Рішення

від 11.10.2023 по справі 280/4555/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року Справа № 280/4555/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс ЗАПОРІЖАВТОПОБУТХІМ (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 23, код ЄДРПОУ 33610760)

до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845),

Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубонова, буд. 8)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс ЗАПОРІЖАВТОПОБУТХІМ (далі позивач, ТОВ Науково-виробничий комплекс ЗАПОРІЖАВТОПОБУТХІМ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1), Відділу державного контролю у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті - відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області №ПШ 009515 від 05.06.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем за результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в ході якої виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III). Позивач не погоджується з правомірністю винесення оскаржуваної постанови, оскільки вказує, що на момент проведення перевірки позивач мав необхідні документи, а саме графік звітності водія. Також позивач стверджує, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбувався без належного повідомлення, оскільки позивач отримав лист-запрошення лише 08.06.2023, в той час як розгляд справи було призначено на 05.06.2023. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.07.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано від Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області докази по справі, а саме: всі документи та матеріали, які стали підставою для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ009515 від 05.06.2023, докази належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення транспортного законодавства.

19.07.2023 відповідач надав суду відповідні документи на виконання ухвали суду від 03.07.2023 та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати та пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Під час перевірки водій не надав посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Укртрансбезпеки, індивідуальну контрольну книжку водія чи копію графіка змінності водія. Водій з актом перевірки був ознайомлений, в акті зазначив, що перевізник книжку не надав, акт засвідчив своїм підписом. Твердження позивача щодо наявності у ОСОБА_1 під час рейдової перевірки графіку змінності водія не підтверджено належними доказами, на момент проведення перевірки водій копію графіку змінності не надавав. Отже, за відсутності документів, зокрема, індивідуальної контрольної книги водія чи копії графіка змінності водіїв, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, до перевізника застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Вважає спірну постанову правомірною. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 20.07.2023 залучено до участі в справі в якості співвідповідача - Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

У ході рейдової перевірки, проведеної 02.05.2023 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області на ділянці дороги 338 км а/д Н-09 Мукачеве Львів, м. Галич п. ГВК, зупинений та перевірений на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортний засіб марки «ТАТА», номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ Науково-виробничий комплекс ЗАПОРІЖАВТОПОБУТХІМ.

За наслідками рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №009522 від 02.05.2023, яким зафіксовані порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-III: «Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону №2344-III: під час здійснення вантажних перевезень згідно ТТН №3004/01 від 30.04.2023 перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме індивідуальною контрольною книжкою водія чи копією графіка змінності водія (Наказ МТЗУ №340 від 07.06.2010, п.6.3)». Пояснення водія про причини порушень: «Перевізник книжку не надав».

05.06.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області стосовно ТОВ Науково-виробничий комплекс ЗАПОРІЖАВТОПОБУТХІМ винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 009515, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Не погодившись з правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567) рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно із пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: - наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; - додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; - додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); - відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; - оснащення таксі справним таксометром; - відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; - додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; - наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; - додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; - виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); - виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Як визначено частинами першою та другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 34 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку (частина друга статті 49 Закону № 2344-ІІІ).

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку, встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340).

Пунктами 6.2 та 6.3 Положення № 340 передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок із забезпечення, а на водія - пред`явлення для перевірки документів, встановлених чинним законодавством, на підставі яких здійснюється перевезення. До таких документів, крім іншого, віднесено індивідуальну контрольну книжку водія або копія графіка змінності водіїв. У разі відсутності на момент проведення рейдової перевірки визначених законодавством документів, до перевізника застосовується штраф.

Актом рейдової перевірки зафіксовано, що під час перевірки у водія була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія чи копія графіку змінності водія, які відповідно до статті 34 Закону №2344-III та пункту 6.3 Положення №340 повинен мати водій.

Крім, водій ОСОБА_1 , який здійснював перевезення, ознайомлений з актом перевірки під підпис, виклав пояснення про причини порушення, в яких не висловлено жодних зауважень щодо встановленої під час перевірки обставини відсутності індивідуальної контрольної книжки водія чи копії графіку змінності водія. Натомість водій лише самостійно зазначив, що перевізник книжку не надав, що відображено в поясненнях водія про причини порушення та міститься в акті проведення перевірки від 02.05.2023.

Позивачем надано до суду графік змінності водіїв колісних транспортних засобів на травень 2023 року відносно водія ОСОБА_1 . Водночас, наданий графік є не належним доказом на підтвердження наданих пояснень, оскільки надання такого графіку до суду саме по собі не може бути свідченням того, що під час перевірки 02.05.2023 цей графік був в наявності у водія та пред`являвся ним перевіряючим. До суду не надано доказів того, що вказаний графік надавався під час перевірки або під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства, отже він не був предметом перевірки контролюючим органом.

Таким чином, непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що є підставою для застосування санкцій, визначених абзацом 3 частини1 статті 60 Закону №2344-III.

Щодо посилання позивача на те, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбувався без належного повідомлення позивача, суд зазначає таке.

Оформлення результатів перевірки та порядок застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 Порядку №1567.

Так, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно здодатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконанняЄвропейської угодиставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис. (пункти 20-22 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно здодатком 5.

У постанові від 17.02.2022 у справі №280/1515/19 Верховний Суд зазначив що з`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується.

Відповідно до наданих позивачем доказів, 25.05.2023 відповідачем на адресу ТОВ Науково-виробничий комплекс ЗАПОРІЖАВТОПОБУТХІМ було направлено запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства №38062/26/24-23 від 25.05.2023, який відбудеться 05.06.2023 з 10 год.00 хв. до 12 год. 00 хв.

Тобто відповідачем було завчасно направлено на адресу позивача повідомлення про розгляд справи про порушення транспортного законодавства.

Разом із тим, слід звернути увагу, що відповідно до даних відстеження рекомендованого повідомлення про вручення, вказане поштове відправлення перебувало у точці видачі з 26.05.2023, поштовою службою 30.05.2023 здійснювалась доставка з метою вручення, однак фактично таке поштове відправлення було отримано позивачем лише 08.06.2023, тобто майже через два тижні після його надходження у точку видачі.

Також суд звертає увагу, що в постанові від 01.03.2018 у справі №820/4810/17 у подібних правовідносинах щодо застосування положень пункту 26 Порядку № 1567, Верховний Суд зазначив, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу можливості спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу (пункт 31 постанови).

Суд зазначає, що факт відсутності під час перевірки у водія транспортного засобу індивідуальної контрольної книжки водія чи копії графіку змінності водія підтверджений наданими до матеріалів справи письмовими доказами, у тому числі поясненнями водія, зафіксованими в Акті перевірки.

При цьому, надання копії графіку змінності водія до матеріалів справи не спростовує висновків про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, оскільки не надано доказів на підтвердження того, що такі документи були в наявності у водія саме на момент перевірки та пред`являлись ним.

За відсутності документів, зокрема, в даному випадку, індивідуальної контрольної книжки водія чи копії графіку змінності водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

З огляду на те, що водій не надав під час проведення перевірки індивідуальну контрольну книжку водія чи копії графіку змінності водія, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно складено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, отже підстави для скасування такої постанови відсутні.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс ЗАПОРІЖАВТОПОБУТХІМ (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 23, код ЄДРПОУ 33610760) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубонова, буд. 8) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11.10.2023.

Суддя М.О. Семененко