Рішення

від 10.10.2023 по справі 420/17194/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17194/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ "НОВІ КРАНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ "НОВІ КРАНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ", в якому просить стягнути на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 60404,34 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3092,48 грн. за 2022 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач порушив вимоги ст. 19 Закону України від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" і не забезпечив працевлаштування осіб з інвалідністю згідно з встановленим законом нормативом, тому зобов`язаний сплатити до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю передбачені законом адміністративно господарські санкції. Оскільки суму адміністративно-господарських санкцій відповідач самостійно не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення сум вказаної заборгованості разом з пенею.

Ухвалою суду від 17.07.2023 відкрито спрощене провадження, вирішен розглядати справу без виклику представників сторін.

11.08.2023 від відповідача надійшов відзив, в якому він зазначає, що постановою КМУ від 02 червня 2023 року за № 553 «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю» затверджено Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю. Зазначена постанова набрала чинності 09 червня 2023 року. Постановою КМУ №533 були внесені зміни до постанов КМУ від 31.01.2007 р. № 70 та від 11.02.2015 р. № 96. Водночас визнано такими, що втратили чинність: Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Враховуючи вищезазначені зміні законодавства, з 09 червня 2023 року із Держпраці знято повноваження із державного контролю за додержанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю в частині реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю та подання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Позивач у позові дійшов висновку, що відповідач норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році не виконав у кількості 1 особи з інвалідністю, у зв`язку з чим розрахував суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 60404,34 грн, яку відповідачу необхідно самостійно сплатити до Державного бюджету України до 15.04.2023. Однак спірні правовідносини виникли до набрання чинності вищезазначеним законом, тобто до спірних правовідносин застосовуються норми права, які діяли до 15 квітня 2023 року, тобто до строку, який на думку позивача порушено відповідачем. На підставі вищенаведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно із розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 10 осіб, тому норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становив 1 місце.

Відповідачем не забезпечено працевлаштування особи з інвалідністю в межах нормативу, тому до 15 квітня 2023 року він мав самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 60 404,34 грн.

Квитанція від 17.04.2023 року із розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік розміщена в електронному кабінеті роботодавця, на веб-порталі електронних послуг ПФУ.

Адміністративно-господарські санкції сплачено не було, відповідачеві нараховано пеню, яка станом на 20.06.2023 (з 18.04.2023р. до 20.06.2023р.) склала 3 092,48 грн. із розрахунку 48,32 грн. за 1 день (60 404,34 грн х 0,08 коефіцієнт ставки НБУ/100 х 64 дні).

Відповідачу надіслано претензію на суму 61 129,14 грн.

Доказів сплати адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачем не надано, тому позивач звернувся до суду за примусовим стягненням санкцій.

Вирішуючи цей спір суд враховує такі приписи нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991р. № 875-XII (далі Закон № 875-XII).

Відповідно до положень ч. 1 статті 18 Закону № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами першою та другою статті 19 Закону України № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (ч.4 ст. 19).

У відповідності до статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Статтею 238 ГКУ передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (частина перша).

З наведеного правового регулювання вбачається, що діючим законодавством встановлено обов`язки для підприємств щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, а також передбачено сплату підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у ч.1 ст. 239 ГК Україні, зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями.

Отже, законом передбачено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, якими не забезпечено середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Із урахуванням того, що відповідачем не надано доказів виконання нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю за 2022 рік, а також доказів оплати адміністративно-господарських санкцій та пені, розрахованої відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007р. №223, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із положенням ст.218 ГКУ підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.9. 10 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідач не надав доказів подання звіту, не пояснив причин, з яких ним не було виконано вимоги Закону № 875-XII, не надав доказів на підтвердження створення ним робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, доказів подання до центру зайнятості або органів місцевого самоврядування інформації про вакантне місце для працевлаштування осіб з інвалідністю, доказів сплати суми адміністративно-господарських санкцій та пені. Відповідач також не довів, що належне виконання зобов`язання в частині виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, жодних пояснень та заперечень до суду з цього приводу не надано.

Посилання відповідача на приписи постанови КМУ від 02 червня 2023 року за № 553 «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю», якою затверджено Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, суд не приймає до уваги, оскільки вона набрала чинності 09 червня 2023 року та зворотньої сили немає.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем надано достатньо доказів на підтвердження заявлених вимог, натоміть відповідачем не спростовано наведених у позові обставин.

На підставі ч. 2 ст. 139 КАСУ судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ "НОВІ КРАНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "НОВІ КРАНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 36675244) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13901271) адміністративно-господарські санкції у розмірі 60404,34 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3092,48 Банк ГУ ДКСУ в Одеській області Одержувач Чорноморська міська ТГ ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/50070000 UA528999980313101230000015750 код ЄДРПОУ 37607526 Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2022 рік).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова