Рішення

від 06.10.2023 по справі 161/13348/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13348/23

Провадження № 2/161/3460/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 жовтня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - суддіКрупінської С.С.

при секретарі судового засідання Лесько Б.Я.

з участю прокурора Ольшевської С.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_2 про кофіскацію земельних ділянок,

встановив:

Заступник керівника Волинської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельних ділянок.

В позові зазначив, що рішенням Звірівської сільської ради від 15.02.2017 р. ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації, надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) орієнтовною площею 4,13 га, в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 за № НОМЕР_2 орієнтовною площею 3,19 га (рілля), ділянка № НОМЕР_3 за № НОМЕР_4 площею 0,94 га (сіножаті) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0156160 для ведення особистого селянського господарства на території Звірівської сільської ради Ківерцівського району із земель сільськогосподарського призначення.

Рішеннями Звірівської сільської ради № 21/9 та № 21/10 від 27.09.2018 року затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 0721883600:03:001:0824 (площею 3,1847 га), 0721883600:03:001:0825 (0,9425 га) в с.Олександрія колишньої Звірівської сільської ради та безкоштовно передані відповідачу, яка в подальшому зареєстровала право власності на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом із цим, окружною прокуратурою виявлено порушення ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні відповідачем зазначених земельних ділянок.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужила їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

В судовому засіданні прокурор та представник ГУ Держгеокадастру у Волинській області в судовому засіданні підтримали позовні вимоги. Просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Тому, суд вважає, що відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку про дату та час розгляду справи та приходить до висновку за можливе розглядати справу в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, згідно п.1 ч.1 ст.280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.282 ЦПК України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Звірівської сільської ради № 11/19 від 15.02.2017 р. «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації, надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) орієнтовною площею 4,13 га, в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 за № НОМЕР_2 орієнтовною площею 3,19 га (рілля), ділянка № НОМЕР_3 за № НОМЕР_4 площею 0,94 га (сіножаті) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0156160 для ведення особистого селянського господарства на території Звірівської сільської ради Ківерцівського району із земель сільськогосподарського призначення.

Рішеннями Звірівської сільської ради № 21/9 та № 21/10 від 27.09.2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості гр. ОСОБА_2 )» затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 0721883600:03:001:0824 (площею 3,1847 га), 0721883600:03:001:0825 (0,9425 га) в с.Олександрія колишньої Звірівської сільської ради та безкоштовно передані відповідачу.

Тоді ж, 09.07.2019 року, ОСОБА_2 зареєструвала право власності на вказані земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

З повідомлення Управління Державної міграційної служби від 05.05.2023 р. вбачається, що за даними відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Волинській області та обліками ЄІАС УМП ДМС України гр. ОСОБА_2 за обліками не значиться.

З повідомлення Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області гр. ОСОБА_2 на території Звірівського старостинського округу Підгацівської сільської ради не проживає.

Разом із цим, окружною прокуратурою виявлено порушення статей 13, 14, 41 Конституції України, статей 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_2 зазначених земельних ділянок.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_2 порушила визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземна громадянка не відчужила їх упродовж року після набуття права власності. На даний час вона без перешкод використовує спірні земельні ділянки на території України.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства була безумовно повернута у власність держави.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у Волинській області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підставою для представництва в суді інтересів держави стали факти порушення законодавства при використанні іноземною громадянкою ОСОБА_2 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка не відчужила їх упродовж року після набуття права власності. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які ОСОБА_2 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 09.07.2019 року по даний час) не відчужила їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2684 грн.00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77-83, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,ст.ст.22,80,81,130,145 Земельного кодексу України,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області земельні ділянки, які на праві власності належать ОСОБА_2 , з кадастровими номером: 0721883600:03:001:0824, площею 3,1847 га, та з кадастровим номером: 0721883600:03:001:0825, площею 0,9425 га, які знаходяться в с.Олександрія Луцького району Волинської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Волинської обласної прокуратури сплачену суму судового збору в розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) 00 коп. (р/р НОМЕР_5 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код 02909915).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем по справі є: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури, місце знаходження: місто Луцьк, вул. Винниченка,13, код ЄДРПОУ 02909915,

Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, місце знаходження м.Луцьк, вул.Винниченка,67, код ЄДРПОУ 39767861;

Відповідачем по справі є : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка російської федерації, паспорт громадянина рф серія та номер НОМЕР_6 , виданий відділом внутрішніх справ Киришського району Ленінградської області 23.01.2003, місце проживання на території російської федерації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повний текст рішення суду виготовлено 06 жовтня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області С.С. Крупінська