Рішення

від 16.11.2007 по справі 07-16/2562

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07-16/2562

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "16" листопада 2007 р.                                                                       Справа №  07-16/2562

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Український камінь”

до Міжрегіональної асоціації розвитку АПК

до товариства з обмеженою відповідальністю „Золекс”

за участю третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог:

державного підприємства „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій”,

закритого акціонерного товариства „Торгівельно-енергетична компанія „Ітера Україна”,

відкритого акціонерного товариства „Черкасбуд-1”,

про визнання недійсними договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі майна

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін та третіх осіб:

від позивача: Лагутін В.М.- арбітражний керуючий (ліквідатор), Козюра В.М. –за довіреністю від 01.07.2005р.;

від першого відповідача: на з'явилися;

від другого відповідача: на з'явилися;

від державного підприємства „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій”: Бабак В.В. –за довіреністю від 05.10.2007р.;

від закритого акціонерного товариства „Торгівельно-енергетична компанія „Ітера Україна”: не з'явилися;

від відкритого акціонерного товариства „Черкасбуд-1”: Волошина Г.Г. –за довіреністю від 26.09.2007р.

Заявлено позов про визнання недійсними укладеного між позивачем та першим відповідачем договору купівлі-продажу незавершеного будівництва Золотоніського заводу каменеобробки від 30.05.2002р. та акту приймання-передачі придбаного майна від 30.05.2002р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні договір та акт приймання-передачі не відповідають вимогам п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відчужене позивачем за спірним договором майно перебувало у податковій заставі, але письмову згоду на таке відчуження майна позивач від органів державної податкової служби не отримував.

У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідачі та третя особа - закрите акціонерне товариство „Торгівельно-енергетична компанія „Ітера Україна” були повідомлені про дату, час і місце засідання суду проте їх представники у судове засідання не прибули.

Представники третіх осіб: державного підприємства „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” та відкритого акціонерного товариства „Черкасбуд-1” позов підтримали.

З 01.11.2007р. по 16.11.2007р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представників позивача та третіх осіб, господарський суд встановив наступне.

10 серпня 2001р. у зв'язку з виникненням у позивача податкового боргу усе його майно та майнові права були внесені до податкової застави, що підтверджується листом першого заступника начальника Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції від 07.12.2005р. №17459/24-223 та витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №6350687 від 30.01.2006р.

30 травня 2002р. позивач та перший відповідач уклали спірний договір купівлі-продажу незавершеного будівництва Золотоніського заводу каменеобробки, за яким позивач продав, а перший відповідач купив об'єкти незавершеного будівництва Золотоніського заводу каменеобробки, кран козловий №1039, кран-балки 5 штук загальною вартістю 490580 грн., які розташовані по вул. Обухова, 66, м. Золотоноша, Черкаська область.

Згідно з актом приймання-передачі від 30.05.2002р. придбане майно продавцем було передане покупцеві.

1 червня 2002р. позивач і перший відповідач уклали додаткову угоду до спірного договору купівлі-продажу, згідно з якою домовилися розрахунки за придбане майно здійснювати шляхом безготівкового перерахування першим відповідачем усієї вартості майна або іншим шляхом, не забороненим законом.

Згідно з актом приймання-передачі векселя від 01.06.2002р. перший відповідач в рахунок оплати придбаного за спірним договором купівлі-продажу майна передав позивачу 18 простих векселів на загальну суму 9876149 грн. 51 коп., у тому числі: №83354295070392 на суму 5520 грн. 60 коп., №83354295070391 на суму 102103 грн. 00 коп., №83354295070399 на суму 5704 грн. 62 коп., №83354295070400 на суму 45000 грн., №83354295070401 на суму 10000 грн., №83354091065821 на суму 5103 грн. 96 коп., №83354091064382 на суму 2300 грн., №83354091064381 на суму 2000 грн., №83354091064384 на суму 164722 грн. 25 коп., №83354091064383 на суму 446000 грн., №83354295070403 на суму 4846 грн. 08 коп., №83354091074740 на суму 80000 грн., №83354091079984 на суму 7038681 грн. 59 коп., №83354091082570 на суму 1151800 грн., №83354091079985 на суму 22796 грн.21 коп., №83354295070393 на суму 678971 грн. 08 коп., №83354091097986 на суму 60000 грн. №83354091074746 на суму 50600 грн.

На час укладення спірного договору купівлі-продажу пп. „а” пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, - передбачав, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком таких операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасі, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Отже, відчужуючи за спірним договором купівлі-продажу майно позивач зобов'язаний був отримати на це письмову згоду від органів державної податкової служби, проте позивач такої згоди не отримав. Відтак спірні договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі майна не відповідають вимогам пп. „а” пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Стаття 48 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963р., який був чинним у 2002р., передбачала, що та угода, яка не відповідає вимогам закону, є недійсною. По недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки угоди не передбачені законом.

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003р., який набрав чинності з 1 січня 2004р., передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003р. підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою ст. 203 цього Кодексу. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або частково.

Згідно з ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України у разі визнання судом зобов'язання недійсним кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Як зазначається у п. 17 постанови Пленум Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” визнаючи угоду недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом, своїм рішенням зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути  одержане  в натурі (у разі втрати, псування, значного зносу майна, істотної його зміни та інше) - повернути його вартість у грошах.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства спірний договір та акт приймання-передачі майна від 30.05.2002 року підлягають визнанню недійсними, як такі що не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим позивач має повернути першому відповідачу отримані від останнього векселі, а перший відповідач має повернути позивачу придбане за спірним договором майно.

Таким чином, позов до першого відповідача підлягає задоволенню, а до другого відповідача –не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 ГПК України, господарський суд

                                                      ВИРІШИВ:

Позов до міжрегіональної асоціації розвитку АПК задовольнити повністю.

Визнати недійсними укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Український камінь” і міжрегіональною асоціацією розвитку АПК договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва Золотоніського каменеобробного заводу від 30.05.2002р. та акт приймання-передачі придбаного майна від 30.05.2002р.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Український камінь” (вул. 30 років Перемоги, 70, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 30146638) передати міжрегіональній асоціації розвитку АПК (вул. Леніна, 124, с. Степанки, Черкаський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 31275085) отримані за актом приймання-передачі векселя від 01.06.2002р прості векселі: №83354295070392 на суму 5520 грн. 60 коп., №83354295070391 на суму 102103 грн. 00 коп., №83354295070399 на суму 5704 грн. 62 коп., №83354295070400 на суму 45000 грн., №83354295070401 на суму 10000 грн., №83354091065821 на суму 5103 грн. 96 коп., №83354091064382 на суму 2300 грн., №83354091064381 на суму 2000 грн., №83354091064384 на суму 164722 грн. 25 коп., №83354091064383 на суму 446000 грн., №83354295070403 на суму 4846 грн. 08 коп., №83354091074740 на суму 80000 грн., №83354091079984 на суму 7038681 грн. 59 коп., №83354091082570 на суму 1151800 грн., №83354091079985 на суму 22796 грн.21 коп., №83354295070393 на суму 678971 грн. 08 коп., №83354091097986 на суму 60000 грн. №83354091074746 на суму 50600 грн.

Зобов'язати міжрегіональну асоціацію розвитку АПК (вул. Леніна, 124, с. Степанки, Черкаський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 31275085) протягом десяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням передати товариству з обмеженою відповідальністю „Український камінь” (вул. 30 років Перемоги, 70, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 30146638) отримане за недійсним актом приймання-передачі від 30.05.2002р. майно: незавершене будівництво Золотоніського заводу каменеобробки, кран козловий №1039, кран-балки 5 штук.

Стягнути із міжрегіональної асоціації розвитку АПК (вул. Леніна, 124, с. Степанки, Черкаський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 31275085, поточний рахунок №260020320 в ЧФ АБ „Укргазбанк” МФО 354842) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Український камінь” (вул. 30 років Перемоги, 70, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 30146638) - 85грн. витрат на сплату державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові до товариства з обмеженою відповідальністю „Золекс” відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ                                                                                               Дорошенко  М.В.