ухвалення судового рішення за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 4521660,56 грн за товар, отриманий по спірному Договору. Відповідач належних доказів оплати наявного боргу до суду не надав.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Суд дослідив наявні матеріали справи та встановив, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у їх сукупності, довів порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо розрахунку за отриманий товар на суму 4521660,56 грн.

З урахуванням зазначеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача має бути відшкодований судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову в сумі 67824,90 грн.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610; код ЄДРПОУ 00152307) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деналі Оіл"</a> (вул. М. Коцюбинського, 49-А, кімната 208, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 43239202) про стягнення 4521660,56 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деналі Оіл"</a> (вул. М. Коцюбинського, 49-А, кімната 208, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 43239202) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610; код ЄДРПОУ 00152307) 4521660,56 грн та 67824,90 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 11.10.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко